"15" жовтня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/385/19
Господарський суд Одеської області у складі судді Волков Р.В.,
При секретарі судового засідання Прижбило О.В.,
розглядаючи справу №916/385/19
за позовом: Фізичної особи-підприємця Цмокалюк Олени Іванівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідачів:
1) Виконавчого комітету Одеської міської ради (Думська площа, будинок 1, місто Одеса, 65026, код ЄДРПОУ 04056919)
2) Одеської міської ради (площа Думська, будинок 1, місто Одеса, 65026, код ЄДРПОУ 26597691)
про визнання дій протиправними та стягнення збитків 768144 грн.
Представники сторін:
Від позивача: Латій О.В.;
Від відповідачів: Варбаногло Г.А.
Фізична особа-підприємець Цмокалюк Олена Іванівна звернулась до господарського суду Одеської області до Одеської міської ради, Виконавчого комітету Одеської міської ради із позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просить:
- Визнати дії Одеської міської ради та виконавчого комітету Одеської міської ради по знесенню належного Цмокалюк Олені Іванівні торгового павільйону, розташованого за адресою: АДРЕСА_4, - протиправними;
- Стягнути з Одеської міської ради 384072,00 грн. (половину від 768144,00 грн., що дорівнює ринковій вартості об'єкта), заподіяну в результаті знищення належного їй майна - торгового павільйону, розташованого за адресою: АДРЕСА_4;
- Стягнути з виконавчого комітету Одеської міської ради 384072,00 грн. (половину від 768144,00 грн., що дорівнює ринковій вартості об'єкта), заподіяну в результаті знищення належного їй майна - торгового павільйону, розташованого за адресою: АДРЕСА_4.
Ухвалою від 20.02.2019 (суддя Оборотова О.Ю.) позов було залишено без руху та встановлено позивачеві строк для усунення недоліків. 06.03.2019 позивачем було подано позовну заяву з урахуванням ухвали суду 20.02.2019 (вх.№2-1003/19).
11.03.2019 ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 03.04.2019.
Разом із позовом було подано заяву про допит свідків (вх.№3164/19).
Представником ОМР було подано клопотання про закриття провадження у справі (вх.№5400/19 від 20.03.2019).
21.03.2019 представником ОМР було подано ще одне клопотання про закриття провадження у справі (вх.№5501/19).
03.04.2019 оголошено перерву до 24.02.2019.
24.04.2019 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче провадження на 03.06.2019.
03.06.2019 оголошено перерву до 05.06.2019.
04.06.2019 від представника позивача надійшли заперечення проти клопотання про закриття провадження у справі (вх.№11114/19).
Ухвалою від 05.06.2019 задоволено заяву ОМР про закриття провадження у справ, закрито провадження у справі та роз'яснено позивачу, що спір має вирішуватися в порядку цивільного судочинства.
ФОП Цмокалюк О.І. було подано апеляційну скаргу на ухвалу від 05.06.2019.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.08.2019 ухвалу господарського суду Одеської області від 05.06.2019 залишено без змін.
За результатами касаційного оскарження постанови Південно-західного апеляційного господарського суду та ухвали господарського суду Одеської області скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Одеської області.
На підставі автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу було розподілено судді Волкову Р.В. Ухвалою від 27.04.2020 прийнято справу до провадження, постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання, розгляд справи призначено на 27.05.2020.
27.05.2020 від відповідачів надійшов відзив на позовну заяву (вх.№13503/20).
27.05.2020 судове засідання відкладено на 17.06.2020.
15.06.2020 представником відповідачів подано заяву (вх.№15205/20) про зобов'язання позивача надати належним чином оформлений оригінал звіту про оцінку майна.
17.06.2020 клопотання відповідачів було задоволено та витребувано у позивача оригінал звіту. Підготовче засідання відкладено на 08.07.2020.
08.07.2020 встановлено, що до суду повернулось поштове повідомлення про невручення ухвали про витребування доказів, суд вважає за доцільне повторно надіслати ухвали та відкладено підготовче судове засідання на 27.07.2020.
27.07.2020 оголошено перерву в засіданні до 31.07.2020.
31.07.2020 представником позивача надано оригінал звіту на виконання ухвали суду (вх.№20271/20), представником відповідача подано клопотання про проведення рецензування звіту про оцінку (вх.№20269/20), протокольно продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 19.08.2020.
19.08.2020 представником позивача подано заперечення проти клопотання про проведення рецензування звіту про оцінку (вх.№22010/20).
19.08.2020 відмовлено у задоволенні клопотання про проведення рецензування звіту про оцінку, оголошено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті на 16.09.2020.
У судовому засіданні 16.09.2020 представникові позивача пояснено щодо процедури допиту свідків, відмовлено у задоволенні клопотання про допит свідків у зв'язку з тим, що позивачем не дотримано процедуру, передбачену ГПК України. Оголошено перерву у судовому засіданні до 12.10.2020.
12.10.2020 оголошено перерву в засіданні до 15.10.2020.
15.10.2020 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
В обґрунтування вимог позивач вказує, що Цмокалюк О.І. належав об'єкт, розташований за адресою: АДРЕСА_4, - а саме: торговий павільйон загальною площею 41,6 кв.м. на підставі договору купівлі-продажу від 22.12.2005. Вказаний павільйон використовувався позивачем у підприємницькій діяльності в якості крамниці «ІНФОРМАЦІЯ_1». На роботу павільйону видавалися дозволи державного пожежного нагляду, санітарно-епідеміологічного контролю, велась облікова картка Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради.
В грудні 2016 територія АДРЕСА_4, в тому числі належний позивачеві павільйон, було обнесено парканом для проведення робіт по благоустрою АДРЕСА_4, у зв'язку з чим позивач була позбавлена можливості здійснювати господарську діяльність.
Позивач зверталась до ОМР, на що було повідомлено, що рішенням виконавчого комітету ОМР від 12.06.2014 №119 «Про комплексний благоустрій АДРЕСА_4 та затвердження комплексної схеми розміщення тимчасових споруд на АДРЕСА_4» затверджено комплексну схему розміщення тимчасових споруд на АДРЕСА_4. Вказує, що павільйон Цмокалюк О.І. на увійшов до комплексної схеми. У зв'язку з цим питання подальшого розміщення цього об'єкта (у тому числі надання торгового місця) буде вирішуватись з урахуванням документів, що підтверджують право власності на об'єкт нерухомого майна та його державну реєстрацію.
Зазначає, що земельна ділянка площі, на якій здійснено реконструкцію, перебуває у комунальній власності. 12.02.2016 розпочався демонтаж павільйону, а 23.02.2016 його повністю знесено, чим завдано позивачу збитків.
На звернення до Одеського міського голови відповідь було надано Управлінням розвитку т споживчого ринку та захисту прав споживачів, з якої вбачається, що демонтаж павільйону останній не здійснював, оскільки він не відноситься до тимчасових споруд. Згідно з рішенням виконкому №391 від 26.11.2015 у переліку об'єктів, що знаходяться на площі та підлягають демонтажу, належного Цмокалюк О.І. павільйону немає.
Вказує, що дії ОМР та виконавчого комітету ОМР є протиправними. Відповідно до звіту про оцінку вартість павільйону станом на 29.12.2015 складала 768144,00 грн.
Відповідачі мали прийняти рішення щодо належного позивачеві майна перед тим, як почати реконструкцію, оскільки майно підпадало під зону реконструкції. Посилається на положення Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності». Зазначає, що відповідачами не було застосовано процедуру викупу належного позивачеві майна з відшкодуванням його вартості, у зв'язку з чим позивач позбавлена майна неправомірно.
У відзиві відповідач зазначає, що жодних приписів, передбачених рішенням виконкому Одеської міської ради від 26.11.2015 №391, про знесення належного позивачеві майна не видавалось. У додатку до рішення №391 не зазначено об'єкт, який належить позивачеві.
Вказує, що необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох елементів цивільного правопорушення: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих елементів має позивач, який звернувся із позовом про стягнення шкоди на підставі ст. 1173 ЦК України. Дії відповідачів є основним предметом доказування, оскільки відсутність такого елементу делікту свідчить про відсутність інших складових правової конструкції та відсутність самого заподіяння шкоди як юридичного факту.
Виконавчим комітетом будь-яких рішень або дій стосовно павільйону не приймалось, позивач не надав доказів на підтвердження того, що саме дії відповідачів призвели до збитків у вигляді знищення об'єкту нерухомості.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
22.12.2005 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСАНДРИЯ» та Цмокалюк Оленою Іванівною укладено Договір купівлі-продажу (т.1 а.с.29), відповідно до якого Цмокалюк О.І. купила торговий павільйон, що знаходиться в АДРЕСА_4, що складається з шести приміщень. 26.12.2005 договір купівлі-продажу було зареєстровано (т.1 а.с.30).
15.10.2006 було складено акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта щодо павільйону (т.1 а.с. 34).
28.12.2007 позивачем було отримано повідомлення від Санітарно-епідеміологічної служби Приморського району м. Одеси (т.1 а.с.36) про те, що Держсанепідслужбою Приморського району м. Одеси погоджена експлуатація торгівельного павільйон-магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_4, акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 15.10.2006, у зв'язку з чим ФОП Цмокалюк О.І. має законні підстави для експлуатації павільйон-магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_4.
15.08.2008 Цмокалюк О.І. видано витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно (т.1 а.с.31) на торговий павільйон площею 48 кв.м.
11.05.2010 року позивачем було отримано Дозвіл №106 на роботу торгівельного павільйону ФОП Цмокалюк О.І. (т.1 а.с.35).
02.08.2012 позивачем отримано облікову картку (для фізичної особи-підприємця) (т.1 а.с.37) від Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів щодо крамниці за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_4, назва об'єкту «ІНФОРМАЦІЯ_1», вид торговельної діяльності: продовольча група.
Таким чином, павільйон використовувався у здійсненні господарської діяльності ФОП Цмокалюк О.І. на підставі відповідних дозволів та облікової картки.
12.06.2014 було прийнято рішення виконавчого комітету Одеської міської ради №119 «Про комплексний благоустрій АДРЕСА_4 та затвердження комплексної схеми розміщення тимчасових споруд на АДРЕСА_4» (т.1 а.с.59).
Вказаним рішенням:
- затверджено комплексну схему розміщення тимчасових споруд на АДРЕСА_4;
- доручено Управлінню розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів вжити заходів з демонтажу тимчасових споруд, які розташовані на АДРЕСА_4, відповідно до рішень виконавчого комітету Одеської міської ради; спільно з ОМУ ГУМВС України в Одеській області вжити заходи з попередження стихійної торгівлі на АДРЕСА_4;
- доручено Управлінню архітектури та містобудування Одеської міської ради видавати паспорти прив'язки тимчасових споруд на АДРЕСА_4 виключно на підставі затвердженої виконавчим комітетом Одеської міської ради комплексної схеми розташування тимчасових споруд на АДРЕСА_4;
- доручено Інспекції з благоустрою міста Одеської міської ради забезпечити виконання Правил благоустрою території міста Одеси на АДРЕСА_4;
- доручено Департаменту інформації та зв'язків з громадськістю Одеської міської ради опублікувати вказане рішення.
Виконавчим комітетом Одеської міської ради 26.11.2015 було прийнято рішення №391 (т.1 а.с.60) «Про демонтаж тимчасових споруд», відповідно до якого вирішено:
- Управлінню розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради доручити: вжити заходів з демонтажу тимчасових споруд згідно з переліком; у 5-денний день з набуття чинності цього рішення мати приписи суб'єктам господарювання щодо проведення ними демонтажу тимчасових споруд власними силами за власний рахунок; у разі непроведення своєчасного демонтажу суб'єктами господарювання демонтувати відповідні тимчасові споруди за рахунок міського бюджету з наступним відшкодуванням суб'єктами господарювання видатків на демонтаж, евакуацію та охорону на штрафному майданчику;
- ОМУ ГУМВС України в Одеській області забезпечити громадський порядок та збереження майна під час демонтажу;
- Департаменту інформації та зв'язків з громадськістю Одеської міської ради інформувати через засоби масової інформації про прийняте рішення.
Додатком до рішення №391 є перелік тимчасових споруд, що підлягають демонтажу (т.1 а.с.61-63), серед яких відсутній торговельний павільйон, належний позивачеві.
У матеріалах справи наявний лист Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів (№10107/Ц від 05.02.2016) (т.1 а.с.38), в якому на звернення від 06.01.2016 №34-Ц-71 зазначено, що питання розміщення тимчасових споруд (елементів вуличної торгівлі) та їх демонтажу (у випадку протиправного встановлення) Правилами розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затверджених рішенням Одеської міської ради від 09.10.2013 №3961-VI віднесено до компетенції управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради. Повідомлено, що рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 12.06.2014 №119 «Про комплексний благоустрій АДРЕСА_4 та затвердження комплексної схеми розміщення тимчасових споруд на АДРЕСА_4» затверджено комплексну схему розміщення тимчасових споруд. Вказано, що торговельний павільйон, який належить Цмокалюк О.І. на підставі договору купівлі-продажу від 22.12.2005, не увійшов до комплексної схеми. У зв'язку з цим питання подальшого розміщення об'єкта (в тому числі і надання торгового місця) буде вирішено з урахуванням документів, що підтверджують право власності на об'єкт нерухомого майна та його державну реєстрацію.
18.02.2016 Цмокалюк О.І. зверталась до Одеського міського голови (вх.№34-Ц-71/2) (т.1 а.с.64), у вказаному зверненні вказує, що у грудні 2015 року частина території АДРЕСА_4, включаючи належний заявниці павільйон, була обнесена парканом у зв'язку з благоустроєм. У зв'язку із цим з грудня 2015 року заявниця не може здійснювати господарську діяльність у павільйоні. 12.02.2016 павільйон було знесено, незважаючи на те, що у переліку об'єктів, які підлягали знесенню, він був відсутній. Цмокалюк О.І. просила надати інформацію щодо того, на якій підставі та у зв'язку із чим Одеською міською радою було вчинено заходи зі знесення майна заявниці.
На заяву №34-Ц-71/2 було надано відповідь Управлінням споживчого ринку та захисту прав споживачів від 26.02.2016 №180/01-07/Ц (т.1 а.с.65). У зазначеній відповіді вказано, що будівля заявниці, як і інші об'єкти нерухомого майна на АДРЕСА_4, не була включена у перелік тимчасових споруд, які підлягають демонтажу. Управління є уповноваженим органом, яке регулює діяльність суб'єктів господарювання з виконання Правил розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності. Оскільки споруда заявниці не є тимчасовою, Управлінням вказано, що його демонтаж не відноситься до компетенції Управління. Також Управління не має інформації щодо того, ким було здійснено демонтаж павільйону.
15.03.2016 Цмокалюк О.І. зверталась до Департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради (т. 1 а.с.66) із запитом щодо наступного:
- чи розроблялися та затверджувалися Одеською міською радою комплексні заходи по благоустрою АДРЕСА_4; ким саме та коли вони були затверджені?
- в чому саме полягали відповідні комплексні заходи по благоустрою АДРЕСА_4?
- хто саме є замовником та кого визначено підрядником по виконанню таких робіт?
- хто саме встановив паркан на території АДРЕСА_4?
У відповідь на запит було повідомлено (т.1 а.с.67), що на вказаній території роботи з благоустрою проводяться відповідно до рішення виконкому ОМР №119 від 12.06.2014.
10.03.2016 Цмокалюк О.І. зверталась до Департаменту ДАБІ у Одеській області (т.1 а.с.68), в якому просила перевірити та повідомити, чи зареєстровано в установленому законом порядку декларацію по проведенню робіт по благоустрою АДРЕСА_4, хто є замовником та кого визначено підрядником по виконанню таких робіт.
У відповідь на запит Департаментом ДАБІ в Одеській області вказано (лист від 15.03.2016 №1015-01/11-3298 - т.1 а.с.69-70), що державний контроль за дотриманням законодавства у сфері благоустрою території населених пунктів здійснюється місцевими державними адміністраціями, у зв'язку з чим надано рекомендацію звернутись до органів місцевого самоврядування.
Відповідно до звіту про оцінку торговельного павільйону від 29.12.2015 (т.1 а.с.39-58), оціночна вартість об'єкта складає 768144,00 грн.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:
1) договори та інші правочини;
2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;
3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;
4) інші юридичні факти.
Положеннями ст.15, 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з положеннями ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Позивач зазначає, що органом місцевого самоврядування - Одеською міською радою, та його виконавчим органом - виконавчим комітетом Одеської міської ради, - було знесено належний ФОП Цмокалюк О.І. павільйон, та просить визнати дії зі знесення протиправними та стягнути з відповідачів збитки, які зазначає у розмірі ринкової вартості павільйону.
Згідно зі ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Статтею 56 Конституції України встановлено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідно до ч.1 ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Таким чином, на відміну від загальної норми статті 1166 ЦК України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох елементів цивільного правопорушення (протиправної поведінки, наявності шкоди, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вини заподіювача шкоди), спеціальна норма статті 1173 ЦК України, на підставі якої заявлені позовні вимоги у даній справі, передбачає відшкодування шкоди незалежно від вини державного органу, органу місцевого самоврядування.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення шкоди, згідно приписів статті 56 Конституції України та статті 1173 ЦК України потрібна наявність таких елементів складу цивільного правопорушення:
1) протиправної поведінки;
2) розміру шкоди;
3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та шкодою.
При цьому, довести наявність цих елементів має саме позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
Аналогічна позиція наведена у постанові Верховного Суду від 02.03.2018 по справі №916/336/17.
За таких обставин, необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є факти неправомірних дій цього державного органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою.
Втім, матеріали справи не містять жодних рішень відповідачів щодо знесення належного ФОП Цмокалюк О.І. майна, докази наявності будь-яких приписів, розпоряджень відповідачів щодо майна позивача відсутні.
Так, у переліку тимчасових, споруд, які підлягають демонтажу (додаток до рішення №391 віл 26.11.2015), не зазначений об'єкт, який належав ФОП Цмокалюк О.І. (т.1 а.с.61-63). Більше того, як встановлено матеріалами справи, павільйон, про знесення якого вказує позивач, не є тимчасовою спорудою.
Крім того, позивачем не доведено, ким фактично було здійснено демонтаж (знесення) належного їй рухомого майна, а лише зазначено, що це було здійснено 12.02.2016 у зв'язку з реконструкцією АДРЕСА_4.
Позивач не надає відомостей щодо того, як саме, за допомогою якої техніки, якими особами було вчинено дії з демонтажу павільйону.
При цьому, сам по собі факт проведення реконструкції на території м. Одеси на підставі рішень органу місцевого самоврядування не свідчить про знесення нерухомого майна на зазначеній території саме органом місцевого самоврядування чи його виконавчим органом.
Неправомірні дії відповідачів є основним предметом доказування та встановлення у даній справі, оскільки відсутність такого елемента делікту свідчить про відсутність інших складових цієї конструкції.
Так, сторона має довести ті обставини, на які вона посилається, і саме такі належним чином вчинені дії позивача, за загальним правилом, є підставою для задоволення його позову. Натомість відсутність належного спростування іншою стороною обставин, на які посилається сторона без належного їх доведення, сама по собі не є підставою для задоволення позову, оскільки суперечить загальним принципам доказування, встановлених процесуальним законом.
Висновки суду не можуть ґрунтуватися на недоведених припущеннях позивача.
Аналогічні правові висновки зробила Велика палата ВС у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц (п.81 зазначеної постанови): «Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (див. постанови Касаційного господарського суду від 2.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18 (п.41). Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (див. п.43 постанови КГС від 23.10.2019 у справі №917/1307/18)».
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ч. 4 ст. 74 ГПК України).
Позивачем не надано доказів того, що саме дії відповідачів призвели до збитків у вигляді знищення (демонтажу) павільйону.
З огляду на вказане, за відсутності встановленого факту неправомірних дій відповідачів судом не надається оцінка розміру шкоди, яку доводить позивач.
При цьому, посилання на порушення вимог процедури, встановленої Законом України «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності», також не підтверджується матеріалами справи, оскільки позивачем не доведено, що відповідачами було вчинено дії зі знесення/демонтажу павільйону.
Згідно з п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до п.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч.1 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
На підставі викладеного та керуючись ст. 56 Конституції України, ст.ст. 11, 15, 16, 22, 1166, 1173 ЦК України, ст.ст.46, 53, 73, 74, 75, 77, 79, 86, 91, 98, 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позову Фізичної особи-підприємця Цмокалюк Олени Іванівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Виконавчого комітету Одеської міської ради (Думська площа, будинок 1, місто Одеса, 65026, код ЄДРПОУ 04056919), Одеської міської ради (площа Думська, будинок 1, місто Одеса, 65026, код ЄДРПОУ 26597691) про визнання дій протиправними та стягнення 768144,00 грн. відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Вступна та резолютивна частина рішення оголошені в судовому засіданні 15.10.2020р. Повний текст рішення складений та підписаний 26 жовтня 2020 р.
Суддя Р.В. Волков