Ухвала від 26.10.2020 по справі 754/12379/20

2-з/754/132/20

Справа № 754/12379/20

УХВАЛА

Іменем України

26 жовтня 2020 року м. Київ

Суддя Деснянський районний суд міста Києва Клочко І.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, подану разом з позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на Ѕ частину квартири в порядку поділу майна подружжя,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на Ѕ частину квартири в порядку поділу майна подружжя. Разом з позовною заявою ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 та заборонити органам та суб'єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно та приватним, державним нотаріусам вчиняти будь-які дії відносно квартири АДРЕСА_1 .

Свою заяву про забезпечення позову позивач обґрунтовує тим, що ОСОБА_2 не визнає його права на квартиру та вчиняє реальні дії щодо продажу належної їм на праві спільної сумісної власності квартири, то є ризики відчуження майна, що може призвести до неможливості виконання рішення суду у разі задоволення судом позовних вимог позивача та порушень права останнього на ефективний захист.

ОСОБА_1 зазначає, що згідно розміщених оголошень у мережі Інтернет вартість квартири занижена у порівнянні з вартістю аналогічних трьохкімнатних квартир, що свідчить про наміри відповідача у намаганні в найшвидші терміни здійснити продаж квартири, оскільки квартира придбана за спільні грошові кошти, проте документально оформлена та зареєстрована за відповідачкою і у неї наявні документи про розлучення.

Частина 2 ст. 149 ЦПК України передбачає, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ч.1 ст.151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності;

3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;

4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;

6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;

7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Однак, як вбачається зі змісту поданої заяви, заявником не зазначено пропозицій щодо зустрічного забезпечення або наведення доводів на підтвердження відсутності їх застосування.

Відповідно до ч.9 ст. 153 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

З урахуванням зазначеного, вважаю, що подану заяву про забезпечення позову слід повернути заявнику, оскільки її подано без додержання вимог, визначених ст. 151 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 151, 153 ЦПК України, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя