05.10.2020 Справа № 914/2771/19
Господарський суд Львівської області у складі судді Гоменюк З.П., при секретарі Юрків М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал», м.Львів
до відповідача Львівського державного університету безпеки життєдіяльності, м.Львів
про стягнення 22283,25 грн додаткової плати внаслідок перевищення норм якісних показників стічних вод та нарахування за скид понаднормативних забруднень
за участю представників:
від позивача: Коваль Р.П.;
від відповідача: Сеник П.Р.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» до Львівського державного університету безпеки життєдіяльності про стягнення 22283,25 грн додаткової плати внаслідок перевищення норм якісних показників стічних вод та нарахування за скид понаднормативних забруднень.
Ухвалою суду від 02.01.2020 р. відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 20.01.2020 р.
В судовому засіданні 20.01.2020 р. оголошено перерву до 17.02.2020 р.
Ухвалою суду від 17.02.2020 р., занесеною до протоколу судового засідання від 17.02.2020 р., продовжено строк підготовчого провадження, в судовому засіданні оголошено перерву до 16.03.2020 р.
Ухвалою суду від 16.03.2020 р., занесеною до протоколу судового засідання від 16.03.2020 р., підготовче засідання відкладено на 02.04.2020 р.
Ухвалою від 02.04.2020 р. задля дотримання карантинного режиму та з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 і убезпечення населення від вказаної особливо небезпечної хвороби суд постановив відкласти підготовче засідання та повідомити учасників справи про дату, час і місце розгляду справи додатково ухвалою суду.
Ухвалою від 09.09.2020 р. суд призначив підготовче засідання на 05.10.2020 р.
В судове засідання 05.10.2020 р. з'явилися представники сторін. Представник позивача подав клопотання-пояснення (вх.№28684/20 від 05.10.2020 р.) з долученими актами та результатом вимірювання.
Здійснюючи розгляд справи в підготовчому провадженні, суд вважає за необхідне вирішити раніше подане відповідачем клопотання про призначення експертизи.
В даному клопотанні відповідач зазначав, що ним здійснювався систематичний контроль за фактичними концентраціями забруднюючих речовин у стічних водах, зокрема 12.06.2019 р. здійснено дослідження стічних вод, за результатами якого усі показники забруднюючих речовин перебували у нормі. У цей ж день представниками позивача було проведено контрольний відбір проб стічних вод відповідача та направлено на дослідження до лабораторії позивача.
Як ствердив відповідач, результати досліджень, що були проведені лабораторіями позивача і КП «Адміністративно-технічне управління», якому відповідач передав свій взірець відібраних проб стічних вод, не лише відрізнялися між собою, але і різко контрастували з результатами, які були отримані при проведеному відповідачем дослідженні, у зв'язку з чим останній звертався з проханням провести арбітражний аналіз проб стічних вод, в чому позивач йому відмовив.
В поданому клопотанні відповідач просив суд призначити у справі судову хімічну експертизу, проведення якої доручити Товариству з обмеженою відповідальністю «УКРХІМАНАЛІЗ», та поставити на її вирішення запитання: чи є у наданих взірцях проб стічних вод Львівського державного університету безпеки життєдіяльності, відібраних Львівським міським комунальним підприємством «Львівводоканал» 12.06.2019 р., перевищення показників забруднюючих речовин «азот амоній», «фосфати»?
Позивач вказав на те, що згідно Правил приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації Львова відповідачу було залишено пробу для проведення контрольного аналізу, результати якого використовуються для перевірки і уточнення результатів головного аналізу контрольної проби.
Як стверджує позивач, у зв'язку з тим, що розбіжність у результатах головного та контрольного аналізів складала менше 10%, підстави для проведення арбітражного аналізу відповідно до Місцевих Правил були відсутні, позивач діяв правомірно та провів усі подальші розрахунки на підставі результатів головного аналізу.
Відповідно до пункту 8 частини 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи.
Згідно з частиною 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Судовою експертизою є дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства (ст. 1 Закону «Про судову експертизу»).
