Справа № 495/6579/20
Номер провадження 2/495/2820/2020
про забезпечення позову
26 жовтня 2020 рокум. Білгород-Дністровський
Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської Боярський О.О., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення майнової шкоди,
В провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення майнової шкоди.
Ухвалою суду від 26.10.2020 року провадження по справі відкрито та визначено загальний порядок її розгляду.
Згідно з ч.2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Одночасно з позовною заявою позивач ОСОБА_1 подала до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони органам Державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти дії щодо реєстрації (перереєстрації) речових прав відносно майна, а саме:
- квартири загальною площею 44,1 кв.м., житлова площа 17,8 кв.м., що складається з однієї житлової кімнати, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1793856280000;
- квартири загальною площею 58 кв.м., житловою площею 41,3 кв.м., що складається з 3-х житлових кімнат, та розташована за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 811795914135;
- квартири загальною площею 78,7 кв.м., житловою площею 48,5 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 745732951101;
- квартири загальною площею 46,10 кв.м., житловою площею 30,10 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 16928132.
В обґрунтування вимог заяви про забезпечення позову, позивач посилається на те, що позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем було здійснено внесення особистих грошових коштів у нерухоме майно (проведені ремонтні роботи), що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. При цьому відповідач відмовляється збільшити частку позивача у праві спільної сумісної власності, компенсувати (виплатити) вартість здійснених поліпшень позивачем. У зв'язку з тим, що відповідач відмовляється від реєстрації права власності на об'єкти спільного сумісного майна в рівних частках, а також відмовляється визнати за позивачем права власності на збільшену частку за рахунок поліпшень. Позивач вважає, що дане забезпечення позову є співмірними із позовними вимогами та у відповідності до вимог статті 150 ЦПК України позивач просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно та заборони органам Державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти дії щодо реєстрації (перереєстрації) речових прав відносно майна - до вирішення справи по суті. У разі невжиття заходів забезпечення позову у вигляді арешту та заборони вчиняти певні дії рішення суду у даній справі (у випадку задоволення позовних вимог) неможливо буде виконати, оскільки на момент набрання ним чинності існує висока ймовірність подальшого відчуження майна іншим особам, що зумовить необхідність звернення з новими позовними вимогами до інших осіб. Тобто, рішення суду по справі не призведе до фактичного та реального захисту законних прав та інтересів позивача.
На думку позивача такі заходи забезпечення позову є доцільними, виходячи з предмета позову, та є співмірними із заявленими позовними вимогам та не дозволяють відповідачу в терміновому порядку відчужити спірне майно і одночасно не можуть призвести до спричинення відповідачу будь-яких збитків, від так зустрічне забезпечення не потребується.
Пропозиції щодо зустрічного забезпечення у позивача відсутні, оскільки на думку позивача зустрічне забезпечення є недоцільним, оскільки забезпечення позову у вигляді арешту та заборони перереєстрації не завдасть і не може завдати збитків відповідачу, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.
Дослідивши матеріали справи та встановивши обставини, у зв'язку з якими позивач просить вжити заходи забезпечення позову, суд вважає за необхідне задовольнити заяву представника позивача частково, з огляду на наступне.
Згідно з ч.1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті..
Відповідно до ч. 6 ст. 153 ЦПК України Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Відповідно до п.1-3 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз'яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.
Метою забезпечення позову є збереження матеріального об'єкта спору до вирішення справи в суді.
Верховним Судом України у постанові від 25.05.2016 року по справі №6-605цс16 зроблено висновок, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових Інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
При розгляді заяви про забезпечення позову знайшли своє підтвердження доводи позивача про наявність спору між позивачем та відповідачем з приводу відшкодування вартості понесених витрат на суму 630 600 грн. на проведення ремонтних робіт нерухомого майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя.
Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 17.12.2007 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
Матеріали справи містять інформацію з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 16.09.2020 року № 224197565 відповідно до якої відповідачу ОСОБА_2 належить на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_5 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 17938562880000); квартира АДРЕСА_6 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 745732951101); квартира АДРЕСА_7 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 811795914135); квартира АДРЕСА_8 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 16928132.
Тобто нерухоме майно, щодо якого подано позивачем заява про забезпечення позову є спільною сумісною власністю подружжя.
Інститут забезпечення позову - це фактична гарантія забезпечення прав позивача, що гарантує в майбутньому виконання рішення суду, забезпеченню позову підлягає матеріально-правова вимога до відповідача, реалізація якої без вжиття заходів забезпечення позову може бути неможливою.
Предмет забезпечення позову - це виключно матеріально правова вимога (майнового чи немайного характеру), що утворює предмет позову, який надалі підлягає виконанню.
У зв'язку з тим, що предметом спору є матеріально-правова вимога позивача щодо стягнення майнової шкоди з відповідача на користь позивача, сума шкоди є значною, забезпечення позову у вигляді заборони відчуження майна належного відповідачу є заходом дійсно спроможним забезпечити реальне виконання рішення суд, оскільки даний захід перебуває у необхідному обовязковому зв'язку з позовними вимогами та їх предметом, а отже відповідає самій меті інституту забезпечення позову, а також з урахуванням того, що нерухоме майно є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, виходячи із принципу співмірності, із рівності часток подружжя, презумпції спільного майна подружжя, суд вважає, що заява позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно підлягає частковому задоволенню.
Суд вважає за необхідне вжити заходи забезпечення позову саме шляхом заборони відчуження 1/2 частини нерухомого майна, а саме, квартири АДРЕСА_5 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 17938562880000); квартири НОМЕР_2 , розташованої за адресою: АДРЕСА_9 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 745732951101).
Щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, а саме, на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , та квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_4 , суд вважає за необхідне відмовити, оскільки вказане майно знаходиться на непідконтрольній території України.
Отже, у суду є всі підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони відчуження на Ѕ частки майна може призвести до відчуження нерухомого майна на користь третіх осіб, що в свою чергу призведе до утруднення або зробить неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Таким чином, вид забезпечення позову у вигляді заборони відчуження Ѕ частки нерухомого майна належного відповідачу гарантує виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідності до заявлених позовних вимог.
Суд звертає увагу відповідача, що забезпечення позову у вигляді заборони відчуження (1/2 частини нерухомого майна, квартири АДРЕСА_5 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 17938562880000); квартири НОМЕР_2 , розташованої за адресою: АДРЕСА_9 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 745732951101)) не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, не порушує речове право володіння особи спірним майном, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання завдавання значної шкоди позивачу.
Суд вважає, що захід забезпечення позову у вигляді заборони відчуження нерухомого майна (1/2 частки нерухомого майна, квартири АДРЕСА_5 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 17938562880000); квартири НОМЕР_2 , розташованої за адресою: АДРЕСА_9 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 745732951101), яке є об'єктом спірних правовідносин, є заходом спроможним забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, оскільки гарантує виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідності до заявлених позовних вимог.
Вказаний вид забезпечення позову є доцільним, пов'язаним із предметом спору та достатнім для забезпечення виконання майбутнього рішення.
Підсумовуючи викладене суд вважає, що з метою забезпечення виконання можливого рішення суду та ефективного захисту, поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких вона звернулась до суду, суд вважає за необхідне заборонити відчуження вказаного вище майна.
Необхідність обрання даного виду забезпечення позову у вигляді заборони відчуження є обґрунтованою, оскільки його відсутність може істотно ускладнити чи унеможливити виконання майбутнього рішення, оскільки існує реальна можливість відчужити майно третім особам.
Одночасно суд звертає увагу відповідача на те, що забезпечення позову є тимчасовим заходом та може бути скасований у разі представлення суду доказів щодо необґрунтованості позовних вимог та відсутності підстав для вжиття заходів забезпечення позову.
З огляду на викладені обставини, суд вважає, що захід забезпечення позову у вигляді заборони відчуження 1/2 частини нерухомого майна є достатнім для забезпечення виконання майбутнього рішення суду у разі задоволення позовних вимог позивача.
Суд звертає увагу відповідача, що забезпечення позову шляхом заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти дії щодо реєстрації та перереєстрації речових прав щодо 1/2 частки нерухомого майна не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, не порушує речове право володіння особи спірним майном, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання завдавання значної шкоди позивачу.
При розгляді заяви про забезпечення позову слід враховувати практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі «Шмалько проти України» право на суд одним з аспектів якого є право на доступ до правосуддя, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на до доступ до правосуддя, в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Щодо зустрічного забезпечення, то у позивача відсутні пропозиції з цього приводу. З огляду на те, що обраний захід забезпечення позову жодним чином не впливає на майновий стан відповідача та не позбавляє його права володіння, користування вищевказаним майном, а лише направлений на тимчасове обмеження у розпорядженні майном з метою забезпечення виконання рішення суду та ефективного захисту та поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд вважає за можливе не застосовувати зустрічне забезпечення.
Проаналізувавши зміст позовних вимог, розглянувши подану позивачем заяву про вжиття заходів забезпечення позову, виходячи із пов'язаності заходів забезпечення позову з його предметом, співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, суд вважає, що заява позивача про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню, оскільки у суду є всі підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до відчуження спірного майна відповідачем та переходу права власності до третіх осіб, що в свою чергу призведе до утруднення або зробить неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, тому необхідно заборонити відчуження Ѕ частини нерухомого майна, а саме, квартири АДРЕСА_5 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 17938562880000); квартири НОМЕР_2 , розташованої за адресою: АДРЕСА_9 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 745732951101).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 157 ЦПК України,
Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовною заявою ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_10 ) про стягнення майнової шкоди - задовольнити частково.
Заборонити відчуження наступного нерухомого майна:
- Ѕ частини квартири загальною площею 44,1 кв.м., житлова площа 17,8 кв.м., що складається з однієї житлової кімнати, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1793856280000;
- Ѕ частини квартири загальною площею 78,7 кв.м., житловою площею 48,5 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 745732951101.
Заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти дії щодо реєстрації та перереєстрації речових прав відносно наступного майна:
- Ѕ частини квартири загальною площею 44,1 кв.м., житлова площа 17,8 кв.м., що складається з однієї житлової кімнати, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1793856280000;
- Ѕ частини квартири загальною площею 78,7 кв.м., житловою площею 48,5 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 745732951101.
В задоволенні інших вимог заяви - відмовити.
Роз'яснити відповідачам зміст частин 1-2 ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду. Також положення статей 4, 5, 11, 12, 13, 15 - 18 ЦПК України.
Ухвала суду є виконавчим документом та може бути пред'явлена до примусового виконання протягом трьох років з дня її постановлення.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення та набирає чинності з 26.10.2020 р.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного суду Одеської області через Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Суддя Боярський О.О.