21 жовтня 2020 року Справа № 915/2480/19
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Давченко Т.М.
за участі секретаря Говоріної А.Е.,
та представників сторін:
від позивача ? Вірченко І.П., дов. від 23.12.2019 № 09-01/72;
від відповідача ? Іщенко Н.С., дов. від 27.11.2019 № 39;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 915/2480/19
за позовом приватного акціонерного товариства “Миколаївська теплоелектроцентраль”,
Каботажний спуск, 18, м. Миколаїв, 54020;
до обласного комунального підприємства “Миколаївоблтеплоенерго”,
вул. Миколаївська, 5-а, м. Миколаїв, 54034;
про стягнення грошових коштів у сумі 165659 грн. 53 коп.
Приватним акціонерним товариством “Миколаївська теплоелектроцентраль” (далі - ПрАТ “Миколаївська ТЕЦ”) пред?явлено позов, з урахуванням заяви від 02.07.2020 про зміну розміру позовних вимог, про стягнення з обласного комунального підприємства “Миколаївоблтеплоенерго” (далі - ОКП “Миколаївоблтеплоенерго”) грошових коштів у загальній сумі 165659 грн. 53 коп., з посиланням на неналежне виконання ОКП “Миколаївоблтеплоенерго” зобов?язань за укладеним з позивачем договором на транспортування теплової енергії у гарячій воді від 30.01.2017 № 1, а саме зобов?язань щодо відшкодування витрат позивача у 2017-2019 р.р. на пускове заповнення теплових мереж в порядку п.п. 4.12 указаного договору.
ПрАТ “Миколаївська ТЕЦ” також просить про стягнення з відповідача грошових коштів на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором.
Ухвалою від 20.01.2020 відкрито провадження в даній справі і визначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою від 06.03.2020 вирішено розглядати дану справу за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження та призначено підготовче засідання на 14.04.2020.
Ухвалою від 14.04.2020, враховуючи введення в Україні з 12.03.2020 карантину через спалах у світі коронавірусу та з метою забезпечення безпеки учасників справи, що у даному випадку має пріоритет у порівнянні із дотриманням строку розгляду справи, вирішено розглянути дану справу у розумний строк, згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та відкладено підготовче засідання у справі без визначення його дати.
З огляду на впровадження постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” (в редакції постанови від 04.05.2020 № 343) (далі ? постанова № 211) на період з 12.03-22.05.2020 на всій території України карантину, а також на запровадження з 16.03.2020 на території адміністративної будівлі Миколаївської обласної ради, в якій розташований Господарський суд Миколаївської області, обмежувальних та профілактичних заходів (згідно розпорядження від 13.03.2020 № 35-р голови Миколаївської обласної ради “Про заходи щодо недопущення поширення випадків захворювань, спричинених новим коронавірусом”), ? з 16.03.2020 доступ громадян та учасників судового процесу до Господарського суду Миколаївської області було обмежено.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.05.2020 № 343 “Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України” внесено зміни до постанови № 211, зокрема, продовжено карантин до 22.05.2020 із послабленням частини карантинних обмежень.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 “Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів” з 22.05.2020 до 22.06.2020 продовжено на всій території України дію карантину, встановленого постановою № 211, а також вирішено про послаблення протиепідемічних заходів на території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією.
Ураховуючи викладені обставини, зокрема, послаблення з 11.05.2020 карантинних заходів та подальше відновлення доступу громадян до приміщення Господарського суду Миколаївської області; беручи до уваги тривалість знаходження справи у провадженні суду, ухвалою від 16.06.2020 призначено дану справу до розгляду в підготовчому засіданні на 06.07.2020.
Ухвалою від 06.07.2020, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання на 02.09.2020; ухвалою від 02.09.2020, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання на 22.09.2020; ухвалою від 22.09.2020, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.10.2020.
ОКП “Миколаївоблтеплоенерго” у відзиві від 10.02.2020, з урахуванням відзиву від 31.08.2020 на заяву про зміну позовних вимог, позов не визнало, вважаючи його необґрунтованим та безпідставним, так як, зокрема:
1) позивачем не доведено фактів здійснення у спірний період планових ремонтних робіт на мережах, якими транспортується теплова енергія згідно укладеного між сторонами договору, а тому відсутні підстави для застосування до спірних відносин умов п. 4.12 договору;
2) позивачем не подано доказів на підтвердження факту заповнення у спірний період мереж відповідача та розміру фактичних витрат на таке заповнення;
3) позивачем не подано доказів на підтвердження заявленої ним (та включеної до розрахунків) ємності теплових мереж;
4) у відповідності до Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 24.03.2016 № 377, витрати на воду для технологічних потреб виробництва теплової енергії та відповідні витрати на водовідведення належить до окремих прямих витрат, що включаються лише до тарифів на виробництво теплової енергії, і включення цих витрат до тарифів на транспортування теплової енергії Порядком не передбачене; законодавством та договором від 30.01.2017 № 1 на транспортування теплової енергії у гарячій воді не встановлено зобов?язання ОКП “Миколаївоблтеплоенерго” відшкодовувати витрати на підживлення теплових мереж при здійсненні пуску теплових мереж на початку опалювального сезону;
5) фактичні витрати води на пускове заповнення системи теплопостачання, згідно п. 6.3.77 Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 14.02.2007 № 71 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05.03.2007 за № 197/13464, необхідно визначати за показаннями витратоміру на підживлювальному трубопроводі, а не указаним позивачем шляхом;
6) наказами про затвердження ціни на хімічно-очищену воду, затвердженими керівниками позивача 29.10.2015, 29.12.2017 та 17.01.2019, наданими позивачем на підтвердження вартості води, вартість 1 тони хімічно очищеної води враховує, крім витрат, ще й рентабельність 25% та 35%; при цьому умовами укладеного між сторонами договору передбачено не продаж (реалізацію) позивачем відповідачу хімічно-очищеної води, а лише відшкодування її вартості, у зв?язку з чим при розрахунку вартості води рентабельність врахована безпідставно.
Відповідач також зазначив, що виконаний позивачем розрахунок ємності теплових мереж ОКП “Миколаївоблтеплоенерго” виконаний із порушенням встановленого законодавством порядку, зокрема, без врахування положень “Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні” КТМ 204 України 244-94, затверджених Держжитлокомунгоспом України 14.12.1993, а саме пункту 3.1.6, згідно якого об?єми води для заповнення трубопроводів теплових мереж визначають в залежності від площі їх перетину і протяжності (без застосування підвищувальних коефіцієнтів, вказаних позивачем).
Позивач у відповіді від 20.02.2020 на відзив, з урахуванням відповіді від 10.09.2020 на відзив на заяву про зміну розміру позовних вимог, наполягав на доводах, викладених у позовній заяві, зазначивши, що ОКП “Миколаївоблтеплоенерго” в листі від 22.01.2020 № 199/32 погодився з визначеною ПрАТ “Миколаївська ТЕЦ” ємністю теплових мереж (об?ємом заповнення), а також здійснив часткову оплату виставлених позивачем рахунків, за виключенням рентабельності та без застосування коефіцієнту 1,5 при розрахунку ? так як ці вимоги відповідачем не визнані.
Позивач указує, що оскільки він є тепловою електростанцією, то порядок пускового заповнення ним теплових мереж хімічно очищеною водою визначається п. 6.2.9 “Теплові мережі” Інструкція з експлуатації, ГКД 34.20.504-94 про що зазначено у п. 1 Галузь використання ГКД 34.20.504-94 “Теплові мережі” Інструкція з експлуатації, а саме: інструкцію з експлуатації теплових мереж призначено для персоналу теплових електростанцій, котельних та підприємств теплових мереж Міненерго України.
