"26" жовтня 2020 р.
м. Київ
справа № 755/14038/20
провадження № 2/755/5770/20
суддя Дніпровського районного суду м. Києва Галаган В.І., вивчивши клопотання відповідача ОСОБА_1 про розгляд справи з повідомленням сторін та про витребування доказів, подані в межах цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шишкіна Алла Олександрівна, про розірвання договору довічного утримання,
28 вересня 2020 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шишкіна Алла Олександрівна, про розірвання договору довічного утримання, та постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідачем ОСОБА_1 до суду подано письмове клопотання про розгляд справи з повідомленням сторін та клопотання про витребування доказів, а саме: належним чином засвідчену копію архівної справи про посвідчення ОСОБА_2 довіреності від 27.05.2019 року, а також про витребування у АТ «ПриватБанк» інформації щодо відкритих рахунків позивачем ОСОБА_2 та руху коштів по рахункам.
Вивчивши матеріали поданих клопотань, суд дійшов наступного.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 116 Цивільного процесуального кодексу України, способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 117 Цивільного процесуального кодексу України, у заяві про забезпечення доказів зазначається обґрунтування необхідності забезпечення доказів.
Разом з тим, звертаючись до суду із заявою про витребування додаткових документів, що є заявою про забезпечення доказів у розумінні ч. 2 ст. 116 Цивільного процесуального кодексу України, відповідачем не зазначено у заяві обґрунтування необхідності забезпечення таких доказів та не вказано, які фактичні дані мають містити такі документи в межах процедури доказування досліджуваного предмету спору, ураховуючи надання відповідачем інших доказів на підтвердження фактів, заявлених у даних клопотаннях.
Відповідно до ч. 7 ст. 279 Цивільного процесуального кодексу України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Згідно п. 4 ч. 6 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження. Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Для цілей цього кодексу малозначними справами є справи про розірвання шлюбу.
Як убачається із змісту ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 28 вересня 2020 року судом при вирішенні питання про визначення порядку розгляду справи, ураховано предмет її розгляду, який не належить до переліку справ, що підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження ( ч. 4 ст. 274 ЦПК України), ураховано також немайновий характер справи, яку за правилами статей 19, 274, 279 ЦПК України доцільно розглянути у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику сторін, роз'яснивши учасникам судового розгляду їх процесуальні права, відповідно до статті 274 ЦПК України.
Від сторони позивача не надійшло ані клопотання про розгляд справи з повідомленням сторін, ані заперечення проти встановленого судом порядку розгляду справи.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви відповідача про розгляд справи з повідомленням сторін, оскільки вищезазначена цивільна справа віднесена до категорії справ незначної складності, для яких пріоритетним є швидке їх вирішення. При цьому судом ураховано, що стороною позивача не надано письмових заперечень проти розгляду справи у встановленому судом порядку, та відповідачем не наведено обґрунтованих підстав для проведення розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням/викликом сторін.
Крім того, з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 (із змінами від 16 березня 2020 року) «Про запобігання поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-Co-V-2», а також з урахуванням листа Ради суддів України № 186/20 від 16.03.2020 року щодо особливого режиму роботи судів у період дії карантину, доцільним є розгляд даної справи, яка є справою незначної складності, у порядку спрощеного позовного провадження без явки в судове засідання сторін.
Керуючись ст.ст. 19, 274, 277, 279 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -
Письмове клопотання відповідача ОСОБА_1 про розгляд справи з повідомленням сторін та про витребування доказів, подані в межах цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шишкіна Алла Олександрівна, про розірвання договору довічного утримання, - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя: В.І. Галаган