ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
12.10.2020Справа № 910/5761/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УБМ-Груп"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Північно-український будівельний альянс"
про стягнення заборгованості в розмірі 657 220,22 грн.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю «УБМ-Груп» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Північно-український будівельний альянс» заборгованості у розмірі 657 220,22 грн., в т.ч. 566 092,80 грн. основного боргу, 3 975,01 грн. 3% річних, 2 264,36 грн. інфляційних втрат, 28 278,77 грн. пені та 56 609,28 грн. штрафу.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за Договором № 05/16 від 29.11.2019, в частині здійснення розрахунків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
28.05.2020 представником відповідача подано заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2020 постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 22.06.2020.
У судове засідання 22.06.2020 представник позивача з'явився, представник відповідача не з'явився.
За результатами судового засідання судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання до 27.07.2020, яку занесено до протоколу судового засідання.
У судове засідання 27.07.2020 представник позивача з'явився, представник відповідача не з'явився.
За результатами судового засідання судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання до 07.09.2020, яку занесено до протоколу судового засідання.
У зв'язку з перебуванням судді Грєхової О.А. на навчанні у Національній школі суддів України, судове засідання, призначене на 07.09.2020 не відбулось.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2020 підготовче судове засідання призначено на 28.09.2020.
У судове засідання 28.09.2020 представники сторін не з'явились.
Враховуючи, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, з огляду на відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання, судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.10.2020.
У судове засідання 12.10.2020 представники сторін не з'явились, про час, дату та місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до п.1 ч.3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Зважаючи на викладене, оскільки неявка представників сторін не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
У судовому засіданні 12.10.2020 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
20 січня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Північно-український будівельний альянс» (далі - замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «УБМ-Груп» (далі - виконавець, позивач) укладено Договір № 25/18 (далі - Договір), предметом якого є надання виконавцем послуг по виконанню будівельно-монтажних робіт (далі - послуги) на будівельному об'єкті за адресою: «Будівництво житлових житлового комплексу з підземними паркінгами по вул. Златоустівській, 27 у Шевченківському районі міста Києва» (далі - будівельний об'єкт).
Виконавець надає послуги на будівельному об'єктів баштовими кранами, модифікації Jaso 110N (далі - кран), а замовник організовує надання послуг краном на об'єкті та проводить оплату наданих виконавцем послуг (п. 1.2 Договору).
Відповідно до п. 4.1 Договору оплату наданих виконавцем послуг замовник проводить по договірних цінах, які на період укладення Договору становлять:
ПослугаЦіна без ПДВ, грн.ПДВ, грн.Ціна з ПДВ, грн.
Експлуатація крану Jaso 110N за маш/год180,0036,00216,00
Експлуатація крану Jaso 110N за маш/год у вихідні та святкові дні201,0040,20241,20
Монтаж крану Jaso 110N до базової висоти (h-47 м) з перевезенням на об'єкт85 000,0017 000,00102 000,00
Демонтаж крану Jaso 110N з базової висоти (h-47 м) з вивезенням з об'єкта85 000,0017 000,00102 000,00
Одне підрощування баштового крану Jaso 110N28 000,005 600,0033 600,00
Монтаж і перевезення анкерної секції для крану Jaso 110N120 000,0024 000,00144 000,00
Згідно з п. 5.1 Договору виконавець щомісячно не пізніше останнього дня звітного місяця надає довідки про виконання роботи та витрати (форми № КБ-3) та Акти приймання виконаних будівельних робіт (форми № КБ-2в) або Акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) оформлені по Договірних цінах, згідно п. 4.1 даного Договору.
Замовник підписує Довідки та Акти протягом 3-х днів з дня отримання та повертає їх виконавцю. При наявності зауважень, замовник в триденний термін повертає виконавцю довідки і Акти, разом зі своїми письмовими зауваженнями для виправлення, виконавець коригує довідки та Акти або обґрунтовує перед замовником свій варіант оформлення протягом двох робочих днів.
У випадку якщо, замовник не повернув виконавцю довідки та Акти в триденний термін та не надав жодних письмових зауважень щодо отриманих довідок та актів, виконані роботи (надані послуги) вважаються такими, що виконані належним чином та прийняті замовником, у зв'язку з чим, підлягають оплаті відповідно до п. 5.3 Договору (п. 5.2 Договору).
