26.10.2020 Суддя Попова В. О.
Справа № 644/8095/20
Провадження № 2/644/2315/20
26 жовтня 2020 року суддя Орджонікідзевського районного суду м. Харкова Попова В.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Харківський підшипниковий завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати та індексації,-
21.10.2020 позивач звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з Приватного акціонерного товариства «Харківський підшипниковий завод» заборгованість по заробітній платі у розмірі 56 592 грн. 61 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 14.08.2020 по 20.10.2020 включно в розмірі 17 678 грн.71 коп., компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати та індексації в розмірі 962 грн. 07 коп.
Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст. ст. 175, 177 ЦПК України, а саме:
Позовна заява не містить попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач очікує понести у зв'язку із розглядом справи ( вимога п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України).
Згідно ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначає Закон України «Про судовий збір».
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Отже, позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі.
Як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлено вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 17 678,71 грн.,та компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати та індексації у розмірі 962,11 грн., які є вимогами майнового характеру. Таким чином, відповідно до Закону України «Про судовий збір» позивачем повинен бути сплачений судовий збір за зазначені вимоги майнового характеру.
З цього приводу суд зазначає, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.
З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі № 910/4518/16; провадження12-301гс18 від 30 січня 2019 року.
Таким чином за позовну вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні необхідно сплатити судовий збір.
Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою - підприємцем становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який, відповідно до Закону України «Про державний бюджет на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року становить 2102 гривні.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
В порушення вимог ст. 175 ЦПК України, не зазначено щодо наявності у позивача або інших осіб оригіналів письмових або електронних доказів, які додані до заяви.
Згідно ч. 8 ст. 43 ЦПК України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи.
Згідно ч.ч. 2, 4, 5 ст.95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Всупереч вказаної норми позивачем надано до суду копії доказів без належного їх засвідчення.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням викладеного, позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків.
Крім того, прохальній частині позовної заяви, позивач просить витребувати у відповідача довідку про суму заборгованості із заробітної плати на час звернення до суду, а також довідку про середній заробіток.
З цього приводу суддя зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 ЦПК України, заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
Згідно вимог ч. 3 ст. 182 ЦПК України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено - він встановлюється судом.
У разі неможливості самостійно надати докази, учасник справи вправі подати клопотання про витребування доказів відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 84 ЦПК України у клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Клопотання, яке б відповідало вимогам ст. 84 ЦПК України до суду надано не було.
Керуючись ст.ст.84, 175,177,182, 185 ЦПК України, суд-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Харківський підшипниковий завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати та індексації - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність усунення встановлених судом недоліків позовної заяви, а саме: надати позовну заяву (та її копію для відповідача), вказавши попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; зазначити про наявність оригіналів письмових доказів, копії яких надано суду; завірити надані до суду копії документів; сплатити судовий збір.
Встановити для усунення недоліків строк не більше 10 днів з дня вручення позивачу даної ухвали.
Роз'яснити, що в разі невиконання вимог суду у встановлений термін, позовна заява буде вважатися неподаною і повернена позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Ухвалу складено 26.10.2020.
Суддя Попова В.О.