Справа № 645/4180/20
Провадження № 2/645/1691/20
12 жовтня 2020 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Мартинової О.М.,
секретар судового засідання - Букач М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою, якою просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/2 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму на утримання дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття. Разом з тим, просить стягнути з відповідача аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частини усіх видів його заробітку (доходу) до досягнення дитиною трьох років.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що з 13 січня 2017 року сторони перебувають у шлюбі та мають від шлюбу неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з позивачем. Після народження дитини відповідач почав вести себе агресивно та застосовував до неї фізичне насильство. З 10 квітня 2020 року відповідач практично ніякої матеріальної допомоги на її утримання та утримання дитини не надає. Дитина хвора на нейрошкірний меланоз, знаходиться під наглядом генетика, дитячого хірурга та дитячого онколога. Позивач зазначає, у неї склалось важке матеріальне становище, дитині потрібні нагляд, повноцінне харчування, їй також потрібні кошти для життя. Відповідач є власником двох фірм у сфері сільського господарства з оборотами 5000000 грн. кожна фірма, однак він сам призначив собі мінімальну зарплату для мінімізації виплат допомоги їй та аліментів на дитину, а також зменшення податків.
Ухвалою від 23 липня 2020 року провадження у справі відкрито, розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив позовні вимоги задовольнити частково, стягнути з нього аліменти на утримання дитини у розмірі ј частини від його заробітку (доходу), але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитини повноліття. В задоволенні решти позовних вимог відмовити. Посилається на те, що дійсно 13.01.2017 року між ним та відповідачем був укладений шлюб. ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народився син - ОСОБА_3 . Рішенням Фрунзенського районного суду м.Харкова від 30.09.2020 року шлюб розірвано. З квітня він з сином та його матір'ю проживають окремо, однак виконує свій обов'язок всупереч тверджень позивача. В якості доказів надає квитанції про перерахування коштів на її користь. В позовній заяві позивач просить суд стягнути аліменти у розмірі ј на утримання дитини та 1/6 частину на своє утримання. Таким чином, 2/3 частини його доходів, залишаючи йому менше ніж встановлений законом прожитковий мінімум. Разом з тим, зазначає, що працює директором ТОВ «ІНТЕРРААГРОСТАНДАРТ» та дійсно є засновником цієї юридичної особи, однак дивідендів не отримує. Прибуток розподіляється на потреби підприємства, зокрема на фінансування інвестицій приросту основних та оборотних фондів. Крім того, вимушений залишити своє місце проживання, Ѕ якого належить йому на праві власності, через неможливість спільного проживання з позивачем, тимчасово мешкає з сім'єю свого брата, однак планує винаймати житло, що призведе до додаткових витрат. Також, він несе витрати на сплату комунальних послуг у квартирі, де проживає позивач разом з дитиною. Отже, сплачувати на користь позивача 2/3 (75%) від частки доходів, а також нести додаткові витрати на найм житла та сплату комунальних платежів не в змозі матеріально. Що стосується вимоги позивача щодо стягнення аліментів на її утримання до досягнення дитиною трьохрічного віку, вважає, що позивачем не доведено обставин, що він спроможний надавати матеріальну допомогу на її утримання, отже відсутні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.
В судове засідання позивач не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином. Через канцелярію суду надала заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутності, в разі неявки відповідача задовольнити вимоги в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, надав через канцелярію суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовну заяву частково визнає з підстав викладених у відзиві.
Враховуючи, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до наступного.
Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 13 січня 2017 року Шевченківським районним у місті Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 13 (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 13 січня 2017 року).
Від даного шлюбу сторони мають дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 28 серпня 2019 року, виданого Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Стаття 8 Закону України "Про охорону дитинства" визначає, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України, обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків.
У відповідності до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. При цьому такий обов'язок є особистим та рівним як щодо матері, так і до батька дитини.
Згідно з роз'яснень, які містяться в п. 17 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Згідно ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частині від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошової сумі.
Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Суд визначає розмір аліментів в кожному конкретному випадку, виходячи з фактичних обставин справи.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України N789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Положеннями ст. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» поняття прожиткового мінімуму визначено як вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я, набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Відповідно до ст.7 ЗУ «Про державний бюджет України на 2020 рік» установлений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць, а саме на дітей віком до 6 років: з 1 січня 2020 року - 1779 гривень, з 1 липня - 1859 гривень, з 1 грудня - 1921 гривня.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Статтями 12, 13, 81 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів.
Відповідач є працездатною особою, працює на посаді генерального директора ТОВ «ІНТЕРРААГРОСТАНДАРТ», даних про наявність на його утриманні інших неповнолітніх дітей та непрацездатних членів сімї, а також доказів, які свідчать про наявність підстав для звільнення від обов'язку утримувати дитину суду не надано, а тому суд приходить до висновку, що відповідач може сплачувати аліменти на утримання малолітнього сина.
Позивач зазначила, що дитина важко хвора на нейрошкірний меланоз, постійно знаходиться під наглядом генетика, дитячого хірурга та дитячого онколога, постійно проходить обслідування.
Згідно консультативних висновків від 12.09.2019 року медичного центру «Ваш ребенок», ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , поставлено діагноз - синдром тонусних порушень внаслідок гіпоксично-ішемічного ураження ЦНС в перинатальному періоді, нейрокожний меланоз; від 03.07.2020 року - нейрокожний меланоз; від 27.04.2020 року - синдром тонусних порушень внаслідок гіпоксично-ішемічного ураження ЦНС в перинатальному періоді, нейрокожний меланоз, призначено відповідне лікування.
Суд, дослідивши вищевказані медичні висновки, зазначає, що позивачем не надано переконливих доказів, що такі витрати будуть і в майбутньому.
Враховуючи вищевикладені обставини та норми чинного законодавства, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення аліментів на утримання дитини підлягають частковому задоволенню, шляхом стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі ј частки заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісяця, починаючи з дня звернення до суду з позовом та до досягнення дитиною повноліття.
У відповідності до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Щодо вимоги про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на її утримання, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.
Згідно ч.ч.2, 4 ст.84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до роз'яснень, які містяться у п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Таким чином, необхідною умовою утримання дружини, з якою проживає дитина, є можливість чоловіка надавати матеріальну допомогу. Сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того, чи працює вона, а також незалежно від її матеріального становища - за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Визначаючи розмір аліментів на утримання дружини, суд виходить з того, що відповідач є працездатною особою, працює на посаді генерального директора ТОВ «ІНТЕРРААГРОСТАНДАРТ», доказів того, що відповідач має інших утриманців або інших аліментних зобов'язань суду не надано, доказів, які свідчать про наявність у нього захворювань та потреби в лікуванні суду також не надано.
Згідно змісту позовної заяви, позивач ОСОБА_1 не працює, перебуває у декретній відпустці, має на утриманні дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно з ч. 1 ст. 80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та стягнення на її користь з відповідача ОСОБА_2 аліментів на її утримання у розмірі 1/6 частки його заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з дня звернення до суду з позовом і до досягнення дитиною - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років.
Суд вважає, що визначений судом розмір аліментів відповідає вимогам закону, розумності і справедливості.
У разі зміни матеріального становища відповідача та неможливості сплати останнім аліментів у встановленому судом розмірі, останній не позбавлений можливості звернутися до суду із позовом про зменшення розміру аліментів за наявності таких підстав.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 5 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, №23, ЄСПЛ, від 18 липня 2007 року).
Згідно п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.
Враховуючи, що ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору, суд стягує з відповідача судовий збір в сумі 840,80 грн. на користь держави.
Керуючись ст.ст. 75, 84, 160, 184 СК України, ст.ст. 3, 10, 12, 13, 76, 81, 82, 141, 259, 263-265, 280-283, 430 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи з 21 липня 2020 року до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частки його заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з 21 липня 2020 року і до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років.
Рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м.Харкова.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: https://fr.hr.court.gov.ua
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання (перебування): АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_4 .
Повний текст рішення виготовлено 19 жовтня 2020 року.
Суддя -