Справа № 344/11723/20
Провадження № 2/344/3188/20
26 жовтня 2020 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Татарінової О.А.,
секретаря Кондратів Х.І.,
розглянувши у спрощеному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Представник АТ КБ «Приватбанк» звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 35496,42 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до договору № б/н від 08.05.2013 укладеного між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 , остання отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач не виконує свої зобов'язання за даним договором, а саме не надає своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками, що відображається у розрахунку заборгованості за договором, а тому внаслідок неналежного виконання відповідачем обов'язків за кредитним договором станом на 17.08.2020 року утворилася заборгованість у розмірі 35496,42 грн., з яких: 23910,50 грн. - заборгованість за тілом (в т.ч. простроченим тілом) кредиту, 8301,52 грн. - заборгованість за простроченими відсотками, 3284,40 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625. Виходячи з наведеного, АТ КБ «Приватбанк» просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на їх користь суму заборгованості у розмірі 35496,42 грн., а також понесені при зверненні до суду з позовом судові витрати по сплаті судового збору.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в позовній заяві просив розглядати справу за відсутності представника банку, проти ухвалення по справі заочного рішення не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Жодних заперечень проти позову, в тому числі відзиву на позовну заяву, від відповідача не надійшло.
Оскільки відповідач належним чином повідомлена про дату, час і місце судового розгляду, про причини свої неявки в судове засідання не повідомила, відзиву не подала, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд на підставі ст. 280 ЦПК України на місці ухвалив про заочний розгляд справи.
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 81 ЦПК України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа /кредитор/ зобов'язується надати грошові кошти /кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
08.05.2013 року ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «Приватбанк», з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала Заяву №б/н від 08.05.2013 року.
В позові Банк зазначив, що Відповідач ознайомилася з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою, підписавши Анкету-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг.
Щодо зміни кредитного ліміту Банк керується п. 2.1..2.3, п.2.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.
Власник картрахунку зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п. 1.1.50 Договору.
В заяві зазначено, що підписанням цієї анкети-заяви ОСОБА_1 відповідно до ст. 634 ЦК України у повному обсязі приєднується до Умов та правил надання банківських послуг ПАТ КБ «Приватбанк», які розміщено на офіційному сайті банку в мережі інтернет за адресою privatbank.ua, та які разом із пам'яткою клієнта і тарифами становлять договір банківського обслуговування, примірник якого вона отримала шляхом самостійного роздрукування.
Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку складає між нею та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві.
До кредитного договору банк додав витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та витяг з Умов та правил надання банківських послуг, розміщений на сайті https://privatbank.ua/terms
При укладанні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України.
Згідно з розрахунком заборгованості за договором б/н від 08.05.2013 року станом на 17.08.2020 року утворилася заборгованість у розмірі 35 496,42 грн., з яких: 23910,50 грн. - заборгованість за тілом (в т.ч. простроченим тілом) кредиту, 8301,52 грн. - заборгованість за простроченими відсотками, 3284,40 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
08.05.2013 року ОСОБА_1 ознайомившись з умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами Приватбанку підписала анкету-заяву і таким чином уклала із банком договір банківського обслуговування, за умовами якого отримала картку «Універсальна» у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок у розмірі 500 грн.
Факт отримання ОСОБА_1 кредитних коштів та користування ними підтверджується випискою з рахунку відповідача, а наявність заборгованості за кредитним договором - розрахунком заборгованості, який відповідачем не спростований. Вказаними письмовими документами доведено, що відповідач користувалася кредитними коштами, а первісно встановлений ліміт змінювався.
До позовної заяви, крім анкети-заяви, представник банку додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна CONTRACT», «Універсальна Gold» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які не підписані позичальником.
За змістом ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами 1, 2 статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
У анкеті-заяві позичальника ОСОБА_1 від 08.05.2013 року розмір процентної ставки не встановлено.
Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
Позивач, пред'являючи вимоги про погашення заборгованості за кредитним договором, просив крім тіла кредиту стягнути з відповідача заборгованість за процентами за користування кредитними коштами та за процентами, нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З аналізу наведеної норми слідує, що така передбачає можливість стягувати за прострочення виконання грошового зобов'язання проценти річних. Розмір процентів річних визначається сторонами в договорі. Якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення. Тобто, приписи ст. 625 ЦК України про розмір процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов'язання, є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Обґрунтовуючи позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за процентами, нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України зазначено відсоткова ставка 86,4% річних для картки «Універсальна» та 84,0% річних для картки «Універсальна голд», позивач у своїй позовній заяві посилався на п.2.1.1.2.12 витяг Умов та Правил, в редакції, що почала діяти з 01.03.2019 року. З розрахунку заборгованості встановлено, що сума 3284,40 грн., що становить заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України нарахована за відсотковою ставкою 84% річних.
