Справа № 210/2810/19
Провадження № 2/210/206/20
іменем України
"22" вересня 2020 р.
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого-судді Хлистуненко О.В.
секретаря судового засідання Недолуги Л.В.
за участю:
представника відповідача Єфремової Т.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про визнання рішення комісії із трудових спорів незаконним, суд -
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання рішення комісії із трудових спорів незаконним.
В обґрунтування позову зазначив, що він працює на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» машиністом тепловоза цеху залізничного транспорту. У березні 2018 року він дізнався, що йому не було нараховано винагороду за результатами 2017 року, передбачену п. 2.6. Колективного договору на тій підставі, що він двічі протягом року притягався до дисциплінарної відповідальності. 09.04.2019 року звернувся до комісії із трудових спорів підприємства з заявою про зобов'язання адміністрації підприємства виплатити винагороду. Комісія із трудових спорів, розглянувши заяву, своїм рішенням від 25.04.2019 року №3 відмовила в задоволенні вимог, мотивуючи тим, що на підставі п. 1.8. Колективного договору його було виключено з числа робітників, яким виплачується винагорода за підсумками року, на спільному засіданні адміністрації підприємства та профспілкового комітету Профспілкової організації «Профспілка Металургів та Гірників України». Рішення комісії він отримав 02.05.2019 року. Однак, в п. 1.8. Колективного договору зазначено, що рішення про позбавлення робітника пільг приймається на спільному засіданні адміністрації підприємства та комітету профспілки структурного підрозділу. При цьому, він не є членом Профспілкової організації «Профспілка Металургів та Гірників України», оскільки є членом профспілки «Профспілкового об'єднання «Щит». Таким чином, рішення про позбавлення його винагороди за підсумками 2017 року було прийнято з порушенням норм чинного законодавства.
Тому, просить суд, визнати незаконним та скасувати рішення про позбавлення ОСОБА_1 пільги передбаченої п. 2.6. Колективного договору, прийняте на спільному засіданні адміністрації Підприємства та профспілкового комітету Профспілкової організації «Профспілка Металургів та Гірників України»; визнати незаконним та скасувати рішення комісії по трудовим спорам ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» від 25.04.2019 року №3 та зобов'язати адміністрацію ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 винагороду за підсумками 2017 року, передбачену п. 2.6. Колективного договору.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, до початку розгляду справи надав клопотання про розгляд справи за його відсутності, на підставі наявних в матеріалі справи доказів, з урахуванням письмових пояснень від 21.09.2020 року. Позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.
Суд, вислухавши представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, відзив на позовну заяву, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 працює машиністом тепловоза цеху експлуатації залізничного транспорту на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».
Даний факт визнано сторонами, а тому в силу ст. 82 ЦПК України доказуванню не підлягає.
В 2018 році ОСОБА_1 не отримав винагороду за підсумками 2017 року, внаслідок чого звернувся до комісії по трудовим спорам ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» з вимогою про зобов'язання адміністрації виплати винагороду за підсумками 2017 року (а.с. 5).
Відповідно до виписки з протоколу засідання комісії по трудовим спорам ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» №3 від 25.04.2019 року комісія, розглянувши заяву ОСОБА_1 керуючись ст. ст. 224, 227 КЗпП України, враховуючи результати голосування, рішення не прийняла, у зв'язку з тим, що за нього не проголосувало більшість членів комісії присутніх на засіданні (а.с. 6-7).
Згідно з ч. 4 ст. 149 КЗпП України стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Розпорядженням начальника ЦЕЗДТ ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» від 17.03.2017 року №1209 «Про порушення вимог інструкції з ОП в службі рухомого складу» за порушення п. 2.6 Інструкції з охорони праці для машиніста тепловозу ЦЕЗДТ ОСОБА_1 оголошено догану (а.с. 43).
Також, розпорядження від 09.11.2017 року №4344 «Про порушення вимог інструкції з ОП в службі рухомого складу» за порушення п. 4.7 Інструкції з охорони праці для машиніста тепловозу ЦЕЗДТ ОСОБА_1 оголошено догану (а.с. 44).
Згідно з ст. 12 КЗпП України колективний договір укладається між власником або уповноваженим ним органом (особою), з однієї сторони, і первинною профспілковою організацією, які діють відповідно до своїх статутів, а у разі їх відсутності - представниками, вільно обраними на загальних зборах найманих працівників або уповноважених ними органів, з другої сторони.
