Справа № 645/5384/20
Провадження № 2/645/2019/20
16 жовтня 2020 року м. Харків
Фрунзенський районний суд м.Харкова у складі: Головуючого судді - Шарка О.П., при секретарі судових засідань - Христенко А.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Харкові в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за опалення та підігрів води,
Позивач Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за опалення та підігрів води у сумі 60657 гривень 41 копійки.
Ухвалою судді від 22 вересня 2020 року відкрито спрощене провадження у справі.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідачі проживають в квартирі АДРЕСА_1 , та є споживачами послуг з централізованого опалення та підігріву води за особовим рахунком НОМЕР_1 . Позивач здійснює послуги з опалення та гарячого водопостачання мешканцям м. Харкова, а також підприємствам, установам та організаціям, які знаходяться на території міста. Надані послуги позивачу своєчасно та в повному обсязі не сплачуються споживачами м. Харкова, заборгованість перед підприємством збільшується, у зв'язку з чим підприємство несе збитки. Об'єм теплової енергії, спожитої населенням, складає 81 % від обсягу виробництва. У зв'язку із тим, що відповідачі несвоєчасно та не в повному обсязі сплачують послуги за опалення та підігрів води, утворилась заборгованість за опалення та підігрів води за період з 1 травня 2016 року по 31 липня 2020 року у розмірі 53624грн. 63 коп., інфляційні втрати у розмірі 3014 грн. 73 коп., три відсотки річних у сумі 1916 грн. 34 коп. Посилаючись на вказані обставини, позивач просив стягнути з відповідача на його користь вказану заборгованість, а також судові витрати.
У судове засідання представник позивача не з'явилася, надала суду заяву з проханням розглянути справу у її відсутність, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги визнав, зазначив, що дійсно у них є заборгованість за опалення та гарячу воду, просив застосувати строк позовної заяви.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася заздалегідь і належним чином, причини неявки суду не повідомила.
Суд, вислухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що предявляється особі.
Ключовими принципами статті 6 є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.
Як вказує у своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини, згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобовязаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи законних інтересів.
Статтею 16 ЦК встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Особа вільна у виборі способу способі захисту цивільних прав судом.
Разом з тим, передбачені ст. ст. 12 і 13 ЦПК України засади змагальності та диспозитивності цивільного судочинства визначають основні правила, в межах яких мають діяти особи, що беруть участь у справі, та суд при вирішенні справи.
Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона у цивільному судочинстві повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, до яких дана справа не відноситься.
Суд, згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим законом випадках.
З огляду на вказані норми закону позивач, обравши певний спосіб захисту цивільного права перед судом, має довести, шляхом подання належних та допустимих доказів, що надані підприємствами - виробниками/виконавцями житлово-комунальних послуг відомості про заборгованість є неправомірними , які порушують, не визнають або оспорюють охоронювані законом його цивільні права.
Відповідач, зі свого боку, зобов'язаний довести обставини, посилаючись на які він заперечує проти позову.
Згідно позиції Верхового Суду України, що викладена у постанові Пленуму «Про судове рішення у цивільній справі» №14 від 18.12.2003 року «Про судове рішення у цивільній справі» вбачається, що оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи та інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.
Статтями 78, 81 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 2 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою КМУ від 21.07.2005 року № 630 централізоване постачання холодної води - це послуга спрямована на задоволення потреб споживача у холодній воді, яка надається виконавцем послуг з використанням внутрішньо будинкових систем холодного водопостачання. Згідно цих же Правил споживачі повинні щомісячно вносити оплату за послуги водопостачання.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини і відповідні ним правовідносини.
Судом встановлено, що відповідачі проживають в квартирі в квартирі АДРЕСА_1 є споживачами послуг з централізованого опалення та підігріву води за особовим рахунком № НОМЕР_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно матеріалів справи, КП «ХТМ» надаються послуги з централізованого опалення та підігріву холодної води для потреб гарячого водопостачання, а відповідачі, в свою чергу, споживають зазначені послуги, що свідчить про наявність між ними взаємних зобов'язань.
Статтею 67 ЖК України визначено, що плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та п.п. 18, 20, 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року, споживач повинен своєчасно у встановлений термін сплачувати надані послуги.
За змістом ст. ст. 67, 68 ЖК України наймач житлового приміщення у будинках державного і громадського житлового фонду зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги за затвердженими в установленому порядку тарифами - щомісяця.
Відповідно до п. 5 ч.3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальніпослуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені законом або договором.
Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води і водовідведення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року, також встановлюють обов'язок споживача оплачувати послуги у встановлені законом строки.
З наданої позивачем відомості нарахувань та оплат за теплову енергію з урахуванням періоду платежу вбачається, що за період з 1 травня 2016 року по 31 липня 2020 року у розмірі 53624грн. 63 коп. за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води.
Позивач звернувся до суду з даною позовною заявою 16 вересня 2020 року.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється у три роки.
Відповідно до ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, а сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відповідач просив суд про застосування строків позовної давності.
Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню, суд стягує з відповідачів суму заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення в межах строків позовної давності в період з вересня 2017 року по серпень 2018 року за послуги центрального водопостачання у сумі 46376 грн. 75 коп.
Окрім того, у відповідності до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.
У зв'язку із простроченням відповідачами сплати комунальних послуг, вимога позивача щодо стягнення з останніх три відсотки річних у сумі 1916 грн. 34 коп., інфляційні втрати у сумі 3014 грн. 73 коп. є законною та обґрунтованою.
Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.
За частиною першою вищевказаної статті, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, з відповідачів на користь КП «ХТМ» підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2102,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 81, 82, 247, 259, 263-265 ЦПК України, суд
Позов Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за опалення та підігрів води - задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (р/р IBAN НОМЕР_2 в ФХОУ ОАО «Державний ощадний банк України», ЄДРПОУ 31557119) заборгованість за опалення та підігрів води в розмірі 46376 грн. 75 коп. (сорок шість тисяч триста сімдесят шість гривень сімдесят п'ять копійок).
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (р/р IBAN НОМЕР_2 в ФХОУ ОАО «Державний ощадний банк України», ЄДРПОУ 31557119) три відсотки річних у сумі 1916 грн. 34 коп. (тисяча дев'ятсот шістнадцять гривень тридцять чотири копійки), інфляційні втрати у сумі 3014 грн. 73 коп. (три тисячі чотирнадцять гривень сімдесят три копійки).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (р/р НОМЕР_3 в ФХОУ ОАО «Державний ощадний банк України», ЄДРПОУ 31557119) судовий збір по 1051 грн. 00 коп. (тисяча п'ятдесят одна гривна) з кожного.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційного скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 21 жовтня 2020 року.
Надруковано в нарадчій кімнаті.
Позивач - Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі», р/р (р/р IBAN НОМЕР_2 в ФХОУ ОАО «Державний ощадний банк України», ЄДРПОУ 31557119), місцезнаходження - 61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11.
Відповідачі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2
Головуючий-суддя: