печерський районний суд міста києва
Справа № 757/28877/20-а
23 жовтня 2020 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Бусик О.Л.
при секретарі судових засідань - Диба І.Б.
розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 до Управління патрульної поліції у місті Києві департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови серії ЕАМ № 2779509 від 04.07.2020 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -
Позивач ОСОБА_1 , в особі свого представника Брановицького О.О., звернулась до суду з адміністративним позовом до відповідача про скасування постанови, мотивуючи свої вимоги тим, що 04.07.2020 року на місці зупинки інспектором 3-ї роти 2-го батальйону Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України - лейтенантом поліції Суботою Д.С. винесено постанову серії ЕАМ №2779509 від 04.07.2020 року про застосування відносно ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 170, 00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП. Відповідно до змісту постанови, 04.07.2020 року о 14 год. 55 хв. у м. Київ по вул. Площа Героїв Великої Вітчизнної Війни водій керував ТЗ без номерного знаку, чим порушив п. 2.9.в ПДР, та здійснив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 6 ст. 121 КУпАП. Позивач не погоджується із зазначеною постановою та вважає, що постанова є протиправною та підлягає скасуванню, виходячи з наступного.
04.07.2020 року приблизно о 14-30 годині, за кермом автомобіля марки AUDI TTS, номерний знак: НОМЕР_1 , ОСОБА_1 рухалася автодорогою по вул. Площа Героїв Великої Вітчизняної Війни, та помітила, що за нею рухається автомобіль патрульної поліції, який включив проблискові маячки. В свою чергу, ОСОБА_1 взяла вправо та зупинилася на узбіччі по вулиці Площа Героїв Великої Вітчизняної Війни. Представник патрульної поліції, підійшовши до автомобіля ОСОБА_1 , показав своє службове посвідчення та представився інспектором 3-ї роти 2-го батальйону Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України - лейтенант поліції Субота Дмитро Сергійович, і попросив пред'явити водійське посвідчення та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. ОСОБА_1 , після пред'явлення документів, поцікавилася, яка причина зупинки, на що представник патрульної поліції повідомив, що в неї відсутній на передньому бампері транспортного засобу номерний знак. Після цього, представник поліції Субота Д.С. повідомив, що це є порушення підпункту в пункту 2.9. Правил дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306, за яке передбачається адміністративна відповідальність за частиною 6 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення. В свою чергу, ОСОБА_1 відповіла працівникові поліції, що встановлювати номерний знак на передньому бампері автомобіля технічно не можливо, адже на бампері відсутнє спеціально установлене місце для його встановлення (не передбачено виробником), а майже вся передня площа решітки бамперу конструктивно використовується для охолодження двигуна внутрішнього згорання даного виду транспортного засобу. Також, зазначила, що на задньому бампері є номерний знак - НОМЕР_1 , а підпункт в пункту 2.9. ПДР передбачає, що водієві забороняється, зокрема, керувати транспортним засобом, без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий, тобто ПДР прямо забороняють керувати транспортним засобом у якого відсутній взагалі номерний знак або цей номерний знак (один) не відповідає, зокрема вимогам стандартів.
Крім того, ОСОБА_1 повідомила представнику патрульної поліції, що вона не погоджється з його діями та хоче відобразити свої пояснення та заперечення в письмовій формі.
Проте, представник патрульної поліції без будь-яких пояснень, почав складати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не -в автоматичному режимі, серія ЕАМ № 2779509. Після чого представник патрульної поліції під підпис надав примірник постанови ОСОБА_1 .
Враховуючи викладене, сторона позивача вважає дії представника Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України неправомірними, а постанову протиправною, на підставі чого просили її скасувати.
Відповідно до вимог КАС України дана справа розглядалася за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін у судове засідання.
Управління патрульної поліції у м. Києві департаменту патрульної поліції відзиву на позовну заяву не надало, повідомлялось про відкриття провадження у даній справі вчасно та у спосіб передбачений КАС України.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, 04.07.2020 року на місці зупинки інспектором 3-ї роти 2-го батальйону Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України - лейтенантом поліції Суботою Д.С. винесено постанову серії ЕАМ №2779509 від 04.07.2020 року про застосування відносно ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 170, 00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП.
У постанові зазначено про те, що 04.07.2020 року о 14 год. 55 хв. у м. Київ по вул. Площа Героїв Великої Вітчизняної Війни водій керував ТЗ без номерного знаку, чим порушив п. 2.9.в ПДР, та здійснив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 6 ст. 121 КУпАП.
Відповідно до ч. 6 ст. 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для нього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим - тягне за собою накладення штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 2.9.в. ПДР, затверджених Постановою від 10 жовтня 2001 р. №1306 водієві забороняється: керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
Національний Стандарт України Дорожній транспорт знаки номерні транспортних засобів загальні вимоги Правила застосування ДСТУ 4278:2012 (який діяв на час вчинення правопорушення) установлює типи та основні розміри, вимоги до інформаційного змісту, правила застосування державних номерних знаків для: транспортних засобів усіх типів, призначених для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування та які підлягають державній реєстрації і обліку: автомобілів, автобусів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів; транспортних засобів Збройних сил України; транспортних засобів, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування: великотоннажних транспортних засобів та інших технологічних транспортних засобів, тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів.
Так, відповідно до розділу 4 даного стандарту кількість знаків на ДТЗ (дорожніх транспортних засобах) повинна становити, зокрема, на автотранспорті - два знаки.
Знаки на транспортні засоби встановлюються в передбачених конструкцією місцях, вказаних підприємством-виробником.
Позивач стверджує, що встановити номерний знак на передньому бампері її автомобіля технічно не можливо, адже на бампері відсутнє спеціально установлене місце для його встановлення (не передбачено виробником), а майже вся передня площа решітки бамперу конструктивно використовується для охолодження двигуна внутрішнього згорання даного виду транспортного засобу, а тому державний номерний знак є виключно на задньому бампері.
На підтвердження вказаного факту надає фотознімок номерного знаку встановленого на задньому бампері транспортного засобу та фотознімок переднього бамперу транспортного засобу.
З наданих доказів фактично неможливо встановити, чи передбачена заводом виробником спеціальна накладка на передній бампер, на яку кріпиться знак. Спеціальна технічна документація на автомобіль AUDI TTS у суду також відсутня.
Статтею 283 КпАП України встановлено, що, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Згідно із ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
У частинах 4, 5 ст. 258 КУпАП закріплено, що у випадках, передбачених ч. 1 та 2 цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 цього Кодексу.
Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст.256 КУпАП, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185-3 КУпАП, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне поравопорушення.
Згідно п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України №1395 від 07.11.2015, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Відтак, твердження позивача про необхідність складання протоколу про адміністративне правопорушення у випадку притягнення особи до відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП не узгоджується з приписами ст. 258 КУпАП та п. 4 розділу 1 Інструкції № 1395, а тому є безпідставними.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог ст. 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом, уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність (ч. 2 ст. 33 КУпАП).
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова) особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та вважає, що позивачем та представником позивача не наведено ґрунтовних доводів, які б стверджували, що обставини коли на транспортному засобі розміщений лише один державний номерний знак не порушують вимог законодавства.
А тому відповідач при прийнятті рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, належним чином оцінив обставини справи, розглянув справу про адміністративне правопорушення у порядку, що визначений КУпАП, прийняв рішення, яке відповідає вимогам Закону, а тому суд вважає прийняте рішення законним та обґрунтованим, підстав для задоволення позовних вимог і його скасування не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 6, 8, 9, 19, 77, 241-247 Кодексу адміністративного судочинства України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Правилами дорожнього руху України, -
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 до Управління патрульної поліції у місті Києві департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови серії ЕАМ № 2779509 від 04.07.2020 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 10 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.Л.Бусик