Іванівський районний суд Одеської області
Справа № 499/761/20
Провадження № 1-кс/499/226/20
про продовження строку тримання під вартою
23 жовтня 2020 року смт.Іванівка
Слідчий суддя Іванівського районного суду Одеської області ОСОБА_1 , за участю учасників кримінального провадження: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного та його захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши в залі суду, на підставі документів кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020160290000165, клопотання слідчого Іванівського відділення поліції Роздільнянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_6 (далі - також підозрюваний, особа), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с/з Булаєвський, Возвишенського району, Північно-Казахстанської області, Республіки Казахстан, у вчинені кримінальних правопорушень передбачених частиною 1 статті 115, частиною 3 статті 185, частиною 4 статті 296 Кримінального кодексу України (далі - також КК),
1. Суть питання, що вирішується ухвалою таке.
21 жовтня 2020 року до Іванівського районного суду Одеської області подане клопотання начальника слідчого відділу Іванівського відділення поліції Роздільнянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_4 (далі - також слідчий) погодженого з прокурором Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_3 (далі - також прокурор) про продовження строку тримання під вартою шодо підозрюваного (далі - також клопотання).
Слідчий суддя, за клопотанням слідчого вирішує питання щодо продовження строку тримання під вартою стосовно підозрюваного.
2. Встановлені обставини такі.
Слідчий у клопотанні зазначив, що 27 серпня 2020 року підозрюваний на протязі дня вживав алкогольні напої, та в подальшому приблизно о 01 годині 00 хвилин 28 серпня 2020 року, вирішив сходити до колишнього роботодавця ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - також загиблий), проживаючого у будинку АДРЕСА_1 (далі - також будинок) в якого він працював раніше, з метою повернення грошових коштів, які загиблий був винен йому за виконану роботу. Приблизно о 01 години 40 хвилин цього дня, підозрюваний, прийшов до будинку загиблого та почав вимагати повернути йому грошові кошти, однак загиблий йому відмовив. У зв'язку з чим підозрюваний після словесного конфлікту, діючи умисно, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, усвідомлюючи негативні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, керуючись виниклим умислом на протиправне заподіяння смерті загиблому, непомітно заволодів гладко ствольною мисливською рушницею ІЖ-53 № НОМЕР_1 (далі - також рушниця), яка знаходилася у відчиненому сейфі в одній з кімнат будинку. Продовжуючи свою злочинну діяльність підозрюваний зайшов до приміщення коридору, здійснив один постріл у загиблого, який знаходився у кухні будинку, в результаті від отриманих травм він помер на місці події.
Продовжуючи свою злочинну діяльність підозрюваний приблизно о 03 годині 00 хвилин, 28 серпня 2020 року прийшов, на тимчасове місце своєї роботи до охоронного пункту (далі - також сторожка), що знаходиться на відстані 3,5 кілометра на захід відсела Білка, Іванівськогорайону, Одеської області, на сільськогогосподарській території з вирощування фундука, де у нього виник словесний конфлікт з охоронцями ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (далі - також охоронці). Під час конфлікту у підозрюваного виник злочинний намір, спрямований на порушення загальноприйнятих правил поведінки, з мотивів явної неповаги до суспільства. Реалізуючи свій злочинний намір підозрюваний, діючи умисно, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, усвідомлюючи негативні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, нехтуючи при цьому загальноприйнятими правилами поведінки, з мотивів явної неповаги до суспільства, з хуліганських спонукань, почав висловлюватись грубою нецензурною лайкою на адресу охоронців, та здійснив два постріли з рушниці один у стелю, та один у підлогу. Після цього підозрюваний продовжуючи нехтувати загальноприйнятими правилами поведінки, супроводжуючи свої дії винятковим цинізмом, не реагував на прохання охоронців заспокоїтися, та продовжив висловлюватись на їх адресу грубою нецензурною лайкою погрожуючи при цьому застосуванням зброї, принижував їх честь та гідність, й через деякий проміжок часу покинув сторожку.
Необхідність продовження строку тримання під вартою слідчий, аргументував тим, що підозрюваний скоїв особливо тяжке кримінальне правопорушення, який не має постійного місця роботи та проживання, що на його думку свідчить про можливі спроби з боку підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування, знищувати, приховувати або спотворювати будь-які речі, які мають істотне значення, незаконно впливати на свідків й потерпілих, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Слідчий у судому засіданні підтримав клопотання та просив продовжити запобіжний захід щодо підозрюваного у вигляді тримання під вартою, та зазначив, що ризики переховування підозрюваним від органів досудового розслідування та суду, незаконного його впливу на свідків й потерпілих або можливості перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином є реальними, оскільки підозрюваний не має постійного місця проживання та роботи.
Прокурор у судовому засіданні просила задовольнити клопотання слідчого, та продовжити запобіжний захід щодо підозрюваного у вигляді тримання під вартою.
Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні, кожен окремо, не заперечували проти задоволення клопотання.
Підозрюваний підтвердив відповідність обставин зазначених у клопотанні, за яких йому пред'явлено підозру, фактичному перебігу подій та повідомив про відсутність обставин, які він бажає оголосити у суді.