Аналіз положень ГПК України дозволяє зробити висновок про те, що судова експертиза є одним із видів доказів та може призначатися судом у випадку, коли суд вважає, що має дійсну потребу у спеціальних знаннях для встановлення певних фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Виходячи з повноважень, наданих суду ГПК України, та принципу диспозитивності дослідження обставин справи, оцінка доказів повинна ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному розгляді доказів у судовому процесі, з врахуванням сукупності всіх обставин. Отже, якщо суд доходить висновку, що для того, щоб надати оцінку певним обставинам справи йому не вистачає певних знань, суд вправі призначити судову експертизу, поставивши перед експертом конкретні запитання.
В позовній заяві зазначено, що 12.06.2019 р. позивач здійснив відбір проби стічних вод з контрольного колодязя відповідача, про що склав акт №9574 від 12.06.2019 р. про відбір контрольної вибіркової проби стічних вод для проведення головного і контрольного хімічних аналізів, підписаний представником відповідача без зауважень, а частину проби передав відповідачеві для проведення контрольного аналізу. На підставі встановленого контрольним аналізом забруднення, що перевищує відповідні допустимі концентрації, позивач нарахував відповідачеві до сплати 22283,25 грн додаткової плати за перевищення норм якісних показників стічних вод.
Так, як вбачається зі сформованого хіміко-бактеріологічною лабораторією ЛМКП «Львівводоканал результату вимірювань №385 відповідно до акту про відбір вибіркової проби №9574 від 12.06.2019 р., концентрація азоту амонійного та аміаку становила 38 г/м3, сухий залишок - 1034 г/м3.
Згідно з лабораторним аналізом стічних вод, проведеним хімічною лабораторією КП «Адміністративно-технічне управління» за актом №95741 (контрольна проба), концентрація азоту амонійного та аміаку становила 36,8 мг/дм3, сухий залишок - 994 мг/дм3.
Відповідно до протоколу вимірювань показників якості стічної (зворотної) води №98 від 20.06.2019 р. науково-дослідної лабораторії екологічної безпеки ЛДУБЖД, концентрація азоту амонійного дорівнювала 28,2 мг/дм3, сухий залишок - 968 мг/дм3.
Пунктом 4.8. укладеного між сторонами договору погоджено, що скидання відповідачем стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій на його каналізаційному випуску оплачується з відповідним підвищеним коефіцієнтом. Визначення допустимих концентрацій і нарахування додаткової плати за послуги водовідведення проводиться позивачем відповідно до Правил приймання.
Правила приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення затверджені Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 р. №316 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 15.01.2018 р. за №56/31508 (надалі - Правила №316).
Відповідно до п.2 розділу І Правил №316, ці Правила поширюються на суб'єктів господарювання, які надають послуги з централізованого водовідведення (відведення та/або очищення стічних вод) (далі - виробники), на юридичних осіб незалежно від форм власності та відомчої належності, фізичних осіб-підприємців, фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність і взяті на облік як самозайняті особи у контролюючих органах згідно з Податковим кодексом України, які скидають стічні води до систем централізованого водовідведення або безпосередньо у каналізаційні очисні споруди (далі - споживачі).
Згідно з пунктами 4 та 5 Розділу І Правил №316, на підставі цих Правил виробник розробляє місцеві Правила приймання, в яких враховують місцеві особливості приймання та очищення стічних вод, а також визначають ДК забруднюючих речовин, що можуть скидати до системи централізованого водовідведення. Місцеві правила приймання затверджуються органами місцевого самоврядування та є обов'язковими для виробників та споживачів.
Виробники встановлюють кожному конкретному споживачу вимоги до скиду стічних вод до системи централізованого водовідведення на підставі вимог цих Правил, а також місцевих правил приймання.
