Справа № 635/2522/20
Провадження № 2/635/1812/2020
заочне
23 жовтня 2020 року селище Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючий суддя О.М. Пілюгіна
за участю секретаря Зуєнко В.В.
розглянувши у спрощеному провадженні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,
позивач подав до суду позовну заяву та просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором б/н від 13 лютого 2012 року в розмірі 16632,83 гривень.
В обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що 13 лютого 2012 року ОСОБА_1 звернулася до ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є позивач, з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала заяву б/н від 13 лютого 2012 року, відповідно до якої отримала кредит. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява від 13 лютого 2012 року разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між нею та ПАТ КБ «ПриватБанк» договір про надання банківських послуг б/н від 13 лютого 2012 року. Згідно умов договору про надання банківських послуг б/н від 13 лютого 2012 року відповідачу відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом в розмірі, що визначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку та надано кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшено до 8000,00 гривень. Відповідач зобов'язалася здійснювати погашення кредиту та процентів, шляхом внесення коштів у готівковому або безготівковому порядку на кредитний рахунок у розмірі не менше мінімального обов'язкового платежу, щомісяця протягом терміну дії картки; також погашати перевитрати платіжного ліміту, оплачувати комісії на умовах, передбачених договором; слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту. Позивач повністю виконав свої зобов'язання за договором кредиту б/н від 13 лютого 2012 року та надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту, відповідач кредит отримала, але свої зобов'язання щодо повернення коштів не виконала, в результаті чого, станом на 24 березня 2020 року утворилась заборгованість у розмірі 16632,83 гривень, що змусило позивача звернутися до суду з позовом.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 01 червня 2020 року відкрито провадження по справі.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, подав суду клопотання, в якому підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, просив розглядати справу без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи сповіщалася своєчасно і належним чином, шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання відповідно до відомостей Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Головного Управління ДМС України в Харківській області, отриманих судом у порядку ч. 6 ст.187 ЦПК України, причини неявки суду не повідомила.
Враховуючи повторну неявку належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача в судове засідання, яка не повідомила про причини неявки та не подала відзив, відповідно до статті 280 ЦПК України суд, за письмовою згодою представника позивача, вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення.
Суд, дослідивши докази по справі встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
Судом встановлено, що відповідно до анкети-заяви ОСОБА_1 про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанк від 13 лютого 2012 року, відповідач надала згоду на те, що вказана заява разом з Правилами надання банківських послуг і Тарифами складає між АТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем кредитний договір, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит у виді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
В якості доказів позивач надав суду виписку за договором б/н від 13 лютого 2012 року, Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правила надання банківських послуг.
За даними Витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», відповідач зобов'язалася погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, сплачуючи позивачу, щомісячно мінімально 7% від заборгованості, але не менше 50,00 гривень та не більше залишку заборгованості, а також оплачувати перевитрати платіжного ліміту, комісії на умовах, передбачених договором.
Відповідно до п. 2.1.1.12.7.2 Умов та правила надання банківських послуг, у разі непогашення боргових зобов'язань за кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були здійснені трати за користування кредитом відповідач зобов'язалася сплатити банку проценти в розмірі, визначеному в Тарифах, які діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті з розрахунку 360 календарних днів на рік
У разі виникнення прострочених зобов'язань за кредитом відповідач зобов'язалася сплатити проценти в подвійному розмірі від визначених в тарифах що діють на дату нарахування.
За порушення строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених договором більш ніж на 30 днів відповідач зобов'язалася сплатити банку штраф у розмірі 500,00 гривень + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих та прострочених процентів і комісій, про що свідчать дані Витягу з Тарифів та п. 2.1.1.7.6 Умов та правила надання банківських послуг.
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість відповідача за кредитним договором б/н від 13 лютого 2012 року станом на 24 березня 2020 року складає 16632,83 гривень, з яких:
- заборгованість за тілом кредиту в розмірі 9471,04 гривень, в тому числі за простроченим тілом кредиту в розмірі 9471,04 гривень;
- заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України в розмірі 3245,86 гривень;
- пеня в розмірі 2647,70 гривень;
- штраф (фіксована частина) у розмірі 500,00 гривень;
- штраф (процентна складова) у розмірі 768,23 гривень.
