Справа № 163/1641/20 Провадження №33/802/742/20 Головуючий у 1 інстанції:Чишій С. С.
Категорія:ч.1 ст.483 МК України Доповідач: Подолюк В. А.
21 жовтня 2020 року місто Луцьк
Суддя Волинського апеляційного суду Подолюк В.А., за участю представника Волинської митниці Держмитслужби Пікалюка М.С., особи, яка притягується до відповідальності ОСОБА_1 , його захисника адвоката Тарана О.П., розглянувши апеляційну скаргу Волинської митниці Держмитслужби на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 17 вересня 2020 року,
Вказаною постановою судді провадження у справі за протоколом про порушення митних правил №0036/20500/20, складеним щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає по АДРЕСА_1 , непрацюючого, РНОКПП НОМЕР_1 , за ознаками правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, закрито на підставі п.1 ст.247 КУпАП, - у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Вилучений за цим протоколом автомобіль марки "Мерседес-Бенц", німецький номерний знак НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , передано Волинській митниці Держмитслужби для вирішення питання про його долю в порядку ст.243 чи ст.ст.488, 511 МК України. Товарно-супровідні документи на транспортний засіб, що містяться в матеріалах справи, також передано Волинській митниці Держмитслужби.
Відповідно до вищевказаного протоколу про порушення митних правил, ОСОБА_1 інкримінується вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України за наступних обставин.
Так, ОСОБА_1 10 січня 2020 року слідуючи з Республіку Польща в України через митний пост "Ягодин" Волинської митниці Держмитслужби водієм автомобіля "Мерседес-Бенц", німецький номерний знак НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , проданого німецькою компанією "Auto-Forum Bielefeld GmbH" за 19635 євро, намагався перемістити цей автомобіль через митний кордон з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави його переміщення інвойсу без номера від 23.12.2019 року, що містив неправдиві відомості про вартість транспортного засобу у 13000 євро.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції у своїй постанові зазначив, що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, оскільки він особисто не декларував транспортний засіб, процедурою декларування займався агент з митного оформлення на підставі укладеного договору.
Не погодившись із таким судовим рішенням Волинська митниця Держмитслужби подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на його незаконність просить скасувати та прийняти нову, якою визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України і накласти на нього стягнення в межах санкції цієї статті. Митний орган зазначає про те, що суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому правопорушення, оскільки його вина повністю доводиться матеріалами справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів поданої апеляційної скарги та матеріали справи, заслухавши представника митниці Пікалюка М.С., який скаргу підтримав з підстав викладених у ній, ОСОБА_1 та його захисника Тарана О.П., які скаргу заперечили та просили залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, апеляційний суд приходить до наступного.
Частиною 1 статті 458 МК України передбачено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Відповідно до вимог ст.489 МК України при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На думку апеляційного суду, вказані вимоги закону судом першої інстанції при прийнятті рішення були дотримані в повній мірі.
Висновок місцевого суду про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України відповідає фактичним обставинам справи та підтверджуються належно дослідженими і оціненими судом доказами у їх сукупності.
Факт переміщення через митний кордон України автомобіля марки "Мерседес-Бенц", німецький номерний знак НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , стверджено протоколом про порушення митних правил, актом проведення митного огляду транспортного засобу, контрольним талоном, поясненнями ОСОБА_1 , свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , а також поданими до митного контролю товарно-супровідними документами.
Вищевказані обставини ніким з учасників справи не оспорюється.
Водночас, ОСОБА_1 не визнаючи своєї вини у вчиненні інкримінованого йому митним органом правопорушення, окрім іншого, пояснив про те, що митним оформленням транспортного засобу займався агент з митного оформлення ОСОБА_3 з яким було укладено відповідний договір, та якому він надав усі необхідні документи, в тому числі інвойс про ціну автомобіля у 19635 євро. При цьому, про наявність інвойсу на суму у 13000 євро, він дізнався під час митного контролю від інспектора митниці.
Такі обставини знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи.
Вартість автомобіля марки "Мерседес-Бенц", німецький номерний знак НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 становить 19635 євро, в тому числі 3435 євро внутрішнього податку, що доводиться інвойсом від 23.12.2019 року.
Встановлено і той факт, що попереднє декларування транспортного засобу проводилось агентом з митного оформлення ОСОБА_3 (агент Волинської філії СП ТзОВ "PST Україна") відповідно до договору про надання послуг з декларування вантажів №627 від 10.01.2020 року, що також підтверджується і декларацією №UA205030/2020/411.
Свідок ОСОБА_3 (агент), який був допитаний судом першої інстанції, підтвердив ту обставину, що митним оформленням транспортного засобу, займався особисто він, як агент з митного оформлення на підставі укладеного договору з ОСОБА_1 . При цьому, пояснив, що митну декларацію заповнював він особисто, яку надав для підпису ОСОБА_1 . Із наданими ОСОБА_1 документами помилився і подав інвойс на 13000 євро.
Отже, місцевим судом вірно було встановлено наступне, і це підтверджується матеріалами справи, що митним оформленням транспортного засобу займався агент з митного оформлення ОСОБА_3 , який заповнював та подавав митну декларацію від імені ОСОБА_1 .
З диспозиції ч.1 ст.483 МК України вбачається, що відповідальність особи за даною нормою закону, настає за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.
Таким чином, суб'єктом правопорушення, передбаченого вказаною нормою закону є особа, яка безпосередньо перемістила, або вчинила дії, спрямовані на переміщення товару через митний кордон України з приховуванням від митного контролю. При цьому, дане правопорушення характеризується прямим умислом, тобто, особа знала і усвідомлювала, що переміщує саме прихований товар, а документи, які вона надає митному органу, як підставу для переміщення товару, містять неправдиві відомості, але все-таки бажає саме таким чином незаконно перемістити товар.
На думку апеляційного суду, жодна із кваліфікуючих ознак, передбачених диспозицією ч.1 ст.483 МК України, що ставиться у провину ОСОБА_1 відповідно до змісту протоколу про порушення митних правил, свого об'єктивного підтвердження не знайшла, про що й вірно було вказано в оскаржуваному судовому рішення судом першої інстанції.
Під час апеляційного розгляду справи нових доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 митним органом також надано не було.
Аналізуючи обставини справи та норми ч.1 ст.483 МК України апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та вірного висновку про те, що ОСОБА_1 не повинен у даному випадку нести відповідальність за порушення митних правил, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів його винуватості у порушенні митних правил в розумінні ст.495 МК України, і не було таких здобуто, як в ході розгляду справи судом першої інстанції так і апеляційною інстанцією.
Органом доходів і зборів не надано, а судом не встановлено, які саме докази вказують про наявність умислу на переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю та причетність ОСОБА_1 до вчинення даного правопорушення, тобто подання ним документів, що містять неправдиві відомості про вартість транспортного засобу.
Беручи до уваги вищенаведене, апеляційний суд повністю погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, та відповідно закриття провадження у справі щодо нього на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Постанова судді Любомльського районного суду від 17.09.2020 року є законною та такою, що винесена відповідно до вимог МК України і КУпАП, а підстави для її скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, відсутні.
А тому, апеляційну скаргу Волинської митниці Держмитслужби слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову судді, - без змін.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.294 КУпАП,
Апеляційну скаргу Волинської митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 17 вересня 2020 року, якою провадження у справі за протоколом про порушення митних правил №0036/20500/20 від 10.01.2020 року, складеним щодо ОСОБА_1 закрито на підставі п.1 ст.247 КУпАП - у зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України,- без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського
апеляційного суду В.А. Подолюк