Провадження № 22-з/803/362/20 Справа № 203/2991/18 Суддя у 1-й інстанції - Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.
21 жовтня 2020 року Дніпровський Апеляційний суд у складі:
головуючого - судді Ткаченко І.Ю.
суддів - Деркач Н.М., Каратаєвої Л.О.
за участю секретаря - Мазур Є.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу
за заявою ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Дніпровського апеляційного суду від 05 грудня 2018 року
по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів,-
за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на ухвалу судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 31 серпня 2018 року,-
Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 31 серпня 2018 року позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів повернута позивачу з підстав, визначених у п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України. Також позивачу повернутий судовий збір, сплачений при подачі позову, в сумі 5 886 грн. 12 коп. (том 1 а.с. 27).
Не погодившись із ухвалою судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 31 серпня 2018 року, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просила скасувати ухвалу судді та направити справу до суду першої інстанції (том 1 а.с. 29-33).
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 05 грудня 2018 року, апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задоволено, ухвалу судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 31 серпня 2018 року - скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції (том 1 а.с.94-96).
20 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернувся із заявою про роз'яснення постанови Дніпровського апеляційного суду від 05 грудня 2018 року. В обґрунтування заяви зазначає, що вище вказана постанова є незрозумілою, а саме просив роз'яснити: чи розглядав Дніпровський апеляційний суд наявність або відсутність повноважень ОСОБА_3 , наданих йому довіреністю від 08.06.2017 року, саме у статусі фізичної особи, або також у статусі адвоката (том 2 а.с.164-172).
Ознайомившись зі змістом постанови та дослідивши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 271 ЦПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця, суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
Дана норма передбачає підстави для роз'яснення судового рішення у судовому засіданні та визначає, що роз'яснення, за своєю суттю, є одним із способів усунення недоліків судового рішення, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Колегія суддів звертає увагу, що судове рішення підлягає роз'ясненню, коли воно зумовлено нечіткістю за змістом, є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, які будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли недотримані вимоги ясності, визначеності такого рішення суду. Невизначеність судового рішення означає, що воно містить положення, що викликають суперечки щодо його розуміння під час виконання.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а зі змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
За змістом зазначеної статті та п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» роз'яснення рішення суду, можливе тоді, коли воно є незрозумілим та ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
Як вбачається із постанови Дніпровського апеляційного суду від 05 грудня 2018 року, вона викладена чітко та зрозуміло, зокрема її резолютивна частина.
При цьому, зазначена постанова не є судовим рішенням, яким закінчено розгляд справи по суті заявлених позовних вимог, та яке підлягає виконанню в розумінні положень Закону України "Про виконавче провадження".
Крім того, довіреність щодо якої ставить питання заявник втратила чинність, оскільки вона діяла до 08 червня 2020 року, і наразі ОСОБА_3 представляв інтереси ОСОБА_2 на підставі договору №07/09-18 про надання правової допомоги від 07 вересня 2018 року та додаткової угоди № 1 до договору від 07.09.2018 року про надання правової допомоги від 10 грудня 2018 року.
Також колегія суддів вважає за можливе зазначити, що ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 08 вересня 2020 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів - залишено без розгляду на підставі п. 5 ч.1 ст. 257 ЦПК України.
Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що підстави для задоволення заяви про роз'яснення постанови суду в порядку ст. 271 ЦПК України відсутні.
Керуючись ст. ст. 260, 271 ЦПК України, апеляційний суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Дніпровського апеляційного суду від 05 грудня 2018 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів - відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.
Судді: