Справа № 205/5544/20
Провадження № 2/0203/1113/2020
20.10.2020 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська в залі суду в м. Дніпрі у складі:
головуючого судді - Ханієвої Ф.М.,
за участю секретаря судового засідання - Дьоміної А.Д.,
за участі:
позивача - ОСОБА_1 ,
відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
встановив:
09.09.2020 року до Кіровського районного суду міста Дніпропетровська на підставі ухвали Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 19.08.2020 року про передачу справи для розгляду за підсудністю надійшли матеріали цивільної справи № 205/5544/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , в якому, урахуванням уточнених позовних вимог, відповідно до письмової заяви від 12.10.2020 року, позивач просить суд:
- стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ) в розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття.
І. Стислий виклад позицій учасників справи.
В обґрунтування своїх позовних вимог, з урахуванням письмової заяви про їх уточнення від 12.10.2020 року, ОСОБА_1 зазначила, що проживала з відповідачем однією сім'єю без реєстрації шлюбу. Позивач є матір'ю, а відповідач є батьком неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , донька проживає разом з матір'ю. Позивач, посилаючись зокрема на норми Конвенції про права дитини, Декларації прав дитини, Сімейного кодексу України, Закону України «Про охоронУ дитинства», зазначає, що дитині повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, морального і соціального розвитку дитини. Такий належний рівень у будь-якому разі не повинен бути меншим, ніж прожитковий мінімум, проте позивач самостійно не зможе його забезпечити, оскільки на даний час вона є безробітною. Водночас відповідач є здоровим та працездатним, офіційно працює в АТ «Укрзалізниця», має постійний дохід та зможе сплачувати аліменти.
Тому, позивач звернулась до суду з позовом про стягнення аліментів.
У судовому засіданні позивач повністю підтримала уточнені позовні вимоги, відповідно до заяви від 12.10.2020 року, та просила суд задовольнити їх повністю.
Відповідач у встановлений судом строк на виконання ухвали суду від 11.09.2020 року не надав свого відзиву на позов, проте під час судового засідання повністю визнав уточнені позовні вимоги, а також надав суду додаткові докази.
ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 11.09.2020 року було відкрито провадження в цивільній справі та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.
Під час розгляду справи судом були заслухані пояснення учасників справи, досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
20.10.2020 року у судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що в Книзі реєстрації народжень 07.09.2005 року зроблено відповідний актовий запис за № 353, місце реєстрації: Кіровський відділ реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області. Це підтверджується копією свідоцтва про народження, дата видачі: 05.09.2006 року, серії НОМЕР_4 (а.с.22).
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 27.12.2019 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Це підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання особи за вих. № 02.3-25/16 від 27.12.2019 року (а.с.25).
За відомостями з витягу з трудової книжки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_5 , дата заповнення 28.06.1985 року, 28.02.2020 року вона була звільнена за власним бажанням з посади помічника вихователя, згідно зі ст. 38 КЗпП України на підставі наказу № 11-к/тр від 24.02.2020 року (а.с.18).
За відомостями з оригіналу довідки від 19.10.2020 року № ШЧК-12/32, ОСОБА_2 дійсно з 02.08.1990 року працює в структурному підрозділі «Дніпровська дистанція сигналізація та зв'язку» Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», займав посаду електромеханіка дільниці 1 групи бригади 06 виробничої дільниці сигналізації, централізації, блокування 2, та з 11.07.2019 року за станом здоров'я був переведений на посаду електромеханіка дільниці 2 групи бригади 16 з ремонту приладів СЦБ ремонтно-технологічної дільниці з меншим посадовим окладом (а.с. 51).
Відповідно до оригіналів довідок про доходи за 2018, 2019, 2020 роки №№ 52, 53, 54 від 16.10.2020 року, загальний дохід ОСОБА_2 склав 151245,32 грн, 153774,89 грн, 100054,49 грн за період з січня 2020 року по вересень 2020 року, відповідно (а.с.46-48).
Згідно з оригіналу виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 15.10.2020 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , потребує постійного лікування (а.с.49-50).
ІV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Суд, вирішуючи позовні вимоги по суті, виходить з наступного.
Суд, з урахуванням положень статті 9 Конституції України, зазначає, що відповідно до статті 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Держави-учасниці відповідно до національних умов і в межах своїх можливостей вживають необхідних заходів щодо надання допомоги батькам та іншим особам, які виховують дітей, у здійсненні цього права і у випадку необхідності надають матеріальну допомогу і підтримують програми, особливо щодо забезпечення дитини харчуванням, одягом і житлом.
Держави-учасниці вживають всіх необхідних заходів щодо забезпечення відновлення утримання дитини батьками або іншими особами, які відповідають за дитину як всередині Держави-учасниці, так і за кордоном. Зокрема, якщо особа, яка несе фінансову відповідальність за дитину, і дитина проживають в різних державах, Держави-учасниці сприяють приєднанню до міжнародних угод або укладенню таких угод, а також досягненню інших відповідних домовленостей.
Відповідно до принципу 2 та принципу 4 Декларації прав дитини від 20.11.1959 року, дитині законом та іншими засобами має бути забезпечений спеціальний захист і надані можливості та сприятливі умови, що дадуть їй змогу розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та соціально, здоровим і нормальним шляхом, в умовах свободи та гідності. При ухваленні з цією метою законів основною метою має бути найкраще забезпечення інтересів дитини.
Дитина повинна мати право на належні харчування, житло, відпочинок і медичне обслуговування.
Згідно зі статтею 180 Сімейного кодексу України (далі - СК України), батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 181 СК України, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Згідно з частиною 1 статтею 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до частин 1, 2 статті 1 Закону України «Про прожитковий мінімум», прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення:
- дітей віком до 6 років;
- дітей віком від 6 до 18 років;
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», установлено у 2020 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2020 року - 2027 гривень, з 1 липня - 2118 гривень, з 1 грудня - 2189 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення:
- дітей віком до 6 років: з 1 січня 2020 року - 1779 гривень, з 1 липня - 1859 гривень, з 1 грудня - 1921 гривня;
- дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2020 року - 2218 гривень, з 1 липня - 2318 гривень, з 1 грудня - 2395 гривень.
Частиною 1 статті 183 СК України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
За правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові Касаційного цивільного суду від 11.03.2020 року № 759/10277/1 (61-22317св19), будь-які витрати на утримання дітей мають визначатись за домовленістю між батьками або за рішенням суду. Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не знаходиться в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов'язку по утриманню дитини.
Відповідно до пункту 1, пункту 13 Постанови Кабінету Міністрів України «Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб» від 26 лютого 1993 року № 146, утримання аліментів з працівників провадиться з усіх видів заробітку і додаткової винагороди як за основною роботою, так і за роботою за сумісництвом, в тому числі з: 1) основної заробітної плати за посадовим окладом, тарифною ставкою, відрядними розцінками тощо; 2) усіх видів доплат і надбавок до заробітної плати; 3) грошових і натуральних премій; 4) оплати за надурочну роботу, за роботу в святкові, неробочі та вихідні дні; 5) заробітної плати, що зберігається під час відпустки, а також з одержуваної при звільненні компенсації за невикористану протягом кількох років відпустку; 6) заробітної плати, що зберігається під час виконання державних і громадських обов'язків, та в інших випадках збереження середньої заробітної плати; 7) винагороди за загальні річні підсумки роботи підприємств та організацій; 8) винагороди, що виплачується штатним літературним працівникам газет, журналів, агентств друку, радіо, телебачення із фонду літературного гонорару, а також нештатним літературним працівникам, що підлягають державному соціальному страхуванню; 9) одноразової винагороди (відсоткових надбавок) за вислугу років; 10) допомоги по державному соціальному страхуванню, а також з допомоги по тимчасовій непрацездатності, що встановлені в колективних сільськогосподарських підприємствах; 11) доплат до допомоги по державному соціальному страхуванню, виплачуваних за рахунок підприємств, установ, організацій; 12) сум, виплачуваних для відшкодування збитків у зв'язку з втратою працездатності внаслідок каліцтва або іншого пошкодження здоров'я, за винятком сум для відшкодування витрат на догляд за ними, на додаткове харчування, санаторно-курортне лікування (включаючи оплату проїзду) і протезування потерпілих; 13) допомоги по безробіттю; 14) одержуваної пенсії, за винятком надбавок до пенсії, що виплачуються особам з інвалідністю першої групи на догляд за ними; 14-1) державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства, призначеної відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" ; 15) стипендій, виплачуваних студентам в період навчання у вищих навчальних закладах, учням професійних навчально-виховних закладів та слухачам навчальних закладів підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів; 16) доходів від підприємницької діяльності, селянських (фермерських) господарств, кооперативів, об'єднань громадян, а також доходів, що припадають на частку платника аліментів від присадибної ділянки або підсобного господарства; 17) усіх видів заробітку, одержуваного адвокатами за роботу в юридичних консультаціях; 18) плати, отриманої за передачу в оренду земельної ділянки або земельної частки (паю); 19) інших видів заробітку.
Утримання аліментів провадиться з суми заробітку (доходу), що належить особі, яка сплачує аліменти, після утримання з цього заробітку (доходу) податків.
Згідно з частиною 1 статті 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Частинами 1, 2, 3 статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і в заємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі дока зам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно з частини 4 статті 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 430 ЦПК України, суд вважає за необхідне допустити рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць до негайного виконання.
Відповідно до частин 1, 2, 6, 8 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються , зокрема, у разі задоволення позову - на відповідача.
Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до частини 1 статті 142 ЦПК України, у разі, зокрема, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», від судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.
V. Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви та вирішення питання про розподіл судових витрат.
Суд, з урахуванням викладеного вище, зазначає, що дитина сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає разом з матір'ю, а відповідач є її батьком та на нього покладено однаковий з позивачем обов'язок щодо утримання і матеріального забезпечення своєї неповнолітньої дитини, під час судового засідання відповідач визнав позовні вимоги у повному обсязі. Тому у суду наявні правові підстави для задоволення уточнених позовних вимог та стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітньої дитини у розмірі однієї четвертої частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з дня подання позову - 24 липня 2020 року та до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , повноліття.
Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову ОСОБА_1 у повному обсязі.
Відповідно до вимог статей 141, 142 ЦПК України, з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір у розмірі 420,40 грн.
Керуючись статтями 5, 7, 10-13, 19, 23, 76 -81, 89, 133, 141, 142, 206, 209, 210, 213, 228, 229, 258, 259, 263-265, 274, 275, 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 ) аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ; ІНФОРМАЦІЯ_3 ) в розмірі однієї четвертої частки від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позову - 24 липня 2020 року та до досягнення ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ; ІНФОРМАЦІЯ_3 ), повноліття.
Допустити рішення в частині стягнення коштів в межах суми платежу за один місяць до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 420,40 грн (чотириста двадцять гривень 40 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду, що відповідає приписам підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду складений 26.10.2020 року.
Суддя Ф.М. Ханієва