23.10.2020
Справа № 642/8467/19,
Провадження №1-в/642/170/20
23 жовтня 2020 року Ленінський районний суд м. Харкова (діє на підставі п.3 розділу ХІІ прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 30.09.2016р.) у складі:
головуючого - судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Харкові подання начальника Холодногірського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Харківській області ОСОБА_3 про пом'якшення покарання відносно засудженого ОСОБА_4 ,
Начальник Холодногірського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області звернулася до суду з поданням про пом'якшення покарання засудженому ОСОБА_5 відповідно до Закону України «Про внесення мін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII.
У судове засідання прокурор, представник ДУ «Центр пробації», засуджений ОСОБА_4 не з'явились, подали заяви, в яких підтримали подання, просили судовий розгляд провести у їхньої відсутності.
Згідно з ч. 5 ст. 539 КПК України, суд вважає можливим розглянути подання на підставі наданих матеріалів, у відсутності осіб, що не з'явились.
На підставі ч.4 ст. 107 КПК України, фіксування судового засідання за допомогою спеціального науково-технічного звукозаписувального засобу не здійснювалось.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, суд приходить до наступного.
Вироком Ленінського районного суду м. Харкова від 18 лютого 2020 р., з урахуванням ухвали того ж суду від 06 травня 2020 р. щодо відмови уточнення вироку, ОСОБА_4 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України та призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк на 1 рік.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 рік, та відповідно до п.3 ч.2 ст.76 КК України зобов'язано не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
01 липня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII.
Вищевказаним законом внесені зміни до ч. 1 ст. 309 КК України, якими встановлено, що незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту - карається штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п'яти років.
Отже, санкцією ч.1 ст. 309 КК України не передбачене позбавлення волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимості.
Згідно ч. 3 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що частково пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином .поліпшує становище особи.
Частина 3 статті 74 КК України закріплює, що призначена засудженому міра покарання, що перевищує санкцію нового закону, знижується до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону. У разі якщо така межа передбачає більш м'який вид покарання, відбуте засудженим покарання зараховується з перерахуванням за правилами, встановленими частиною першою статті 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 п. 13 ст. 537 КПК України передбачено, що під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання в тому числі: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених ч. 2 та ч. 3 ст. 74 КК України
Враховуючи, що внесені до ч. 1 ст. 309КК України зміни, які набули чинності з 01.07.2020, пом'якшують кримінальну відповідальність ОСОБА_4 , суд дійшов до висновку, що подання начальника Холодногірського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області обґрунтоване та підлягає задоволенню.
Суд вважає необхідним пом'якшити ОСОБА_4 призначене вироком покарання, замінивши позбавлення волі обмеженням волі відповідно до санкції ч.1 ст. 309 КК України в діючої редакції.
Керуючись ч.1, ч. 3 ст. 5, ч. 3 ст.74 КК України, ст.ст.537, 539 КПК України, суд,-
Подання начальника Холодногірського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області про пом'якшення покарання - задовольнити.
Пом'якшити засудженому ОСОБА_4 покарання, призначене вироком Ленінського районного суду м. Харкова від 18 лютого 2020 р. за ч. 1 ст. 309 КК України, та вважати його засудженим за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 (один) рік.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.76 КК України зобов'язано ОСОБА_4 не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
В іншій частині вирок залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Ленінський районний суд м.Харкова протягом 7 діб з моменту її проголошення.
Суддя ОСОБА_1