Номер провадження 1-кп/754/292/20
Справа№754/9368/19
Вирок
Іменем України
20 жовтня 2020 року місто Київ
Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду обвинувальний акт в кримінальному провадженні № 12019100030001455 від 28.02.2019 року відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Піддубне Великоновосельського району, Донецької області, громадянина України, українця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
1/ 12.05.2005 року Великоновосельським районним судом Донецької області за ч. 3 ст. 185, ч.2 ст. 296, ст. 70, ст. 104 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України, звільненого від відбуття покарання з іспитовим строком 2 роки,
2/ 14.07.2006 року Великоновосельським районним судом Донецької області за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі,
3/ 05.06.2013 року Великоновосельським районним судом Донецької області за ч. 1 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України, до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 3 роки; 21.02.2014 року Великоновосельським районним судом Донецької області на підставі ст. 78 КК України рішення про умовно дострокове звільнення скасоване, ОСОБА_3 29.03.2014 року, направлено в місця позбавлення волі для відбуття покарання;
-по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України,
за участю сторони обвинувачення: прокурора ОСОБА_4 ,
сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 ,
Обвинувачений ОСОБА_3 , 27.02.2019 року близько 20 год. 00 хв., знаходячись у приміщенні торгівельної зали магазину «Новус», розташованого по вул. Гната Хоткевича, 1-А в м. Києві, маючи намір на повторне, умисне таємне викрадення чужого майна, переконавшись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає та його дії є таємними для оточуючих, скориставшись відсутністю уваги до себе з боку продавців та працівників служби охорони магазину «Новус» умисно, протиправно з корисливих мотивів, взяв з полиці пляшку лікеру «Драмбуі» 40%, об'ємом 0,7 літра, вартістю 537 грн. 80 коп., та за допомогою плоскогубців зняв антикрадіжний значок та заховав до своєї куртки, в яку був одягнутий, тим самим повторно, таємно викрав чуже майно, що належить ТОВ «Новус Україна».
Після чого, обвинувачений ОСОБА_3 , утримуючи зазначене майно при собі, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а таємно викраденим майном, розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ТОВ «Новус Україна» матеріальної шкоди на суму 537 грн. 80 коп.
Крім того, 28.02.2019 року близько 17 год. 00 хв., обвинувачений ОСОБА_3 знаходячись в торгівельній залі магазину ТОВ «Новус Україна» по вул. Г. Хоткевича, 1-А в м. Києві, побачив на полицях магазину пляшки з спиртними напоями. Після чого у нього виник злочинний умисел, направлений на повторне, таємне викрадення чужого майна, що належить ТОВ «Новус-Україна».
Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на повторне, таємне викрадення чужого майна, обвинувачений ОСОБА_3 , будучи впевненим, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає і його дії є таємними для оточуючих, взяв з полиці пляшку вина «Chateau АОС», об'ємом 0, 75 л., вартістю 359 грн. 20 коп., яку сховав під куртку, в яку був одягнений, та направився до кас магазину, пройшовши розрахункову лінію кас, обвинувачений ОСОБА_3 був зупинений охоронцем магазину «Новус».
В подальшому, викраденим майном, розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ТОВ «Новус Україна» матеріальної шкоди на суму 359 грн. 20 коп.
Тобто, обвинуваченого ОСОБА_3 суд визнає винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
Так, обвинувачений ОСОБА_3 , як по епізоду вчинення злочину від 27.02.2019 року, так і по епізоду вчинення злочину від 28.02.2019 року, визнав себе винним у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно. Пояснив, що 27 лютого 2019 року перебуваючи в магазині «Новус Україна» по вул. Г. Хоткевича, 1-А в м. Києві, з полиці взяв пляшку лікеру, яку заховав в середину куртки, в яку був одягнений та вийшов з магазину, не розрахувавшись за товар. Щодо обставин, вчинення 28 лютого 2019 року крадіжки пляшки вина «Chateau АОС» з магазину «Новус Україна» по вул. Г. Хоткевича, 1-А в м. Києві пояснив, що перебуваючи в магазині, взяв з полиці пляшку вина, яку сховав до рукава куртки, у яку був одягнений та попрямував до каси. За власні кошти на касі розрахувався за придбані напій «Фанта» та маленьку пляшку горілки та попрямував до виходу з магазину. Пройшовши турнікет, його окликнув охоронець, він повернувся та на вимогу охоронця надав для огляду касовий чек, при цьому показав товари, що він придбав та також дістав з рукава пляшку вина, яку не оплатив на касі та віддав викрадену пляшку вина охоронцю, який стояв біля виходу з магазину. Підійшов начальник охорони, який забрав цю пляшку вина та заніс до кімнати охорони. Після чого, він з охоронцем вийшли на вулицю, та коли стояли палили біля смітника, він побачив, що вибігають ще два охоронця, він підняв руки та сказав, що нікуди не тікає. Проте, охоронці схопили його за куртку та почали бити у обличчя. Він, наляканий, почав від охоронців тікати. Вони його наздогнали. Після чого завели до кімнати охорони. Вказав, що по прибуттю слідчо - оперативної групи, у присутності понятих у нього нічого не вилучали. При цьому, ОСОБА_3 не заперечує скоєння ним крадіжки, проте, зазначає, що не погоджується з кваліфікацією його дій за ч. 2 ст. 186 КК України, оскільки не намагався втікти з пляшкою вина та грабіж не скоював.
Додатково винність обвинуваченого, який по суті не заперечував фактичні обставини, щодо таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненій повторно, підтверджується сукупністю доказів наданих стороною обвинувачення.
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що працював оператором відділу запису в ТОВ «Новус Україна». Так, 28.02.2019 року перебував біля кас разом з іншим охоронцем та почув відповідний сигнал при проходженні ОСОБА_3 через магнітні дуги біля виходу з магазину. На прохання надати касовий чек, ОСОБА_3 повідомив, що чек відсутній і почав швидко виходити з магазину. Свідок вказав, що наздогнав ОСОБА_3 на парковці. При цьому, свідок ОСОБА_6 зазначив, що не пам'ятає де саме і при яких обставинах у ОСОБА_3 вилучалась пляшка вина. Також зазначив, що не застосовував до ОСОБА_3 фізичну силу, проте, не заперечує, що тримав ОСОБА_3 за куртку.
Свідок ОСОБА_7 пояснив, що він є працівником в ТОВ «Новус Україна». Так, 28.02.2019 року працював охоронцем та стояв на виході з магазину. Коли обвинувачений ОСОБА_3 намагався вийти з магазину, спрацювали сигнальні рамки і він помітив у ОСОБА_3 неоплачений товар та попросив пред'явити чек, але обвинувачений не відповів та пішов в сторону виходу. Після цього, він разом з свідком ОСОБА_6 та старшим зміни охорони при затриманні ОСОБА_3 порвали йому куртку. Також свідок ОСОБА_7 зазначив, що ОСОБА_3 самостійно дістав з-за пазухи неоплачений товар. При цьому, свідок зазначив, що не пам'ятає, де саме, чи в магазині, чи на парковці, ОСОБА_3 витягнув з рукава неоплачену пляшку вина. Вказав, що вилучений товар передавався старшому зміни охорони.
Крім показань обвинуваченого ОСОБА_3 , пояснень свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , винність ОСОБА_3 додатково підтверджується рядом доказів, наданих стороною обвинувачення та безпосередньо досліджених судом.
Зокрема, в судовому засіданні було безпосередньо досліджено відеозапис з камер спостереження ТОВ «Новус Україна» від 28.02.2020 року, який міститься на DVD-R диску. Як видно з даних перегляду DVD-R диску, на відео зафіксовано момент входу обвинуваченого ОСОБА_3 до торгового залу магазину «Новус» за адресою: м. Київ, вул. Г. Хоткевича, 1-А. Відеофайли містять запис дій обвинуваченого, щодо того як обвинувачений бере пляшку вина з полиці, а згодом ховає її під куртку. З відео файлу під назвою «каси» також вбачається, що обвинувачений оплачує товар який тримає в руках. Відеофайл під назвою «вихід» містить запис дій обвинуваченого ОСОБА_3 біля виходу, де ОСОБА_3 вийшов за межі розрахункових кас та направився до виходу з магазину, але був зупинений працівниками охорони магазину та підтверджує покази обвинуваченого з того приводу, що він був затриманий працівниками охорони після виходу за межі торгового залу на підставі звукового сигналу магнітних дуг. Також, відео файли відображають, як обвинувачений в межах зони магазину, віддає пляшку працівнику охорони та після цього виходить з іншим охоронцем за межі торгового залу. З матеріалів відеозапису під назвою «парковка» вбачається, що обвинувачений вийшов за межі магазину разом з працівником охорони та після короткої розмови почав тікати.
Вищезазначені докази, суд вважає належними та допустимими, і такими, що узгоджуються між собою та в сукупності підтверджують ту обставину, що обвинувачений вчинив саме кримінальне правопорушення, у вчиненні якого суд визнає його винуватим.
В судовому засіданні також безпосередньо були досліджені наступні докази:
- постанова про визнання речовим доказом від 28 лютого 2019 року, відповідно до якої, пляшку вина «Chateau AOC» об'ємом 0,75 л. визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12019100030001455 та передано під зберігальну розписку представнику ТОВ «Новус Україна» ОСОБА_8 ;
- розписка про прийняття товару, який повертається до торгівельного залу магазину №1038 ТОВ «Новус Україна» за адресою: м. Київ, вул. Хоткевича Гната 1-А;
- заява про долучення до матеріалів кримінального провадження №12019100030001455 DVD-R диску з відеозаписом з камер відеоспостереження, що велося в приміщенні магазину «Новус» 27.02.2019 року та 28.02.2019 року, що знаходиться по вул. Гната Хоткевича, 1-А, в м. Києві;
- постанова про визнання речовим доказом від 01 березня 2019 року, відповідно до якої, носій інформації з файлами запису з камер відеоспостереження магазину «Новус» від 28.02.2019 року визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12019100030001455 від 01.03.2019 року.
Аналізуючи результати судового розгляду в цілому, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод, коли суду, згідно вимог ст. 337 КПК України, надається право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження, ураховуючи, що згідно вимог ст.. 63 Конституції України, ст. 17 КПК України, коли усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи, суд прийшов до висновку, про необхідність перекваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_3 з ч.2 ст. 186 КК України на ч. 2 ст. 185 КК України. До такого висновку суд прийшов з наступних підстав.
В ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 по суті підтвердив обставини того, що заволодіваючи майном потерпілого, діяв таємно. Його свідчення повністю підтверджені показаннями свідків та відеозаписом з камер спостереження ТОВ «Новус Україна» від 28.02.2020 року, який міститься на DVD-R диску, які також свідчили на користь того, що ОСОБА_3 , повторно, таємно викравши 28.02.2019 року пляшку вина з магазину, пройшовши магнітні турнікети, на вимогу охоронців повернувся, дістав з середини куртки, у яку був одягнений пляшку вина та залишив її біля охоронця, після чого вийшов з магазину.
Стороною обвинувачення будь яких інших, достатніх та переконливих доказів, які би свідчили, що ОСОБА_3 , у встановленій судом обстановці, яка передувала події, та безпосередньо під час вчинення злочину, діяв відкрито, маючи намір вчинити відкрите викрадення чужого майна (грабіж), в розпорядження суду не надано, а ті, які були досліджені, не є доказами винності обвинуваченого у вчиненні відкритого викрадення чужого майна (грабежу), вчиненого повторно, а тому суд вважає за необхідне перекваліфікувати дії обвинуваченого ОСОБА_3 з ч.2 ст. 186 КК України на ч.2 ст. 185 КК України.
Відповідно до частини третьої статті 337 КПК України з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини, її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Змінюючи правову кваліфікацію діяння обвинуваченого ОСОБА_3 з ч. 2 ст.186 КК України на ч. 2 ст. 185 КК України суд також враховує роз'яснення, надані судам загальної юрисдикції Пленумом Верховного Суду України у пункті третьому Постанови № 10 від 06.11.2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності», відповідно до яких крадіжка (таємне викрадення чужого майна) - це викрадення, здійснюючи яке, винна особа вважає, що робить це непомітно для потерпілого чи інших осіб. Грабіж - це відкрите викрадення чужого майна у присутності потерпілого або інших осіб, які усвідомлюють протиправний характер дій винної особи, яка у свою чергу усвідомлює, що її дії помічені і оцінюються як викрадення. Розрізняючи крадіжку і грабіж, слід виходити зі спрямованості умислу винної особи та даних про те, чи усвідомлював потерпілий характер вчинюваних винною особою дій. У зв'язку з цим викрадення належить кваліфікувати як крадіжку не лише тоді, коли воно здійснюється за відсутності потерпілого, але й у присутності сторонніх осіб, які не усвідомлюють факту викрадення майна і не можуть дати йому належної оцінки (психічно хворі, малолітні). Викрадення є таємним і в тому разі, коли воно відбувається у присутності потерпілої особи за умови, що винна особа не знає про це чи вважає, що робить це непомітно для неї, а також тоді, коли викрадення вчиняється у присутності особи, якій доручено майно, але вона перебуває в такому стані, що виключає можливість усвідомлювати значення того, що відбувається (сон, непритомність, стан сп'яніння). Крадіжку і грабіж потрібно вважати закінченими з моменту, коли винна особа вилучила майно і мала реальну можливість розпоряджатися чи користуватися ним.
Суд, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх у сукупності, прийшов до висновку про винність обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєнні встановлених судом кримінальних правопорушень та правильності кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
Вирішуючи питання про покарання, суд враховує положення ст. 65 КК України, відповідно до якої особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Призначене покарання за своїм видом та розміром повинно бути відповідним характеру вчинених дій їх небезпечності та даним про особу винного.
Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що останній на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_3 суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання не встановлено.
Так, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує тяжкість вчинених ним злочинів, які згідно ст. 12 КК України відноситься до не тяжких злочинів, особу обвинуваченого, який раніше судимий, офіційно не працює, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря - психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.
Таким чином, суд, враховуючи конкретні обставини справи, тяжкість вчинених злочинів, дані про особу обвинуваченого, щире каяття, як обставину, що пом'якшує покарання, відсутність обставин, які обтяжують покарання, та вимоги зазначені в абз. 2 п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», і призначає ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на певний строк у межах санкції кримінального закону за яким суд визнає його винуватим, яке відповідає принципам справедливості, співмірності та індивідуалізації. При цьому, законні підстави для призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання із застосуванням ст. 69 КК України або звільнення від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України, відсутні.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред'являвся.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Відповідно до ст. 100 КПК України, речові докази - пляшка вина «Chateau AOC» об'ємом 0,75 л., передана на відповідальне зберігання представнику потерпілого ОСОБА_8 - підлягає залишенню за належністю ТОВ «Новус Україна», DVD-R диск з відеозаписом з камер спостереження - необхідно зберігати при матеріалах кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 337, 368, 371, 373, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити покарання у вигляді 1 /одного/ року 6 /шести/ місяців позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з - 21 травня 2019 року.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_3 залишити без змін - тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Речові докази: пляшку вина «Chateau AOC» об'ємом 0,75 л. - залишити за належністю ТОВ «Новус Україна», DVD-R диск з відеозаписом з камер відеоспостереження - зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору.
Суддя: ОСОБА_1