справа № 415/4492/20
провадження № 3/415/1252/20
22.10.20року м. Лисичанськ
Суддя Лисичанського міського суду Луганської області Старікова М.М., за участі: прокурора Беднарського А.Є., правопорушника ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, що надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Луганській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Вовчоярівка Попаснянського району Луганської області, громадянина України, який не є особою з інвалідністю, одруженого, працюючого заступником директора ТОВ «БІТ», реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 1726 КУпАП, -
ОСОБА_1 , будучи депутатом Лисичанської міської ради Луганської області, відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», відповідно до примітки до ст. 1726 КУпАП є суб'єктом відповідальності за порушення вимог ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно, без поважних причин подав, шляхом заповнення на офіційному веб - сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 рік, за формою, що визначається Національним агентством, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 1726 КУпАП.
У судовому засіданні правопорушник ОСОБА_1 свою провину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1726 КУпАП, не визнав та пояснив, що він дійсно був депутатом Лисичанської міської ради з 2015 року та був ознайомлений з вимогами, заборонами та обмеженнями, встановленими Законом України «Про запобігання корупції». Щодо необхідності дотримання вимог Закону України «Про запобігання корупції» в частині декларування до 01 квітня доходів він був обізнаний, крім того йому було відомо, що в 2020 році строки подання декларації за 2019 рік продовжено до 01 червня 2020 року, проте декларацію він подав невчасно, а саме 12 червня 2020 року, у зв'язку з тим, що у нього не працював інтернет. Просив застосувати ст. 22 КУпАП закривши провадження по адміністративній справі, оскільки вважає, що від його дій тяжких наслідків не настало та наміру приховати доходи він не мав.
Прокурор Беднарський А.Є. у судовому засіданні зазначив, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1726 КУпАП, доведена та цілком підтверджена наявними в матеріалах справи доказами. При цьому, враховуючи особу правопорушника, просив суд накласти на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, про що надав, письмовий висновок, відповідно до ст. 250 КУпАП.
Суд, вислухавши пояснення ОСОБА_1 , думку прокурора Беднарського А.Є., дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом, та забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, протокол про вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 1726 КУпАП відносно ОСОБА_1 було складено оперуповноваженим 1 сектору (протидії корупції) УСР в Луганській області ДСР Національної поліції України лейтенантом поліції Виноградовим Є.А.
Відповідно до п.п. 1 п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП органи внутрішніх справ (Національної поліції) уповноважені на складання адміністративних протоколів за ст. 1724 - 1729 (за винятком правопорушень, вчинених службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище), а тому протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складений уповноваженою на це особою.
Кожен зобов'язаний неухильно додержуватись Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності (ст. 68 Конституції України).
Відповідно до положень Рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.06.2016 № 2 «Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», зазначені у пункті 1 цього рішення декларації (повідомлення) подаються згідно із Законом шляхом заповнення відповідних форм на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції з використанням програмних засобів Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством (ч. 1 ст. 45 закону України «Про запобігання корупції»).
Згідно п. 2 ч. 1 роз'яснення Національного агентства з питань запобігання корупції щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю, затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 11.08.2016 № 3, щорічна декларація, яка подається у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.
Згідно роз'яснення Національного агентства з питань запобігання корупції щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю, затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 13.02.2020 № 1, щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до ч.1 ст. 45 Закону у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступним за звітним роком. Така декларація охоплює звітний рік ( період з 01 січня по 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація. Законом України від 17.03.2020 №530-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), внесено зміни до Закону України «Про запобігання корупції», згідно з якими у 2020 році продовжено до 1 червня термін подання щорічних декларацій та декларацій після звільнення.
Відповідно до частини 2-1 розділу ХІІІ Прикінцеві положення встановлено, що декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які відповідно до статті 45 цього Закону подаються за минулий рік до 1 квітня 2020, суб'єкти декларування подають до 1 червня.
Згідно до п.п. б) п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктами, на яких поширюються дія цього Закону, є депутати місцевих рад.
Диспозиція ч. 1 ст. 1726 КУпАП визначає склад адміністративного правопорушення, що полягає у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Так, судом встановлено, що рішенням Лисичанської міської ради від 21 грудня 2015 року № 3/30, відповідно до постанов Лисичанської міської виборчої комісії Луганської області від 17.12.2015 № 79 «Про визнання обраними депутатів Лисичанської міської ради» та № 80 «Про реєстрацію депутатів Лисичанської міської ради» ОСОБА_1 був визнаний депутатом Лисичанської міської ради Луганської області.
Щодо необхідності дотримання вимог Закону України «Про запобігання корупції» в частині декларування до 01 квітня доходів ОСОБА_1 був обізнаний, про що зазначив в особистих поясненнях. Також йому було відомо, що в 2020 році строки подання декларації за 2019 рік продовжено до 01 червня 2020 року.
Проте, ОСОБА_1 подав декларацію за 2019 рік тільки 12.06.2019 о 13 годині 43 хвилини.
Виходячи з наведеного, ОСОБА_1 повинен була подати щорічну декларацію за 2019 рік у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня 2020 року до 00 годин 00 хвилин 01 червня 2020 року.
Суд вважає, що датою виявлення правопорушення є дата складання протоколу - 10 липня 2020 року, оскільки саме в цей момент спеціально уповноважений суб'єкт, зібравши всі необхідні докази, встановлює наявність в діях особи складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1726 КУпАП.
Процесуально цей висновок оформлюється у виді протоколу.
Статтею 254 КУпАП визначено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол.
Дії особи, що має право скласти протокол, до моменту складання протоколу можуть свідчити, що виявлені окремі ознаки правопорушення, але факт, що виявлене діяння містить склад адміністративного правопорушення (встановлено об'єкт, об'єктивну сторона, суб'єкт, суб'єктивну сторона), зазначається тільки при складанні протоколу і саме з дати його складання починає відраховуватись строк накладання стягнення.
Так, протокол відносно ОСОБА_1 складений 10.07.2020, вчинено адміністративне правопорушення ОСОБА_1 - 01 червня 2020 року, виявлено - 10 липня 2020 року, отже строк накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, визначений ст. 38 КупАП з моменту вчинення та з моменту виявлення, не сплинув.
Відповідно до ч. 1 ст. 276 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Згідно з офіційним тлумаченням положення частини першої статті 276 в Рішення Конституційного Суду № 5-рп/2015 від 26.05.2015, - положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке передбачає, що «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення «за місцем його вчинення» визначає адміністративно - територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.
А відтак, місце вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією у цьому випадку не визначено, бо ОСОБА_1 мав можливість подати декларацію через мережу Інтернет в будь-якому місці, але, оскільки останній є суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, у зв'язку з перебуванням на посаді депутата Лисичанської міської ради Луганської області, то місцем вчинення його слід вважати юридичну адресу Лисичанської міської ради: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. ім. М.Грушевського, буд. 8, що територіально підсудне Лисичанському міському суду Луганської області.
Крім перелічених вище доказів вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1726 КУпАП, підтверджується доданими до протоколів про адміністративні правопорушення матеріалами, а саме:
- письмовими поясненнями останнього (а.с.9),
- повідомленням міського голови про факт неподання чи несвоєчасного подання декларації ОСОБА_1 (а.с.19-20),
- витягом з сайту про послідовність дій користувача ОСОБА_1 щодо подання декларації (а.с.34).
Поважні причини щодо несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 рік у ОСОБА_1 відсутні.
Отже, всебічно, повно, неупереджено й безпосередньо з'ясувавши всі обставини, встановлені під час судового розгляду, перевіривши їх доказами, отриманими на підставі змагальності сторін та свободи у доведенні їх переконливості, дослідженими в судовому засіданні, у їхній сукупності й оціненими з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності й взаємозв'язку, суд дійшов висновку про те, що провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 1726 КУпАП знайшла своє підтвердження в суді, а його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 1726 КУпАП, так як ОСОБА_1 будучи депутатом Лисичанської міської ради Луганської області, тобто виконував діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, і, відповідно, - суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення, несвоєчасно подав без поважних причин декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 рік, чим порушив вимоги фінансового контролю.