Як зазначено в п.10 розділу VI Правил №316, у місцевих правилах приймання конкретизуються питання щодо: 1) відбору проб стічних вод на аналіз; 2) оформлення процедури відбору проб, у тому числі форми супровідного документа, що складатиметься за результатом відбору проб, з фіксуванням інформації щодо відібраної проби (дата, час, місце відбору; вид, об'єм проби; тип матеріалу тари, його об'єм; процедура попередньої обробки проби; відомості про особу, яка відбирала пробу, тощо) з урахування вимог та положень ДСТУ ISO 5667-2-2003 «Якість води. Відбір проб. Частина 2. Настанови щодо методів відбирання проб», ДСТУ ISO 5667-3-2001 «Якість води. Відбір проб. Частина 3. Настанови щодо зберігання та поводження з пробами», ДСТУ ISO 5667-10-2005 «Якість води. Відбирання проб. Частина 10. Настанови щодо відбирання проб стічних вод», КНД 211.1.0.009-94 «Гідросфера. Відбір проб для визначення складу та властивостей стічних і технологічних вод», Правил користування.
Статтею 13-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» встановлено наступне.
Скидання стічних вод у водні об'єкти допускається лише за умови дотримання нормативів гранично допустимих концентрацій та нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин. Місцеві правила приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення населеного пункту встановлюють вимоги щодо приймання стічних вод населеного пункту. Місцеві правила розробляються на підставі та з урахуванням вимог правил приймання стічних вод та порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування. Місцеві правила включають: основні вимоги щодо приймання стічних вод населеного пункту підприємствами централізованого водовідведення; популяційний еквівалент населеного пункту; основні вимоги щодо скидання стічних вод до систем централізованого водовідведення суб'єктами господарювання; вимоги щодо якості і режиму скидання стічних вод; визначення механізму контролю за скиданням стічних вод; розмір плати, що справляється із суб'єктів господарювання за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення та за порушення вимог щодо якості і режиму скидання стічних вод; визначення механізму компенсації власнику мереж, споруд, устаткування системи централізованого водовідведення відповідного населеного пункту витрат на відновлення таких мереж, споруд, устаткування, зумовлених їх пошкодженням чи руйнуванням внаслідок порушення вимог щодо скидання стічних вод; інші вимоги, передбачені законом.
Відповідно до п.2.4. чинних на час виникнення правовідносин між сторонами Правил приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації Львова, затверджених рішенням виконкому від 18.09.2002 р. №292 (надалі - Місцеві Правила), Правила є обов'язковими до виконання всіма Підприємствами (незалежно від їх відомчої належності і форми власності), які користуються послугами Водоканалу з водопостачання і водовідведення, стічні води яких скидаються в Міську Каналізацію безпосередньо чи опосередковано.
В п.7.2.10. Місцевих Правил вказано, що за призначенням хімічні аналізи Проби поділяються на: головні; контрольні; арбітражні.
Згідно з п.7.2.25. Місцевих Правил, для прийняття висновків щодо відповідності якості стічних вод у випадку розбіжностей результатів головного та контрольного аналізу: до 10% - приймається значення концентрації головного аналізу; понад 10% - може бути проведено арбітражний аналіз Проби (крім п. 7.2.31. - Водоканал має право погодитись з результатами контрольного аналізу, і арбітражного аналізу не проводити. У цьому випадку всі розрахунки виконуються згідно з результатами контрольного аналізу).
Положеннями п.4 та пункту 6 розділу VI Правил №316 встановлено, що для визначення вмісту забруднень у стічних водах споживачів використовуються дані лабораторії виробника, у разі її відсутності - інших лабораторій, що здійснюють свою діяльність у цій галузі відповідно до вимог Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність». З метою контролю якості стічних вод споживачів виробник здійснює відбір контрольних проб. Виявлені в цих пробах перевищення ДК забруднюючих речовин у стічних водах є достатньою підставою для нарахування плати за скид понаднормативних забруднень.
За умовами п.9 розділу VI Правил №316, у разі незгоди споживача з результатами даних лабораторії виробника щодо якості стічних вод згідно з аналізом контрольної проби, за результатами якого зроблено висновок про наявність у стічних водах споживача перевищень ДК забруднюючих речовин, споживач має право звернутися до незалежної лабораторії, що здійснює свою діяльність у цій галузі відповідно до вимог Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», для проведення аналізу арбітражних проб, які відбираються одночасно з контрольною пробою і зберігаються належним чином виробником та споживачем.
Отже, на відповідача поширювали свою дію крім Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення №316 також і Місцеві Правила, які встановлювали конкретний порядок вирішення питань, що стосуються скиду стічних вод у м.Львові, в тому числі умови проведення арбітражного аналізу проби. В даному випадку, враховуючи те, що розбіжності результатів головного та контрольного аналізу в частині показників, значення яких були більшими за гранично допустимі концентрації, не перевищували 10%, підстави для проведення арбітражного аналізу були відсутні.
Результати аналізу власної лабораторії відповідача, відповідно до яких не було виявлено жодних перевищень, не зумовлювали обов'язковість проведення арбітражного контролю проби згідно з вищенаведеними положеннями Місцевих Правил.
Таким чином, в матеріалах справи наявні результати передбаченого Місцевими Правилами головного та контрольного аналізу проб, розбіжності між якими не перевищують 10%, а ні акти законодавства, ні договір не визначають вплив результатів здійсненого власною лабораторією споживача вимірювання на висновки щодо відповідності якості стічних вод, на необхідність проведення арбітражного аналізу, інших аналізів чи експертиз проб стічних вод тощо.
У зв'язку з цим, суд вважає, що в даному випадку призначення та проведення хімічної експертизи проб стічних вод відповідача, відібраних 12.06.2019 р., не є обов'язковим для можливості стверджувати про наявність порушення (перевищення допустимої концентрації забруднюючих речовин у стічних водах) та можливості досліджувати пов'язане з цим нарахування плати позивачем.
Також в суду виникають сумніви стосовно того чи проведення судової експертизи, про яку просить відповідач, є можливим з врахуванням того, що від дати припустимого порушення пройшов значний час (більше року), та відсутні докази того, що відібрані 12.06.2019 р. проби є придатними для проведення дослідження і взагалі існують.
Враховуючи все вищенаведене, суд не вбачає потреби у використанні спеціальних знань судового експерта для встановлення обставин, які входять до предмета доказування у справі, і вважає за можливе при вирішенні спору обмежитись доказами, наявними в матеріалах справи, тому клопотання відповідача не підлягає задоволенню, а відповідна експертиза - призначенню.
Приписами ст.185 ГПК України встановлено, що у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Суд не встановив обставин, які б перешкоджали закінченню підготовчого провадження і призначення справи до розгляду по суті.
Відтак, зважаючи на те, що судом вчинено всі необхідні процесуальні дії для виконання завдань підготовчого провадження у даній справі, суд приходить до висновку про наявність підстав для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Керуючись ст.ст. 99, 100, 102, 181, 183, 185, 234, 235 ГПК України, суд
1. Відмовити в задоволенні клопотання Львівського державного університету безпеки життєдіяльності про призначення судової хімічної експертизи.
2. Закрити підготовче провадження у справі та призначити справу до судового розгляду по суті на 26.10.2020 р. о 15:00 год. Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Львівської області за адресою: 79014, м.Львів, вул.Личаківська, 128, зал судових засідань №3 (2-й поверх).
3. Визнати явку представників учасників справи в судове засідання необов'язковою. З урахуванням епідеміологічної ситуації в України, учасники справи можуть подати до суду заяви про розгляд справи за їхньої відсутності.
4. Запропонувати учасникам справи:
- зареєструватися в системі обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу (створити поштову скриньку електронного суду), розміщеній на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: https://e-court.mail.gov.ua, та подати до суду заявку про отримання процесуальних документів в електронному вигляді у конкретній справі, яку необхідно роздрукувати на офіційному веб-порталі судової влади України. Детальнішу інформацію про переваги «Електронного суду», а також інформацію у справі, що розглядається, можна отримати на сторінці Господарського суду Львівської області на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за адресою: https://lv.arbitr.gov.ua/sud5015
- надавати суду всі необхідні документи в електронному вигляді на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі «Електронний суд», поштою, факсом або іншими дистанційними засобами зв'язку.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
В судовому засіданні 05.10.2020 р. оголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Повний текст ухвали складено 12.10.2020 р.
Суддя З.П. Гоменюк