ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
12.10.2020Справа № 910/4760/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна"
до Управління поліції охорони в м. Києві
про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 43 261,12 грн.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Мірошниченко О.М., довіреність № 143/43/29/5/01-2020 від 20.01.2020.
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Універсальна" звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Управління поліції охорони в м. Києві про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 43 261,12 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані виплатою позивачем потерпілій особі страхового відшкодування згідно Договору добровільного страхування майна № 2210/290/000741 від 05.01.2017, внаслідок чого до позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2020 судом залишено позовну заяву без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків та встановлено спосіб їх усунення.
23.04.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про усунення недоліків, відповідно до якої, позивачем усунуто недоліки, зазначені в ухвалі Господарського суду міста Києва від 09.04.2020.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, поставлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
05.06.2020 представником позивача подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2020 судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 21.09.2020.
18.08.2020 представником відповідача подано відзив на позовну заяву.
21.09.2020 представником позивача подано клопотання про відкладення розгляду справи.
У судове засідання 21.09.2020 представник позивача не з'явився, представник відповідача з'явився.
За результатами судового засідання судом відкладено розгляд справи на 12.10.2020.
09.10.2020 представником позивача подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи та клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.
У судове засідання 12.10.2020 представник позивача не з'явився, представник відповідача з'явився.
Зважаючи на подане представником позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності, оскільки неявка представника позивача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив.
На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
У судовому засіданні 12.10.2020 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
22 вересня 2011 року між Управлінням поліції охорони в м. Києві (далі - виконавець, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сав-Дістрибьюшн» (далі - замовник) укладено Договір про надання послуг з охорони майна № 311-Доб/2011/К (далі - Договір охорони), за умовами якого, замовник доручає, а виконавець зобов'язується здійснювати охорону майна замовника на об'єкті та обслуговування сигналізації на цьому об'єкті. За цим Договором виконавець приймає майно замовника на зберігання і не вступає у володіння ним.
Згідно з п. 5.2.9 Договору замовник зобов'язаний своєчасно, але не менше ніж за три години до початку, письмово повідомити виконавця про дату та час проведення інвентаризації майна на об'єкті та визначення розміру збитків. Інвентаризація майна на об'єкті та визначення розміру збитків здійснюються за участю уповноважених представників виконавця у відповідності до вимог чинного законодавства України.
Відповідно до п. 6.1.1 Договору охорони виконавець відшкодовує збитки, що завдані замовнику третіми особами внаслідок невиконання або неналежного виконання виконавцем своїх договірних зобов'язань в межах суми прямої дійсної шкоди, але не більше 50 000 грн.
До збитків, що підлягають відшкодуванню, включається вартість викраденого або знищеного майна, розмір зниження у ціні пошкодженого майна, а також суми викрадених грошових коштів у межах розміру залишку готівки в касі, затвердженого установою банку (п. 6.1.2 Договору охорони).
Пунктом 6.1.3 Договору охорони визначено що розмір збитку повинен бути підтверджений відповідними документами та розрахунком вартості пошкодженого майна.
Згідно з п. 6.1.4 Договору охорони, відшкодування збитків замовнику здійснюється на підставі наданих виконавцю наступних документів: заяв замовника до виконавця про відшкодування понесених збитків з зазначенням переліку викраденого майна, його вартості у національній валюті України, переліку пошкодженого майна та розміру зниження його у ціні, а також суми викрадених грошових коштів; акт інвентаризації майна на об'єкті, проведеної за участю представників виконавця; звіряльна відомість, складена за результатами проведеної інвентаризації; акт зниження у ціні пошкодженого майна, затверджений сторонами; довідка територіального органу внутрішніх справ про порушення кримінальної справи за фактом викрадення майна з об'єкту, знищення або пошкодження майна на об'єктів із зазначенням розміру збитків, заподіяних замовнику.
У відповідності до п. 6.1.5 Договору у випадку відсутності спору про розмір збитків їх відшкодування замовнику здійснюється не пізніше 15-ти днів з дати отримання виконавцем від замовника всіх необхідних для цього документів.
Пунктом 7.3 Договору визначено, що виконавець звільняється від обов'язку відшкодувати збитки замовнику:
- розмір яких визначено замовником самостійно без уповноважених представників виконавця, окрім випадків, коли виконавець своєчасно був повідомлений про дату і час проведення інвентаризації майна на об'єкті та визначення розміру збитків;
- якщо особа, яка проникла на об'єкт і нанесла майнову шкоду замовнику, затримана безпосередньо на об'єкті або під час переслідування при втечі з об'єкта;
- якщо збитки замовнику завданні без проникнення на об'єкт.
Даний Договір набирає чинності з 01.10.2011 та є чинним протягом трьох місяців. Договір вважається поновленим на строк, встановлений п. 9.1 даного Договору, якщо жодна із сторін не менше ніж за 15-ть днів до закінчення строку чинності Договору письмово не заявить про його припинення. Кількість разів поновлення Договору не обмежується (п. 9.1 та п. 9.2 Договору).