ПрАТ “Миколаївська ТЕЦ” також зазначає, що хоча договором і не передбачено реалізацію позивачем відповідачу хімічно очищеної води, але відповідач фактично використовує дану воду, в іншому разі він не зміг би транспортувати теплову енергію позивача, а тому відповідач, згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, як суб?єкт господарювання, повинен виконувати господарські зобов?язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов?язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст.1 Закону України “Про ціни та ціноутворення”, рентабельність ? рівень прибутковості, що визначається суб?єктом господарювання під час формування ціни; рентабельність є складовою частиною вартості хімічно очищеної води, а тому відповідач повинен відшкодувати вартість пускового заповнення хімічно очищеною водою з урахуванням рентабельності, як невід?ємної складової вартості.
Відсутність затверджених витрат по п 1.1.6 “вода для технологічних потреб та водовідведення” структури тарифів на теплову енергію ПрАТ “Миколаївська ТЕЦ” свідчить про відсутність в тарифах на теплову енергію, зокрема, її транспортування, витрат на воду по пусковому заповненню теплових мереж відповідача взагалі.
ОКП “Миколаївоблтеплоенерго” у запереченнях від 02.03.2020 на відповідь на відзив зазначило, зокрема, що відповідач є теплогенеруючим, теплотранспортуючим та теплопостачальним підприємством комунальної форми власності, і йому на баланс регулярно передаються теплові мережі, які раніше були на балансі інших підприємств або були безхазяйними; це призводить до постійної зміни об?єму теплових мереж відповідача, якими здійснюється транспортування теплової енергії позивача. У зв?язку з викладеними обставинами, на думку відповідача, лист від 27.11.2019 № 363/17 не може бути належним підтвердженням об?єму мереж, пускове заповнення яких відповідно до позовної заяви було здійснене у 2017 та 2018 роках.
Відповідач також вважає, що у зв?язку з тим, що він в даному випадку виступає лише в якості транспортувальника, а виробництво та постачання води для технологічних потреб здійснюється позивачем, то включення цих витрат в тариф на виробництво повинен був здійснити сам позивач.
Вислухавши пояснення представників сторін, які наполягали на доводах, викладених у поданими ними відповідними документами по суті справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.
Публічним акціонерним товариством (ПАТ) “Миколаївська ТЕЦ”, правонаступником якого, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є позивач (енергопостачальна організація), укладено з ОКП “Миколаївоблтеплоенерго” (транспортувальником) договір від 30.01.2017 № 1 на транспортування теплової енергії у гарячій воді (далі - договір), згідно умов якого енергопостачальною організацією взято на себе зобов?язання передавати вироблену теплову енергію у вигляді гарячої води транспортувальнику для потреб опалення та гарячого водопостачання населення, бюджетних установ та інших організацій (споживачів), а транспортувальник ? транспортувати передану теплову енергію через теплові мережі та споруди транспортувальника для споживачів енергопостачальної організації (п. 1 договору).
Теплова енергія у вигляді гарячої води транспортується на потреби опалення, гарячого водопостачання та вентиляції споживачів енергопостачальної організації через теплові мережі та споруди транспортувальника за умов наявності у нього ліцензії на транспортування та затвердженого тарифу на транспортування (п. 2.1 договору).
Початок та закінчення транспортування теплової енергії споживачам через мережі та споруди транспортувальника виконується за заявкою енергопостачальної організації (п. 2.2 договору).
Теплова енергія у вигляді гарячої води транспортується споживачам згідно “Переліку об?єктів, що отримують теплову енергію “Енергопостачальної організації” через теплові мережі та споруди “Транспортувальника”, який узгоджений сторонами. Перелік об?єктів оформлюється додатком № 1 до договору; для оформлення додатку № 1 до договору енергопостачальна організація надає письмово транспортувальнику перелік теплових навантажень (максимальних та розрахункових) на опалення та гаряче водопостачання споживачів, підключених до мереж і споруд транспортувальника (п. 2.3 договору).
Усі споруди та точки приєднання теплових мереж транспортувальника до теплової мережі енергопостачальної організації, через які здійснюється передача теплової енергії споживачам за цим договором, мають бути оснащені засобами обліку теплової енергії на межі розмежування балансової належності, в разі наявності технічної можливості та прийняті в експлуатацію енергопостачальною організацією згідно з вимогами Правил користування тепловою енергією та Правил технічної експлуатації теплових установок мереж з оформленням відповідного акту-допуску (п. 2.4 договору).
