Справа № 404/7515/19
Номер провадження 2/383/184/20
26 жовтня 2020 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області у складі: головуючого судді - Замши О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Машкової О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в місті Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 23.02.2018 року,-
Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до суду з позовними вимогами до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту.
Позовну заяву обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 в порушення умов договору від 23.02.2018 року, укладеного між сторонами, допустила заборгованість за кредитом, яка станом на 14.07.2019 року становить 12108 грн. 21 коп. Оскільки відповідач порушує взяті на себе за вказаним договором зобов'язання й не повертає заборгованість добровільно, позивач просить стягнути з неї заборгованість за договором кредиту та судові витрати у справі на його користь.
Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області 17.03.2020 року справу прийнято до розгляду та вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, від представника позивача до суду надійшла заява, в якій просить розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд їх задовольнити. Не заперечив проти винесення заочного рішення по справі.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася засобами поштового зв'язку. Крім цього, виклик відповідача в судове засідання здійснено шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України. До суду від відповідача не надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, та не надійшло інформації про причини неявки, тому її неявка в судове засідання визнана судом без поважних причин. Відзив на позовну заяву, в порядку ст. 178 ЦПК України відповідачем подано не було.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
При викладених обставинах суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, яка сповіщена про розгляд справи належним чином, від якої не надійшло повідомлення про причини неявки, ухваливши заочне рішення у справі, зі згодою позивача, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, так як надані позивачем докази є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Суд, дослідивши обставини справи в їх сукупності, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Судом встановлено, що 23.02.2018 року між Банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір шляхом підписання 23.02.2018 року заяви, в якій зазначено, що відповідач погодилася, що дана заява разом з «Умовами кредитування» та «Тарифами банку» складають між нею та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується її особистим підписом у заяві (а.с.8).
За твердженням позивача ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 300 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
З розрахунку заборгованості, наданого позивачем вбачається, що відповідач в порушення умов вказаного договору заборгувала позивачу станом на 14.07.2019 року 12108 грн. 21 коп., яка складається з наступного: 8059 грн. 70 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 2641 грн. 12 коп. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 354 грн. 62 коп., заборгованість за нарахованими відсотками, заборгованість за пенею за прострочене зобов'язання, пенею за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. - відсутня, а також штрафи відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг 500 грн. штраф (фіксована частина), 552 грн. 77 коп. - штраф (процентна складова).
Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК України).
Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець. Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
В даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (23.02.2018 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (15 жовтня 2019 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками за користування кредитом та штрафам суд зазначає наступне.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Отже, в разі укладення договору, кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість по відсоткам за користування кредитом, а також штрафи.
Проте у анкеті-заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 23.02.2018 року, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді сплати процентів за користування кредитними коштами та неустойки (штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна" "Універсальна, 30 днів пільгового періоду". Проте, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (штрафів), та саме у зазначеному в доданих банком до позовної заяви документах розмірах і порядках нарахування.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитом та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Вказана правова позиція потверджена постановою Великої палати Верховного Суду № 342/180/17 від 03 липня 2019 року.
Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Конституцією України передбачено, що всі рівні перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (статті 24 та 129).
Виходячи зі змісту ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.
У зв'язку із цим, такі Умови та правила надання банківських послуг і Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами Договору від 23.02.2018 року.
Отже, позов є обґрунтованим в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором від 23.02.2018 року в сумі 10700 грн. 82 коп., яка складається з наступного: 8059 грн. 70 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 2641 грн. 12 коп. - заборгованість за простроченим тілом кредиту, водночас у задоволенні інших позовних вимог необхідного відмовити.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 1698 грн. 16 коп.
Керуючись ст.ст. 141, 263, 264, 265, 280-289 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 23.02.2018 року в сумі 10700 грн. 82 коп., яка складається з наступного: 8059 грн. 70 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 2641 грн. 12 коп. - заборгованість за простроченим тілом кредиту.
У задоволенні позовних вимог про стягнення 354 грн. 62 коп. - заборгованості за нарахованими відсотками та штрафам в сумі 1052 грн. 77 коп. - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір в розмірі 1698 грн. 16 коп.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У відповідності до п.п. 15.5 ч.1 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Бобринецький районний суд Кіровоградської області).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Найменування сторін:
- позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приват Банк» місце знаходження: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, п.і. 01001, ідентифікаційний код юридичної особи № 14360570;
- відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Повне судове рішення складено 26.10.2020 року.
Суддя О.В. Замша