Справа №345/5048/19
Провадження № 1-кп/345/128/2020
23.10.2020 м. Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12018090170001295 про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , освіта середня, розлученого, не працюючого, громадянина України, згідно ст. 89 КК України не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , освіта середня, розлученого, не працюючого, громадянина України, згідно ст. 89 КК України не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , освіта середня, розлученого, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, не працюючого, громадянина України, згідно ст. 89 КК України не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 122 КК України,
з участю прокурора ОСОБА_6 ,
потерпілого ОСОБА_7 ,
представника потерпілого ОСОБА_8 ,
обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
02.11.2018 близько 14.00 год. ОСОБА_3 перебував в смт. Войнилів по вул. Галицька неподалік магазину «Крамниця», що по вул. Шевченка, 71, де зустрів ОСОБА_7 . В ході розмови ОСОБА_3 , маючи прямий умиел, направлений на грубее порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, проявляючи особливу зухвалість та зневажливе ставлення до існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності. Використавши незначний привід, а саме звинувачення щодо крадіжки ним чужого майна, вступив із ОСОБА_7 у словесний конфлікт.
Під час конфлікту ОСОБА_3 зателефонував до своїх братів ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , яким повідомив про своє місцезнаходження та попросив допомоги.
ОСОБА_5 та ОСОБА_4 підбігли та приєдналися дл протиправних дій свого брата.
ОСОБА_5 , перебуваючи в громадському місці - на проїзній частині дороги, безпричинно, діючи з особливою зухвалістю, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповааги до суспільства, умисно наніс ОСОБА_7 удар кулаком правої руки в ділянку підборіддя справа, спричинивши останньому фізичний біль.
Після цього ОСОБА_4 безпричинно, застосовуючи фізичну силу умисно наніс ОСОБА_7 удар кулаком правої руки в ділянку носа, спричинивши ОСОБА_7 тілесні ушкодження, які згідно висновку експерта № 223/265/18 р. - Д від 18.09.2019 відносяться до легких тілесних ушкоджень, які викликали короткочасний розлад здоров'я.
Не припиняючи свої хуліганські дії, з метою спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх наслідки, наніс потерпілому ОСОБА_7 удар правою ногою в ділянку правої руки, а саме у нігтьову пластину 1-го пальця правої кисті, спричинивши потерпілому згідно висновку експерта № 223/265/18 р. - Д від 18.09.2020 легкі тілесні ушкодження.
В подальшому ОСОБА_4 спільно з братами ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що виразилися у зневажливому ставленні до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, діючи з особливою зухвалістю, безпричинно, з метою самовираження в очах сторонніх осіб, умисно повалили ОСОБА_7 на землю та нанесли йому ряд ударів ногами в ділянку голови та тіла, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді синців в ділянці голови, лівої руки та спини, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Крім цього, в ході даного конфлікту ОСОБА_5 , діючи умисно, з хуліганських спонукань та з метою спричинення тілесних ушкоджень, наніс ОСОБА_7 удар правою рукою в ділянку підборіддя, спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому кута нижньої щелепи справа, які згідно висновку експерта № 223/265/18 р. - Д від 18.09.2019 відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які призвели до тривалого розладу здоров'я і мають ознаки небезпеки для життя в момент спричинення.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 296 КК України, тобто як хуліганство, вчинене групою осіб, а саме грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю. Дії ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 296 КК України, тобто як хуліганство, вчинене групою осіб, а саме грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, та за ч. 1 ст. 122 КК України як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 Кримінального кодексу України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
Обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судовому засіданні вину у пред'явленому обвинуваченні визнали повністю, розкаялися у вчиненому, просили суворо їх не карати. Цивільний позов визнали частково та згідні відшкодувати завдану їхніми протиправними діями матеріальну шкоду, розмір моральної шкоди вважають завищеним.
Крім визнання вини обвинуваченими, їх вина у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень повністю доведена у судовому засіданні сукупністю доказів, зокрема показаннями потерпілого, свідків та письмовими доказами.
Потерпілий ОСОБА_7 пояснив суду, що 02.11.2018 близько 14.00 год. неподалік магазину «Крамниця» в смт. Войнилів він зустрів ОСОБА_3 , з яким почав розмову та пробував з'ясувати питання щодо вчинення ним крадіжки. Однак ОСОБА_3 зателефонував своїм братам ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та попросив їх допомогти, після чого продовжив з ним словесний конфлікт. Коли підійшли брати, то почалася бійка, його повалили на землю та наносили йому побої. Біля брами ОСОБА_9 обвинувачений ОСОБА_5 наніс йому удар кулаком у підборіддя. Позов підтримав у повному обсязі, щодо призначення покарання обвинуваченим покладався на розсуд суду.
Свідок ОСОБА_10 , яка працює продавцем у крамниці, повідомила суду, що бачила, як потерпілий ОСОБА_7 хотів поговорити із обвинуваченим ОСОБА_3 обвинувачений подзвонив по телефону, після чого продовжив спілкуватися з ОСОБА_7 на вулиці. Через 15 хвилин підійшли його брати і потерпілий почав втікати, коли побачив їх, а обвинувачені побігли за ним.
З показань свідка ОСОБА_9 суду відомо, що крамниця знаходиться на відстані близько 60 метрів від його домогосподарства. Під час конфлікту між потерпілим та обвинуваченими він порався біля будинку і чув крики. Через деякий час він побачив як ОСОБА_11 вдарив потерпілого і у останнього пішла кров з носа. Тоді ОСОБА_7 , який втікав, забіг до нього на подвір'я, а за ним хотіли забігти і обвинувачені, однак він їх не пустив. Чи наносили потерпілому удари інші обвинувачені він не бачив.
Свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_13 не надали суду жодних доказів щодо предмета доказування.
