"15" жовтня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/1764/20
Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,
При секретарі судового засідання Прижбило О.В.,
розглядаючи справу №916/1764/20
за позовом: Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (проспект Перемоги, будинок 14, місто Київ, 01135, код ЄДРПОУ 38727770)
в особі Чорноморської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація морського порту Чорноморськ) (вул. Праці, будинок 6, місто Чорноморськ, Одеська область, 68001, код ЄДРПОУ 38728418)
до відповідача: Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" (вулиця Праці, будинок 6, місто Чорноморськ, Одеська область, 68001, код ЄДРПОУ 01125672)
про стягнення 4703824,73 грн.
Представники сторін:
Від позивача: Тодорашко А.В.;
Від відповідача: не з'явився.
Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Чорноморської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація морського порту Чорноморськ) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" про стягнення 4703824,73 грн.
Ухвалою від 19.06.2020 відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 08.07.2020.
07.07.2020 від відповідача надійшло клопотання (вх№17580/20) про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку із превентивними заходами щодо поширення коронавірусу.
08.07.2020 представником позивача подано заяву про розгляд справи за відсутності представника (вх.№17767/20).
08.07.2020 представники сторін у судове засідання не з'явились, розгляд справи відкладено на 28.07.2020.
28.07.2020 представником позивача подано заяву про розгляд справи за відсутності представника (вх.№19903/20).
28.07.2020 з'явився представник відповідача, заявлено усне клопотання про зменшення розміру пені та клопотання про відкладення розгляду справи. Судом протокольно продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, задоволено клопотання про відкладення та призначено судове засідання на 07.09.2020.
07.09.2020 представником відповідача подано клопотання про зменшення розміру пені (вх.№23681/20).
07.09.2020 у судове засідання з'явився представник позивача, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 18.09.2020.
18.09.2020 у судове засідання з'явився представник позивача, оголошено перерву до 06.10.2020.
05.10.2020 надійшло клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи (вх.№26455/20) у зв'язку із тим, що у юрисконсульта відповідача виявлено COVID-19, а контактні особи підлягають самоізоляції протягом 14 днів з останнього дня контакту з хворим.
У зв'язку із зазначеним вище, визнавши поважними вказані обставини, судом відкладено розгляд справи на 15.10.2020, тобто на 16 день після листа Головного державного санітарного лікаря на водному транспорті від 28.09.2020 (а.с.158), та листа із списком контактних осіб (а.с.159).
15.10.2020 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
06.10.2020 представником позивача подано заперечення на клопотання щодо зменшення пені (вх.№26521/20).
В обґрунтування вимог позивач посилається на укладення договору про відшкодування витрат з використання електричної енергії та неналежне його виконання відповідачем.
Відповідач у клопотанні про зменшення розміру пені до 5% посилається на майновий стан порту, зазначає про збитковість підприємства за 2019 рік. Вказує, що у зв'язку зі скрутним становищем підприємства було прийнято накази, зокрема, про зміну істотних умов праці, яким встановлено неповний робочий тиждень, про скасування надбавок за виконання особливо важливої роботи, скасування надбавок за високі досягнення у праці та особливий характер роботи, призупинено нарахування та виплату близько 20 видів доплат, передбачених колективним договором.
Надає копії довідок банків щодо залишків по рахунках.
Посилається на відсутність збитків у позивача, заборгованість контрагентів перед відповідачем - дебіторська заборгованість станом на 31.07.2020 становить 196 864 840,85 грн.
Зазначає про часткове виконання зобов'язань, що свідчить про докладення зусиль для погашення заборгованості.
У запереченні на клопотання про зменшення пені позивач вказує, що період прострочення є значним, сам по собі «важкий» фінансовий стан не є винятковим випадком у розумінні ст. 233 ГК України та не є підставою для зменшення неустойки. Для врахування майнового стану мають братися до уваги банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік рахунків тощо. Особа має довести, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) оплаті.
Вказує, що відповідно до звіту на 1 квартал 2020 року, у відповідача наявний прибуток. З новин на сайті відповідача вбачається, що порт залучив новий вантажопотів, за звітний період підрозділом перевантажено майже 148 182 тонн вантажів, посилається на показники жовтня, перевиконання плану за підсумками 7 місяців 2019 року. З аналізу інформацій щодо закупівель вбачається, що відповідачем за період з 01.01.2020 по 01.06.2020 здійснено 15 процедур закупівель товарів, робіт та послуг на загальну суму більше 31,5 млн. грн. При цьому відповідач діє як комерційне підприємство за рахунок власного капіталу.
Зазначає, що довідки банків, надані відповідачем, видані на півтора місяці раніше дати подання клопотання, в той же час три банки є не єдиними, де у позивача є рахунок.
Наявність дебіторської заборгованості свідчить про те, що можливість оплати залежить, у тому числі, від ефективного менеджменту та раціонального використання коштів відповідачем, при цьому позивач ставить під сумнів достовірність даних про дебіторську заборгованість, а також посилається на відсутність у ЄДРСР навіть ухвал про відкриття провадження до боржників, що свідчить про відсутність дій щодо стягнення заборгованості.
Вказує, що відповідачем оплачуються рахунки за іншими договорами після відкриття проваджень за позовними заявами, що створює навантаження на позивача та на суд.
Щодо відсутності збитків зазначає, що позивач фактично витратив власні кошти на авансування електричної енергії та не отримує відшкодування вже значний час.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
Між Державним підприємством «Адміністрація морських портів України» (позивач, виконавець) та Державним підприємством «Морський торговельний порт «Чорноморськ» (відповідач, замовник) було укладено Договір про відшкодування витрат з використання електричної енергії №14-Пп-ЧФ-20 від 23.01.2020 (далі - Договір).
Права та обов'язки ДП «АМПУ» за Договором реалізує Чорноморська філія ДП «АМПУ» (Адміністрація морського порту Чорноморськ).
Пунктом 1.1. Договору визначено, що найменування послуг: відшкодування витрат з використання електричної енергії.
В порядку та на умовах, визначених Договором, Виконавець зобов'язується забезпечити постачання, а Замовник зобов'язується відшкодувати витрати за поставлену електричну енергію відповідно до умов Договору (п.2.1. Договору).
Розрахунковим періодом для відшкодування витрат за поставлену електричну енергію приймається один місяць з 1 по 30 (31) число (п.7.1. Договору).
Згідно з п.7.4. Договору оплата вартості відшкодування витрат з використання електричної енергії здійснюється за фактом їх надання протягом 15 календарних днів з дати підписання Акту наданих послуг.
Відповідно до п.13.1.Договору даний Договір набуває чинності з дня його підписання сторонами та скріплення печатками, при цьому сторони домовились, що даний договір регламентує відносини між сторонами, що виникли з 01.01.2020 згідно ст. 631 ЦК України і діє до 31.04.2020.
Для оплати вартості наданих в січні-березні послуг Виконавцем було виставлено рахунки:
- №Пр/1499 від 31.01.2020 на суму 3 595 470,22 грн. (а.с.15);
- №Пр/2913 від 29.02.2020 на суму 2 248 849,39 грн. (а.с.25);
- №Пр/4262 від 31.03.2020 на суму 2 051 845,51 грн. (а.с.27).
Акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг) за вищезазначеними рахунками прийнято, підписано сторонами без зауважень:
- Акт №Пр/1499 від 31.01.2020 на суму 3 595 470,22 грн. (а.с.16);
- Акт №Пр/2913 від 29.02.2020 на суму 2 248 849,39 грн. (а.с.26);
- Акт №Пр/4262 від 31.03.2020 на суму 2 051 845,51 грн. (а.с.28).
Рахунок №Пр/1499 від 31.01.2020 сплачено несвоєчасно, а рахунки №№Пр/2913, Пр/4262 станом на подання позову не сплачено.
Зазначені обставини підтверджуються випискою з особового рахунку (а.с.17-24) та не спростовано відповідачем.
Таким чином, на даний час у відповідача наявна заборгованість у розмірі 4 300 694,90 грн.
Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.
Згідно зі ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
В силу положень ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За положеннями ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст. 526 ЦК України).
Ч.ч.1,3 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, якими в силу ст. 73 ГПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, які мають значення для вирішення справи.
Відповідач порушив умови Договору щодо оплати послуг, що є недопустимим згідно зі ст. 525 ЦК України. В свою чергу, вказані обставини є підставою для стягнення суми заборгованості у судовому порядку.
Таким чином, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за договором у розмірі 4 300 694,90 грн.
Ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).
Також порушення зобов'язань згідно приписів ч. 2 ст. 193 ГК України є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ст. 230 ГК України, іншими законами або договором.
Разом з тим частиною 1 ст. 548 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).
Згідно положень ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За положеннями ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського
Відповідно до п.8.2. Договору за порушення Замовником терміну оплати наданих послуг, він сплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості послуг, з яких допущено прострочення платежу за кожний день прострочення.
Позивач просить стягнути з відповідача 281 876,94 грн. пені. Судом здійснено власний розрахунок пені та встановлено, що позивачем неправильно здійснено розрахунок заборгованості за Актами №№Пр/2913 та Пр/4262 за лютий та березень. Зокрема, позивач просить стягнути 100768,11 грн. пені за рахунком за лютий та 58303,81 грн. пені за рахунком за березень 2020 року, тоді як за розрахунком суду пеня за заборгованість лютого становить 99565,50 грн., а за заборгованість березня становить 57114,38 грн.
З урахуванням зазначеного, обґрунтований розмір пені становить 279484,90 грн.
Щодо клопотання про зменшення пені суд зазначає наступне.
Згідно з ч.1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Відповідно до ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов'язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки. Господарський суд повинен надати оцінку поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін. При цьому обов'язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.
Встановивши відповідні обставини, суд вирішує стосовно можливості зменшення розміру заявленої до стягнення пені, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд (відповідний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18, від 13.05.2019 у справі № 904/4071/18).
Дослідивши подане відповідачем клопотання про зменшення пені, перевіривши доводи, які містяться у такому клопотанні, зокрема, відсутність доказів понесення позивачем збитків, скрутний майновий стан відповідача, врахувавши розмір несвоєчасного виконання відповідачем свого зобов'язання та розмір пені, недоведеність винятковості обставин для зменшення розміру пені, - суд не вважає за можливе зменшити її розмір.