Разом з тим, ні витяг з Тарифів банку, ні витяг з Умов та правил надання банківських послуг не містять підпису відповідача, а підписана нею анкета-заява, не містить умов кредитування, розміру відсоткової ставки, нарахування штрафних санкцій (пені, штрафу) за порушення виконання зобов'язання, а також розрахунку відсотків згідно ст. 625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобов'язання за ставкою 84% річних.
Крім того, матеріали справи не містять підтверджень того, що саме дані витяг з Тарифів та витяг з Умов та правил розуміла відповідач, ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів, нарахованих на прострочений кредит за ст. 625 ЦК України за ставкою 84% річних.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила надання банківських послуг, надані банком витяг з Тарифів та витяг з Умов та правил не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Надані позивачем Умови та правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою, і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих їй умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Враховуючи висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року у справі №342/180/17 (провадження №14-131цс19), та встановивши обставини того, що витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та витяг з Умов та правил надання банківських послуг, які містяться в матеріалах даної справи не містять підпису відповідача, суд дійшов висновку, що їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 08.05.2013 року шляхом підписання анкети-заяви.
Що стосується посилань представника позивача на те, що всі умови кредитування викладені в паспорті споживчого кредиту, який підписаний відповідачем, що свідчить про погодження всіх істотних умов договору, суд вважає необґрунтованими, оскільки хоча анкета-заява і містить відомості про те, що відповідач отримала картку «Універсальна» з кредитним лімітом 500 грн, проте паспорт споживчого кредиту не містить даних щодо якої саме кредитної картки встановлені умови кредитування. Зазначене, позбавляє суд встановити дійсні обставини справи, перевірити розрахунок заборгованості, та дійти обґрунтованого висновку про стягнення заборгованості.
Крім того, у паспорті споживчого кредиту вказано, що інформація, яка зазначена в паспорті зберігає чинність та є актуальною до 28.03.2020. Більш того, зі змісту цього паспорту слідує, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому Паспорті споживчого кредиту та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів тощо.
У третьому розділі Паспорту визначено максимальну суму ліміту на кредитній картці до 75000 грн., однак відсутні дані щодо фактичного ліміту, встановленого на конкретній кредитній картці.
У розділі 4 вказаного Паспорту зазначено, що реальна річна процентна ставка обчислена на основі припущення, що процентна ставка та інші платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит.
Отже, зазначений Паспорт споживчого кредиту містить узагальнену інформацію про умови кредитування та орієнтовану загальну вартість кредиту та передує укладенню кредитного договору з позичальником, оскільки передбачає проведення оцінки кредитодавцем кредитоспроможності споживача.
Таким чином, оскільки матеріали справи не містять інформації яку саме кредитну картку отримала ОСОБА_1 , то у суду відсутні підстави стягувати з відповідача проценти, нараховані на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України, за ставкою 84% річних, які передбачені паспортом споживчого кредиту.
За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Враховуючи, що підстав для висновку про те, що укладеним між сторонами договором було встановлено інший розмір процентів за ч. 2 ст. 625 ЦК України, немає, суд дійшов висновку, що позивач має право на стягнення з відповідача трьох процентів річних від простроченої суми, як визначено в ч. 2 ст. 625 ЦК України.
З розрахунку заборгованості видно, що проценти за ст. 625 ЦК України нараховувалися позивачем за період з 01.09.2019 року по 17.08.2020 року, тобто за день прострочки.
Розрахунок трьох процентів річних здійснюється за формулою: сума боргу х 3% : 365 х кількість днів.
Таким чином, три проценти річних відповідно до заявлених позовних вимог за період з 01.09.2019 року по 17.08.2020 року становлять суму 691,77 грн. (23910,50 х 3% : 365 х 352) і саме вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Таким чином, суд зазначає про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог і стягнення з боржника отриманого нею та непогашеного тіла кредиту в розмірі 23910,50 грн. та процентів, нарахованих на прострочений кредит згідно 2 ст. 625 ЦК України в сумі 691,77 грн., а в решті вимог позову слід відмовити.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими і підлягають до часткового задоволення.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідача також підлягає судовий збір в розмірі 2102 грн.
На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 524, 526, 527 ч.1, 530, 546 ч.1, 611, 612, 1054 ч. 2, 16, 20 Цивільного Кодексу України, ст.ст.12, 13, 141, 259, 263-265, 268, 280-282,288-289 ЦПК України, суд, -
Позов Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк», місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, суму заборгованості за кредитним договором б/н від 08.05.2013 року у розмірі 23910 (двадцять три тисячі дев'ятсот десять) гривень 50 копійок та проценти, нараховані на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України у розмірі 691 (шістсот дев"яносто одна) гривня 77 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк», місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102 гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: Акціонерне товариство Комерційний Банк «Приватбанк», місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1
Суддя Татарінова О.А.