Постанова від 22.10.2020 по справі 415/6313/20

справа № 415/6313/20

провадження № 3/415/1680/20

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2020 р. м. Лисичанськ

Суддя Лисичанського міського суду Луганської області Старікова М.М., розглянувши матеріали справ, що надійшли від Лисичаснького ВП ГУНП в Луганській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , уродженця міста Лисичанська Луганської області, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП,-

ВСТАНОВИЛА:

19 вересня 2020 року о 14 годині 30 хвилин, ОСОБА_1 , являючись особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за ч.1 ст.173-2 КУпАП, перебуваючи за місцем свого проживання: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї матері ОСОБА_2 , 1958 року народження, висловлювався на адресу останньої грубою нецензурною лайкою, внаслідок чого завдав шкоди її психічному здоров'ю.

У судове засідання, призначене на 22 жовтня 2020 року ОСОБА_1 не з'явився, був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням, з особистим підписом ОСОБА_1 про вручення судової повістки. Причини її неявки суду не відомі, клопотань, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Таким чином особа, що притягається до адміністративної відповідальності, будучи належним чином повідомленою, відповідно до положень ст. ст. 268, 277-2 КУпАП України про день, час та місце розгляду справи не з'явилася, про причини неявки не повідомила, суд, виходячи з вище зазначених правових норм, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, вважає можливим провести розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 .

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що винність ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, знайшла своє повне підтвердження у суді та підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, які відповідно до ст. 251 КУпАП суд визнає належними, допустимими, та які повністю доводять провину ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, за обставин, викладених у протоколі.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, складеного ст. ДОП Лисичанського ВП ГУНП Лахманцем В.О. ОСОБА_1 в графі «пояснення особи по суті правопорушення» зазначив, що з протоколом згоден. Зі змістом протоколу ознайомлений, копію протоколу отримав, про що свідчить його підпис у протоколі про адміністративне правопорушення (а.с.1).

З пояснень правопорушника ОСОБА_1 , вбачається, що 19 вересня 2020 року о 14 годині 30 хвилин в нього з його матір'ю ОСОБА_2 дійсно стався конфлікт, в ході якого він висловлювався на її адресу грубою нецензурною лайкою, в результаті чого мати викликала поліцію (а.с.5).

З письмових пояснень потерпілої ОСОБА_2 , досліджених в судовому засіданні, вбачається що 19 вересня 2020 року о 14 годині 30 хвилин її син ОСОБА_1 прийшов додому за адресою: АДРЕСА_1 , та вчинив сварку з нею, висловлювався на її адресу грубою нецензурною лайкою, агресивно себе поводив, в результаті чого вона викликала поліцію, яка склала відносно нього протокол про адміністративне правопорушення (а.с.6).

З постанови Лисичанського міського суду Луганської області від 30 березня 2020 року вбачається, що на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП (а.с.9).

Сім'я, згідно з положеннями ст. З Сімейного кодексу України, є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Згідно п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Відповідно до п.14 ч.1 ст.1 вищезазначеного Закону, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.

Таким чином, суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності вважає, що провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, органом поліції кваліфіковані правильно, як, вчинення особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за ч.1 ст.173-2 КУпАП, домашнього насильства, тобто умисне вчинення дій психологічного характеру, внаслідок яких була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої.

Вирішуючи питання про застосування до правопорушника виду адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, суд враховує, що відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень, як самим порушником, так і іншими особами.

При призначенні стягнення, суд відповідно до ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність: ОСОБА_1 згідно протоколу - не працює, раніше притягувався до адміністративної відповідальності.

Обставин, що згідно зі ст.ст. 34, 35 КУпАП, пом'якшують, або обтяжують відповідальність правопорушника, суд не вбачає.

Суд не визнає у якості обставини, що обтяжує відповідальність правопорушника, повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, скільки дана обставина є кваліфікуючою ознакою правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП.

На підставі вищевказаного, з урахуванням особи та майнового стану правопорушника, ступеню його вини, відсутності обставин, що обтяжують та пом'якшують його відповідальність, а також з урахуванням характеру вчиненого ним правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення у вигляді штрафу, в межах санкції, передбаченої ч.2 ст.173-2 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Підстав для призначення правопорушнику будь-якого іншого стягнення, передбаченого санкцією ч. 2 ст.173-2 КУпАП та направлення на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство, передбаченої ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» відповідно до ст. 39-1 КУпАП, суд не вбачає.

На підставі ч. 5 ст. 4, ст. 9 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП, у зв'язку з ухваленням судом постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір підлягає стягненню з правопорушника на користь держави в сумі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 коп.

Керуючись ст. ст. 33, 36, ч.2 ст.173-2, 184, 221, 284, 285, 289, 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , судовий збір - у сумі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок (Отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ /22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Постанову може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її винесення до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд.

Суддя: М.М. Старікова

Попередній документ
92419292
Наступний документ
92419296
Інформація про рішення:
№ рішення: 92419294
№ справи: 415/6313/20
Дата рішення: 22.10.2020
Дата публікації: 28.10.2020
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адмінправопорушення
Суд: Лисичанський міський суд Луганської області
Категорія справи: Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку; Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (12.10.2020)
Дата надходження: 12.10.2020
Предмет позову: вчинення домашнього насильства
Розклад засідань:
22.10.2020 08:45 Лисичанський міський суд Луганської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
СТАРІКОВА МАРИНА МИХАЙЛІВНА
суддя-доповідач:
СТАРІКОВА МАРИНА МИХАЙЛІВНА
особа, яка притягається до адмін. відповідальності:
Сисоєв Олександр Володимирович