Також судом встановлено, що згідно з рішенням Єдиного акціонера АТ КБ «ПриватБанк» від 21 травня 2018 року № 519 змінено тип банку з публічного на приватне акціонерне товариство та змінено найменування банку на Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», про що свідчать відомості Статуту Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» в новій редакції, затверджений постановою КМУ № 594 від 05 червня 2019 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів; встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком, іншою фінансовою установою в односторонньому порядку; умова договору щодо права банку, іншої фінансової установи змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно із ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Частиною 2 статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишалася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Враховуючи, що відповідач свої зобов'язання у строки та на умовах, встановлених кредитним договором від 13 лютого 2012 року не виконала, фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, тому вважає що сума заборгованості з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів в розмірі 9471,04 гривень та сума штрафів за порушення строків платежів, передбачених вказаним договором в загальному розмірі 1268,23 гривень з яких: фіксована частина в розмірі 500,00 гривень та процентна складова в розмірі 768,23 гривень, підлягають стягненню з відповідача у примусовому порядку, а позов в цій частині вимог - задоволенню, при цьому також враховує, що відповідачем не надано даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором б/н від 13 лютого 2012 року в добровільному порядку, а також про наявність підстав для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання, відповідно до ст. 617 ЦК України.
Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками в розмірі 3245,86 гривень, що нараховані на прострочений кредит, згідно ст. 625 ЦК України, суд приходить до наступного.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитним договором припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронюваних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За даними довідки, наданої АТ Комерційний банк «ПриватБанк» вбачається, що за договором б/н від 13 лютого 2012 року ОСОБА_1 відкривалися картки, останній раз 29 грудня 2015 року № НОМЕР_1 з терміном дії - жовтень 2019 року.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками в розмірі 3245,86 гривень, що нараховані на прострочений кредит, згідно ст. 625 ЦК України задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не доведено, що вказана сума є боргом з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення або є сумою трьох процентів річних від простроченої суми після спливу строку кредитування ОСОБА_1 у жовтні 2019 року.
Також. суд відмовляє в задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 2647,70 гривень, зважаючи на наступне.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За ч. 1, ч. 2 ст. 551 ЦК України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
За положеннями статті 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
В разі виникнення прострочених зобов'язань, клієнт відповідно до даних Витягу з Тарифів, сплачує банку пеню, яка вираховується таким чином: пеня = 0,24% від суми загальної заборгованості нараховується за кожний день прострочення кредиту + 50,00 гривень щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або процентами на суму від 100,00 гривень; пеня = 0,24% від суми загальної заборгованості нараховується за кожний день прострочення кредиту + 100,00 гривень щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або процентами на суму від 100,00 гривень другий місяць поспіль і більше.
Суд, аналізуючи норми діючого законодавства, що регулюють договірні відносини між сторонами та визначають правові наслідки порушення зобов'язання у їх застосуванні до правовідносин, що склалися між позивачем та відповідачем, приходить до висновку, що штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором б/н від 13 лютого 2012 року свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення, тому відмовляє позивачу у задоволенні вимог про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 2647,70 гривень за відсутності правових підстав для її стягнення, при цьому також враховує, що за порушення умов вищевказаного кредитного договору суд, стягнув з відповідача суму заборгованості за штрафами в загальному розмірі 1268,23 гривень.
Таким чином, суд частково задовольняє вимоги позивача та питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.
Відповідно до платіжного доручення № ВОJ64B2Х63 від 14 квітня 2020 року при пред'явленні позову до суду позивачем понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 2102,00 гривень.
Оскільки вимоги позивача задоволено частково, судовий збір та інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з віповідача на користь АТ Комерційний банк «ПриватБанк» підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 1357,19 гривень.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 247, 263-265, 280-283 ЦПК України, ст.ст. 549, 551 626, 628, 638, ст.ст. 1049- 1050, ч. 1 ст. 1054, ст. 1056-1 ЦК України, суд,
позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» суму заборгованості за кредитним договором б/н від 13 лютого 2012 року в загальному розмірі 10739 (десять тисяч сімсот тридцять дев'ять) гривень 27 копійок.
В задоволенні вимог Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит, згідно ст. 625 ЦК України та суми пені за кредитним договором б/н від 13 лютого 2012 року - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» суму судового збору в розмірі 1357 (одна тисяча триста п'ятдесят сім) гривень 19 копійок, суму судового збору в розмірі 744 (сімсот сорок чотири) гривні 81 копійка - віднести за рахунок Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк».
Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст.ст. 284-285 ЦПК України.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Харківський районний суд Харківської області.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк „ПриватБанк", код ЄДРПОУ: 14360570, місцезнаходження: місто Київ, вулиця Грушевського, 1-Д; поштова адреса: 49094, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, 50.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , виданий 09 лютого 2002 року Пісочинським ВМ Харківського РВ УМВС України в Харківській області, місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складено 23 жовтня 2020 року.
Суддя О.М. Пілюгіна