Так, відповідач у клопотанні про зменшення розміру пені до 5% посилається на майновий стан порту, зазначає про збитковість підприємства за 2019 рік.
Втім, як вбачається зі звіту про фінансові результати за 1 півріччя 2020, збитки від операційної діяльності у звітному періоді менше, ніж збитки за аналогічний період попереднього року, як і чистий фінансовий результат (збитки).
Посилання на видання наказів, якими змінено істотні умови праці, встановлено неповний робочий тиждень, скасовано надбавки, припинено нарахування та виплату доплат, не приймається судом в якості підстави для зменшення розміру пені з огляду на те, що накази було видано ще у грудні 2019 року, тоді як Договір підписано у січні 2020 року.
Також суд відхиляє довідки про наявність коштів на рахунку в якості доказів скрутного фінансового становища, оскільки такі довідки, по-перше, не дають можливість оцінити динаміку надходження коштів по рахунках та їх списання, по-друге, довідки надані у вересні 2020 року, а датовані 28.07.2020, по-третє, відповідачем не надано доказів відсутності інших рахунків.
Посилання на наявність дебіторської заборгованості контрагентів на значну суму свідчить про необхідність ефективного реагування відповідача на зазначену ситуацію та про потенційну можливість отримання значної суми коштів, але не свідчить про неможливість оплатити борг позивачеві.
Щодо зазначення про часткове виконання зобов'язань, суд вказує, що зобов'язання за Договором виконані відповідачем у незначному розмірі відносно загальної суми заборгованості, на даний час заборгованість становить більше ніж 4 млн. грн., і відповідачем навіть не здійснюються часткові оплати, починаючи з травня 2020 року.
Наявність у відкритих інтернет-ресурсах відомостей щодо активної діяльності, залучення вантажопотоків та здійснення закупівель на значні суми також спростовує посилання відповідача на «важкий фінансовий стан».
Позивач і відповідач є господарюючими суб'єктами, які несуть відповідний ризик під час здійснення своєї господарської діяльності. Зменшення (за клопотанням сторони) розміру заявленого штрафу, який нараховується за неналежне виконання стороною своїх зобов'язань, кореспондує обов'язок сторони, до якої така санкція застосовується, довести згідно зі статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, статтею 233 Господарського кодексу України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту, на підставі належних і допустимих доказів.
Крім того, суд враховує систематичний характер неналежного виконання зобов'язань відповідачем, що, зокрема, підтверджується наявністю великої кількості справ, які розглядаються судом за позовами ДП «АМПУ» до ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ», на які посилається позивач: справи №№916/505/20, 916/591/20, 916/572/20, 916/575/20, 916/1990/19, 916/1583/19, 916/1584/19, 916/1528/19, 916/1335/19, 916/1532/19, 916/1531/19, 916/1533/19, 916/2130/19 (копії ухвал про закриття провадження а.с.168-197).
Ураховуючи встановлені обставини справи, зважаючи на доведеність порушення зобов'язань відповідача та розмір пені, суд зазначає про відсутність підстав для задоволення зазначеного клопотання у зв'язку з недоведеністю обставин, з якими законодавець пов'язує можливість такого зменшення. Вказане відповідає висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 05.08.2019 по справі №910/10848/18.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом перевірено розрахунок 3% річних у розмірі 46434,56 грн., а також розрахунок інфляційних втрат у розмірі 74818,33 грн. і встановлено його правильність.
Згідно з п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 11, 15, 16, 525, 526, 548, 549, 610, 611, 625, 626, 627, 629 ЦК України, ст.ст. 174, 193, 230, 231, 232 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», ст.ст.46, 73, 74, 75, 77, 79, 86, 91, 98, 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (проспект Перемоги, будинок 14, місто Київ, 01135, код ЄДРПОУ 38727770) в особі Чорноморської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація морського порту Чорноморськ) (вул. Праці, будинок 6, місто Чорноморськ, Одеська область, 68001, код ЄДРПОУ 38728418) до Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" (вулиця Праці, будинок 6, місто Чорноморськ, Одеська область, 68001, код ЄДРПОУ 01125672) про стягнення 4703824,73 грн. задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" (вулиця Праці, будинок 6, місто Чорноморськ, Одеська область, 68001, код ЄДРПОУ 01125672) на користь Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (проспект Перемоги, будинок 14, місто Київ, 01135, код ЄДРПОУ 38727770) в особі Чорноморської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація морського порту Чорноморськ) (вул. Праці, будинок 6, місто Чорноморськ, Одеська область, 68001, код ЄДРПОУ 38728418) 4 300 694,90 грн. заборгованості, 74818,33 грн. інфляційних втрат, 279484,90 грн. пені, 46434,56 грн. відсотків, 70521,09 грн. витрат зі сплати судового збору.
3. В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Вступна та резолютивна частина рішення оголошені в судовому засіданні 15.10.2020р. Повний текст рішення складений та підписаний 26 жовтня 2020 р.
Суддя Р.В. Волков