вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"10" вересня 2020 р. Справа№ 910/16418/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко О.В.
суддів: Дикунської С.Я.
Станіка С.Р.
за участю секретаря судового засідання Рудь Н.В.
за участю представників згідно протоколу судового засідання від 10.09.2020
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Центренерго» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.02.2020 (повний текст ухвали підписано 24.02.2020)
у справі №910/16418/19 (суддя: Бойко Р.В.)
за позовом Державного підприємства «Держвуглепостач»
до Публічного акціонерного товариства «Центренерго»
про стягнення 252 445 165,60 грн
Державне підприємство «Держвуглепостач» (надалі ДП «Держвуглепостач», позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Центренерго» (надалі ПАТ «Центренерго», відповідач) про стягнення 252 445 165,60 грн.
В обґрунтування позовних вимог ДП «Держвуглепостач» вказує, що у ПАТ «Центренерго» наявна заборгованість з оплати поставленого позивачем за договором поставки №111/25 від 18.06.2019 вугілля у розмірі 235 905 419,57 грн. Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі 11 676 321,87 грн, 3% річних у розмірі 2 134 765,65 грн та інфляційні втрати у розмірі 2 728 658,51 грн.
У відзиві на позов, ПАТ «Центренерго» заперечує проти стягнення з нього основного боргу, оскільки у нього наявні зустрічні позовні вимоги до позивача. Крім того, відповідач зазначає, що у зв'язку з порушенням справи про банкрутство ПАТ «Центренерго» та прямою забороною протягом часу дії мораторію застосовувати санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань є незаконним.
У відповіді на відзив, ДП «Держвуглепостач» зазначає, що посилання відповідача на наявність зустрічних вимог не може бути запереченням по суті заявлених вимог. Також, позивач відхиляє посилання відповідача на порушення справи про банкрутство ПАТ «Центренерго», оскільки справа про банкрутство порушена в 2004 році, а заборгованість за спірними договорами виникла в 2019 році, а отже позивач вважається поточним кредитором.
У запереченнях на відзив, ПАТ «Центренерго» вказує, що позивачем невірно вказано у позовній заяві розмір часткової оплати поставленого вугілля - 52 000 000,03 грн, тоді як, оплата була здійснена відповідачем в розмірі 56 000 000,03 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2020 провадження у справі №910/16418/19 в частині боргу у розмірі 4 000 000,00 грн закрито.
Крім того, закрито підготовче провадження, встановлено порядок дослідження доказів та призначено справу до розгляду.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, ПАТ «Центренерго» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.02.2020 у справі №910/16418/19 скасувати, матеріали справи направити до Господарського суду міста Києва для вирішення питання щодо призначення судової експертизи та розподілу між сторонами судових витрат в частині провадження у справі, що було закрито.
В обґрунтування апеляційної скарги, ПАТ «Центренерго» зазначає, що під час проведення підготовчого засідання у даній справі у суді першої інстанції, відповідачем було подано суду клопотання про призначення судової товарознавчої експертизи, оцінка якому, місцевим судом не була надана в оскаржуваній ухвалі суду. Крім того, скаржник вказує, що суд першої інстанції, закриваючи провадження у справі не вирішив питання про розподіл між сторонами судових витрат чи повернення судового збору з бюджету, як того вимагає ч. 4 ст. 231 ГПК країни.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі №910/16418/19 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Дикунська С.Я., Тарасенко К.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ «Центренерго» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.02.2020, розгляд справи призначено на 16.04.2020.
У відзиві на апеляційну скаргу, позивач заперечив проти задоволення скарги, мотивуючи тим, що доводи, викладені у апеляційній скарзі, не відповідають фактичним обставинам, суперечать вимогам чинного законодавства та ґрунтуються на припущеннях відповідача, а ухвала місцевого господарського суду від 17.02.2020 прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права. У зв'язку з чим, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін.
Позивач звернув увагу суду апеляційної інстанції зокрема на те, що судом першої інстанції у судовому засіданні 17.02.2020 було відмовлено у задоволенні клопотання про призначення судової експертизи, оскільки відповідачем не було доведено необхідність проведення вказаної експертизи. Зазначене відображено у протоколі судового засідання від 17.02.2020. Тобто, судом було надано оцінку доводам відповідача та протокольною ухвалою вирішено клопотання.
В заперечення призначення у даній справі судової експертизи, позивачем разом з відзивом на апеляційну скаргу подано додаткові документи, а саме акти звіряння по кількості та якості та розрахунки знижок ціни та вартості вугілля.
Щодо судових витрат, позивач вказав, що скаржник необґрунтовано ототожнює поняття закриття провадження в цілому та закриття провадження в частині. Вказує, що апелянт не врахував положення ст. 237 ГПК України, відповідно до якої, саме при винесенні рішення, суд вирішує питання по розподілу судових витрат, про що також, і було зазначено судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі. Позивач зазначив, що має намір звернутися до суду з відповідною заявою про покладення на відповідача судові витрати, як то передбачено ч.3 ст. 130 ГПК України.
З метою недопущення розповсюдження гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, для убезпечення від ризику життя та здоров'я людей, зокрема представників учасників справи та працівників суду, вказаною ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2020 повідомлено учасників справи №910/16418/19, що 16.04.2020 розгляд справи не відбудеться.
Враховуючи постанову Кабінету Міністрів України №343 від 04.05.2020, якою послаблено заборони встановлені Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2020, справу №910/16418/19 призначено до розгляду на 11.06.2020.
Під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції у зв'язку з перебуванням суддів у відпустці, склад колегії суддів неодноразово змінювався. Так, протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 25.08.2020 у справі №910/16418/19 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Станік С.Р., Дикунська С.Я.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2020 справу №910/16418/19 прийнято до провадження у визначеному складі суду, розгляд справи призначено на 10.09.2020.
У судове засідання 10.09.2020 з'явилися представники позивача та відповідача.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги на підставі доводів, зазначених у ній, просив її задовольнити, ухвалу місцевого суду від 17.02.2020 у справі №910/16418/19 скасувати, а матеріали справи направити до господарського суду міста Києва для вирішення питання призначення судової експертизи та розподілу між сторонами судових витрат в частині провадження у справі, що була закрита.
Представник позивача у судовому засіданні також надав суду свої пояснення по справі в яких, заперечив проти доводів, викладених у апеляційній скарзі, на підставі доводів, зазначених у відзиві на скаргу та просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
У відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Згідно до ч.1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.
ДП «Держвуглепостач» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ «Центренерго» про стягнення 252 445 165,60 грн.
Позовні вимоги у даній справі обґрунтовані тим, що на виконання вимог договору поставки №111/25 від 18.06.2019 позивач поставив відповідачу вугілля загальною вартістю 287 905 419,60 грн, відповідачем здійснено часткову оплату в розмірі 52 000 000,03 грн у зв'язку з чим, на думку позивача, у останнього наявна заборгованість у розмірі 235 905 419,57 грн.
Відповідач у запереченні на відповідь на відзив зазначив, що позивачем невірно вказано у позовній заяві розмір здійсненої оплати поставленого вугілля, а саме - 52 000 000,03 грн, оскільки відповідачем здійснено оплату у розмірі 56 000 000,03 грн, що підтверджується платіжними дорученнями: №2518 від 12.07.2019 на суму 35 000 000,00 грн, №2827 від 09.08.2019 на суму 5 000 000,00 грн, №3965 від 17.10.2019 на суму 4 019 921,04 грн, №3966 від 17.10.2019 на суму 5 980 078,99 грн, №4092 від 22.10.2019 на суму 2 000 000,00 грн та №4873 від 12.12.2019 на суму 4 000 000,00 грн.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.
Оскільки, зобов'язання в частині оплати поставленого вугілля вартістю 4 000 000,00 грн припинилось у вказаному розмірі у зв'язку з виконанням, що перевірено судом апеляційної інстанції та не заперечувалося представниками сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції про закриття провадження в частині боргу у розмірі 4 000 000,00 грн у даній справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Частиною 4 статті 231 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Разом з тим, оскільки суд першої інстанції закрив провадження лише в частині боргу у розмірі 4 000 000,00 грн, на переконання колегії суддів, враховуючи приписи ст. 237 ГПК України суд першої інстанції дійшов вірного висновку про вирішення питання щодо розподілу судових витрат між сторонами при винесенні рішення у даній справі.
Крім того, судом апеляційної інстанції враховані приписи ч.3 ст. 130 ГПК України у відповідності до яких, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи скаржника, що судом першої інстанції не було розглянуто клопотання про призначення судової товарознавчої експертизи та не було надано оцінки доводам такого клопотання, виходячи з наступного.
Як вбачається з протоколу судового засідання від 17.02.2020 у даній справі, місцевий господарський суд заслухав представників сторін з приводу заявленого клопотання про призначення судової експертизи та на місці ухвалив (протокольна ухвала) про відмову у задоволенні клопотання відповідача про призначення судової товарознавчої експертизи, оскільки відповідачем не було доведено необхідності проведення вказаної експертизи.
Таким чином, твердження апелянта про те, що суд не надав оцінки клопотанню не відповідають дійсності.
Щодо не зазначення судом першої інстанції мотивів відмови у призначенні судової експертизи в оскаржуваній ухвалі суду від 17.02.2020 про закриття підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду по суті, судова колегія зазначає, що у відповідності до приписів ч.5 ст. 233 ГПК України ухвали, постановлені судом, не виходячи до нарадчої кімнати, заносяться до протоколу судового засідання.
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що за приписами ст. 255 ГПК України, окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, зокрема, ухвала суду про призначення експертизи (п. 11 ч.1 ст.255 ГПК України). Передбачений вказаною нормою перелік ухвал, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду є вичерпним.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (ч.3 ст.255 ГПК України).
До того ж, ухвала суду про закриття підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду по суті, також відсутня в ст.255 ГПК України, переліку ухвал, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що прийнята ухвала місцевими господарським судом від 17.02.2020 щодо закриття провадження у даній справі № 910/16418/19 в частині боргу у розмірі 4 000 000,00 грн є законною та обгрунтованою.
Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Статтями 76, 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставин, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції.
Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року).
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про закриття провадження у даній справі № 910/16418/19 в частині боргу у розмірі 4 000 000,00 грн.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвала Господарського суду міста Києва від 17.02.2020 у справі №910/16418/19 прийнята з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга скаржника задоволенню не підлягає.
Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. 232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Центренерго» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.02.2020 у справі №910/16418/19 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.02.2020 у справі №910/16418/19 залишити без змін.
3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на Публічне акціонерне товариство «Центренерго».
4. Матеріали справи №910/16418/19 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття на яку може бути подано касаційну скаргу в порядку, строки та у випадках передбачених ст.ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст підписано 26.10.2020 після виходу суддів з лікарняного та відпустки.
Головуючий суддя О.В. Тищенко
Судді С.Я. Дикунська
С.Р. Станік