Справа № 426/7654/20
26 жовтня 2020 року , м.Сватове
Сватівський районний суд Луганської області у складі головуючого судді Река А.С., розглянувши матеріали, що надійшли зі Сватівського відділу поліції ГУ НПУ в Луганській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , офіційно не працевлаштованого,
за ст. 44-3 КУпАП, -
Встановив:
13 жовтня 2020 року о 13 годині 00 хвилин громадянин ОСОБА_1 знаходився за адресою: АДРЕСА_2 , без документів, що посвідчують особу, чим порушив пп. 2 п. 10 Постанови КМУ від 22 липня 2020 року № 641.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину визнав повністю, у скоєному щиро розкаявся та пояснив, що знаходився за вищевказаною адресою без документів, що посвідчують його особу, оскільки виходив з дому на нетривалий час, а паспорт забув вдома, обіцяв у подальшому подібного не вчиняти.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У відповідності до положень ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами тощо, а також іншими документами.
Для всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи суддя повинен дослідити та оцінити за своїм внутрішнім переконанням усі обставини та докази по справі в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, відповідно до вимог ст. 252 КУпАП.
В судовому засіданні було досліджено протокол про адміністративне правопорушення від 13 жовтня 2020 року, який складений компетентною особою, його зміст відповідає ст. 256 КУпАП (а.с. 1), рапорт ДОП СП Сватівського ВП ГУНП в Луганській області лейтенанта поліції Гончарова С. (а.с. 3) та письмові пояснення ОСОБА_1 від 13.10.2020 року (а.с. 2).
Дослідивши надані суду докази та оцінивши їх, як кожен окремо так і в їх сукупності, та з'ясувавши обставини справи, суд дійшов наступного.
Так, відповідно до ст. 44-3 КУпАП, адміністративна відповідальність за вказаною статтею настає в разі порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Диспозиція зазначеної статті є бланкетною, оскільки називає лише сам склад правопорушення, а для визначення його ознак відсилає до норм іншого підзаконного акту, яким у даному випадку є постанова Кабінету Міністрів України № 641 від 22.07.2020 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (з наступними змінами), у відповідності до якої з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 1 серпня до 31 грудня 2020 р. продовжено на всій території України дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
Згідно п.п. 2 п.10 вищевказаної постанови КМУ № 641 від 22.07.2020, на період дії карантину забороняється перебування на вулицях без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус, без посвідчення про взяття на облік бездомної особи.
У відповідності до вимог ст.ст. 23, 33 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, що вчинила адміністративне правопорушення, у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. При накладанні враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (ч. 2 ст. 61 Конституції України). Системний аналіз та юридичний зміст положень ч. 2 ст. 61 Конституції України свідчить про те, що в основу притягнення до юридичної відповідальності має бути покладений конкретний склад правопорушення, яке скоїла особа. Відмінність у складі правопорушення (як в цілому, так і в конкретних його елементах) дає підстави для притягнення особи до різних видів юридичної відповідальності. Також, юридична відповідальність встановлюється за скоєння конкретного правопорушення конкретною особою, тобто вона має індивідуальний характер і характеризується, наприклад, наявністю системи покарань та стягнень, можливістю призначення більш м'якого покарання, умовного засудження, відстрочки виконання вироку, давністю притягнення до кримінальної відповідальності та звільнення від неї тощо. Цей принцип забезпечується можливістю застосування виду юридичної відповідальності в залежності від ступеня суспільної небезпечності скоєного правопорушення. При цьому, принцип індивідуалізації відповідальності знаходить також свій вираз в тому, що при призначенні покарання мають враховуватися всі особливості та обставини справи, характер правопорушення, ступінь здійснення винною особою протиправного наміру, ступінь вини, властиві їй індивідуальні риси, спосіб життя, мотиви скоєння правопорушення і інше.
У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16.10.2008 року), Європейський суд з прав людини вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання (вилучення спеціального права) вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.
Стаття 44-3 КУпАП - порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства,а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами,- тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Враховуючи викладене, вважаю, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, яке передбачене статтею 44-3 КУпАП, але, на думку суду, саме відсутність у особи документів, що посвідчують таку особу, жодним чином не впливає на швидкість поширення серед населення хвороби - гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Таким чином, перебування ОСОБА_1 на вулиці без документа, що посвідчує особу, не несе суспільної небезпечності у вигляді посягання на громадський порядок, права і свободи інших громадян, зокрема на їх здоров'я чи життя, на встановлений порядок управління.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 вину свою визнає та щиросердно кається.
Статті 34 та 35 КУпАП встановлюють обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність суд визнає щиросердне каяття та визнання вини.
Обставин, що обтяжують відповідальність - не встановлено.
Відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Усне зауваження може бути зроблено лише за малозначне правопорушення. Законодавство не містить їх переліку або вказівок на ознаки, що дозволяють судити про малозначність провини. Очевидно, це такі адміністративні правопорушення, які не становлять великої шкідливості й не завдають значних збитків державним або суспільним інтересам, або безпосередньо громадянам.
Враховуючи вищевикладене, особу ОСОБА_1 , який повністю визнав свою вину та щиросердно розкаявся, характер вчиненого правопорушення та конкретні обставини справи, беручи до уваги, що правопорушення, вчинене ОСОБА_1 , не становить великої суспільної шкоди, не завдало значних збитків державним і суспільним інтересам та громадянам, зокрема, життю та здоров'ю інших осіб, вважаю за можливе визнати це адміністративне правопорушення малозначним відповідно до ст. 22 КУпАП. Отже, ОСОБА_1 слід звільнити від адміністративної відповідальності та обмежитись усним зауваженням, а справу закрити, як те передбачено ч. 2 ст. 284 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 22, 44-3, 283, 284 КУпАП, -
Постановив:
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ст. 44-3 КУпАП на підставі ст. 22 КпАП України в зв'язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням.
Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 44-3 КУпАП - закрити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду через Сватівський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: А.С.Река