ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/19118/19
провадження № 1-кп/753/750/20
"23" жовтня 2020 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря ОСОБА_2 проводячи судовий розгляд у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 186, ч.1 ст.187 КК України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Харків, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.357, ч. 2 ст. 186 КК України
з участю сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_5 захисника ОСОБА_6 обвинувачених ОСОБА_3 ,
В провадженні Дарницького районного суду м. Києва знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 187 КК України та ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 186 КК України.
В судовому засіданні 23.10.2020 року судом в порядку ст.331 КПК України поставлено на обговорення питання, щодо доцільності продовження строків тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 . Прокурор просив продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, пославшись при цьому на наявність ризиків передбачених ст.177 КПК України, зокрема ризиків переховування від суду, та вчинення нових злочинів. При цьому прокурор зазначив, що обвинувачений ОСОБА_3 раніше неодноразово судимий та після звільнення із місць позбавлеання волі знову обвинувачується у вчиненні умисних корисливих злочинів, що підтнерджує той факт, що він безумовно є схильним до вчинення злочинів, тому інші запобіжні заходи окрім тримання під вартою не зможуть забезпечити уникненню ризиків передбачених ст.177 КПК України та гарантувати нормальну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконанням ним рішень суду. Захисник ОСОБА_6 категорично заперечив щодо продовження строків тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою та зазначив, що прокурорм не доведено ризиків на які він посилається, а тому підставі для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою немає.
Обвинувачений ОСОБА_3 зазначив, що у разі зміни йому запобіжного заходу належним чином виконуватиме свої процесуальні обов'язки.
Розлядаючи питання яке обговорювалося суд виходить із наступного.
У відповідності до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Так, суд не вирішуючи наперед питання доведеності вини обвинуваченого, враховує обгрунтованість підозри у вчиненні інкримінованих йому злочинів, які у відповідності до ст.12 КК України є тяжкими злочинами та злочином невеликої тяжкості, за формою вини є умисними, при доведенні провини за які обвинуваченому загрожує покарання від 3 до 7 років позбавлення волі.
Також суд враховує інформацію про особу обвинуваченого, його вік, стан здоров'я, сімейний стан, характеристики, відсутність офіційного працевлаштування, попередні судимості.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
При розв'язанні питання щодо запобіжного заходу, судом окрім норм КПК України, враховується практика Європейського суду з прав людини, яка сформульована зокрема у рішенні “Лабіта проти Італії” від 06.04.2000 року та свідчить про те, що тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.
Такими обставинами у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_3 є тяжкість злочинів, які інкримінуються обвинувачену та міра покарання, яка йому загрожує у разі доведення вини, також такою обставиною є підвищена суспільна небезпечність інкримінованих обвинуваченому злочинів, та суспільний резонанс, а також об"єкти посягання - власність, життя та здоров'я особи, і саме наведені вище обставини у їх сукупності дають суду можливість зробити висновок, що виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою, на даному етапі кримінального провадження, взмозі забезпечити уникненню ризиків передбачених ст.177 КПК України, а саме ризиків переховування від суду, незаконного впливу на потерпілих та свідків, а також вчинення інших злочинів.
Реальним на даний момент є ризик переховування від суду, оскільки розуміючи яке покарання йому загрожує у разі доведення вини, ОСОБА_3 з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватися від суду, що унеможливить встановлення істинни у кримінальному провадженні та виконання завдань кримінального провадження передбачених ст.2 КПК України.
Окрім цього, враховуючи попередні судимості ОСОБА_3 , його характеристики та схильність до вчинення корисливих злочинів, а також відсутність постійного заробітку, а відповідно і джерел для існування, останній може продовжити злочинну діяльність.
Разом із тим судом не здобуто інформації про міцні соціальні зв'язки обвинуваченого, які би переважили вищезазначені ризики та могли гарантувати бездоганну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Також судом не здобуто інформації, яка би категорично виключала можливість перебування обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою.
Разом із цим, суд враховує правову позицію Європейського суду, яка сформульована, зокрема, у п.80 рішення у справі "Марченко проти України" про те, що при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернатиних) запобіжних заходів.
Вирішуючи питання про можливість застосування альтернативних запобіжних заходів, суд бере до уваги п.2 ч.4 ст.183 КПК України, враховує те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину пов'язаного із погрозою застосування насильства, та приходить до висновку, що жоден із інших, альтернативних триманню під вартою запобіжних заходів, не взмозі забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання ним процесуальних рішень суду.
Підсумовуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 176-206,291 КПК України, -
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 21.12.2020 року включно. Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи днів з моменту її проголошення через Дарницький районний суд м. Києва.
Суддя: