Справа 350/1043/20
Номер провадження 3/350/430/2020
23 жовтня 2020 року селище Рожнятів
Суддя Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області Калиній Г.В. розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Рожнятівського ВП Калуського ВП ГУ НП України у Івано-Франківській, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , не працюючого, громадянина України, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 231070, 24 липня 2020 року, приблизно о 06 годині 51 хвилина, у селищі Рожнятів по вул. 8 Березня, Рожнятівського району, Івано-Франківської області, ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Ford Fiesta», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи у стані з явними ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі відмовився, внаслідок чого порушив п. 2.5 ПДР України.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні даного правопорушення не визнав та пояснив, що 24 липня 2020 року близько 07 години ранку він знаходився поблизу цеху, що в селищі Рожнятів по вул. 8 Березня. Його товариш, який керував автомобілем марки «Ford Fiesta», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , зайшов у приміщення цеху по інструменти, а він його чекав, а саме сів на водійське місце та увімкнув музику в машині. В цей час до нього під'їхали працівники поліції та попросили надати їм для перевірки документи на транспортний засіб. Так як автомобіль належав йому, то він надав поліцейським документи, які вони просили. Після цього поліцейські стали наполягати, щоб він пройшов тест на факт вживання алкоголю на місці зупинки за допомогою технічного засобу. У відповідь він їм пояснив, що автомобілем не керував, що машина вже тривалий час стоїть припаркована із заглушеним мотором, а водій знаходиться в приміщенні цеху. Однак поліцейські стали й надалі наполягати на проходженні тесту. Він не здійснював керування автомобілем, тому вважав таку вимогу працівників поліції незаконною, про що їм неодноразово наголошував. Проте поліцейські його пояснення до уваги не прийняли, увімкнули нагрудну камеру, залучили двох свідків та склали відносно нього протокол за відмову від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння. Вважає, що протокол був складений відносно нього безпідставно та з порушенням встановленого порядку. Просить провадження у справі закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Свідок ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що 24 липня 2020 року приблизно о 07 годині він на власному автомобілі їхав по справах. У селищі Рожнятів, неподалік бази, його зупинили поліцейські, та попросили проїхати за ним, мотивуючи тим, що їм потрібна допомога. Приїхавши на місце, яке вказали поліцейські, він вийшов з машини та побачив ОСОБА_1 , якого він особисто до того випадку не знав. Він сидів у автомобілі, а працівник поліції запропонував йому пройти тест за допомогою технічного приладу , на що він відмовився. Після цього він розписався у протоколі та в бланку з письмовими поясненнями та з дозволу поліцейських поїхав з місця події. При цьому він не бачив, щоб ОСОБА_1 здійснював керування транспортним засобом, коли він прийшов на місце його зупинки, то останній сидів у машині та слухав музику, дверцята в авто були відчинені.
Вислухавши пояснення особи, відносно якої складено протокол та вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що провадження у справі слід закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2, 3 с.62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При цьому, ЄСПЛ у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» вказав, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Згідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУаАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» звертається увага суду на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП наступає за керування транспортними засобами особами які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Отже, обов'язковою ознакою об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого вказаною частиною даної статті КУпАП, є керування транспортним засобом особою, що перебуває в стані сп'яніння або відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Згідно п. 27 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23.12.2005 року №4 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, також про адміністративні правопорушення на транспорті», керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу.
ОСОБА_1 стверджує, що автомобілем марки автомобілем марки «Ford Fiesta», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , чи будь-яким іншим транспортним засобом не керував, поліцейські підійшли до нього, коли він знаходився у салоні вказаного автомобіля і слухав музика та чекав водія, який на деякий час відійшов у справах, в той час, коли транспортний засіб стояв припаркований, а водій знаходився в цеху.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Отже відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення.
відповідно до вимог «Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них» застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою, в тому числі попередження, виявлення або фіксування правопорушення.
З оглянутого в судовому засіданні відеозапису, знятого за допомогою нагрудних відеокамер працівниками поліції, вбачається що запис події розпочинається 0 07 годині 11 хвилин фразою поліцейського: «Відновлюється відео фіксація». В цей час ОСОБА_1 знаходився в автомобілі: сидів боком по відношенню до керма, дверцята машини при цьому були відчинені. Відео триває 04 хвилини 18 секунд. Момент зупинки автомобіля на відео не зафіксований. Будь яких інших файлів з відеозаписами доданий до матеріалів справи компакт-диск не містить.
Аналізуючи відеозапис, є підстави стверджувати, що працівник поліції, не відразу розпочали відеофіксацію правопорушення та припинили її передчасно, що є порушенням Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них» якою передбачено, що фіксація правопорушення повинна вестися від початку і до кінця, тобто від зупинки транспортного засобу і до вручення протоколу правопорушнику.
Будь-яких доказів факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння органом, що направив адміністративні матеріали, суду не надано. Отже в поліцейських не було підстав вимагати від ОСОБА_1 проходження огляду на стан сп'яніння та відповідно складати протокол про адміністративне правопорушення за відмову від проходження оглдяу.
Із врахуванням положень і тлумачень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
В силу вимог ч. 4 ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.
На думку суду, застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КпАП України обставиною, що виключає провадження в справі про адміністративне правопорушення є відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин є недоведеною вина ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, а тому провадження у справі слід закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 247 ч.1 п. 1, 266, 268, 279, 283, 284 КУпАП,
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 130 ч. 1 КУпАП за відсутністю події і складу даного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Рожнятівський районний суд протягом десяти днів з часу її постановлення.
Суддя Г.В. Калиній