36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
про повернення позовної заяви
26.10.2020 Справа № 917/1618/20
Суддя Господарського суду Полтавської області Сірош Д. М., розглянувши матеріали позовної заяви
Дочірнього підприємства Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Інтеграл" Інтеграл-Агро"
до Головного управління Держгеркадастру у Полтавської області
про визнання протиправним, скасування рішення та визнання укладеною додаткової угоди
Дочірнє підприємство Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Інтеграл" Інтеграл-Агро" звернулося з позовом до Головного управлінням Держгеркадастру у Полтавській області в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області № 4606/0/26-20 від 20.08.2020 про відмову в поновленні договорів оренди землі від 23.03.2010;
- визнати укладеною між Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області, як орендодавцем, та Дочірнім підприємством Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Інтеграл" Інтеграл-Агро", як орендарем, додаткову угоду до договору оренди землі від 23.03.2010, об'єктом оренди за яким є земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 1,17 га, з яких: 1,517 га - рілля, під кадастровим номером 5321381600:00:017:0019, яка надана Орендареві для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території, Власівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області, право оренди за яким зареєстроване у Зіньківському районному відділі Полтавської регіональної філії ДП Центр ДЗК про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 23.03.2010 за № 041055500809.
Згідно з частиною 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За змістом пункту 2 частини 2 статті 176 Господарського процесуального кодексу України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження суд постановляє ухвалу, в якій, зокрема, зазначаються найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб).
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи набувають статусу учасників справи лише після відкриття провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 13.10.2020 суд залишив позовну заяву без руху на підставі частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, встановив позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом надання доказів доплати судового збору в сумі 2102,00 грн.
21.10.2020 від Дочірнього підприємства Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Інтеграл" Інтеграл-Агро" на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху надійшло клопотання про зменшення розміру позовних вимог, в якому заявлено про відмову від позовної вимоги про скасування рішення Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області № 4606/0/26-20 від 20.08.2020 «Про відмову в поновленні договорів оренди землі від 23.03.2010».
Статтею 46 Господарського процесуального кодексу України визначено процесуальні права та обов'язки сторін.
Частиною другою даної статті закріплено, що крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу: 1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу; 2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; 3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом. Частиною третьою даної статті визначено, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Також, слід зазначити, що за приписами статті 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Отже, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
При зверненні Позовна заява містила дві вимоги, а саме: про скасування рішення та про визнання укладеною додаткової угоди.
Отже, заявником клопотанням про зменшення розміру позовних вимог (вх. № 11725 від 21.10.2020) звертається про зміну предмет позову.
Проте під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено чи зменшено може бути лише розмір вимог майнового характеру. В той час як заявник звернувся до суду з двома вимогами немайнового характеру.
Враховуючи те, що у спосіб встановлений судом в ухвалі про залишення позовоної заяви без руху, а саме не сплачено судовий збір у повному розмірі та те, що Дочірнє підприємство Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Інтеграл" Інтеграл-Агро" не є учасником справи (не набуло статусу позивача), то відповідно до положень процесуального законодавства воно не наділене повноваженнями, зокрема, щодо звернення до суду із заявою про зменшення розміру позовних вимог.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що Дочірнє підприємство Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Інтеграл" Інтеграл-Агро" не усунуло недоліків позовної заяви.
Відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Згідно з частинами 6 та 7 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.
Відповідно до частини 8 статті 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Керуючись статтями 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву повернути Дочірньому підприємству Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Інтеграл" Інтеграл-Агро".
Ухвала набирає законної сили з моменти її підписання.
Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено в порядку, передбаченому статтями 255 - 256 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з статтею 257 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ухвала підписана 26.10.2020.
Суддя Д. М. Сірош