Справа № 755/12706/19
"22" жовтня 2020 р. Дніпровський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Чех Н.А.,
за участю секретаря судового засідання - Кузьменко А.М.,
розглянувши в місті Києві у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Наталії Станіславівни третя особа: приватний виконавець Виконавчого округу м. Києва Юхименко Ольга Леонідівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
установив:
Позивач звернувся до суду із позовною заявою про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню посилаючись на те, що 23.01.2019 року приватним нотаріусом КМНО Хара Н.С. вчинено виконавчий напис про стягнення з нього на користь банку боргу за кредитним договором № GP-4521248 від 17.05.2013 року за період з 11.01.2018 року по 11.01.2019 року у розмірі 14 900,00 грн., що складається із простроченої заборгованості за сумою кредиту у розмірі 9 196,38 грн., простроченої заборгованості за процентами у розмірі 90,59 грн., простроченої заборгованості за комісією у розмірі 2202,60 грн., неустойки за порушення зобов'язання по кредиту - 3410,43 грн. Про вчинення виконавчого напису йому стало відомо після отримання від нотаріуса виконавчого напису з додатками, та отримання постанови про відкриття виконавчого провадження № 584794 від 26.02.2019 року. Виконавчий напис вважає незаконним, оскільки відсутнє підтвердження безспірності заборгованості, не дотримано відповідної процедури. Крім того, жодних повідомлень, досудових вимог він не отримував, з сумою боргу не згоден. Вважає, що строк позовної давності сплинув, в тому числі і для нарахування штрафних санкцій.
До суду позивач не з'явився, просив здійснювати розгляд справи за його відсутності, позов підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача до суду не з'явився, про день, час та місце розгляду справи сповіщався згідно норм процесуального законодавства. Відзив на позовну заяву не подавав.
Приватний нотаріус КМНО Хара Н.С. до суду не з'явилась, надіслала до суду клопотання щодо слухання справи за її відсутності. Відзив на позовну заяву не подала.
Третя особа - приватний виконавець Виконавчого округу м. Києва Юхименко О.Л. до суду не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи сповіщалась згідно норм процесуального законодавства.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Даний позов зареєстровано в Дніпровському районному суді м. Києва 12.08.2019 року.
22.10.2019 року проведено автоматизований розподіл судової справи між суддями, визначено головуючого суддю - Астахову О.О.
Ухвалами Дніпровського районного суду м. Києва від 30.08.2019 року відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання та забезпечено позов.
Ухвалою від 24.02.2020 року замінено третю особу на Юхименко О.Л.
08.04.2020 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду.
21.05.2020 року у зв'язку із припиненнями повноважень судді Астахової О.О. проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, визначено головуючого суддю - Чех Н.А.
Ухвалою від 22.07.2020 року витребувано докази, які надійшли 10.08.2020 року.
В суді встановлено, що 23.01.2019 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна вчинила виконавчий напис, відповідно до якого звернула стягнення з громадянина ОСОБА_1 на користь АТ «Перший Український Міжнародний Банк», стягнувши борг за кредитним договором № GP-4521248 від 17.05.2013 року, укладений між АТ «Банк Ренесанс Капітал», правонаступником якого є АТ «Перший Український Міжнародний Банк», та ОСОБА_1 , за період з 11.01.2018 року по 11.01.2019 року в сумі 14 900,00 грн., в тому числі: прострочена заборгованість за кредитом - 9196,38 грн., прострочена заборгованість за комісією - 2202,60 грн., прострочена заборгованість за процентами - 90,59 грн., строкова заборгованість за сумою кредиту - 0,00 грн., строкова заборгованість за комісією - 0,00 грн., строкова заборгованість за процентами - 0,00 грн., неустойка - 3410,43 грн. За вчинення виконавчого напису сплачено 500,00 грн., які стягнуто з боржника. Виконавчий напис зареєстровано в реєстрі за № 2023.
Для вчинення нотаріусом виконавчого напису товариством було надано наступні документи: заява АТ «Перший Український Міжнародний Банк», копія Пропозиції укласти договори (оферта); виписка з рахунку, письмова вимога (повідомлення) від 28.08.2018 року, копії документів на стягувача та представника стягувача.
