Справа № 616/633/20
Провадження № 2/616/272/20
"26" жовтня 2020 р. смт. Великий Бурлук
Суддя Великобурлуцького районного суду Харківської області Подмаркова Ю.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Вовчанський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), про визнання батьківства,
23.10.2020 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 з вимогами:
- визнати його батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у місті Вовчанськ, Вовчанського району Харківської області;
- зобов'язати Вовчанський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) внести відповідні зміни до актового запису № 82, складеного 27 липня 2018 року Вовчанським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, про народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у місті Вовчанськ, Вовчанського району Харківської області, виключивши відомості про батька дитини, внесені на підставі заяви матері та зазначити у розділі відомості про батька - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, місце проживання АДРЕСА_1 , та видати нове свідоцтво про нароження, змінивши прізвище дитини " ОСОБА_4 " на прізвище " ОСОБА_5 ".
Разом із позовною заявою, позивач ОСОБА_1 подав заяву про звільнення його, в порядку статті 136 Цивільного процесуального кодексу України, від сплати судового збору, в якій посилається на те, що не працює, не має постійного доходу, на обліку в центрі зайнятості не перебуває. Ставка судового збору є непомірно великою і він не має фінансової можливості сплатити суму судового збору у розмірі 840 грн. 80 коп.
Суддя, дослідивши надані матеріали, приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви про звільнення від сплати судового збору, виходячи з наступного.
Слід зазначити, що згідно з Рішенням КСУ №12-рп/2013, гарантією реалізації права на судових захист відповідно до ст. 55 Конституції України в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Зазначене відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14 травня 1981 року №R (81) 7. Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого ст. 55 Конституції України.
Застосовуючи практику Європейського суду з прав людини як джерело, слід мати на увазі, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти (див., наприклад, рішення суду від 10.07.1998 року у справі компанії «Тіннеллі та сини, Лтд. та ін.» і «Мак-Елдуф та інші проти Сполученого Королівства», Reports 1998-IV, с. 1660, п. 72). При цьому, ЄСПЛ в якості «законної мети» визнає, зокрема, фінансування функціонування органів судової влади та дія в якості стримуючого фактору від легковажних позовів (рішення суду від 12.06.2007 у справі «Станков проти Болгарії» (Case of Stankov v. Bulgaria, заява N 68490/01, п. 57).
Відповідно до частин 1 та 3 статті 136 Цивільного процесуального кодексу України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Аналогічне положення міститься у статті 8 Закону України «Про судовий збір». При цьому, умовами для звільнення від сплати судового збору відповідно до вказаної статті є:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Отже, чинне законодавство України надає судам дискреційні повноваження вирішувати питання про звільнення від сплати судового збору, зменшення його розміру або надання відстрочки (розстрочки) його сплати. Однак, такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати вагомі підстави відмови у задоволенні відповідних заяв (клопотань), оскільки відсутність обґрунтування, так само як і безпідставна відмова, може стати перешкодою в реалізації права на доступ до суду, гарантованого у п. 1 ст. 6 Конвенції.
Єдиною підставою для звільнення особи від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, при цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті ним судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Позивач у своїй заяві, як на підставу для звільнення від сплати судового збору, посилається на відсутність у нього постійного місця роботи та прибутку. При цьому, вказує та надає докази того, що не перебуває на обліку в центрі зайнятості, тобто не приймає будь-яких заходів для працевлаштування.
Суд звертає увагу позивача на те, що сплата судового збору є обов'язком позивача, зловживання правом на звільнення від його сплати є неприпустимим, невмотивоване звільнення від сплати судового збору спричинить дискримінацію по відношенню до інших суб'єктів звернення до суду.
У зв'язку з наведеним, суд відмовляє в задоволенні заяви позивача про звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до частини 4 статті 177 Цивільного процесуального кодексу України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
Статтею 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Законом України "Про судовий збір" передбачені ставки судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою, а саме: 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01 січня 2020 року, становить 2102 гривні.
На виконання даної ухвали, позивачу необхідно сплатити судовий збір за подання позовної заяви про визнання батьківства у розмірі 840 грн. 80 коп.
Керуючись статтею 185 Цивільного процесуального кодексу України, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву до ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Вовчанський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання батьківства - залишити без руху.
Встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - 10 днів з дня вручення копії ухвали.
Роз'яснити позивачу, що якщо він відповідно до ухвали суду у встановлений строк не усуне зазначені недоліки заяви, вона вважається неподаною та повертається позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала в апеляційному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя: Ю.М. Подмаркова