Справа №:2-1250/11
"08" жовтня 2020 р. м. Київ
Дніпровський районний суд міста Києва:
Головуючого у справі Савлук Т.В.,
при секретарі Бурячек О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА УСТАНОВА «ЄВРОПЕЙСЬКА ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ РОЗВИТКУ» заінтересовані особи: ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УКРСИББАНК», ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ДЕЛЬТА БАНК», ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку пред'явлення виконавчого документа до виконання,
15 вересня 2020 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА УСТАНОВА «ЄВРОПЕЙСЬКА ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ РОЗВИТКУ» звернулось до суду з заявою про поновлення строку на пред'явлення виконавчого листа до виконання у справі №2-1250/1/11 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованості за кредитним договором № 11081219000 від 21 листопада 2006 року, мотивуючи тим, що 21 листопада 2011 року Дніпровським районним судом м. Києва ухвалено заочне рішення, яким позов Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задоволено. 08 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до умов якого ПАТ «УкрСиббанк» відступило право вимоги за кредитами та передало їх ПАТ «Дельта Банк». Відповідно до акту прийому-передачі документації за Договором купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08 грудня 2011 року, 19 серпня 2015 року ПАТ «УкрСиббанк» передало ПАТ «Дельта Банк» право вимоги щодо стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №11081219000. 11 травня 2019 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку» було укладено Договір № 1370/К про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого ПАТ «Дельта Банк» відступив ТОВ «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку», а ТОВ «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку» набуло права вимоги до позичальників та/або заставо давці - та/або поручителів, зазначених у Додатку №1 до цього Договору. Відповідно до виписки з Додатку №1 до цього Договору про відступлення прав вимоги №1370/К від 11 травня 2019 року, ПАТ «Дельта Банк» відступлено право вимоги ТОВ «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку» до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №11081219000. Оскільки ПАТ «Дельта Банк» не отримував виконавчий документ від АТ «УкрСиббанк» у відповідності до Договору купівлі-продажу прав вимог за кредитами від 08 грудня 2011 року, воно не могло пред'явити виконавчий лист до виконання. Після ознайомлення з матеріалами справи та встановлення, факту, що виконавчий лист не видавався ТОВ «Фінансова установа «ЄФРК» 19 червня 2020 року зареєструвало заяву у Дніпровському районному суді м. Києва про видачу виконавчого документа та отримало виконавчий лист термін пред'явлення до виконання якого на дату його отримання вже сплинув.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про день час та місце розгляду справи повідомленні належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. (п. 2 ч.3 ст.442 Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до частини першої другої та третьої статті 433 Цивільного процесуального кодексу України, у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено, заява про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Заява про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа, виданого іншими органами (посадовими особами), подається до суду за місцем виконання відповідного рішення. Заява розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши долучені до заяви докази, суд дійшов висновку, що заява ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА УСТАНОВА «ЄВРОПЕЙСЬКА ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ РОЗВИТКУ»не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до вимог частини першої статті 5 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Як передбачено першою ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно п. 1. ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, серед іншого, виконавчі листи, що видаються судами.
Судом встановлено, що 21 листопада 2011 року Дніпровським районним судом м. Києва ухвалено заочне рішення, яким цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задоволено.
Присуджено до стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту та заставу майна №11081219000 від 21 листопада 2006 року на загальну суму 18 535,86 доларів США, що за курсом Національного банку України станом на 22 жовтня 2010 року становить 147 795,69 грн, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 356,15 грн та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн, а всього на загальну суму 149 271,84 грн.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. ( ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України)
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. ( ч.ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України)
Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв'язку із вибуттям із процесу суб'єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки право попередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.
Відповідно до статті 55 Цивільного процесуального кодексу України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язані, а також в інших випадках замін особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
В позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов'язки одного із суб'єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі.
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор (частина 1статті 510 ЦК України).
Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов'язанні.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
В свою чергу відступлення права вимоги (уступка вимоги - цесія) є договірною передачею зобов'язальних вимог первісного кредитора (цедента) новому кредиторові (цесіонарію). Тобто, цесія є заміною особи у зобов'язанні, що виникає в силу укладення відповідного договору купівлі-продажу, міни чи дарування прав, що випливають із зобов'язання. При цьому договір відступлення права вимоги може бути оплатним, якщо в ньому передбачений обов'язок нового кредитора надати первісному кредитору якесь майнове надання замість отриманого права вимоги, і чинний Цивільний кодекс України не містить жодних заборон з цього приводу, а відтак сторони самі визначають оплатний договір цесії чи безоплатний. Якщо договір цесії є оплатним, то до нього застосовуються положення про договір купівлі-продажу, а якщо безоплатний, то підлягають застосування положення про договір дарування.
Згідно з пп. 14.1.255 ПКУ відступлення права вимоги - операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації. Тобто в дане поняття включаються операції з переуступки будь-яким кредитором (первісним або наступними) будь-яких прав вимог боргу третьої особи (грошових і негрошових) новому кредитору за компенсацію у будь-якій формі (грошову та негрошову) чи без такої.
Згідно зст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, законодавцем передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом, тобто сторони мають право додатково врегулювати порядок заміни кредитора у договорі (така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 10.02.2016р. у справі № 910/6098/14, та від 15.04.2015 у справі № 910/6098/14).
У Постанові Верховного суду України від 01.04.2015 року у справі № 3-30гс15 зазначено, що зміст зобов'язання (обсяг прав та обов'язків сторін) внаслідок заміни кредитора у зобов'язанні залишається незмінним. Відтак, до нового кредитора переходять всі права первісного кредитора, але обсяг цих прав та умови визначаються саме на момент переходу цих прав до нового кредитора. Тобто, законодавцем передбачено право відступлення тільки дійсної вимоги, яка існувала на момент переходу цих прав.
20 травня 2020 року Дніпровським районним судом м. Києва постановлено ухвалу, якою заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку», заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», ОСОБА_1 , про заміну сторони (стягувача) у виконавчих листах, задоволено.
Замінено сторону стягувача у виконавчому листі №2-1250/11, виданому Дніпровським районним судом м. Києва на підставі заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 21 листопада 2011 року за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, змінивши стягувача Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» на Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку».
Відповідно до статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» 1999 року, в редакції в редакції Закону «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)» № 2677-VІ (далі Закон №2677), який набрав чинності з 8 березня 2011 року, строк пред'явлення виконавчих документів до виконання складав один рік, якщо інше не передбачено законом. Обчислення цього строку починається з наступного дня після набрання рішенням законної сили.
Як вбачається представник первісного стягувача Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» не звертався до суду з заявою про видачу виконавчого листа по справі.
Разом з тим, 19 червня 2020 року до суду звернувся представник ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА УСТАНОВА «ЄВРОПЕЙСЬКА ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ РОЗВИТКУ» - Карпєєв О.А. з заявою про видачу виконавчого листа щодо примусового виконання.
За результатами розгляду вище зазначеної заяви, 19 червня 2020 року Дніпровським районним судом м. Києва видано виконавчий лист 2-1250/2011, ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА УСТАНОВА «ЄВРОПЕЙСЬКА ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ РОЗВИТКУ» з зазначенням строку пред'явлення виконавчого листа один рік.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для предявлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для предявлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Заява про поновлення пропущеного строку для предявлення виконавчого документа, виданого іншими органами (посадовими особами), подається до суду за місцем виконання відповідного рішення.
Відповідно до п. 10 Договору № 1370/К про відступлення прав вимог укладеного між ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ДЕЛЬТА БАНК» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФІНАНСОВА УСТАНОВА «ЄВРОПЕЙСЬКА ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ РОЗВИТКУ», підписанням цього договору Сторони підтверджують та гарантують одна одній отримання усіх необхідних рішень та погоджень уповноважених органів управління та контролю, а також органів державної влади на укладення та виконання цього Договору, підтверджують отримання усіх необхідних згод на поширення персональних даних представників сторін. Новий кредитор цим, підтверджує, що до моменту укладення цього Договору ознайомився із фактичним станом заборгованості за основними договорами, змістом Основних договорів та зауважень до них не має і приймає усі ризики, пов'язані із Основними договорами та Правами вимоги. Новий кредитор самостійно несе ризики, пов'язанні із порушенням зазначених у цьому пункту Договору гарантій та запевнень.
Встановлено п.п. 1, 2 ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», що під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, примусове стягнення майна (у тому числі коштів) банку, накладення арешту та звернення стягнення на майно (у тому числі кошти) банку (виконавче провадження щодо банку зупиняється, у тому числі знімаються арешти, накладені на майно (у тому числі кошти) банку, а також скасовуються інші вжиті заходи примусового забезпечення виконання рішення щодо банку) на які посилається заявник, не встановлюють заборони особі, на користь якої ухвалено рішення на звернення до суду з заявою про отримання виконавчого листа.
Відповідно до ч. 2ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Таким чином, боржник вправі очікувати на позитивні для нього наслідки у зв'язку з простроченням кредитора під час виконання зобов'язання, а кредитор має прикласти максимуму зусиль для реалізації свого права стягнення в межах визначених законом строків у відповідності до приписів законодавства.
Виходячи з аналізу зазначених норм права, суд при вирішенні питання про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, повинен з'ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від обставин та характеру цих причин зробити висновок про їх поважність.
Виходячи з цього, не можна визнати поважними вказані заявником причини пропуску строку на пред'явлення виконавчого листа до виконання, оскільки не встановлено будь-яких перешкод та об'єктивних причин для неотримання заявником виконавчого документа. Пред'явлення виконавчого листа до виконання взагалі не відбулось. Доказів, які б вказували на безпосереднє унеможливлення або ускладнення можливості вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, заявником не надано.
Пасивна позиція стягувача, а саме те, що ним не були вжиті жодні заходи для отримання виконавчого документу, звернення його до виконання вказують на те, що вона не вживала активних дій реалізації своїх прав.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що заява ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА УСТАНОВА «ЄВРОПЕЙСЬКА ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ РОЗВИТКУ» заінтересовані особи: ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УКРСИББАНК», ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ДЕЛЬТА БАНК», ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, не підлягає задоволенню.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 2, 17, 19, 24 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 260, 353, 354, 433 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Відмовити у задоволенні заяви ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА УСТАНОВА «ЄВРОПЕЙСЬКА ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ РОЗВИТКУ» заінтересовані особи: ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УКРСИББАНК», ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ДЕЛЬТА БАНК», ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Відповідно до положень ч.1 та ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.