26.02.2019 року приватним виконавцем Виконавчого округу м Києва Юхименко О.Л. відкрито виконавче провадження № 58479466 на підставі виконавчого напису № 2023 від 23.01.2019 року щодо задоволення вимог АТ «Перший Український Міжнародний Банк» боржником ОСОБА_1 .
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України - для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість; нотаріус вчиняє виконавчий напис, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умовами, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 року затверджено перелік документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, а саме: надаються оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів) та документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання. Обов'язком нотаріуса до вчинення виконавчого напису є перевірка наданих стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов'язання боржником, щодо наявності безспірності боргу. Безспірний борг - це борг, що визнається боржником і кредитором, і про суму якого сторони не сперечаються.
Положеннями статей 15, 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
При цьому стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти до наступних висновків.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Таким чином, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання стягувачем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на викладене, та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто, боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і неправильність вимог кредитора.
Саме такі висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 14-10цс18 та від 04 липня 2018 року у справі № 14-154цс18.
По даній справі встановлено, що представником банку не було надано доказів безспірності боргу, відсутній розрахунок заборгованості. Виписка з рахунку, де містяться лише суми боргу, яка підписана представником банку, не є доказом безспірності боргу. Не надано документів і щодо переходу права від АТ «Банк Ренесанс Капітал» - АТ «Перший Український Міжнародний Банк».
Крім того, позивач не визнає суму боргу, вважає, що строк позовної давності сплинув.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у статті 8 Конституції України.
Відповідно до частини четвертої статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
У даному випадку, між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг, виникли договірні правовідносини (частина перша статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів»).
Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня 1985 року № 39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.
Статтею 1 п.17 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що послуга це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.
У даному випадку кредитний договір не містить інформації щодо послуг, які надаються позичальнику, за надання яких нараховується комісія.
Враховуючи те, що на момент вчинення приватним нотаріусом виконавчого напису від 23.01.2019 року визначена банком заборгованість не є безспірною, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, та підлягають задоволенню.
В постанові від 14.08.2019 року у справі № 519/77/18 Верховий Суд зазначив, що нотаріус не може бути відповідачем у цій категорії справ (визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню), оскільки предметом позову є спір про право, зокрема позивач заперечує наявність у нього суми заборгованості перед кредитором, яка вказана у виконавчому написі.
Виходячи з норм Закону України «Про нотаріат», у нотаріуса немає спільних чи однорідних прав та обов'язків стосовно позивача. Нотаріус вчиняє нотаріальні дії від імені держави, тому в нього не можуть бути спільні чи однорідні права і обов'язки з особами, які звернулися до нього, або з особами, які вирішили, що їх права порушені нотаріальними діями.
Справи за спорами щодо оскарження вчинених нотаріусами виконавчих написів (про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса) мають розглядатися судами за позовами боржників до стягувачів.
Відповідачем у таких справах є особа, на користь якої було вчинено виконавчий напис, яким було порушено право позивача. Тобто, цивільна відповідальність за незаконно вчинений виконавчий напис покладається не на нотаріуса, а на особу, яка зверталася за виконавчим написом. Сам же нотаріус може залучатися судами як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
Суд не погоджується з доводами позивача у відношенні нотаріуса. Крім того, строк позовної давності за кредитним договором на момент вчинення виконавчого напису не сплинув.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони всі судові витрати.
По даній справі позивач сплатив судовий збір у розмірі 1 152,60 (768,40 + 384,20) грн., дані кошти слід стягнути з відповідача АТ «Перший Український Міжнародний Банк».
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 81, 141, 258, 259, 264, 265, 273, 280-284, 289, 354, 355 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Наталії Станіславівни третя особа: приватний виконавець Виконавчого округу м. Києва Юхименко Ольга Леонідівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 23.01.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною, зареєстрований в реєстрі за № 2023, про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованості за кредитним договором № GP-4521248 від 17.05.2013 року в сумі 14 900,00 грн., та витрат за вчинення виконавчого напису в сумі 500,00 грн., на підставі якого приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Юхименко О.Л. 26.02.2019 року винесено постанову ВП № 58479466 про відкриття виконавчого провадження.
Стягнути з Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (код ЄДРПОУ 14282829, адреса: м. Київ, вулиця Андріївська, будинок № 4) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1 152,60 грн. (одна тисяча сто п'ятдесят дві гривні 60 копійок) грн.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Дата складання повного судового рішення 22.10.2020 року.
Суддя: