Справа № 755/8789/19
1кс/755/4235/20
"09" жовтня 2020 р. cлідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову слідчого Дніпровського УП ГУНП в м. Києві про закриття кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017100040014155 від 17.10.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України,
встановив:
Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва зі скаргою на постанову слідчого Дніпровського УП ГУНП в м. Києві про закриття кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017100040014155 від 17.10.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України.
В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що 20.06.2020 року старшим слідчим слідчого відділу Дніпровського УП ГУНП у м. Києві винесено постанову про закриття кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017100040014155 від 17.10.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КК України. У зв'язку з чим зазначену постанову про закриття кримінального провадження заявник просить скасувати, як незаконну, необґрунтовану, невмотивовану та передчасну.
Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву в якій просить розглянути скаргу у його відсутність та задовольнити її у повному обсязі.
Представник Дніпровського УП ГУНП у м. Києві в судове засідання не з'явився, хоча матеріали провадження за скаргою містять дані про виклик уповноважених осіб у судове засідання. Їх неявка, відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, не перешкоджає розгляду даної скарги.
Дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Згідно постанови слідчого Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 від 20 червня 2020 року кримінальне провадження №12017100040014155 від 17.10.2017 року закрите у зв'язку із відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.
Як зазначено у ч. 2 ст. 9 КПК України слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до ч. 5 ст. 110 КПК України постанова слідчого, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
Також, таке процесуальне рішення слідчий, прокурор приймає з урахуванням норм ст. 94 КПК України, у якій зазначається, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Як зазначено в ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні «Бєлоусов проти України» заява № 4494/07 від 7 листопада 2013 року у п.55 зазначив: мінімальні стандарти ефективності, визначені практикою Суду, включають в себе вимоги, що розслідування має бути ретельним, незалежним, безстороннім та підконтрольним громадськості, а також, що компетентні органи влади повинні діяти зі зразковою ретельністю і оперативністю (див., наприклад, рішення від 19 липня 2012 року у справі «Алексахін проти України» (Aleksakhin v. Ukraine), заява № 31939/06, п. 55).
Як вбачається із оскаржуваної постанови, під час досудового розслідування у кримінальному провадженні слідчим не забезпечено всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки всіх зібраних та перевірених доказів, її обґрунтування містять тільки посилання на норми права, які на його думку дозволять встановити відсутність складу злочину.
Відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 284 КПК України слідчий приймає постанову про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9, 9-1 частини першої цієї статті, якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру.
Згідно абз. 1, 2 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо: встановлена відсутність події кримінального правопорушення; встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Закриття кримінального провадження - це закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності. Подальше розслідування, після закриття кримінального провадження, є неможливим до того часу, коли постанова про закриття кримінального провадження не буде скасована в установленому КПК порядку.
Закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення. Це той випадок коли діяння, у зв'язку з яким порушено кримінальну справу, або взагалі не існувало, або воно не є кримінально караним. Згідно ч. 2 ст. 7 КК України не є злочином дія або бездіяльність, яка формально містить ознаки складу кримінального правопорушення, але через малозначність не становить суспільної небезпеки.
Відсутність складу кримінального правопорушення як підстава закриття справи застосовується, коли встановлено, що подія, щодо якої надійшли заява або повідомлення, відбулася, була результатом вчиненого особою діяння (дії або бездіяльність), але сама по собі не є злочином, оскільки:
а) відсутній хоча б один із елементів складу кримінального правопорушення (об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона);
б) наявні діяння, що виключають злочинність діяння.
Проте, у постанові про закриття кримінального провадження від 20 червня 2020 року слідчим Дніпровського УП ГУНП у м. Києві зазначається про те, що заява не містить об'єктивних ознак, які б вказували на склад кримінального правопорушення та вчинення суспільно небезпечного діяння, в заяві не зазначені конкретні факти та події, які б мали ознаки кримінально-караних діянь, відсутні чітко викладені підстави для початку досудового розслідування, проте підставою для закриття кримінального правопорушення зазначає п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, а саме відсутність в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що при винесенні оскаржуваної постанови слідчим не обґрунтовано належним чином підстави закриття кримінального провадження, а також не зібрано достатньо доказів, які б підтверджували факт відсутності складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України. Усе це в сукупності дає підстави вважати, що рішення про закриття кримінального провадження є передчасним та необґрунтованим.
На підставі викладеного та керуючись ст. 8, 9, 110, 284, 303-305, 309 КПК України, слідчий суддя
ухвалив:
скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 на постанову слідчого Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 від 20 червня 2020 року про закриття кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017100040014155 від 17.10.2017 року - задовольнити.
Скасувати постанову слідчого Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 від 20 червня 2020 року про закриття кримінального провадження № 12017100040014155.
Матеріали кримінального провадження № 12017100040014155 від 17.10.2017 року повернути до Дніпровського УП ГУНП у м. Києві для продовження досудового розслідування.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: