Справа № 755/8050/20
"29" вересня 2020 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Дзюба О.А., розглянувши матеріали, які надійшли з Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві Державної фіскальної служби України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянинаУкраїни, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, мередбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП,
До Дніпровського районного суду м. Києва від Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві Державної фіскальної служби Українинадійшов протокол № 61 від 13.05.2020 року, згідно з яким ОСОБА_1 13.05.2020 року об 11 год. 35 хв. за адресою: м. Київ, вул. Березняківська, 19, здійснював реалізацію пального без ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, чим порушив ст.15 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1ст. 164 КУпАП.
Правопорушник в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Враховуючи те, що відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП не є обов'язковою, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Частиною 1 ст. 164 КУпАП передбачена відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Відповідно до ст. 251 КУПАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Як вбачається з наявних у матеріалах справи письмових пояснень, ОСОБА_1 був лише найманим працівником. В самому протоколі та в додатках до нього відсутні будь-які докази, які б свідчили, що ОСОБА_1 є власником реалізовуваного пального. Крім того, з матеріалів справи не вбачається чи зазначене пальне набуто у законний спосіб.
Також, слід зазначити, що в матеріалах, які додано до протоколу про адміністративне правопорушення, містяться копії документів, не завірених належним чином, що позбавляє суд можливості з'ясувати їх правову належність, та прийняти їх як належний та допустимий доказ в розумінні ст. 251 КУпАП.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Враховуючи зазначене, відповідних доказів вини ОСОБА_1 не зібрано, а тому суддя не може однозначно встановити його вину.
Згідно з ч. 3 ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи зазначені обставини, суддя вважає вину особи, що притягається до адміністративної відповідальності у спосіб, що визначений законодавством, не доведеною.
Виходячи із вищезазначеного, суддя, відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, прийшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. 164, 247, 251, 252 КУпАП суддя, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.1 ст. 164 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанову може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського районного суду м. Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя О.А.Дзюба