Перелік приладів обліку теплової енергії транспортувальника, що використовуються для розрахунків між енергопостачальною організацією та транспортувальником оформлюється додатком № 2 до цього договору (з визначенням адреси встановлення приладу обліку, марки (заводського найменування), типу, номеру, терміну та дати повірки приладу), та погоджується сторонами до початку опалювального сезону (п. 2.5 договору).
Додатки №№ 1-4 до договору є його невід?ємною частиною (п. 10.2 договору).
У відповідності до пункту 3.2.3 розділу 3.2 договору “Обов?язки транспортувальника”, ОКП “Миколаївоблтеплоенерго” зобов?язане, зокрема, підтримувати в робочому стані прилади обліку теплової енергії, теплові мережі, теплотехнічне устаткування; своєчасно ремонтувати, налагоджувати теплові мережі, теплотехнічне устаткування, виконувати ремонт та повірку приладів обліку теплової енергії; оформити з енергопостачальною організацією актом встановленого зразку опломбування та допуск в експлуатацію після завершення ланових робіт поточного року з ремонту, налагодження або повірки приладів обліку теплової енергії до початку опалювального сезону.
Розділом 4 договору “Облік, порядок та строки розрахунків за транспортування теплової енергії” передбачено, що транспортувальник відшкодовує енергопостачальній організації вартість теплоносія та теплової енергії, використаного для заповнення теплових мереж транспортувальника після закінчення планових ремонтних та аварійних відновлювальних робіт згідно рахунків енергопостачальної організації (п. 4.12 договору).
В разі заповнення теплових мереж транспортувальника після закінчення планових ремонтних та аварійно-відновлювальних робіт теплоносієм сторонніх виробників (не від енергопостачальної організації) транспортувальник надає енергопостачальній організації копії документів (обсяг поставки та сертифікат хімічного аналізу теплоносія) про відповідність використаного на заповнення теплоносія нормативно-технічним вимогам з експлуатації теплових мереж. За відсутності вказаних документів транспортувальник відшкодовує енергопостачальній організації вартість теплоносія та теплової енергії в зв?язку з заповненням теплових мереж транспортувальника відповідно до п. 4.12 договору.
Сторонами погоджено, що договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 01.10.2017; умови договору розповсюджуються на відносини між сторонами договору, які виникли з 01.01.2017 до його підписання; договір вважається продовженим на кожний наступний рік на тих же умовах, якщо за місяць до закінчення його дії не надійде письмова заява однієї із сторін про розірвання цього договору або його перегляду (п.п. 9.1-9.2 договору).
Позивач стверджує, що на виконання умов договору ним у 2017-2019 роках на пускове заповнення теплових мереж відповідача, якими транспортується теплоносій позивача, на початку опалювальних сезонів витрачено підживлювальну хімічно очищену воду, вартість котрої має бути відшкодована відповідачем у порядку 4.12 договору.
ПрАТ “Миколаївська ТЕЦ” листом від 01.04.2019 № 10-01/498 повідомлено ОКП “Миколаївоблтеплоенерго” про необхідність оплатити пускове заповнення теплоносієм абонентських мереж за 2017-2018 р.р., на оплату чого до листа додано рахунок на загальну суму 191864 грн. 66 коп. з ПДВ.
ОКП “Миколаївоблтеплоенерго” листом від 10.12.2019 № 3906/32 повідомило позивача про те, що у зв?язку з виникненням між сторонами розбіжностей стосовно розподілу витрат на заповнення і підживлення мережі водою при виконанні зобов?язань за договором, відповідачем направлене звернення до НКРЕКП, і при вирішенні суперечностей відповідач діятиме у відповідності до отриманих за результатами розгляду цього звернення роз?яснень.
Позивач супровідним листом від 24.12.2019 № 10-01/1953 направив відповідачу рахунок на відшкодування збитків за заповнення теплових мереж та акти про відшкодування збитків за заповнення теплових мереж на початку опалювального сезону 2019-2020 рр. на суму 142570 грн. 73 коп. з ПДВ.
Відповідач листом від 28.12.2019 № 4070/32 повідомив ПрАТ “Миколаївська ТЕЦ” про те, що надані товариством акти не можуть бути підписані відповідачем з огляду на те, що в них не зазначено на яких підставах здійснювалося заповнення теплової мережі, не надано інформації про методику, відповідно до якої визначено обсяг, вартість такого заповнення і відповідно розраховано розмір вказаних збитків, а також не надано підтверджуючих документів.
Позивач у листі від 03.01.2020 № 09-01/16 зазначив, що ємність теплових мереж ОКП “Миколаївоблтеплоенерго”, які заповнюються теплоносієм ПрАТ “Миколаївська ТЕЦ” відповідно до умов договору, складає 1314,84 м (відповідно до листа від 27.11.2019 № 3653/17 та зведеної довжини теплових мереж по яким здійснюється транспортування теплової енергії від ПрАТ “Миколаївська ТЕЦ”).
Перед опалювальним сезоном 2019-2020 pp. на пускове заповнення теплових мереж, що належать ОКП “Миколаївоблтеплоенерго”, було використано 1972,260 тон хімічно очищеної води на суму 118808 грн. 94 коп. без ПДВ (142570 грн. 73 коп. з ПДВ).
На початку кожного опалювального сезону на пускове заповнення мереж і абонентських систем витрачається певна кількість підживлювальної хімічно очищеної води, яка дорівнює півтора кратному об?єму мереж відповідно п.6.2.9 “Теплові мережі” Інструкції з експлуатації, ГКД 34.20.504-94:
Gз - 1,5 * Vt - 1,5 * 1314,84 = 1 972,260 тон,
де Gз - об?єм заповнення,
Vt - об?єм теплових мереж.
Листом від 22.01.2020 № 199/32 відповідач повідомив ПрАТ “Миколаївська ТЕЦ” про здійснення часткової оплати на відшкодування заповнення теплових мереж у 2017 році на суму 48944 грн. 43 коп., у 2018 році на суму 49429 грн. 65 коп. та у 2019 році на суму 70401 грн. 79 коп.; оплата здійснена на підставі наданих позивачем калькуляцій вартості хімічно очищеної води за виключенням рентабельності та без застосування коефіцієнту 1,5 при розрахунку ? оскільки вказані вимоги відповідачем не визнані.
Указані оплати також підтверджуються наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень віл 22.01.2020 № 9788 на суму 70401 грн. 79 коп., від 22.01.2020 № 9787 на суму 49429 грн. 65 коп. та від 22.01.2020 № 9786 на суму 48944 грн. 43 коп. (а.с. 110-112).
Викладені обставини позивач вважає такими, що свідчать про неналежне виконання відповідачем договірних обов?язків, і вони покладені в основу позову в даній справі.
Господарським законодавством передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов?язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах (ч.ч. 1, 3 ст. 275 ГК України).
Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію (ч.ч. 6, 7 ст. 276 ГК України).
Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України, суб?єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов?язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов?язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов?язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов?язковим для виконання сторонами.
Основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об?єктах сфери теплопостачання та регулює відносини, пов?язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання визначеній Законом України “Про теплопостачання”.
Згідно статті 1 указаного Закону,
виробництво теплової енергії ? господарська діяльність, пов?язана з перетворенням енергетичних ресурсів будь-якого походження, у тому числі альтернативних джерел енергії, на теплову енергію за допомогою технічних засобів з метою її продажу на підставі договору;
магістральна теплова мережа ? комплекс трубопроводів і споруд, що забезпечують транспортування теплоносія від джерела теплової енергії до місцевої (розподільчої) теплової мережі;
місцева (розподільча) теплова мережа ? сукупність енергетичних установок, обладнання і трубопроводів, яка забезпечує транспортування теплоносія від джерела теплової енергії, центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі до теплового вводу споживача;
постачання теплової енергії (теплопостачання) ? господарська діяльність, пов?язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору;
тариф (ціна) на теплову енергію ? грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг;
теплова установка ? обладнання, пристрої, призначені для виробництва, перетворення та споживання теплової енергії;
теплоносій ? рідка або газоподібна речовина, що циркулює у трубах або каналах і передає теплову енергію в системах теплопостачання, опалення, вентиляції та технологічних установках;
сфера теплопостачання ? сфера діяльності з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії споживачам;
споживач теплової енергії ? фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору;
суб?єкти відносин у сфері теплопостачання ? фізичні та юридичні особи незалежно від організаційно-правових форм та форми власності, які здійснюють виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, теплосервісні організації, споживачі, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування;
теплова енергія ? товарна продукція, що виробляється на об?єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу;
енергоносії ? органічне паливо, електроенергія, нетрадиційні та поновлювані види енергії, альтернативні джерела енергії;
транспортування теплової енергії ? господарська діяльність, пов?язана з передачею теплової енергії (теплоносія) за допомогою мереж на підставі договору.
Правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, затвердженими наказом Міністерства палива та енергетики України від 14.02.2007 № 71 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 05.03.2007 за № 197/13464 (далі ? Правила № 197/13464), передбачено, що положення цих Правил поширюються на суб?єктів відносин у сфері теплопостачання (в тому числі, які мають власні джерела теплопостачання), що займаються виробництвом, передачею та постачанням теплової енергії або є споживачами теплової енергії незалежно від їхньої відомчої належності та форм власності, що є складовою частиною системи заходів щодо організації виробництва, перетворення, постачання та споживання теплової енергії. Ці Правила також призначено для організацій незалежно від їхньої відомчої належності та форм власності, що здійснюють проектування, підготовку кадрів для теплових господарств, монтаж, налагодження, обслуговування і ремонт теплових установок і мереж, а також для здійснення функцій державного енергетичного нагляду за технічним станом і організацією експлуатації теплових установок і мереж та режимами споживання теплової енергії.
Правила встановлюють основні організаційні і технічні вимоги до безпечної, надійної та економічної експлуатації джерел теплопостачання, теплофікаційних і тепловикористовувальних установок, теплових мереж, систем опалення та вентиляції, гарячого водопостачання, збирання і повернення конденсату, водопідготовки, а також засобів вимірювальної техніки, окрім ТЕЦ, магістральних теплових мереж та котелень, підключених до них, які належать до сфери управління Міненерговугілля України та на які поширюється дія нормативного документа ГКД 34.20.507 “Технічна експлуатація електричних станцій і мереж. Правила” (п.п. 1.2-1.3 Правил № 197/13464).
Під час експлуатації теплових мереж слід забезпечити безперебійне постачання споживачів тепловою енергією у вигляді гарячої води або пари встановлених параметрів відповідно до умов договору. У разі вичерпання фактичної потужності ДТ і пропускної спроможності магістралей теплової мережі приєднання нових (додаткових) споживачів забороняється. Рішення щодо підвищення пропускної спроможності теплових мереж та (або) потужності ДТ вирішується органами місцевого самоврядування з урахуванням їх розвитку та обсягів коштів, передбачених бюджетом. Обслуговування теплових мереж здійснюється згідно з інструкціями з їх експлуатації, розробленими з урахуванням вимог цих Правил і ГКД 34.20.504 (п. 6.3.2 Правил № 197/13464).
Судом встановлено, що сторонами у справі для дослідження суду документ ГКД 34.20.504-94 “Теплові мережі. Інструкція з експлуатації” (який відсутній у загальному доступі) не надано.
Крім того, позивачем не надано суду доказів на підтвердження заявленої ним ємності теплових мереж; подані позивачем документи: Реєстру теплових мереж із зазначенням довжин, діаметрів та методи прокладання трубопроводів ОКП “Миколаївоблтеплоенерго” по яким транспортується теплова енергія від ПрАТ “Миколаївська ТЕЦ” та таблиця “Зведена довжина теплових мереж по яким здійснюється транспортування теплової енергії від ПрАТ “Миколаївська ТЕЦ”” заявлених позивачем показників ємності не містять; обґрунтованих розрахунків заявленої (1304,35 м3 для 2017-2018 рр. та 1314,84 м3 для 2019 р.) ємності теплових мереж до позовної заяви не додано.
У позовній заяві ПрАТ “Миколаївська ТЕЦ” зазначено, що ємність теплових мереж ОКП “Миколаївоблтеплоенерго”, якими транспортується теплоносій ПрАТ “Миколаївська ТЕЦ” складає 1304,35 м3 відповідно до умов договору.
Разом із тим, судом встановлено, що умовами договору відповідна умова не передбачена; додатків №№ 1-4 до договору, які, згідно п. 10.2 договору, є його невід'ємними частинами, позивачем суду не подано.
При цьому, із змісту поданих відповідачем на підтвердження своєї позиції доказів (копій розпоряджень від 03.07.2018 № 82р, від 11.09.2018 № 176р, від 11.09.2018 № 177р) вбачається, що на баланс відповідача протягом спірного періоду неодноразово передавалися теплові мережі, які до цього за ним не обліковувалися; отже, ємність теплових мереж ОКП “Миколаївоблтеплоенерго” протягом спірного періоду була змінюваною.
Таким чином, для встановлення ємності теплових мереж ОКП “Миколаївоблтеплоенерго” станом на початок певного опалювального сезону належало провести відповідні розрахунки з урахуванням змінюваності ємності теплових мереж.
Статтями 73, 74 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст.ст. 77, 78 ГПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об?єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв?язок доказів у їх сукупності (ст. 86 ГПК України).
За такого суд визнає, що позивачем не подано суду належних розрахунків та доказів на підтвердження ємності теплових мереж відповідача у кожний з опалювальних періодів, що входять до спірного періоду, у зв?язку з чим неможливо перевірити і виконані ПрАТ “Миколаївська ТЕЦ” розрахунки кількості підживлювальної хімічно очищеної води, яку в подальшому включено до розрахунку вартості пускового заповнення теплових мереж, яка, на думку позивача, підлягає відшкодуванню.
Суд зауважує, що здійснення позивачем часткового відшкодування витрат ПрАТ “Миколаївська ТЕЦ” на пускове заповнення теплових мереж за спірний період не може свідчити про правильність виконаних позивачем розрахунків та доведеність певних показників, включених до цих розрахунків; відповідні розрахунки та їх складові підлягають дослідженню та перевірці судом.
Такі дії, з урахуванням конкретних обставин справи, можна розцінювати лише як визнання існування певного обов?язку, що не спростовується висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 10.09.2019 у справі № 916/2403/18, на котру посилається позивач.
Ураховуючи викладене, суд визнає, що ПрАТ “Миколаївська ТЕЦ” не доведено понесення у спірному періоді витрат на пускове заповнення теплових мереж у визначеній ним сумі, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позову.
Суд зауважує, що оцінюючи доводи учасників справи під час розгляду справи, суд як джерелом права керується також практикою Європейського суду з прав людини.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі “Серявін та інші проти України” зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі “Трофимчук проти України” Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
З урахуванням викладених вище обставин та положень законодавства, суд визнає, що у задоволенні позову ПрАТ “Миколаївська ТЕЦ” належить відмовити.
Вирішуючи питання про судові витрати у справі, суд виходить з того, що, згідно ст. 129 ГПК України, у разі відмови у позові, судовий збір підлягає покладенню на позивача.
У судовому засіданні 21.10.2020, згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-238 ГПК України, суд
1. У задоволенні позову приватного акціонерного товариства “Миколаївська теплоелектроцентраль” відмовити повністю.
2. Копії даного рішення направити учасникам справи на адреси, зазначені у вступній частині рішення.
Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано 26.10.2020.
Суддя Т.М. Давченко