26 жовтня 2020 року
м. Київ
Справа № 873/89/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Банаська О. О. - головуючого, Білоуса В. В., Васьковського О. В.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтичне підприємство "Арніка"
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2020
у складі судді Верховця А. А.
у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтичне підприємство "Арніка"
про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Господарський арбітраж" від 26.06.2020 у третейській справі № 01-09/20 (суддя Джепа Г. В.)
та за заявою Фізичної особи-підприємця Шамрай Лариси Олегівни про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Господарський арбітраж" від 26.06.2020
у справі № 01-09/20
за позовом Фізичної особи-підприємця Шамрай Лариси Олегівни
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтичне підприємство "АРНІКА"
про стягнення заборгованості
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фармацевтичне підприємство "Арніка" звернулося через Північний апеляційний господарський суд до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із апеляційною скаргою від 09.10.2020 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2020 у справі № 873/89/20.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 873/89/20 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтичне підприємство "Арніка" визначено склад колегії суддів: Банасько О. О. (головуючий), судді - Білоус В. В., Васьковський О. В., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 21.10.2020.
Розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтичне підприємство "Арніка" колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що цю скаргу необхідно залишити без руху з огляду на таке.
Відповідно до частин першої та другої статті 24 Господарського процесуального кодексу України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку господарського судочинства, розглядаються місцевими господарськими судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті. Справи щодо оскарження рішень третейських судів, про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними господарськими судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2020 у справі № 873/89/20, з поміж іншого, відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Фармацевтичне підприємство "Арніка" у задоволенні заяви про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Господарський арбітраж" від 26.06.2020 у третейській справі № 01-09/20, рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Господарський арбітраж" від 26.06.2020 у третейській справі № 01-09/20 залишено без змін, заяву Фізичної особи-підприємця Шамрай Лариси Олегівни про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Господарський арбітраж" від 26.06.2020 у справі № 01-09/20 задоволено - видано наказ на примусове виконання рішення рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Господарський арбітраж" від 26.06.2020 у справі № 01-09/20.
За змістом частини другої статті 253 Господарського процесуального кодексу України Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних господарських судів, ухвалені ними як судами першої інстанції. Аналогічна норма міститься в частині другій статті 25 зазначеного Кодексу.
Таким чином, Верховний Суд є судом апеляційної інстанції, який переглядає в апеляційному порядку судові рішення у тих справах, які апеляційні суди розглядають, як суди першої інстанції.
Провадження у справах про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів регламентується розділом VII Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною третьої статті 356 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду про видачу або відмову у видачі наказу може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку, встановленому для оскарження рішення суду першої інстанції.
Водночас відповідно до положень статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Із змісту апеляційної скарги слідує, що остання всупереч приписам статті 258 Господарського процесуального кодексу України не містить ні дати отримання, ні доказів, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду.
Із наявної в Єдиному державному реєстру судових рішень інформації вбачається, що оскаржувана ухвала Північного апеляційного господарського суду 22.09.2020 у справі № 873/89/20 надіслана та зареєстрована в реєстрі 24.09.2020, а оприлюднена 25.09.2020.
Отже, всупереч приписів статті 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційну скаргу Товариством з обмеженою відповідальністю "Фармацевтичне підприємство "Арніка" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду 22.09.2020 у справі № 873/89/20 подано до Верховного Суду з порушенням десятиденного строку на апеляційне оскарження, а саме - 12.10.2020, що підтверджується відтиском штемпеля відділення поштового зв'язку, який міститься на конверті в якому до Верховного Суду надійшла апеляційна скарга, без клопотання про поновлення такого строку .
Частиною другою статті 256 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Натомість, у тексті апеляційної скарги апелянт зазначає, що подає її у передбачений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України строк - протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту оскаржуваної ухвали.
Частиною третьою статті 256 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
За змістом частини першої статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Отже, вирішення судом питання щодо поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження в розумінні приписів статей 119 та 256 Господарського процесуального кодексу України можливе саме за наявності обґрунтовано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, доводи якого підтверджено відповідними доказами.
Проте, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фармацевтичне підприємство "Арніка", звертаючись з апеляційною скаргою з пропуском встановленого процесуального строку, питання про поновлення строку на апеляційне оскарження у цій скарзі не порушувало та відповідної заяви з наведенням підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження не подало.
Також колегія суддів звертає увагу апелянта, що відповідно до пункту 2 частини третьої статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Згідно із частиною другою статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" №; 3674 - VI.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на дату подачі касаційної скарги) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Як убачається зі змісту апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтичне підприємство "Арніка" об'єктом касаційного оскарження є ухвала Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2020 у справі № 873/89/20 про відмову у задоволенні заяви про скасування рішення третейського суду та про видачу наказу на виконання рішення третейського суду.
Згідно з підпунктом 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент звернення з касаційною скаргою) ставка судового збору за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Тлумачення змісту підпункту 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" приводить до висновку, що законодавцем визначено необхідність сплати судового збору за подання апеляційних і касаційних скарг на всі без винятку ухвали господарського суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено Законом № 3674-VI справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду України від 29.05.2018 у справі № 915/955/15.
Отже, за подання Товариством з обмеженою відповідальністю "Фармацевтичне підприємство "Арніка" апеляційної скарги на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2020 у справі № 873/89/20 мав бути сплачений судовий збір в сумі 2 102,00 грн.
Проте, скаржником надано квитанцію від 10.10.2020, згідно якої сплачено судовий збір у розмірі 1 576,50 грн., а не 2 102,00 грн.
Тож, за подання до Верховного Суду апеляційної скарги скаржник має доплатити судовий збір у розмірі 525,50 грн.
За змістом частини другої статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 260 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до положень частини другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до положень частини четвертої статті 260 Господарського процесуального кодексу України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
З огляду на викладене, оскільки скаржником не порушується питання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2020 у справі № 873/89/20, колегія суддів Касаційного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про залишення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтичне підприємство "Арніка" без руху на підставі частин другої та третьої статті 260 Господарського процесуального кодексу України, із наданням скаржникові строку для усунення зазначених недоліків, шляхом подання суду доказів дати отримання оскаржуваної ухвали та заяви про поновлення строку апеляційного оскарження з наведенням та обґрунтуванням підстав для його поновлення, а також надання доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі у сумі 525,50 грн.
Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що неусунення недоліку щодо сплати судового збору протягом установленого строку матиме наслідком повернення касаційної скарги на підставі частини п'ятої статті 260 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 119, 174, 232, 234, 235, 256, 258, 260, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтичне підприємство "Арніка" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2020 у справі № 873/89/20 залишити без руху.
2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Фармацевтичне підприємство "Арніка" строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
3. Попередити скаржника про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, передбачені частиною першою статті 261 Господарського процесуального кодексу України, а саме про відмову у відкритті апеляційного провадження у випадку не подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження або визнання судом неповажними наведених апелянтом підстав для поновлення такого строку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий О. О. Банасько
Судді В. В. Білоус
О. В. Васьковський