Справа № 645/3644/19
Провадження № 2/645/184/20
09 жовтня 2020 року м. Харків
Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Ульяніч І.В.
за участю секретаря судових засідань - Савченко В.Ю.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про припинення права спільної сумісної власності та вселення,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про припинення права спільної сумісної власності та вселення, в якій просить: припинити спільну сумісну власність ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_1 , визначити частки співвласників: ОСОБА_1 - 5/9 частини, ОСОБА_3 - 3/9 частини, ОСОБА_4 - 1/9 частина. Вселити ОСОБА_1 в квартиру АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позову, з врахуванням уточнених позовних вимог, позивач вказує, що відповідач по справі ОСОБА_3 є його племінником, а саме сином рідного брата ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідачка ОСОБА_4 є матір'ю ОСОБА_6 та дружиною його померлого рідного брата ОСОБА_5 . Предметом спору є ізольована двокімнатна квартира АДРЕСА_1 , яка раніше належала на праві спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 29.03.1999 року Центром приватизації державного житлового фонду Харківської міської ради, згідно розпорядження від 29.03.1999 року: матері позивача ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ; позивачу ОСОБА_1 та його рідному брату ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Право спільної сумісної власності на спірну квартиру зареєстроване, що підтверджується довідкою № 915/1 ТОВ «Інвентарбюро», виданою вище вказаною установою 21.02.2018 року. Таким чином, співвласникам квартири АДРЕСА_1 , згідно Свідоцтва про право власності на житло від 29.03.1999 року, належить на праві власності по 1/3 частині кожному. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер брат позивача ОСОБА_5 . Після смерті брата відкрилась спадщина на його 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 . Спадщину прийняли: син його брата, відповідач по справі ОСОБА_3 , дружина брата - відповідачка ОСОБА_4 та мати позивача ОСОБА_8 по 1/9 частині кожний.Після прийняття спадщини всі спадкоємці оформили у нотаріуса свої спадкові права на 1/9 частину спірної квартири кожний, після смерті ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача ОСОБА_8 . Після смерті матері відкрилась спадщина на її 4/9 частини квартири АДРЕСА_1 . Спадщину прийняли по Ѕ чистині кожний від 4/9 частини квартири, а саме: по 2/9 частини кожний - ОСОБА_1 , та відповідач ОСОБА_3 за правом представлення, згідно вимог ч. 1 ст. 1266 ЦК України. Тобто, доля кожного у спадщині становить 2/9 частини спірної квартири. Після прийняття спадщини позивач та відповідач ОСОБА_3 оформили у нотаріуса свої спадкові права на 2/9 частини спірної квартири, після смерті ОСОБА_9 .. Таким чином, частки співвласників квартири АДРЕСА_1 фактично перерозподілились наступним чином: ОСОБА_1 належить 5/9 частини, ОСОБА_3 - 3/9 частини, ОСОБА_4 - 1/9 частина.Крім того, ОСОБА_3 та його мати ОСОБА_4 категорично відмовляються впускати позивача до квартири АДРЕСА_2 . Згодом він дізнався, що в спірній квартирі без його відома та дозволу проживають квартиранти, яких поселили туди відповідачі. Вони заборонили квартирантам впускати позивача в квартиру. ОСОБА_3 самовільно замінив замки на вхідних дверях в квартиру та навмисно не дав позивачу ключа. Позивач в 2017 році та в 2018 році намагався зайти до квартири, щоб поселитися в ній, але не зміг, так як квартиранти його не впустили. 22.07.2018 року позивач вимушений був звернутися за захистом своїх порушених прав до Немишлянського ВП ГУНП в Харківській області, де йому порадили звернутися до суду з позовом про захист порушених прав. Таким чином ОСОБА_3 та ОСОБА_4 штучно створили позивачу перешкоди для користування житлом. Вважає, незаконними, навмисними, винними діями відповідачі грубо порушують його права співвласника квартири АДРЕСА_2 на користування нею. Відповідачі не бажають миром врегулювати спір і уникають зустрічей з позивачем. За викладених обставин позивач звернувся до суду та просить захистити його права на свою власність.
Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю з підстав, викладених в позовній заяві, просили їх задовольнити та провести розгляд справи в заочному порядку.
Відповідачі були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, відповідно, викликалися в судові засідання, проте судові повістки не отримали, заяв чи клопотань, а також заперечень від відповідачів станом на 09 жовтня 2020 року на адресу суду не надходило.
Згідно ч. 3 ст. 131 ЦПК України у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Згідно зі ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Суд, з'ясувавши обставини справи, вислухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
Ключовими принципами статті 6 є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.
Згідно з ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Суд в межах заявлених позовних вимог (стаття 13 ЦПК України) та наданих сторонами доказів по справі встановив наступні обставини та правовідносини.
Частиною 2 ст.16 ЦК України встановлені способи захисту цивільних прав та інтересів.
Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Судом встановлено, що спірна квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , належала на праві спільної сумісної власності, на підставі свідоцтва про право власності на житло від 29 березня 1999 року ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 . (а.с. 9).
Згідно технічного паспорту, спірна квартира загальною площею 44,2 кв.м., складається з двох кімнат житловою площею 29.9 кв.м.: «1» - площею 17,1 кв.м, «2» - площею 12,8 кв.м, кухні площею 5.3 кв.м., вбиральні (сполученої) площею 1,1 кв.м, ванної кімнати площею 2,2 кв.м, коридору площею 4,1 кв.м, комори 0,3, 0,4 кв.м. (а.с. 10-12).
Відповідно до копії свідоцтва про смерть ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.15)
Відповідно до копії свідоцтва про смерть ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.16)
Судом встановлено, що позивач має чотирьох дітей, один із яких є дитиною-інвалідом, що підтверджується копіями свідоцтва про народження та медичним висновком № 5 про дитину-інваліда(а.с.23-26).
З довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб за адресою: АДРЕСА_3 зареєстровані: ОСОБА_10 , ОСОБА_3 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 (а.с.34)
Згідно відповіді начальника Немишлянського ВП ГУНП в Харківській області від 18.06.2019 року, на звернення позивача, вбачається, що в спірній квартирі мешкають квартиранти, із якими у позивача виник конфлікт щодо спірної квартири (а.с.52)
В судовому засіданні позивач пояснив, що на даний час йому не відомо хто мешкає в спірній квартирі, співвласником якої він є, так як у нього не має доступу до квартири. Його племінник із матір'ю виїхав до Ізраїлю, а квартиру здавали квартирантам, із якими у нього виник конфлікт.
Судом були оглянуті витребувані копії спадкових справ.
Згідно копії спадкової справи № 7/2019, відкритої після смерті ОСОБА_5 вбачається, що спадкоємцями, які прийняли спадщини після смерті ОСОБА_5 - є його мати ОСОБА_12 , його син ОСОБА_3 та його дружина ОСОБА_4 (відповідачі по справі), відповідачі отримали свідоцтва про право на спадщину за законом від 21.10.2019 року. Спадщина складається із 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 . Згідно свідоцтва про право на спадщину відповідачі мають по 1/3 частки майна у спадщині (а.с.111-147)
Згідно копії спадкової справи № 68/2018, відкритої після смерті ОСОБА_12 вбачається, що спадкоємцями, які прийняли спадщини після смерті ОСОБА_12 є її син ОСОБА_1 та її онук ОСОБА_3 , згідно ст. 1266 ЦК України, так як його батько ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Свідоцтво про право на спадщину за законом від 21.10.2019 року отримав ОСОБА_3 , свідоцтво про право на спадщину за законом від 22.10.2019 року отримав ОСОБА_1 .. Спадщина складається із 4/9 частини квартири АДРЕСА_1 . Згідно свідоцтв про право на спадщину за законом позивач та відповідач ОСОБА_3 мають по 2/9 частки майна у спадщині (а.с.148-193)
З отриманої судом Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 09.10.2020 року, а саме квартири АДРЕСА_1 , вбачається, що зазначена квартира зареєстрована та належить на праві спільної часткової власності в розмірі 2/9 частин ОСОБА_1 , в розмірі 1/9 частини - ОСОБА_4 та в розмірі 3/9 частин - ОСОБА_3 . Тобто підстав для припинення спільної сумісної власності не має, так як квартира належить сторонам по справі на праві спільної часткової власності.
