Справа № 495/791/17
Номер провадження 1-кп/495/122/2020
про продовження запобіжного заходу
26 жовтня 2020 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області колегіально у складі:
головуючого - судді доповідача ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
провівши у залі суду м. Білгород-Дністровський відкрите судове засідання в режимі відео конференції по кримінальному провадженню внесеного в ЄРДР № 12016160240003057 відносно ОСОБА_3 обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ст. 187 ч.3 КК України та ОСОБА_4 обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ст. 187 ч.3 КК України,
сторони кримінального провадження:
прокурор Білгород-Дністровської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_5
обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_4
захисник ОСОБА_6 в інтересах обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_3
У провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні у відношенні ОСОБА_3 обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ст. 187 ч.3 КК України та ОСОБА_4 обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ст. 187 ч.3 КК України.
Обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк дії ухвали, якою обрано запобіжний захід, спливає 29.10.2020 року.
Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, оскільки вони обвинувачуються у скоєні особливо тяжкого кримінального правопорушення, пов'язаного із застосуванням насильства, можуть переховатися від суду та незаконно впливати на потерпілих та свідків, чим будуть перешкоджати встановленню істини по справі.
Обвинувачений ОСОБА_3 не заперечував стосовно клопотання прокурора.
Обвинувачений ОСОБА_4 не заперечував стосовно клопотання прокурора.
Захисник ОСОБА_6 підтримала позицію своїх підзахисних ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Заслухавши думку учасників судового засідання, вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
У відповідності до Закону України «Про внесення зміни до пункту 20-5 розділу XI "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та розгляду окремих питань під час судового провадження на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», а саме:
«У разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту».
Оскільки справа була призначена до розгляду на 15.30 годину 26.10.2020, але з урахуванням того, що суддя ОСОБА_7 перебуває у черговій відпустці, а суддя ОСОБА_8 зайнята у розгляді іншої справи, вважаю необхідним провести розгляд клопотання прокурора стосовно продовження міри запобіжного заходу головуючим по справі.
Згідно ст.29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
П.1 ст.5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Разом з цим, тримання під вартою може бути виправдане тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до свободи особистості. Також згідно з пунктом 3 статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і органи досудового розслідування мають навести всі підстави для обрання запобіжного заходу тримання під вартою. До того ж такі підстави мають бути чітко вказані.
Відповідно до ч.1 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.
Згідно ч.4 ст.176 КПК України запобіжний захід застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчинені особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Згідно ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків, наявність у підозрюваного обвинуваченого постійного місця роботи чи навчання, репутацію підозрюваного, обвинуваченого, майновий стан, наявність судимостей, дотримання умов застосованих запобіжних заходів, наявність повідомлення особи про підозру у вчинені іншого кримінального правопорушення, розмір майнової шкоди у завдані якої обвинувачується особа.
Згідно ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
На підставі викладеного та враховуючи наявність обвинувачення, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_3 у разі визнання його винуватим, а саме те, що досудове розслідування інкримінує обвинувачення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна, враховуючи розмір майнової шкоди у завдані якої обвинувачується особа, враховуючи його вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, а саме те, що він є громадянином іншої держави, раніше притягався до кримінальної відповідальності, а також те, що на даний час по кримінальному провадженню не допитані обвинувачені, свідок, суд дійшов висновку про те, що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, що унеможливлює запобігання ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України. Крім тогобудь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.
Також, враховуючи наявність обвинувачення, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим, а саме те, що досудове розслідування інкримінує обвинувачення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна, враховуючи розмір майнової шкоди у завдані якої обвинувачується особа, враховуючи його вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, а саме те, що він є громадянином іншої держави, раніше притягався до кримінальної відповідальності, а також те, що на даний час по кримінальному провадженню не допитані обвинувачені, свідок, суд дійшов висновку про те, що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, що унеможливлює запобігання ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України. Крім тогобудь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 183, 193, 194, 199 КПК України, суд -
Продовжити раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на період не більше ніж на шістдесят днів, який діє до 24.12.2020 року включно.
Продовжити раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на період не більше ніж на шістдесят днів, який діє до 24.12.2020 року включно.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1