Вирішуючи питання про застосування до правопорушника виду адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, суд керується ст. 23 КУпАП, відповідно до якої, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Першочерговою справою держави та загальними засадами протидії корупції є запобігання корупційним та пов'язаним із корупцією правопорушенням.
Одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам. Тому, незалежно від виду суб'єкту та його службової діяльності, рангу та інших характеристик його обов'язком є діяти лише в рамках закону.
При призначенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність правопорушника: ОСОБА_1 працює, не є особою з інвалідністю, одружений, до адміністративної відповідальності притягується вперше.
Обставин, що, згідно зі ст. 34 КУпАП, пом'якшують відповідальність правопорушника, та відповідно до ст. 35 КУпАП її обтяжують, суд не вбачає.
Що стосується доводів правопорушника ОСОБА_1 щодо застосування ст. 22 КупАП у зв'язку із малозначністю справи, оскільки від вчиненого правопорушення тяжких наслідків не настало, та з урахуванням того, що умислу на приховування доходів він не мав, суд зазначає наступне.
Адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 1726 КупАП є правопорушенням з формальним складом, для доведеності наявності якого встановлення суспільно - небезпечних наслідків не вимагається, і суб'єктивна сторона якого може виявлятись як в умисній так і в необережній формі вини.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
В даному випадку ОСОБА_1 порушено встановлені вказаним Законом вимоги, заборони та обмеження, за які встановлено адміністративну відповідальність.
Крім того, у даному випадку є неможливим застосування ст. 22 КУпАП, оскільки це суттєво знижує ефективність протидії корупції, дозволить правопорушнику уникнути передбаченої законом відповідальності, тому застосування такої щодо адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, є необґрунтованим та безпідставним.
Правопорушення, пов'язані з корупцією, не можуть вважатися малозначними, для їх кваліфікації наявність наслідків чи ознак суспільної небезпечності не є необхідними, виходячи з вимог правової кваліфікації.
Протидія корупційним та пов'язаним із корупцією проявам, створення атмосфери суспільного неприйняття таких вчинків на сьогодні є винятково актуальними, і принциповість під час призначення стягнення за порушення вказаної категорії буде істотно сприяти запобіганню злочинам у цій сфері.
Більше того, факт вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією не може визнаватись малозначним, оскільки вчинення такого порушує встановлені антикорупційним законодавством вимоги, заборони та обмеження, посягає на встановлений порядок діяльності органів влади та місцевого самоврядування, а також порядок реалізації особами таких органів, наданої їм влади та посадових повноважень, дискредитує органи влади та місцевого самоврядування.
Для ефективної боротьби із зазначеним явищем слід не тільки створювати державні інститути, але й усебічно долати толерантне ставлення до нього.
На думку суду, звільнення від адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, не буде відповідати загальним засадам запобігання та протидії корупції в країні.
На підставі вищевказаного, з урахуванням особи та майнового стану правопорушника ОСОБА_1 , який - працює, одружений, раніше не судимий, до адміністративної відповідальності притягується вперше, ступеню вини та відсутності обставин, які б її пом'якшували чи обтяжували, враховуючи відсутність тяжких та негативних наслідків від вчиненого, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_1 стягнення у виді мінімального розміру штрафу, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 1726 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
На підставі ч. 5 ст. 4, ст. 9 Закону України «Про судовий збір», ст. 401 КУпАП, у зв'язку з ухваленням судом постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір підлягає стягненню з правопорушника на користь держави в сумі 420 гривень 40 коп.
Керуючись ст.ст. 33, 40-1, 1726 ч. 1, 221, 284, 285, 289, 294 КУпАП, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 1726 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , судовий збір - у сумі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок (Отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ /22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Постанову може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її винесення до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд.
Суддя М.М. Старікова