Надані в судовому засіданні потерпілим ОСОБА_7 показання підтверджуються протоколом проведення слідчого експерименту від 17.09.2019 з фототаблицями до нього (а.с. 104-108).
Також протоколом проведення слідчого експерименту від 19.09.2019, проведеним із свідком ОСОБА_9 , зафіксовані обставини вчинення обвинуваченими протиправних дій щодо потерпілого ОСОБА_7 (а.с. 109-11).
Протоколом огляду місця події від 10.09.2019 та фототаблицями до нього зафіксоване місце неподалік магазину «Крамниця» по вул. Шевченка, 71 в смт. Войнилів Калуського району Івано-Франківської області, де відбувся конфлікт між обвинуваченими та потерпілим (а.с. 112-114).
Також згідно висновку експерта № 223/265/18 р.-Д у потерпілого ОСОБА_7 були наявні тілесні ушкодження: закритий перелом кута нижньої щелепи справа, що відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що викликали тривалий розлад здоров'я і не є небезпечними для життя в момент спричинення, закритий перелом кісток носа із зміщенням кісткових відламків, що відноситься до легких тілесних ушкоджень, що викликали короткочасний розлад здоров'я, рани та синці в ділянці голови, синець в ділянці лівої руки, синець в ділянці спини, крововилив під нігтьову пластину 1-го пальця правої кисті, які відносяться до легких тілесних ушкоджень (а.с. 115-118).
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У своєму рішенні «Кобець проти України» від 14.02.2008 року Європейський суд з прав людини наголошує, що при оцінці доказів суд застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Проаналізувавши досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтверджується матеріалами кримінальної справи та здобутими судом доказами, які узгоджуються між собою.
До пом'якшуючих вину обвинувачених обставин суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.
Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.
Призначаючи покарання ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який на «Д» обліку в нарколога та психіатра не числиться, позитивно характеризується за місцем проживання, думку потерпілого щодо покарання.
Призначаючи покарання ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винуватого, який на «Д» обліку в нарколога та психіатра не числиться, позитивно характеризується за місцем проживання, думку потерпілого щодо покарання.
Призначаючи покарання ОСОБА_5 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винуватого, який має на утриманні двох малолітніх дітей, на «Д» обліку в нарколога та психіатра не числиться, позитивно характеризується за місцем проживання, думку потерпілого щодо покарання.
Враховуючи вимоги ст. 65 КК України щодо необхідності й достатності призначення покарання для виправлення особи та попередження нових злочинів, суд приходить до переконання, що виправлення і перевиховання обвинувачених можливі при їх ізоляції від суспільства, та вважає за доцільне обрати їм покарання у виді обмеження волі.
Приймаючи до уваги, що ОСОБА_5 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені різними статтями Особливої частини Кримінального кодексу України, суд, призначивши покарання за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання із врахуванням ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, та вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання у виді обмеження волі.
Також враховуючи вищенаведені пом'якшуючі вину обставини та дані про особу, суд вважає за доцільне звільнити ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням згідно ст. 75 КК України, встановивши їм іспитовий строк.
Також потерпілий ОСОБА_7 пред'явив цивільний позов, в якому просить стягнути з обвинувачених на його користь в солідарному порядку 13 221,75 гривень матеріальної шкоди, 50 000,00 гривень моральної шкоди, а також 6 000,00 гривень витрат на правничу допомогу.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
На підтвердження розміру завданої матеріальної шкоди та понесених внаслідок даного конфлікту витрат потерпілий долучив до матеріалів справи квитанції та фіскальні чеки (а.с. 33, 35, 36), а тому суд вважає, що з відповідачів слід стягнути в солідарному порядку понесені ним витрати на загальну суму 13 221,75 гривень.
Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Судом встановлено, що потерпілому ОСОБА_7 злочинними діями обвинувачених заподіяно моральну шкоду внаслідок перебування в медичному закладі та тривалому періоді реабілітації, порушення його звичайного способу життя, а тому виходячи з принципу співмірності, суд вважає, що цивільний позов підлягає частковому задоволенню на суму 10 000,00 гривень.
Також з обвинувачених слід стягнути солідарно на користь потерпілого витрати на правничу допомогу в розмірі 6 000,00 гривень, що підтверджується квитанціями (а.с. 34).
Питання про долю речових доказів вирішити згідно ст. 100 КПК України.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 368, 370 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, та призначити покарання у виді обмеження волі строком 1 (один) рік.
У відповідності до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання, встановивши іспитовий строк один рік.
Згідно ст. 76 КК України покласти на засудженого такі обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, та призначити покарання у виді обмеження волі строком 1 (один) рік.
У відповідності до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання, встановивши іспитовий строк один рік.
Згідно ст. 76 КК України покласти на засудженого такі обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 296 КК України та ч. 1 ст. 122 КК України, та призначити покарання:
-за ч. 2 ст. 296 КК України - 1 рік 6 місяців обмеження волі;
-за ч. 1 ст. 122 КК України - 1 рік обмеження волі
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді обмеження волі строком 1 рік 6 місяців.
У відповідності до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання, встановивши іспитовий строк 1 рік 6 місяців.
Згідно ст. 76 КК України покласти на засудженого такі обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Цивільний позов задоволити частково.
Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_2 , 13 221,75 гривень матеріальної шкоди, 10 000,00 гривень моральної шкоди, а також витрати на правничу допомогу в розмірі 6 000,00 гривень. В решті позову відмовити.
Речові докази: медичну карту стаціонарного хворого № 10292, рентгенограми - 5 шт., КТ-грами № 14900 - повернути законному володільцю.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а в разі подання апеляційної скарги - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок суду не скасований.
Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченими - у той же строк з дня отримання копії вироку.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченим та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя