(заочне)
26 жовтня 2020 року м. Рівне Справа № 569/12156/20
Рівненський міський суд Рівненської області в складі Левчука О. В.,
за участі секретаря судового засідання Крижова В. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2
про збільшення розміру аліментів
учасники справи у судове засідання не з'явилися
30 липня 2020 року до Рівненського міського суду надійшла на розгляд позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що рішенням Рівненського міського суду від 09.06.2010 у справі № 2-3879/10р шлюб між нею та відповідачем розірвано, стягнуто з відповідача на її користь аліменти на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 280, 00 грн щомісячно від його доходу, але не менше 30% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дати подачі заяви, а саме з 29.01.2010 та до повноліття дитини.
На сьогоднішній день сума аліментів, що підлягають сплаті є недостатньою для належного матеріального утримання сина. Просить суд збільшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на її користь на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 09.06.2010 у справі № 2-3879/10р в твердій грошовій сумі в розмірі 1 800, 00 грн щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою суду від 12.08.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі, перше судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 03.09.2020.
У судовому засіданні 03.09.2020 та 24.09.2020 розгляд справи відкладався на 24.09.2020 та 26.10.2020 відповідно.
03 вересня 2020 року від ОСОБА_1 надійшла заява, згідно якої остання пітримує позовні вимоги в повному обсязі та просить суд розгляд справи здійснювати без її участі. Також зазначає, що не заперечує проти заочного розгляду справи у випадку неявки у судове засідання відповідача.
Відповідач у судове засідання не з'явився повторно, хоча належним чином повідомлявся про час, дату і місце проведення судових засідань, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав та позивач не заперечує проти вирішення справи в заочному порядку, таким чином суд проводить розгляд справи на підставі ст. 280 ЦПК України в заочному порядку, на підставі наявних у справі доказів за згодою позивача.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд встановив таке.
Судом встановлено, що сторони по справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджуєтсья свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 03.02.2009.
Рішенням Рівненського міського суду від 09.06.2010 у справі №2-3879/10р шлюб між сторонами розірвано, неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишено проживати з матір'ю ОСОБА_1 , стягнуто з відповідача на користь позивача аліменти на утримання сина - ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі в розмірі 280, 00 грн щомісячно від його доходу, але не менше 30% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дати подачі заяви, а саме з 29.01.2010 та до повноліття дитини.
Відповідно до ст. 3 Конвенції «Про права дитини», прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ(78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, - суд повинен надавати перевагу якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 принципу 7 «Декларації прав дитини» прийнятої резолюцією 1386 (ХIV) Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1959 року - найкраще забезпечення інтересів дитини має бути керівним принципом для тих, хто несе відповідальність за її освіту і навчання; насамперед таку відповідальність несуть її батьки. Дитині має бути забезпечена повна можливість відпочинку та ігор, спрямованих на цілі освіти; суспільство та органи публічної влади повинні докладати зусиль для сприяння реалізації зазначеного права.
Згідно зі ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
За змістом ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти присуджуються у частці від доходу її матері, батька абоу твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом зяким проживає дитина.
За приписами ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Враховуючи положення ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для визначення розміру аліментів, але не пов'язує їх виключно зі способом присудження (частина третястатті 181 СК України). З огляду на відсутність імперативної заборони розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів може бути визначений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та на які посилався позивач.
Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06 червня 2018 року №556/1896/16-ц.
З позову вбачається, що необхідність зміни розміру аліментів пов'язана з тим, що розмір аліментів, який стягується з відповідача відповідно до рішення Рівненського міського суду від 09.06.2010 у справі №2-3879/10р є нижчим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та є недостатнім для гармонійного розвитку дитини.
На думку суду, на даний час розмір раніше стягнутих аліментів є недостатнім, оскільки в силу свого віку дитина, природньо, потребує більших витрат на матеріальне забезпечення, розвиток, освіту та інше, що тягне і відповідну зміну матеріального становища матері.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", прожитковий мінімум для дитини віком від 6 до 18 років з 1 січня 2020 року складає 2218 гривень, тому мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 1109 грн - 50 відсотків прожиткового мінімуму.
Обставин, які б перешкоджали виконанню відповідачем своїх батьківських обов'язків судом не встановлено.
При вирішенні питання про збільшення розміру аліментів, судом враховується прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, інтереси дитини, стан здоров'я платника аліментів та його матеріальне становище, присуджений розмір аліментів в розмірі 280, 00 грн є нижчим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та є недостатнім для гармонійного розвитку дитини, а тому, вказані вище обставини свідчать про наявність підстав для збільшення розміру аліментів, які стягуються з відповідача і суд вважає за можливе стягнути їх у твердій грошовій сумі у розмірі 1 109, 00 грн, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно і до досягнення ним повноліття. Саме такий розмір аліментів на думку суду буде правильним та справедливим, а також достатнім для утримання дитини.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
Оскільки при зверненні до суду позивачка була звільнена від сплати судового збору, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави 840, 80 грн судового збору.
Керуючись ст. 10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
1. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів задовольнити частково.
2. Збільшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 09.06.2010 у справі №2-3879/10р в розмірі 280, 00 гривень щомісячно та стягувати починаючи з дня набрання рішенням законної сили з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1 109, 00 грн щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку і до досягнення дитиною повноліття.
3. В решті позовних вимог відмовити.
4. Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 840, 80 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте Рівненським міським судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 );
відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ).
Повне судове рішення складене та підписане 26 жовтня 2020 року.
Суддя Левчук О. В.