За умовами п. 5.3 Договору замовник щомісячно в термін до 5 числа, проводить оплату наданих виконавцем послуг за попередній місяць. Оплата наданих виконавцем послуг проводиться на підставі Довідок або Актів. При несплаті послуг до 5 чила виконавець має право в односторонньому порядку без попередження замовника зупинити роботу баштових кранів до повного розрахунку за надані виконавцем послуги.
Термін дії даного Договору - з моменту його підписання до повного виконання сторонами умов та обов'язків по даному Договору. Даний Договір набирає силу з моменту його підписання сторонами та матиме її до закінчення терміну його дії (п. 7.1 та п. 7.2 Договору).
01 листопада 2018 року сторонами укладено Додаткову угоду № 10 до Договору, якою сторони дійшли згоди викласти пункт 4.1 в наступній редакції: оплату наданих виконавцем послуг замовник проводить по договірних цінах, які становлять:
ПослугаЦіна без ПДВ, грн.ПДВ, грн.Ціна з ПДВ, грн.
Експлуатація крану Jaso 110N за 1 маш/год504,00100,80604,80
Експлуатація крану Jaso 110N за маш/год у неділі та святкові дні525,00105,00630,00
Монтаж одного крану Jaso 110N з перевезенням на об'єкт205 000,0041 000,00246 000,00
Демонтаж одного крану Jaso 110N з вивезенням з об'єкта205 000,0041 000,00246 000,00
Одне підрощування баштового крану Jaso 110N45 000,009 000,0054 000,00
Демонтаж одного підрощування секцій крану Jaso 110N45 000,009 000,0054 000,00
Послуги спец автокрану при монтажі крану Jaso 110N60 000,0012 000,0072 000,00
Послуги спец автокрану при демонтажі крану Jaso 110N60 000,0012 000,0072 000,00
Перевезення і монтаж опорної рами для крану Jaso 110N90 000,0018 000,00108 000,00
Демонтаж і вивезення опорної рами для крану Jaso 110N90 000,0018 000,00108 000,00
Як зазначає позивач, ТОВ «УБМ-Груп» належним чином виконано взяті на себе зобов'язання за Договором та надано у період з грудня 2019 року по лютий 2020 року послуги на загальну суму 566 092,80 грн., однак відповідач за послуги не розрахувався, в зв'язку з чим, станом на день складання позовної заяви, за відповідачем обліковується заборгованості в розмірі 566 092,80 грн.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором про надання послуг.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
При цьому, суд зазначає, що згідно з договором про надання послуг важливим є не сам результат, а дії, які до нього призвели. З урахуванням наведених особливостей слід зазначити, що стаття 177 Цивільного кодексу України серед переліку об'єктів цивільних прав розглядає послугу як самостійний об'єкт, при цьому її характерною особливістю, на відміну від результатів робіт, є те, що послуга споживається замовником у процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності виконавцем. Тобто, характерною ознакою послуги є відсутність результату майнового характеру, невіддільність від джерела або від одержувача та синхронність надання й одержання послуги.
Згідно з п. 5.1 Договору виконавець щомісячно не пізніше останнього дня звітного місяця надає довідки про виконання роботи та витрати (форми № КБ-3) та Акти приймання виконаних будівельних робіт (форми № КБ-2в) або Акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) оформлені по Договірних цінах, згідно п. 4.1 даного Договору.
Пунктом 5.2 Договору визначено, що замовний підписує Довідки та Акти протягом 3-х днів з дня отримання та повертає їх виконавцю. При наявності зауважень, замовник в триденний термін повертає виконавцю довідки і Акти, разом зі своїми письмовими зауваженнями для виправлення, виконавець коригує довідки та Акти або обґрунтовує перед замовником свій варіант оформлення протягом двох робочих днів.
Як вбачається з матеріалі справи, відповідачем прийнято без заперечень та зауважень надані позивачем у грудні 2019 року послуги вартістю 188 697,60 грн. згідно Акту приймання виконаних будівельних робіт № 1048 за грудень 2019 року.
В свою чергу, надані позивачем Акти приймання виконаних будівельних робіт № 59 за січень 2020 року на суму 188 697,60 грн. та № 127 за лютий 2020 року на суму 188 697,60 грн. не підписані з боку відповідача.
З матеріалів справи вбачається, що Акт приймання виконаних будівельних робіт № 59 за січень 2020 року на суму 188 697,60 грн. був направлений на адресу відповідача 06.02.2020, що підтверджується наявними в матеріалах справи описом вкладення від 06.02.2020, накладною № 0407802143411 від 06.02.2020 та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, відповідно до якого, означений акт отриманий відповідачем 11.02.2020, в свою чергу Акт приймання виконаних будівельних робіт № 127 за лютий 2020 року на суму 188 697,60 грн. був направлений на адресу відповідача 28.02.2020, що підтверджується наявними в матеріалах справи описом вкладення від 28.02.2020, накладною № 0420919913389 від 28.02.2020 та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, відповідно до якого, означений акт отриманий відповідачем 05.03.2020,
Згідно з п. 5.2 Договору у випадку якщо, замовник не повернув виконавцю довідки та Акти в триденний термін та не надав жодних письмових зауважень щодо отриманих довідок та актів, виконані роботи (надані послуги) вважаються такими, що виконані належним чином та прийняті замовником, у зв'язку з чим, підлягають оплаті відповідно до п. 5.3 Договору.
Доказів як повернення означених актів відповідачем позивачу, так і надання письмових зауважень, матеріали справи не містять, а відповідачем не надано.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, послуги наданні позивачем згідно Актів приймання виконаних будівельних робіт № 59 за січень 2020 року на суму 188 697,60 грн. та № 127 за лютий 2020 року на суму 188 697,60 грн. вважаються прийнятими відповідачем без заперечень та відповідно підлягають оплаті.
Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За умовами п. 5.3 Договору замовник щомісячно в термін до 5 числа, проводить оплату наданих виконавцем послуг за попередній місяць. Оплата наданих виконавцем послуг проводиться на підставі Довідок або Актів. При несплаті послуг до 5 сила виконавець має право в односторонньому порядку без попередження замовника зупинити роботу баштових кранів до повного розрахунку за надані виконавцем послуги.
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Доказів на підтвердження сплати заборгованості за отримані послуги в повному обсязі, в тому числі станом на час розгляду справи в суді, до матеріалів справи не надано.
Таким чином, відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань за Договором, оплату отриманих послуг у повному обсязі не здійснив, у зв'язку з чим, за відповідачем обліковується заборгованість в розмірі 566 092,80 грн.
Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт надання позивачем відповідачу узгоджених послуг та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині своєчасної та повної оплати отриманих послуг підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 566 092,80 грн.
Також, позивачем заявлено до стягнення 28 278,77 грн. пені, 3 975,01 грн. 3% річних, 2 264,36 грн. інфляційних втрат та 56 609,28 грн. штрафу.
Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статей 216, 218 ГК України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій в порядку, передбаченому законодавством та договором.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Суд зазначає, що за порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).
Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню.
Згідно з ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
В свою чергу, такий вид забезпечення виконання зобов'язання (та одночасно вид відповідальності за неналежне виконання/невиконання зобов'язання) як пеня та механізм її нарахування встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України та частиною шостою статті 232 ГК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно з п. 6.5 Договору в разі порушення замовником строків оплати за Договором більше, ніж на один місяць, останній сплачує на користь виконавця неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного зобов'язання за кожний прострочений день оплати та штраф у розмірі 10% від суми невиконаних грошових зобов'язань.
Здійснивши перерахунок заявленого до стягнення розміру пені, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 28 278,77 грн.
В свою чергу, оскільки станом на дату подання позовної заяви до суду, за відповідачем обліковувалась заборгованість в розмірі 566 092,80 грн., суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог в частині стягнення з відповідача штрафу у розмірі 56 609,28 грн.
Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат за заявлений позивачем період, судом встановлено, що стягненню з відповідача підлягають 3% річних в розмірі 3 975,01 грн. та інфляційні втрати в розмірі 2 264,36 грн.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення суму.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Північно-український будівельний альянс" (03150, м. Київ, вул. Горького (Антоновича), буд. 131; ідентифікаційний код: 35129952) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УБМ-Груп" (04209, м. Київ, вул. Лебединська, буд.2, літ. А; ідентифікаційний код: 39907319) заборгованість в розмірі 566 092 (п'ятсот шістдесят шість тисяч дев'яносто дві) грн. 80 коп., 3% річних в розмірі 3 975 (три тисяч дев'ятсот сімдесят п'ять) грн. 01 коп., інфляційні втрати в розмірі 2 264 (дві тисячі двісті шістдесят чотири) грн. 36 коп., пеню в розмірі 28 278 (двадцять вісім тисяч двісті сімдесят вісім) грн. 77 коп., штраф в розмірі 56 609 (п'ятдесят шість тисяч шістсот дев'ять) грн. 28 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 9 858 (дев'ять тисяч вісімсот п'ятдесят вісім) грн. 30 коп.
3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 26.10.2020
Суддя О.А. Грєхова