Справа № 405/4880/20
Провадження №2/405/724/20
19 жовтня 2020 року Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:
головуючого судді Іванової Л.А.
при секретарі Нетесі С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницький в порядку прощеного позовного провадження цивільну справу № 405/4880/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментівна утримання дитини, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Ленінського районного суду м. Кіровограда з даним позовом, в якому просить:
розірвати шлюб, укладений між нею та ОСОБА_2 , зареєстрований 26 липня 2013 року у Кіровському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кіровоградського міського управління юстиції, актовий запис за №377;
стягнути з ОСОБА_2 на її (позивача) користь аліменти на утримання малолітньої дитини - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня подачі позову і до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування позову зазначила, що 26 липня 2013 року між нею (позивачем) та відповідачем ОСОБА_2 було укладено шлюб, який зареєстровано у Кіровському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кіровоградського міського управління юстиції, актовий запис за №377. При цьому, від фактичних шлюбних відносин мають малолітню дитину - доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач вказала, що останнім часом спільне життя з відповідачем не склалося, внаслідок того, що між ними перестало існувати взаєморозуміння, так як кожний з них має різні погляди на сімейне життя, ведення спільного господарства та утримання дитини, у зв'язку з чим вони припинили між собою фактичні шлюбні відносини, перестали вести спільне господарство, підгрунтя до порозуміння та відчуття любові та поваги один до одного, - втрачені, проживають окремо, шлюб носить лише формальний характер, подальше його збереження чи примирення неможливі, сім'я фактично розпалась, в зв'язку з чим виникла необхідність в юридичному оформленні розлучення. Окрім того, зазначила, що малолітня дитина знаходиться на її (позивача) утриманні, в свою чергу, відповідач належним чином не допомагає у вихованні та матеріальному забезпеченні дитини, не надає достатніх коштів на її (дитини) утримання, у зв'язку з чим є необхідним стягувати аліменти з відповідача на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини його (відповідача) всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою суду від 01 вересня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) в судове засідання сторін.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання подала заяву, зареєстровану судом за вх.№23696 від 19.10.2020 року про розгляд справи за її відсутності, в якій також зазначила, що позовні вимоги підтримує. Просить позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання подав заяву, зареєстровпу судом за вх.№23700 від 19.10.2020 року, в якій просив розглянути справу за його відсутності. Позов визнав.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Враховуючи подані учасниками справи заяви, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, з'ясувавши підстави та предмет позову, характер спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернулася позивач, виходячи з положень ст.12 та ст.13 ЦПК України, за якими цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів та доведення перед судом їх переконливості, при цьому суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів сторін, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що сторони зареєстрували шлюб 26 липня 2013 року у Кіровському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кіровоградського міського управління юстиції, про що складено відповідний актовий запис №377 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , шлюбно-сімейні стосунки не підтримують, намірів відновлювати їх не мають, проживають окремо.
Також встановлено, що від фактичних шлюбних відносин сторони мають малолітню дитину - доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , видане Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Кіровоградській області, про що в Книзі реєстрації народжень 29 червня 2011 року зроблено відповідний актовий запис за №1121.
Батьками дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в свідоцтві про народження зазначені в графі «Батько» - ОСОБА_2 , в графі «Мати» - ОСОБА_1 .
Сімейні стосунки між подружжям не склалися, що призвело до фактичного припинення шлюбних відносин та ведення спільного господарства.
За вказаних вище обставин та підстав позову, зазначених позивачем причин для розірвання шлюбу з відповідачем, серед яких позивач зазначиларізні погляди на сімейне життя, ведення спільного господарства та утримання дитини, втрату між ними взаєморозуміння та поваги один до одного, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя, збереження шлюбу сторін суперечить інтересам подружжя, і, зокрема, позивача, якою пред'явлено позов до суду про розірвання шлюбу з відповідачем.
Відповідно до ч.1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч.2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
При цьому, судом під час судового розгляду справи з наявних у суду матеріалів не встановлено наявності обставин, визначених ч. 2 ст. 110 СК України, за яких позов про розірвання шлюбу не може бути пред'явлений.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
За викладених обставин, враховуючи фактичні взаємини подружжя, припинення сторонами шлюбно-сімейних відносин та небажання позивача їх відновлювати, дійсні причини пред'явлення позову про розірвання шлюбу, волевиявлення позивача припинити шлюбні відносини, про що свідчить подана позивачем заява, враховуючи також ту обставину, що рішення позивача про розірвання шлюбу та пред'явлення з цього приводу позову до суду прийнято з усвідомленням нею його наслідків, відповідачем до суду не подано будь-яких заперечень щодо пред'явлених позивачем позовних вимог про розірвання шлюбу, та у поданій до суду заяві відповідач не заперечував щодо розірвання шлюбу з позивачем, виходячи при цьому також з відсутності у взаєминах сторін морально-правової основи шлюбу, до якої належать почуття взаємної любові та поваги, взаємодопомоги, взаєморозуміння, довіри, підтримки та піклування, суд дійшов висновку про те, що шлюб між сторонами носить суто формальний характер, подальше спільне життя і збереження шлюбу та шлюбно-сімейних відносин суперечить інтересам подружжя, після розірвання шлюбу не будуть порушені особисті права сторін, а також права та інтереси їх малолітньої дитини, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
Крім того, позивачем пред'явлено також позовні вимоги до відповідача про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, які підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).
Крім того, відповідно до ч.2 ст.141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, причому відповідно до ч.1 ст.191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше, за заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Крім того, відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року „Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 СК України) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК України), і виплачуються щомісячно. Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина, або інші обставини, що мають істотне значення.
На підставі вищевикладеного, враховуючи, що обов'язок утримувати дитину до досягнення дитиною повноліття є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, при цьому, припинення фактичних шлюбних відносин між батьками, а так само проживання їх окремо від дитини, - не впливає на обсяг їхніх прав та не звільняє від виконання обов'язків щодо останньої, приймаючи до уваги, що дитина проживає разом з позивачем та знаходиться на утриманні позивача, при цьому, судом під час розгляду справи не встановлено наявності обставин, за існування яких відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є молодою, здоровою та працездатною особою, не мав би можливості сплачувати аліменти, а також інших обставин, визначених ст.182 СК України, які мають прийматися судом до уваги при розгляді питання про стягнення аліментів, крім того, в поданій на адресу суду заяві відповідач не заперечував щодо стягнення з нього аліментів на утримання малолітньої доньки в розмірі, визначеному позивачем, враховуючи також, що мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на підставі чого суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині стягнення аліментів з відповідача на утримання малолітньої дитини - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів доходів (заробітку) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, обґрунтовані, ґрунтуються на вимогах закону, в зв'язку з чим підлягають задоволенню.
При цьому, судом відзначається, що відповідно до ст. 186 СК України за заявою платника аліментів або за власною ініціативою орган опіки та піклування перевіряє цільове витрачання аліментів. У разі нецільового витрачання аліментів платник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.
Крім того, відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з п.1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в частині суми платежу за один місяць.
Питання розподілу судових витрат слід вирішити відповідно до положень ч.6 ст. 141 ЦПК України, якими передбачено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на підставі чого з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 840 грн. 80 коп. за позовну вимогу про розірвання шлюбу. Крім того, враховуючи, що позивач відповідно до положень Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору при поданні до суду позову про стягнення аліментів, у зв'язку з чим судовий збір в розмірі 840 грн. 80 коп. за позовну вимогу про стягнення аліментів підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.
Відповідно до ст.ст. 110, 112, 141, 180, 182, 183, 191 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 4, 5, 7, 10, 12, 13, ст.ст.77-80, 81, 95, 133, 141, 235, 258, 259, 263, 264, 265, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментівна утримання дитини, - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 26 липня 2013 року у Кіровському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кіровоградського міського управління юстиції, про що складено відповідний актовий запис №377.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , судовий збір в розмірі 840 грн. 80 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , аліменти на утримання малолітньої дитини - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів доходів (заробітку) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 13 серпня 2020 року, і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь держави судовий збір в розмірі 840 грн. 80 коп.
Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з підстав, передбачених ч.ч.2, 3 ст.354 ЦПК України.
Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції, яким є Кропивницький апеляційний суд через Ленінський районний суд м. Кіровограда.
Суддя Ленінського
районного суду
м. Кіровограда Лілія Андріївна Іванова