Справа № 408/2240/20-п
Провадження 3/408/1012/20
26 жовтня 2020 року смт. Біловодськ
Суддя Біловодського районного суду Луганської області Булгакова Г.В., розглянувши матеріали, які надійшли з управління оперативного забезпечення на окремих територіях зон проведення АТО Головного управління ДФС у Луганській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Щотове м. Антрацита Луганської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 14 лютого 2000 року Антрацитівським МВ УМВС України в Луганській області,
за частиною 1 статті 204-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
З протоколу про адміністративне правопорушення №233 від 08 серпня 2020 року йдеться, що 08 серпня 2020 року о 11 год. 10 хв., ОСОБА_1 , прямуючи з м. Слов'янськ до м. Антрацит, перетинаючи КПВВ «Станиця Луганська» у пішому порядку у особистих речах здійснював переміщення грошових коштів у розмірі 77 000 гривень, що є порушенням п. 2 Наказу №52 від 14.07.2020 року «Про затвердження Переліку і обсягів (вартості/ваги/кількості) обмежених або заборонених до переміщення через лінію розмежування та до/з гуманітарно-логістичних центрів товарів, а також товарів, які можуть бути віднесені до особистих речей» Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.204-3 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, будь-яких заяв чи клопотання не надавав.
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до вимог ст. 129 Конституції України, ст. 11 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" розгляд справи про адміністративні правопорушення відбувається в судах відкрито, що гарантує особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, своєчасно дізнатись про судовий розгляд справи стосовно неї. В своїх рішеннях у справі "Олександр Шевченко проти України" та "Трух проти України" ЄСПЛ наголошує, що сторони в розумні інтервали часу мають вжити всіх заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм провадження.
Зважаючи на те, що судом вжиті всі можливі заходи для забезпечення права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на доступ до правосуддя та можливості реалізувати своє право на захист, враховуючи правила ст.ст.268, 277 КУпАП, у зв'язку з тим, що в справі є достатні дані про його обізнаність зі своїми правами, про місце розгляду справи в суді, відсутні заяви, клопотання, які перешкоджають розгляду справи, суддя розглянув дану справу у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вважаючи, що за наведених обставин його право на захист порушено не буде.
Дослідивши адміністративний матеріал, суд приходить до наступного висновку.
Статтею 256 КУпАП визначено форму та основні елементи змісту протоколу. В ньому повинні бути зазначені, зокрема, місце, час вчинення та суть адміністративного правопорушення, інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів про адміністративне правопорушення, в обґрунтування доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, посадова особа послалась на протокол про адміністративне правопорушення, протокол вилучення грошових коштів, квитанцію про отримання речей і документів, вилучених під час здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення, квитанцію №73 на підтвердження зарахування грошових коштів на рахунок ДФС у Луганській області та фототаблицю до протоколу.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ст. 251 КУпАП серед іншого визначено, що встановлення доказів по справі встановлюється протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта, речовими доказами, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Частиною 1 ст.204-3 КУпАП визначено, що адміністративна відповідальність настає за порушення порядку переміщення товарів до району або з району проведення антитерористичної операції, яка тягне за собою накладення штрафу на осіб, які переміщують такі товари з конфіскацією таких товарів.
Пунктом 2 наказу №52 від 14.07.2020 «Про затвердження Переліку і обсягів (вартості/ваги/кількості) обмежених або заборонених до переміщення через лінію розмежування та до/з гуманітарно-логістичних центрів товарів, а також товарів, які можуть бути віднесені до особистих речей» Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України установлено, що фізична особа може переміщувати готівкові кошти з: тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях (далі - тимчасово окуповані території) на контрольовані Україною території у сумі, що не перевищує 50 000 гривень, або еквівалентній сумі, в тому числі в іноземній валюті, без підтверджувальних документів про їх походження, а також у сумі, що перевищує 50 000 гривень, або еквівалентній сумі, в тому числі в іноземній валюті, за умови погодження переміщення цих коштів з представниками координаційного центру відповідно до законодавства; контрольованих Україною територій на тимчасово окуповані території у сумі, що не перевищує 50 000 гривень, або еквівалентній сумі, в тому числі в іноземній валюті без підтверджувальних документів про їх походження.
Аналізуючи зазначені норми законодавства можна дійти висновку, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-3 КУпАП, зокрема переміщення грошових коштів в сумі понад 50000 гривень, або еквівалентній сумі, в тому числі в іноземній валюті, на тимчасово окуповану територію утворюють дії особи, яка не може підтвердити їх походження.
З протоколу про адміністративне правопорушення слідує, що 08 серпня 2020 року о 11 год. 10 хв., ОСОБА_1 , прямуючи з м. Слов'янськ до м. Антрацит, перетинаючи КПВВ «Станиця Луганська» у пішому порядку у особистих речах здійснював переміщення грошових коштів у розмірі 77 000 гривень. Потім вищезазначені грошові кошти, відповідно до квитанції №73, було зараховано на рахунок ДФС у Луганській області.
При цьому в матеріалах справи відсутні будь які докази відсутності у ОСОБА_1 документів, підтверджуючих походження грошових коштів на час перетину лінії зіткнення, та те, що йому пропонувалось надати такі підтвердження.
Необхідно зауважити, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ст. 129 Конституції України, розгляд і вирішення справ у судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів та у доведеності перед судом їх переконливості, при цьому в ст. 62 Конституції України унормовано, що винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку, обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, всі сумніви стосовно доведеності вини особи тлумачаться на її користь. За змістом ст.ст. 7, 254, 279 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше яке на підставах і в порядку, встановлених законом; розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Аналогічного роду положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
В контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (Заява № 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
В той же час, у справі «Barbera, MesseguandJabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту, тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Відповідно до п.1 ч.1ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Відтак, належні та допустимі докази винуватості останнього у порушенні порядку переміщення грошових коштів через лінію розмежування матеріал про адміністративне правопорушення не містить, тому суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.204-3 КУпАП та провадження по справі про адміністративне правопорушення необхідно закрити.
Керуючись ч. 1 ст.204-3, ст.247, КУпАП, -
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч. 1 ст.204-3 КУпАП - закрити за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Грошові кошти в сумі 77 000 гривень, вилучені до ГУ ДФС в Луганській області відповідно до протоколу вилучення (додаток до протоколу про адміністративне правопорушення №233 від 08 серпня 2020 року ), квитанція №73, - повернути ОСОБА_1 .
Постанова може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду безпосередньо або через Біловодський районний суд Луганської області протягом десяти днів з дня її проголошення.
СУДДЯ: Г.В.Булгакова