Згідно ст.316, 319,321 ЦК України - правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 355 ЦК України - майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.
Відповідно до ст. 357,358 ЦК України - частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом. Якщо розмір часток у праві спільної часткової власності не встановлений за домовленістю співвласників або законом, він визначається з урахуванням вкладу кожного з співвласників у придбання (виготовлення, спорудження) майна. Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Відповідно до ст. 361 ЦК України - співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.
В правовій позиції ВСУ у справі № 6-709цс16, зазначено, що частиною першою статті 383 ЦК України та статтею 150 ЖК УРСР закріплені положення, відповідно до яких громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб, мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.
Згідно з положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що власник має право вимагати від осіб, які не є членами його сім'ї, а також не відносяться до кола осіб, які постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство, усунення порушень свого права власності у будь-який час.
Дослідивши та проаналізувавши надані сторонами докази, суд, керуючись законом вважає, що позов в частині визначення часток співвласників підлягає частковому задоволенню, а саме в частині визначення частки позивача, так як згідно з отриманої судом Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 09.10.2020 року, а саме квартири АДРЕСА_1 , вбачається, що за ОСОБА_1 зареєстровано 2/9 частки квартири, а натомість він має право власності на 5/9 часток зазначеної квартири враховуючи свідоцтво про право власності на житло від 29 березня 1999 року, за яким позивачу належить 1/3 частина спірної квартири, а також враховуючі свідоцтва про право на спадщину від 21.10.2019 року та 22.10.2019 року, виданих на спадщину у вигляді по 1/3 частки даної квартири, після смерті ОСОБА_12 та ОСОБА_5 , тому суд вважає за необхідне визначити частку позивача у спірній квартирі в розмірі 5/9 частин. Щодо визначення часток інших співвласників - відповідачів по справі, то вони визначені та зареєстровані, що підтверджується Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 09.10.2020 року та відповідачам належить на праві спільної часткової власності в розмірі 1/9 частини - ОСОБА_4 та в розмірі 3/9 частин - ОСОБА_3 , та додаткового визначення не потребують.
Крім того, підлягає задоволенню вимога позивача про вселення в спірну квартиру, так як судом встановлено, що позивач не має доступу до свого майна, позбавленим правом його користування.
У зв'язку з вищевикладеним, суд вважає, що вимоги позивача про вселення у спірну квартиру є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, враховуючи наведене з відповідачів по справі має бути стягнуто на користь позивача судовий збір в розмірі 1536,80 гривень, тобто по 768,40 грн. з кожного.
На підставі ст. 7 Закону України «Про судовий збір» - сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Враховуючи те, що позивач уточнював позовні вимоги та судом розглядались тільки дві позовні вимоги позивача, а згідно квитанцій від 23.05.2019 року позивачем було сплачено судовий збір на загальну суму 3085,20 грн., то суд роз'яснює право позивача щодо звернення із клопотанням про повернення зайво сплаченого судового збору.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 280-282 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про припинення права спільної сумісної власності та вселення - задовольнити частково.
Визначити ідеальну частку співвласника квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , в розмірі 5/9 частини.
Вселити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , в квартиру АДРЕСА_1 .
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_3 , зареєстрованих за адресою: АДРЕСА_3 , судовий збір на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 , в розмірі 1536,80 гривень, тобто по 768,40 грн. з кожного.
Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення заочного рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення, відповідно до вимог ст.ст. 284, 285 ЦПК України.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивачем апеляційна скарга на заочне рішення суду може бути подана в загальному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення лише вступної та резолютивної частин судового рішення, а також у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м. Харкова.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_4 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3
Повне судове рішення складено 16 жовтня 2020 року.
Суддя - В. Ульяніч