28 серпня 2020 року відомості про можливе вчинення кримінального правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12020160290000165, за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 115, та частиною 4 статті 296 КК.
04 вересня 2020 року відомості про можливе вчинення кримінального правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12020160290000165, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 185 КК.
28 серпня 2020 року особі повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 115, частиною 4 статті 296 КК (а.с. 18-21).
Постановою прокурора Роздільнянської місцевої прокуратури ОСОБА_10 від 16 жовтня 2020 року продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12020160290000165 до 28 листопада 2020 року (а.с. 31-33).
Ухвалою слідчого судді Іванівського районного суду Одеської області від 30 серпня 2020 року стосовно підозрюваного обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 30 вересня 2020 року (а.с. 22-26).
Ухвалою слідчого судді Іванівського районного суду Одеської області від 29 вересня 2020 року підозрюваному продовжено строк тримання під вартою до 28 жовтня 2020 року (а.с. 27-30).
Відповідно до довідки про звільнення підозрюваний відбував покарання в установах Державної кримінально-виконавчої служби з 17 травня 2010 року по 26 вересня 2013 року (а.с. 99).
3. Положення закону, якими суд керувався такі.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідка у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення у якому обвинувачується (пункти 1, 3, 4, 5 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, далі - також КПК).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (частина 2 статті 177 КПК).
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу (частина 1 статті 183 КПК).
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років (пункт 4 частини 2 статті 183 КПК).
Слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування (пункт 1 частини 4 статті 183 КПК).
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (частина 1 статті 194 КПК).
Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання (частина 1, 2 статті 197 КПК).
Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів (пункт 2 частини 3 статті 197 КПК).
4. Мотиви, з яких суд виходить при постановленні ухвали такі.
Системний аналіз наведених у пункті 3 мотиваційної частини ухвали норм КПК, свідчить, що наявність підстав для продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою суд повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Особі пред'явлено обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: частиною 1 статті 115 КК - вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, що відповідно до статті 12 КК є особливо тяжким злочином; частиною 3 статті 185 КК - крадіжка, поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище, що відповідно до статті 12 КК є тяжким злочином; частиною 4 статті 296 КК - хуліганство вчинене із застосуванням вогнепальної зброї, що відповідно до статті 12 КК є тяжким злочином
Отже, стосовно підозрюваного існує обґрунтована підозра у вчиненні кримінальних правопорушень, що може бути підтверджено зібраними по кримінальному провадженню доказами.
Прокурором не доведено про наявність ризику, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків та потерпілих.
Разом з цим, слідчий суддя констатує, що підозрюваний може переховуватися від суду з огляду на тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 115, частиною 3 статті 185, частиною 4 статті 296 КК.
Слідчий суддя враховує обставини, що підозрюваний раніше засуджувався за злочин проти власності, перебував у розшуку, не має міцних соціальних зв'язків, не одружений, не має постійного місця роботи та проживання, за віком й станом здоров'я може утримуватися під вартою з урахуванням того, що доказів на підтвердження інвалідності підозрюваного подано не було.
Слідчий суддя наголошує, що продовження строку тримання під вартою на даний час є виправданим заходом, оскільки підозрюваний може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому у даному випадку переважають справжні інтереси суспільства щодо забезпечення законності та запобігання порушення прав осіб й інтересів правосуддя, над інтересами забезпечення права підозрюваного на свободу.
Слідчий суддя констатує, що більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть забезпечити подальшу належну поведінку підозрюваного та виконання ним процесуальних обов'язків у межах даного кримінального провадження.
За таких обставин, враховуючи вагомість доказів щодо вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, виходячи із соціального статусу особи, який є офіційно не працевлаштованим, раніше вчиняв злочин проти власності, перебуває у розшуку, обвинувачується у вчинені кримінальних правопорушень за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі до 15 років, тому слід визнати, що підозрюваний може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а відтак існує ризик можливого продовження обвинуваченим злочинної діяльності, вірогідність настання чого із спливом часу не зменшилася.
Слідчий суддя, виходячи з приписів пунктів 1, 2 частини 4 статті 183 КПК, не визначає розмір застави, у кримінальному провадженні, оскільки злочин, вчинено із застосуванням насильства.
5. Суд застосовує таку практику Європейського суду з прав людини.
Суд нагадав, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не можна вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (див. рішення у справі «Єчюс проти Литви», N 34578/97, п. 93, ECHR 2000-IX) (пункт 219 рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року (заява № 42310/04).
6. Висновок такий.
З огляду на зазначене, слідчий суддя доходить висновку, що стосовно підозрюваного слід продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 28 листопада 2020 року.
Керуючись статтями 9, 194, 196, 197, 199, 309, 372 КПК, слідчий суддя,
Клопотання слідчого - задовольнити.
Продовжити застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» на строк до 28 листопада 2020 року включно.
Копію ухвали направити до Державної установи «Одеський слідчий ізолятор» та вручити учасникам кримінального провадження.
Ухвала слідчого судді про продовження строку тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали.
Повний текст ухвали виготовлено 26 жовтня 2020 року.
СуддяОСОБА_1