Справа № 569/8888/20
26 жовтня 2020 року Рівненський міський суд
в особі судді - Ковальова І.М.
при секретарі - Соломон О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Рівненської міської ради, виконавчого комітету Рівненської міської ради, третя особа КП «Рівненське міське бюро технічної інвентаризації» про визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло, зобов'язання вчинити певні дії,-
В Рівненський міський суд з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Рівненської міської ради, виконавчого комітету Рівненської міської ради, третя особа КП «Рівненське міське бюро технічної інвентаризації» про визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло, зобов'язання вчинити певні дії звернувся ОСОБА_1 .
В судовому засіданні 30 липня 2020 року позивач заявлені позовні вимоги повністю підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просить суд їх задоволити та визнати недійсним свідоцтво про право власності на житло, видане виконавчим комітетом Рівненської міської ради №703 від 10.12.2003 в частині надання ОСОБА_1 у приватну спільну сумісну власність квартири за адресою АДРЕСА_1 ; КП «Рівненське міське бюро технічної інвентаризації» внести відповідні зміни у відомості та щодо реєстрації права власності на нерухоме майно стосовно ОСОБА_1 ; визнати, що квартира за адресою АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . В подальшому просив суд проводить розгляд справи у його відсутності, на підставі наявних письмових доказів у зв'язку з перебуванням у зоні ООС.
В судовому засіданні відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заявлені позовні вимоги повністю визнали та не заперечили проти їх задоволення.
В судовому засіданні представник відповідача Рівненської міської ради заявлені позовні вимоги позивача визнав, не заперечив проти їх задоволення та відмовився від раніше поданого відзиву на позов в якому просив суд відмовити в задоволенні позову.
В судове засідання представник відповідача виконавчого комітету Рівненської міської ради не з'явився. Про день та час розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином. Причин своєї неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань про перенесення розгляду справи до суду не подавав.
В судове засідання представник третьої особи КП «Рівненське міське бюро технічної інвентаризації» не з'явився, однак подав до суду письмове клопотання про розгляд справи без участі представника КП «РМБТІ».
Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та подані сторонами письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають до часткового задоволення виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач по справі ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується дослідженим в судовому засіданні свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 виданим 13 січня 1994 року Новородчицькою сільською радою Острозького району Рівненської області з якого вбачається, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Теремне Острозького району Рівненської області, про що зроблено запис за №1. Батьками записані ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
З дослідженого в судовому засіданні свідоцтва про право власності на житло виданого 10 грудня 2003 року вбачається, що Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради посвідчує, що квартира, яка знаходиться в АДРЕСА_1 дійсно належить на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_2 - 1/3 та членам його сім'ї ОСОБА_3 - 1/3, ОСОБА_1 - 1/3. Свідоцтво видане згідно з наказом від 10 грудня 2003 року №703.
З дослідженого в судовому засіданні витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП Рівненське міське бюро технічної інвентаризації №2502441 від 06 січня 2004 року вбачається, що квартира за адресою АДРЕСА_1 належить на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності / Наказ № 703 / 10.12.2003 / Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради по 1/3 частці кожному.
З дослідженої в судовому засіданні довідки від 01 червня 2020 року 1/273 за підписом командира військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_4 вбачається, що довідка видана лейтенанту ОСОБА_1 в тому, що він проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 з 22 січня 2018 року по теперішній час за адресою АДРЕСА_2 .
З дослідженого в судовому засіданні посвідчення серії НОМЕР_3 виданого 22 травня 2015 року за підписом начальника штабу - Першого заступника командувача Високомобільних десантних військ Збройних Сил України вбачається, що ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
На даний час позивач є військовослужбовцем та має право на отримання житла за місцем проходження військової служби в порядку, передбаченому ст.12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та ст.ст.5,12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.47 Конституції України кожен має право на житло.
Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Абзацом першим статті 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» визначено, що приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.
Статтею 23 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачено, що до об'єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, які використовуються громадянами на умовах найму.
Відповідно до ч.5 ст.5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз.
Частинами першою та четвертою статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачено, що приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд. Передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку), житлового приміщення у гуртожитку. Передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина. Передача житлових приміщень у гуртожитках у власність мешканців гуртожитків здійснюється відповідно до закону. Підготовку та оформлення документів про передачу у власність громадян квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках може бути покладено на спеціально створювані органи приватизації (агентства, бюро, інші підприємства).
Відповідно до п.п. 18, 20, 21, 23, 26 Положення про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян, затвердженого наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству 15.09.1992 №56, яке діяло на час виникнення спірних правовідносин, громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім'ї на умовах найму квартиру (одноквартирний будинок), звертається в орган приватизації або до створеного ним підприємства по оформленню документів, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію. При оформленні заяви на приватизацію квартири (будинку) громадянин бере на підприємстві, що обслуговує жилий будинок, довідку про склад сім'ї та займані приміщення. У довідці вказуються члени сім'ї наймача, які прописані та мешкають разом з ним, а також тимчасово відсутні особи, за якими зберігається право на житло. У довідці вказуються новонароджені, і на них розраховується норма площі, що передається безкоштовно, незалежно від строку їх народження та введення в дію Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду». Оформлена заява на приватизацію квартири (будинку) з доданою до неї довідкою про склад сім'ї та займані приміщення, а також документ, що підтверджує право на пільгові умови приватизації, подаються громадянином до органу приватизації місцевої державної адміністрації, виконкому місцевої Ради народних депутатів чи державного підприємства, організації, установи, де вони реєструються. На підставі оформленого розпорядження орган приватизації готує паспорт на квартиру, а на одноквартирний будинок - паспорт на домоволодіння, свідоцтво про право власності на житло та реєструє його у спеціальній реєстраційній книзі.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.3 ст.13 ЦК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до ч.1 ст.14 ЦК України (в редакції 1963 р., який діяв на час виникнення спірних правовідносин) за неповнолітніх, які не досягли п'ятнадцяти років, угоди укладають від їх імені батьки (усиновителі) або опікун. Вони вправі учиняти лише дрібні побутові угоди.
Судом встановлено, що на час приватизації квартири за адресою АДРЕСА_1 позивачу було дев'ять років, його інтереси представляли законні представники, але з документів з приватизації квартири не вбачається, хто саме був законним представником малолітньої дитини, про представництво малолітньої дитини в документах не йдеться взагалі.
Наказ Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради №703 від 10 грудня 2003 року порушує цивільні права позивача, позбавляє його можливості реалізувати своє право на приватизацію повноцінного житла (враховуючи те, що в дев'ятирічному віці позивач став власником фактично 1/3 частки квартири, загальною площею 48,0 кв. м, а виконуючи свій громадянський обов'язок перед Батьківщиною, отримав відповідні пільги).
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності суд вважає, що заявлені позовні вимоги позивачем підлягають до часткового задоволення в межах заявлених ним вимог і на підставі доказів, поданих ним в обґрунтування цих вимог, а також в межах розпорядження безпосередньо позивачем своїми правами щодо предмета спору, а не в розпорядженні правами відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які в свою чергу самостійно або через своїх представників можуть звернутись до суду за захистом своїх законних прав та інтересів.
Тому з цих підстав, суд вважає за необхідне скасувати наказ Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради від 10 грудня 2003 року №703 в частині приватизації квартири за адресою АДРЕСА_1 та визнати недійсним свідоцтва про право власності на житло видане 10 грудня 2003 року на підставі наказу УЖКГ ВК РМР від 10 грудня 2003 року №703.
В решті позовних вимог позивачу відмовити за їх безпідставністю.
Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оскільки при подачі позову до суду позивач звільнений від сплати судового збору, як учасник бойових дій, рішення прийнято на користь позивача, тому судові витрати слід стягнути з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в дохід держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,12,81,141,263,264,265,268,273,
354 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Рівненської міської ради, виконавчого комітету Рівненської міської ради, третя особа КП «Рівненське міське бюро технічної інвентаризації» про визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло, зобов'язання вчинити певні дії - задоволити частково.
Скасувати наказ Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради від 10 грудня 2003 року №703 в частині приватизації квартири за адресою АДРЕСА_1 (передачі у приватну спільну часткову власність ОСОБА_2 - 1/3 та членам його сім'ї - ОСОБА_3 - 1/3, ОСОБА_1 - 1/3.
Визнати недійсним свідоцтво про право власності на житло видане 10 грудня 2003 року на ім'я ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на підставі наказу Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради від 10 грудня 2003 року №703 про право власності на квартиру за адресою АДРЕСА_1 .
В решті позовних вимог позивачу відмовити за їх безпідставністю.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_4 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_5 солідарно судовий збір в розмірі 840,80 грн. та зарахувати до спеціального фонду Державного бюджету України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_6 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_4 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_5 .
Відповідач: Рівненська міська рада, м.Рівне, вул.Соборна, 12а, код ЄДРПОУ 34847334.
Відповідач: виконавчий комітет Рівненської міської ради, м.Рівне, вул.Соборна, 12а, код ЄДРПОУ 04057758.
Третя особа: КП «Рівненське міське бюро технічної інвентаризації», м.Рівне, вул.Шевченка, 45, код ЄДРПОУ 13973796.
Суддя Рівненського
міського суду І.М.Ковальов