печерський районний суд міста києва
Справа № 757/44906/19-ц
19 жовтня 2020 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Литвиновій І. В.,
при секретарі судових засідань Винник С. М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 6» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,
У серпні 2019 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача, у якому просив стягнути суму заборгованості за житлово-комунальні послуги, 3 % річних, суму інфляційних втрат та пеню на загальну суму 25 919, 38 грн. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначає, що 15 вересня 2006 року сторонами було укладено договір про управління будинком, надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, комунальних послуг. Разом з тим, відповідач не виконує покладені договором на неї зобов'язання, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 15 092, 26 грн за період з 01 січня 2018 року по 31 травня 2019 року. За таких обставин, позивач просить суд стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості, інфляційної складової боргу, 3 % річних та пені на загальну суму у розмірі 25 919, 38 грн, вирішити питання розподілу судових витрат.
Ухвалою від 27 вересня 2019 року у справі відкрито провадження та призначено судове засідання для розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, на підставі положень статті 19, 279 ЦПК України /а. с. 45-46/.
23 жовтня 2019 року від позивача до суду засобами поштового зв'язку надійшло клопотання про проведення судового розгляду у режимі відеоконференції із Господарським судом Харківської області /а. с. 50/.
Ухвалою судді від 08 січня 2020 року цивільну справу передано за підсудністю до Дзержинського районного суду м. Харкова на підставі частини першої статті 27 ЦПК України /а. с. 52/.
Ухвалою судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 червня 2020 року матеріали цивільної справи передано до Печерського районного суду м. Києва за підсудністю на підставі частини першої статті 30 ЦПК України /а. с. 59-60/.
26 серпня 2020 року матеріали справи надійшли до Печерського районного суду м. Києва.
Ухвалою судді від 27 серпня 2020 року справу прийнято до провадження суду для розгляду справи у спрощеному порядку без виклику (повідомлення) сторін /а. с. 66-67/.
27 серпня 2020 року ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції /а. с. 68-69/.
Від відповідача відзив на позов не надходив до суду, копія належним чином завірених ухвал від 27 серпня 2020 року, разом з копією позовної заяви з додатками, судом направлялися за останньою відомою адресою місця проживання (перебування) відповідача, зареєстрованою у передбаченому законом порядку, проте у суду відсутні відомості про отримання відповідачем.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Відповідачеві на праві власності належить трикімнатна квартира АДРЕСА_2 , що підтверджується копією договору купівлі-продажу квартири від 06 листопада 2004 року, укладеного відповідачем (як покупцем) та ОСОБА_2 (як продавцем), яка належала на праві власності останній, що підтверджувалося свідоцтвом про право власності на квартиру, виданого Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації від 28 жовтня 2004 року серії НОМЕР_1 на підставі наказу Головного управління житлового забезпечення від 21 жовтня 2004 року № 1952-С/КІ із змінами, внесеними на підставі наказу ГУЖЗ від 01 листопада 2004 року за № 2019-С/КІ та зареєстрованого у Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 29 жовтня 2004 року та записаного у реєстрову книгу № 413-3 за реєстровим № 44243 /а. с. 14/.
Сторонами 15 вересня 2006 року укладено договір про управління будинком, надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, комунальних послуг, відповідно до якого ТОВ «Рада 6» забезпечує відповідачеві (власнику) послуги з утримання будинку (споруд) та прибудинкової території, нормативно встановленими тарифами житлово-комунальних послуг, (централізоване водо-, теплопостачання та водовідведення), послуг з санітарно-технічного обслуговуванню будинку, диспетчеризація і технічне обслуговування ліфтів, вивіз побутових відходів, обслуговування водостоків, люків, димовентиляційних каналів, протипожежної автоматики, внутрішніх та зовнішніх тепло- та електропроводів будинку, дезінсекцію, дератизацію, санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень, освітлення та опалення місць загального користування будинку, послуги аварійної служби, підготовку будинку до експлуатації у осінньо-зимовий період, обслуговування технічного обладнання квартири та ведення особового рахунку. Також підприємством надається комплекс відновлених робіт по будинку (проведення робіт по відновленню його конструкцій та систем інженерного обладнання, а також підтримання експлуатаційних якостей, не пов'язаних із зміною основних техніко-економічних показників) у разі необхідності - надання інженерно-технічних, юридичних консультацій, надання послуг понад норми, що встановленні державними органами для житлово-комунальних послуг. У свою чергу, власник зобов'язується забезпечити оплату отриманих вищевказаних послуг у квартирі АДРЕСА_3 /а. с. 7-12/.
Згідно п. 4 договору від 15 вересня 2006 року, встановлено, що платежі вносяться не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Статтею 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що споживач зобов'язаний вчасно оплачувати житлово-комунальні послуги у строки встановлені договором або законом.
Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому право прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Статтями 20, 21 Закону визначені обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов'язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язки виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення зі споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
За пунктом 6 частини сьомої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач має право на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об'єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг.
Відповідно до «Правил користування приміщенням житлових будинків і прибудинковими територіями», затверджених постановою КМУ № 572 від 08 жовтня 1992 року, Наказу Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13 грудня 1995 року № 55, згідно з ст.ст. 151, 162 ЖК Української РСР та п. п. 5, 10 ст. 20 Закону «Про житлово-комунальні послуги», боржник зобов'язаний вчасно оплачувати житлово-комунальні послуги, натомість ним порушуються зазначені положення нормативно-правові актів та умови договору.
Розпорядженнями КМДА № 386 від 03 квітня 2017 року затверджено тарифи на послуги з утримання будинку та прибудинкової території будинку АДРЕСА_4 , у яких міститься розшифрування тарифів по складовим послуг, які надаються позивачем відповідачу як балансоутримувачем будинку /а. с. 22/.
Відповідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться й одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускаються.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.
Відповідно до ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або невиконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом строк.
Аналіз наведених обставин та вимог закону дозволяє суду зробити висновок про те, що представником позивача надані достатні докази того, що позивач є балансоутримувачем, який обслуговує будинок АДРЕСА_4 , у період часу, який досліджується судом, та був виконавцем житлово-комунальних послуг, які надавались власникам квартир зазначеного будинку у зазначений період, в тому числі відповідачу, проте за які оплату не було ним внесено.
Положення договору містять пункт 8 договору від 15 вересня 2006 року про управління будинком, надання послуг, що був укладений сторонами, яким передбачено, що за несвоєчасне внесення на рахунок підприємства плати, передбаченої цим договором, власник повинен сплачувати пеню у розмірі 1% від суми боргу за кожен день прострочення, але не більше 100 % загальної суми боргу /а. с. 8/.
Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованість відповідача становить 15 092, 26 грн за період з 01 січня 2018 року по 31 травня 2019 року, 3 % річних - 300, 41 грн, інфляційна складова боргу - 929, 81 грн та пеня у розмірі 1 % від несплаченої суми за кожен день прострочи, згідно з пунктом 8 договору - 9 596, 90 грн.
Частиною третьою ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 01 липня 2003 року).
На основі повно і всебічно з'ясованих обставин, досліджених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Оскільки суд задовольняє позов, то з відповідача, згідно із ст. 141 ЦПК України, на користь позивача підлягає стягненню 1 921, 00 грн, у відшкодування витрат з оплати судового збору.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 13, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 1-16, 525, 526, 625 Цивільного кодексу України; ст.ст. 3-5, 7-13, 17, 43, 49, 76-81, 141, 258, 262, 264, 265, 268, 273, 280-282, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 6» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_5 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 6» (ЄДРПОУ 32590026, адреса: м. Київ, вул. А. Ахматової, буд. 3) суму заборгованості за надані житлово-комунальні послуги у розмірі 15 092, 26 грн основного боргу, інфляційної складової боргу 929, 81 грн, 3 % річних 300, 41 грн, пені 9 596, 90 грн, а всього 25 919, 38 грн та суму судового збору у розмірі 1 921, 00 грн.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня з дня складання.
Суддя І. В. Литвинова