Додатком № 1 до Договору сторонами узгоджено Дислокацію, відповідно до якої, виконавець здійснює охорону майна за Договором за адресою: вул. 40-річчя Жовтня, 68А (згідно з рішенням Київської міської ради «Про перейменування вулиць, площ, провулків та проспектів у місті Києві» N 944/1808 від 3 вересня 2015 року перейменована на проспект Голосіївський).
17.03.2017 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Універсальна» (далі - страховик, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сав-Дістрибьюшн» (страхувальник) укладено Договір добровільного страхування майна № 2210/290/000741 від 05.01.2017 (далі - Договір страхування), за яким страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням рухомим майном (товарні залишки), що знаходиться, зокрема за адресою: м. Київ, проспект Голосіївський, 68а, зі страховою сумою 4 761 550,46 грн. Строк дії Договору з 15 січня 2017 року по 14 січня 2018 року.
Підпунктом «ж» пункту 2.1 Договору страхування визначено, що страховим випадком є знищення, пошкодження чи втрата застрахованого майна внаслідок протиправних дій третіх осіб, а саме: крадіжка (з проникненням), грабіж, хуліганство, розбій, напад озброєної банди, підпал.
Згідно з п. 8.7 Договору страхування страховик здійснює страхове відшкодування в розмірі прямого збитку, але не більше страхової суми, вказаної в Договорі, з вирахуванням франшизи, встановленої цим Договором, та суми, отриманої страхувальником від третіх осіб в рахунок відшкодування збитку.
Відповідно до Витягу з кримінального провадження № 12017100010002599, 01.04.2017 близько 04: год. 54 хв., за адресою: м. Київ, проспект Голосіївський, 68-а невстановлена особа, шляхом розбиття скла таємно проникла до магазину «Фокстрот» та таємно викрала товар.
Позивач з урахуванням умов Договору страхування, Довідки ТОВ «Сав-Дістрибьюшн» б/н від 01.04.2017, відповідно до якої вартість викраденого 01.04.2017 майна складає 105 174,79 грн., склав страховий акт № 30030/1, згідно з яким подія, яка мала місце 01.04.2017 за адресою: Київ, проспект Голосіївський, 68-а визнано страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 43 261,12 грн.
На підставі складеного страхового акту № 30030/11 Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна», виконуючи свої зобов'язання за договором, сплатило страхувальнику суму страхового відшкодування в розмірі 43 261,12 грн. на рахунок страхувальника (платіжне доручення № 126915 від 20.07.2017).
Позивач зазначає, що викрадення майна і завдання внаслідок цього позивачу збитків відбулось внаслідок невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, право вимоги яких перейшло до позивача у зв'язку зі сплатою позивачем страхового відшкодування.
Відповідач в свою чергу, у відзиві на позовну заяву, заперечуючи проти позову, зазначає, що позивач в порушення умов Договору, до відповідача із заявою про відшкодування збитків не звертався, не повідомляв про проведення інвентаризації та жодним чином не сприяв усуненню недоліків щодо приведення у відповідність технічної укріпленості об'єкта охорони.
Також відповідач зазначає про відсутність вини виконавця у викрадені невстановленою особою товару, що підтверджується Висновком службової перевірки за фактом відпрацювання нарядом ГР № 370 Голосіївського районного відділу сигналу «Тривога» з приміщення магазину «Фокстрот» за адресою: м. Київ, просп. Голосіївський, 68, затвердженим Начальником Управління охорони в м. Києві 14.04.2017.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
За змістом положень ч. 1 ст. 355 Господарського кодексу України об'єкти страхування, види обов'язкового страхування, а також загальні умови здійснення страхування, вимоги до договорів страхування та порядок здійснення державного нагляду за страховою діяльністю визначаються Цивільним кодексом України, цим Кодексом, законом про страхування, іншими законодавчими актами.
За приписами статті 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Статтею 980 ЦК України визначено, що предметом договору страхування можуть бути зокрема майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування).
Як встановлено в ст. 8 Закону України «Про страхування» страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Згідно зі ст. 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.
Таким законом зокрема є норми ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування", відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов'язанні.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов'язків свого попередника.
Відповідно, заміною кредитора деліктне зобов'язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов'язок із відшкодування шкоди не виконала.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі №3-303гс15.
Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (ч. 1 ст. 1191 ЦК України).
Відповідно до вимог ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Статтею 22 ЦК України передбачено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Статтею 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника, збитками та вини.
Згідно ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України.
Обов'язковими умовами покладення відповідності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.
Збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.
Отже, зменшення майнових благ внаслідок неправомірних дій наступає об'єктивно, тобто незалежно від волевиявлення сторони, як наслідок невиконання зобов'язань.
Обов'язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв'язок між неправомірними діями і збитками. Збитки є наслідком, а невиконання зобов'язань - причиною. Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань (виключає його відповідальність).
Отже, відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності особи; шкідливого результату такої поведінки (збитків), наявності та розміру понесених збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляду відшкодування збитків не наступає.
Відповідно до ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
Враховуючи норми ч. 4 ст. 623 ЦК України, на кредитора покладений обов'язок довести розмір збитків, заподіяних йому порушенням зобов'язання. При цьому кредитор повинен не тільки точно підрахувати розмір збитків, але і підтвердити їх документально. При обрахуванні розміру упущеної вигоди мають враховуватися тільки ті точні дані, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум або інших цінностей, якби зобов'язання було виконано боржником належним чином.
Враховуючи викладене, позивач повинен довести факт спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування, а також, на позивача покладено обов'язок доведення того факту, що ці доходи (вигода) не є абстрактними.
Відповідно до Витягу з кримінального провадження № 12017100010002599, 01.04.2017 близько 04: год. 54 хв., за адресою: м. Київ, проспект Голосіївський, 68-а невстановлена особа, шляхом розбиття скла таємно проникла до магазину «Фокстрот» та таємно викрала товар.
В свою чергу, за Договором про надання послуг з охорони майна № 311-Доб/2011/К від 22 вересня 2011 року, відповідач зобов'язався здійснювати охорону майна замовника на об'єкті та обслуговування сигналізації за адресою: м. Київ, проспект Голосіївський, 68-а, а також прийняв майно замовника на зберігання.
Відповідно до п. 6.1.1 Договору охорони виконавець відшкодовує збитки, що завдані замовнику третіми особами внаслідок невиконання або неналежного виконання виконавцем своїх договірних зобов'язань в межах суми прямої дійсної шкоди, але не більше 50 000 грн.
Пунктом 5.1.1 Договору визначено, що виконавець зобов'язаний забезпечити охорону майн на об'єкті після спрацювання сигналізації, встановленої на об'єкті замовника.
Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України.
Аналогічні положення містить і Господарський кодекс України.
Так, відповідно ч. 2 ст. 67 Господарського кодексу України підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Таким чином, оскільки сторонами на власний розсуд узгоджено, що відповідач зобов'язаний забезпечити охорону майна після спрацювання сигналізації, а доказів того, що майно було викрадено до спрацювання сигналізації, матеріали справи не містять, відповідачем не порушено взятих на себе зобов'язань за Договором.
Посилання ж відповідача на належне виконання взятих на себе зобов'язань позивачем, що за доводами відповідача підтверджується Висновком службової перевірки за фактом відпрацювання нарядом ГР № 370 Голосіївського районного відділу сигналу «Тривога» з приміщення магазину «Фокстрот» за адресою: м. Київ, просп. Голосіївський, 68, затвердженим Начальником Управління охорони в м. Києві 14.04.2017, судом відхиляються, оскільки означений Висновок є внутрішнім документом виконавця, який не може бути беззаперечним доказом належного виконання взятих на себе зобов'язань за Договором, оскільки встановлює лише відповідність дій працівників виконавця внутрішнім документам виконавця.
Згідно з ч. 2 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).
Таким чином, доказів того, що викрадення майна внаслідок проникнення невстановленої особи до магазину «Фокстрот» відбулось не внаслідок неналежного виконання відповідачем умов Договору, зокрема щодо збереження майна після спрацювання сигналізації, матеріали справи не містять, а відповідачем не надано.
Разом з тим, згідно з п. 5.2.9 Договору замовник зобов'язаний своєчасно, але не менше ніж за три години до початку, письмово повідомити виконавця про дату та час проведення інвентаризації майна на об'єкті та визначення розміру збитків. Інвентаризація майна на об'єкті та визначення розміру збитків здійснюються за участю уповноважених представників виконавця у відповідності до вимог чинного законодавства України.
Відповідно до п. 6.1.4 Договору охорони, відшкодування збитків замовнику здійснюється на підставі наданих виконавцю наступних документів: заяв замовника до виконавця про відшкодування понесених збитків з зазначенням переліку викраденого майна, його вартості у національній валюті України, переліку пошкодженого майна та розміру зниження його у ціні, а також суми викрадених грошових коштів; акт інвентаризації майна на об'єкті, проведеної за участю представників виконавця; звіряльна відомість, складена за результатами проведеної інвентаризації; акт зниження у ціні пошкодженого майна, затверджений сторонами; довідка територіального органу внутрішніх справ про порушення кримінальної справи за фактом викрадення майна з об'єкту, знищення або пошкодження майна на об'єктів із зазначенням розміру збитків, заподіяних замовнику.
Пунктом 7.3 Договору визначено, що виконавець звільняється від обов'язку відшкодувати збитки замовнику розмір яких визначено замовником самостійно без уповноважених представників виконавця, окрім випадків, коли виконавець своєчасно був повідомлений про дату і час проведення інвентаризації майна на об'єкті та визначення розміру збитків.
В свою чергу, доказів проведення інвентаризації за участі представників виконавця, матеріали справи не містять, як і не містять доказів повідомлення виконавця про таку інвентаризацію, що з урахуванням п. 7.3 Договору, звільняє виконавця від обов'язку відшкодування збитків, в зв'язку з чим, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволені позовних вимог, з покладенням судового збору на позивача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 26.10.2020
Суддя О.А. Грєхова