Статтею 7 Закону України «Про колективні договори і угоди» визначено зміст колективного договору. Зміст колективного договору визначається сторонами в межах їх компетенції. У колективному договорі встановлюються взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема, зміни в організації виробництва і праці; забезпечення продуктивної зайнятості; нормування і оплати праці, встановлення форми, системи, розмірів заробітної плати та їх видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.); встановлення гарантій, компенсацій, пільг; участі трудового колективу у формуванні, розподілі і використанні прибутку підприємства (якщо це передбачено статутом); режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку; умов і охорони праці; забезпечення житлово-побутового, культурного, медичного обслуговування, організації оздоровлення і відпочинку працівників; гарантій діяльності профспілкової чи інших представницьких організацій працівників; умов регулювання фондів оплати праці та встановлення міжкваліфікаційних (між посадових) співвідношень в оплаті праці; забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків; заборона дискримінації.
Колективний договір може передбачати додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги, зокрема щодо дитячого оздоровлення та придбання новорічних подарунків для дітей працівників тощо.
02.01.2007 року генеральним директором ВАТ «Міттал Стіл Кривий Ріг» та головою профспілкового комітету Первинної організації профспілки трудящих металургійної, гірничодобувної промисловості України ВАТ «Міттал Стіл Кривий Ріг» підписаний Колективний договір ВАТ «Міттал Стіл Кривий Ріг» на 2007-2008 роки (а.с. 45-57).
ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» є правонаступником ВАТ «Міттал Стіл Кривий Ріг» предметом діяльності якого є діяльність пов'язана з виробництвом та реалізацією металопродукції.
Згідно з ч. 3 ст. 9 Закону України «Про колективні договори і угоди» після закінчення строку дії колективний договір, угода продовжує діяти до того часу, поки сторони не укладуть новий або не переглянуть чинний, якщо інше не передбачено договором, угодою.
Отже, на даний час на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» продовжує діяти Колективний договір ВАТ «Міттал Стіл Кривий Ріг» на 2007-2008 року.
Так, згідно з п. 2.16 Колективного договору ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на 2007-2008 роки встановлено, що виплата винагороди по підсумкам роботи підприємства за минулий рік проводиться у відповідності з затвердженим положення «Про порядок нарахування та виплати винагороди по підсумкам роботи за рік персоналу підприємства» (а.с. 50).
До того ж, п. 1.8 вказаного вище Колективного договору передбачено, що на осіб, допустивши грубі порушення трудової та виробничої дисципліни, пільг, передбачених положеннями договору, не розповсюджуються. Рішення в окремому певному випадку приймаються на спільному засіданні адміністрації та комітету профспілки структурного підрозділу (а.с. 47).
Внаслідок викладеного, протоколом спільного засідання адміністрації та представників профспілкового комітету ПО ПМГУ по розгляду питання нарахування винагороди по підсумкам роботи за 2017 рік на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» від 12.03.2017 року постановлено, що на машиніста тепловоза ОСОБА_1 не розповсюджувати пільгу передбачену п. 2.16 Колективного договору (виплату винагороди по підсумкам 2017 року), на підставі п. 1.8, за грубе порушення виробничої дисципліни (а.с. 145)
Згідно з ст. 228 КЗПП України, у разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах працівник чи власник або уповноважений ним орган можуть оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення їм виписки з протоколу засідання комісії чи його копії.
Статтею 139 КЗпП України передбачено, що працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про колективні договори і угоди» положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємств незалежно від того, чи є вони членами профспілки, і є обов'язковими як для роботодавця, так і для працівників підприємства.
Статтею 6 Закону України «Про колективні договори і угоди» передбачено, що забороняється будь-яке втручання, яке може обмежити законні права працівників та їх представників або заборонити їх здійснення, з боку органів представницької і виконавчої влади та господарського управління, політичних партій, роботодавців при укладенні та виконанні колективних договорів, угод.
Відповідно до ст. 97 КЗпП України форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.
Статтею 2 Закону України «Про оплату праці» визначено, що заробітна плата включає інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
За порушення трудової дисципліни, згідно ст. 147 КЗпП України на працівника може бути накладене дисциплінарне стягнення, зокрема, винесення догани.
Відповідно до ч. 3 ст. 151 КЗпП України, протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються.
У п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз'яснено, що при вирішенні спорів про виплату премій, винагороди за підсумками роботи за рік чи за вислугу років, надбавок і доплат необхідно виходити з нормативно-правових актів, якими визначено умови та розмір цих виплат. Працівники, на яких поширюються зазначені нормативно-правові акти, можуть бути позбавлені таких виплат (або розмір останніх може бути зменшено) лише у випадках і за умов, передбачених цими актами.
Відтак, відповідно до Інструкції по нарахуванню винагороди за підсумками підприємства за 2017 рік (Додаток 1 до наказу по підприємству від 07.03.2018 року №303) встановлено певні обмеження в частині категорії осіб, яким винагорода в 2017 році не нараховується, зокрема, це особам, які що протягом 2017 року притягнуті до відповідальності, в тому числі до дисциплінарної (п. 3.1) (а.с. 9).
Отже, таким чином, суд, дійшов висновку про правомірність дій відповідача в частині позбавлення ОСОБА_1 винагороди за підсумками 2017 року.
З приводу посилання позивача про прийняте рішення щодо позбавлення його винагороди за результатами 2017 року без участі Первинної професійної спілки виробництва та транспорту «ЩИТ», суд прийшов наступного.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» членами профспілок можуть бути особи, які працюють на підприємстві, в установі або організації незалежно від форм власності і видів господарювання, у фізичної особи, яка використовує найману працю, особи, які забезпечують себе роботою самостійно, особи, які навчаються в навчальному закладі.
Громадяни України вільно обирають профспілку, до якої вони бажають вступити. Підставою для вступу до профспілки є заява громадянина (працівника), подана в первинну організацію профспілки. При створенні профспілки прийом до неї здійснюється установчими зборами.
Згідно до ст. 19 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», профспілки, їх об'єднання здійснюють представництво і захист трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілок в державних органах та органах місцевого самоврядування, у відносинах з роботодавцями, а також з іншими об'єднаннями громадян. У питаннях індивідуальних прав та інтересів своїх членів профспілки здійснюють представництво та захист у порядку, передбаченому законодавством та їх статутами.
Так, згідно довідки від 13.05.2019 року ОСОБА_1 є членом Первинної професійної спілки виробництва та транспорту «ЩИТ» (а.с. 4).
Частина 3 ст. 97 КЗпП України тільки зобов'язує власника встановлювати розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород, з урахуванням вимог колективного договору, зміст якого повинен відповідати законодавству та угодам.
Частина 4 ст. 97 КЗпП України, яка забороняє власникові приймати одностороннє рішення з питань оплати праці, що погіршує умови, встановлені у відповідному порядку, не стосується випадків, коли власник застосовує встановлені на підприємстві відповідно до законодавства умови оплати праці. Прийняття керівником підприємства на основі положення про преміювання і в межах своєї компетенції рішення про зменшення розміру премій, позбавлення працівників премій повністю або частково, не можна кваліфікувати як погіршення умов оплати праці, про яке працівник повинен бути заздалегідь попереджений.
Крім того, ст. 15 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами. У разі, коли колективний договір на підприємстві не укладено, роботодавець зобов'язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво органом.
Отже, законодавство не вимагає, щоб власник реалізував свої повноваження збільшувати, зменшувати розміри премій, набавок, винагород, які виплачуються конкретним працівникам, повноваження повністю або частково позбавляти конкретного працівника премій обов'язково за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації. Власник має право самостійно вирішувати ці питання, якщо інше не передбачено положенням про преміювання (колективним договором).
Такого висновку прийшов й Верховний Суд України у постанові по справі № 755/22151/15-ц від 15.05.2017 року, хоча справа й направлена на новий розгляд до суду першої інстанції, проте, постановою встановлена правова позиція, що законодавство не вимагає, щоб власник позбавляв працівника премії за погодженням з профспілкою, і таке його рішення не є погіршенням умов оплати праці.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, розглянувши справу в межах визначених позивачами предмету спору та підстав для задоволення позову, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову, не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, оскільки не ґрунтуються на достатніх, належних та допустимих доказах, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не обґрунтовані та недоведені, а тому не підлягають задоволенню.
Суд, також вважає за необхідне, відмітити правову позицію Верховного Суду, висловлену в постанові від 04.10.2018 року за результатами розгляду провадження за №61-3026св18, щодо недоведеності позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 97, 139, 149, 228, 151 КЗпП України, ст.ст. 12, 76-81, 258, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про визнання рішення комісії із трудових спорів незаконним залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Повний текст рішення складено 30 вересня 2020 року.
Суддя: О. В. Хлистуненко