Справа № 947/29377/20
Провадження № 2-з/947/1197/20
26.10.2020 року
Суддя Київського районного суду м. Одеси Калашнікова О.І., розглянувши заяву представника позивача Одеської міської ради - Поповської Інни Петрівни про вжиття заходів забезпечення позову по справі 947/29377/20 за позовною заявою Одеської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Коваль Наталія Вікторівна, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Василенко Олена Вікторівна про визнання спадщини відумерлою, визнання права власності, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину за законом, витребування майна з незаконного володіння,
До Київського районного суду м. Одеси 15.10.2020 року надійшов позов Одеської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Коваль Наталія Вікторівна, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Василенко Олена Вікторівна про визнання спадщини відумерлою, визнання права власності, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину за законом, витребування майна з незаконного володіння.
Відповідно до положень ст.33 ЦПК України справу за вказаним позовом розподілено судді Калашніковій О.І.
До позовної заяви представник позивача надав заяву про вжиття заходів забезпечення позову до вирішення спору судом шляхом арешту квартири АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 .
Позивач на обґрунтування своїх вимог у заяві посилається на наступне: ОСОБА_2 є власником вказаної квартири на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 13.06.2017 року з ОСОБА_1 , який набув права власності на цю квартиру на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, як спадкоємець 4 черги від 12.06.2017 року. Право ОСОБА_1 на спадщину було визнано рішенням Київського районного суду м. Одеси, ухваленим 27.04.2017 року. Оскільки постановою Одеського апеляційного суду від 02.09.2020 року рішення районного суду скасоване, позивач доводить, що свідоцтво про право на спадщину і договір купівлі-продажу є недійсними. Сторона позивача вимагає визнати вищевказану квартиру відумерлою спадщиною і визнати за територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Сторона позивача вважає, що є об'єктивні підстави для вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну квартиру, оскільки квартира перебуває у користуванні і володінні відповідача і під час розгляду справи відповідач може відчужити спірне майно на користь третіх осіб, а відтак невжиття таких заходів забезпечення позову значним чином ускладнить виконання майбутнього рішення суду, у разі задоволення позовних вимог, чим будуть значно порушені права та інтереси позивача.
Суд вивчив документи, додані до позову і заяви про вжиття заходів забезпечення позову і дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню.
Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до частини першої ст.151 ЦПК України, «Суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову».
Відповідно до вимог чч.1, 2 ст.149 ЦПК суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною третьою статті 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Оцінюючи обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, суд враховує: розумність, обґрунтованість та адекватність вимог заявника щодо забезпечення позову; збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу; наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги ( зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову); імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Суд вважає, що у даному випадку наявне достатньо обґрунтоване припущення, що квартира, яка є у володінні і користуванні відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може бути відчуженою на момент виконання рішення.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 №9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Згідно до положень ст. 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається (ч.1 п.2) одночасно з пред'явленням позову.
Забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, не порушує речове право володіння особи майном, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте, тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання завдавання значної шкоди позивачам.
Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до фактичного виконання рішення суду, яким закінчується вирішення спору по суті.
У даному випадку у разі задоволення позовних вимог Одеської міської ради відсутність спірного майна може утруднить виконання судового рішення.
Правові підстави для вжиття зустрічного забезпечення відсутні.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 149-153, 157 ЦПК України, суддя,-
Заяву представника позивача Одеської міської ради - Поповської Інни Петрівни про вжиття заходів забезпечення позову - задовольнити.
Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 947499551000 до вирішення судом справи за позовом Одеської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог: Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Коваль Наталія Вікторівна, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Василенко Олена Вікторівна про визнання спадщини відумерлою, визнання права власності, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину за законом, витребування майна з незаконного володіння.
Копію ухвали направити для виконання до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради (65000, м. Одеса, вул. Черняхівського, 6).
Ухвала підлягає негайному виконанню, що не перешкоджає її оскарженню до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд м. Одеси протягом 15 днів з дня її складення.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя Калашнікова О. І.