Справа № 352/1689/20
Провадження № 3/352/1129/20
23.10.2020м. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області в складі судді Гриньків Д.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Тисменицького ВП ГУНП в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за статтею 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення(далі - КУпАП),-
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії АА №319309 від 17.08.2020 року вбачається, що ОСОБА_1 17.08.2020 в 09 год. 21 хв. на перехресті вулиць Галицька та Незалежності в с. Угринів Тисменицького району Івано-Франківської області здійснював маршрутним транспортним засобом Mercedes - Benz B12D номерний знак НОМЕР_1 за маршрутом «Єзупіль - Івано-Франківськ» перевезення пасажирів понад кількість передбачених технічними характеристиками сидячих місць (20 місць) в кількості 29 чоловік чим порушив (п.7 постанови Кабінету Міністрів України №392 від 20.05.2020), Постанови КМУ від 22.07.2020 р. №641, зі змінами від 12.08.2020 №712, відповідальність за що передбачена ст.44-3 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнав, пояснив, що він не здійснює підприємницьку діяльність, є найманим працівником, а відтак оскільки до його посадових обов'язків не входить здійснення контролю за дотриманням карантинних заходів, він не може ннести адміністративну відповідальність за ст.44-3 КУпАП.
Дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши всі зібрані по справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з врахуванням всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, приходжу до висновку, що провадження в справі відповідно до п.1 ст.247 КУпАП підлягає закриттю виходячи з наступного.
Відповідно до змісту вимог ст.245 КУпАП, завданням судді при розгляді справи про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з положеннями статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення.
Стаття 44-3 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Вищевказана норма не визначає конкретних правил карантину, за порушення яких настає відповідальність, проте такі правила встановлюються відповідними актами законодавства.
Так суд зазначає, що в протоколі про адміністративні правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 порушено (п.7 постанови Кабінету Міністрів України №392 від 20.05.2020), Постанови КМУ від 22.07.2020 р. №641, зі змінами від 12.08.2020 №712.
При цьому, оскільки стаття 44-3 КУпАП є бланкетною нормою у протоколі про адміністративне правопорушення необхідно чітко зазначати норму, якою передбачені відповідні правила карантину.
Одночасно суд не приймає до уваги те, що особа яка складала протокол, зазначила як норму, що встановлює таке правило, п.7 постанови Кабінету Міністрів України №392 від 20.05.2020, так як дана норма на момент складення протоколу не була чинною. Крім того остання в протоколі взята в душки.
Щодо зазначення Постанови КМУ від 22.07.2020 р. №641, зі змінами від 12.08.2020 №712 то суд зазначає, що в даному випадку уповноваженою особою не зазначено жодного пункту та підпункту даних нормативно правових актів.
Разом з тим слід зазначити, що розглядаючи адміністративні матеріали, які направлені до суду з метою притягнення винної особи до адміністративної відповідальності і які визнані органом, що їх направляє достатніми для досягнення поставленої мети, суд не може вийти за межі обвинувачення або уточнити в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунути певні розбіжності або неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки в такому випадку суд перебиратиме на себе функції сторони обвинувачення, чим порушить принцип рівності сторін і вимоги змагальності процесу. За таких обставин особа буде позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом. Навпаки, вона буде змушена захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується.
Крім того суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 суду надано трудовий договір від 15.07.2016 року, укладений між ним та ФОП ОСОБА_2 , довідку за №30 від 19.10.2020 та витяг із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань із яких вбачається, що особа, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності є найманим працівником, а перевезення на маршруті здійснюється ФОП ОСОБА_2 .
Відтак, оскільки з наданих документів судом не встановлено покладення на ОСОБА_1 обов'язків щодо здійснення контролю за дотриманням карантинних заходів, особою, яка здійснює такий контроль є особа, яка здійснює підприємницьку діяльність, тобто ФОП ОСОБА_2 .
При цьому в процесі доказування вини, доцільно керуватись принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України»(з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282.
Відтак, доказування має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Згідно приписів ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, доказів, відповідно до ст. 251 КУпАП, які вказують на вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення передбаченого ст. 44-3 КУпАП, матеріали справи не містять, а відтак провадження підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 22, 284, 294 КУпАП, суддя, -
Провадження в справі відносно ОСОБА_1 за ст. 44-3 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Тисменицький районний суд Івано-Франківської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Гриньків Д.В.