Провадження 3/557/810/2020
Справа 557/1199/20
22 жовтня 2020 року смт Гоща
Суддя Гощанського районного суду Рівненської області Оленич Ю.В., за участю захисника адвоката Савонік Н.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла від Гощанського ВП Острозького ВП ГУНП у Рівненській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого водієм ПП « ОСОБА_2 », проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 44-3 КУпАП,
Згідно протоколу серії АПР18 №750205 від 17 серпня 2020 року, водій ОСОБА_1 цього ж числа о 16 годині 32 хвилини в смт Гоща на вул. Наливайка, територія адміністративно-територіальної одиниці якого відповідно до постанови першочергового засідання Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 13 серпня 2020 року №20 відноситься до території, на якій встановлено «помаранчевий» рівень епідемічної небезпеки, здійснював регулярні перевезення пасажирів у міжміському та приміському сполученні «Рівне-Вовкошів» транспортним засобом «Mercedes-Benz 609D», номерний знак НОМЕР_1 , посадова особа - перевізник ОСОБА_3 , у кількості більше 50 відсотків кількості місць для сидіння згідно документів, зокрема дозвільної картки (дозволено 21 місце для сидіння), а саме: перевозив 14 пасажирів, з яких 12 дорослих і 2 дітей, чим порушив вимоги підпункту 2 пункту 6 протоколу №46 позачергового засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Рівненської області від 29 липня 2020 року, зі змінами визначеними протоколом №48 позачергового засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Рівненської області від 14 серпня 2020 року.
Дії ОСОБА_1 органом поліції кваліфіковані за ст. 44-3 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином у передбаченому законом порядку.
Адвокат Савонік Н.І. в судовому засіданні просила закрити провадження у даній справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Остання зауважила на тому, що у протоколі міститься посилання на порушення ОСОБА_1 підпункту 2 пункту 6 протоколу №46 позачергового засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Рівненської області, зі змінами визначеними протоколом №48 позачергового засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Рівненської області, в той час, як даного пункту в описаних спеціальних нормативно-правових актах немає. Вказавши на те, що норма ст. 44-3 КУпАП є бланкетною та сама по собі не відображає суті правопорушення, захисник вважає, що з протоколу не можливо встановити яку норму та що саме порушив ОСОБА_1 .
Зауважила захисник і на тому, що у протоколі наявне невірне зазначення прізвища особи, яка притягається до адміністративно відповідальності, при цьому остання не заперечувала, що протокол складений саме відносно останнього.
Вказані обставини, як зазначила захисник, не дають можливості встановити особу щодо якої складено протокол та нормативно-правовий акт який порушено, з огляду на зазначення у протоколі неіснуючої правової норми.
Також захисник ствердила про те, що належним суб'єктом правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 є перевізник, а не водій транспортного засобу, оскільки для здійснення перевезень має бути відповідна ліцензія, яка є лише у перевізника, тобто суб'єкта господарської діяльності.
Звернула захисник увагу і на те, що з відеозапису неможливо встановити кількість осіб, яка перебувала в автобусі, а також на те, що ОСОБА_1 як водій був проінформований лише з приводу того, що заборонена зупинка в «червоній» зоні, до якої був віднесений Рівненський район, в той час як Гощанський район був у «помаранчевій» зоні, де зупинка маршрутних автобусів була дозволена.
Заслухавши захисника адвоката Савонік Н.І., дослідивши матеріали справи, суддя дійшла наступного висновку.
Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, що визначено ст. 7 КУпАП.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення відповідно до вимог ст. 245 КУпАП є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
У вдповідності до вимог ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
За змістом ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У своїх рішеннях, в тому числі і проти України, ЄСПЛ неодноразово наголошував на необхідності суворого дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (як кримінальної, так і адміністративної).
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Пункт другий статті 6 Конвенції про основні права та свободи людини і відповідна практика ЄСПЛ вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що підсудний вчинив злочинне діяння, так як обов'язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь підсудного.
Деталі обвинувачення мають дуже суттєве значення, а його неконкретність розглядається ЄСПЛ як порушення права на захист.
Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).
Вирішуючи справу, суддя виходить з того, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для ініціювання притягнення особи до адміністративної відповідальності, окрім виключень, зазначених у ст. 258 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та як один із засобів доказування, що визначено ч. 1 ст. 251 КУпАП, у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст. 256 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Крім того, при ухваленні рішення суддею враховується, що у зв'язку із застосуванням принципу презумпції невинуватості саме інспектор поліції, як особа, що виявила факт адміністративного правопорушення, повинен зібрати докази наявності події і складу адміністративного правопорушення, винуватості особи, тобто довести наявність законних підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Диспозиція ст. 44-3 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Вказана норма носить бланкетний характер, а тому серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов'язково повинно бути посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила та якого не дотрималась особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи.
Відповідно до ст.ст. 1, 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06 квітня 2000 року №1645-ІІІ карантин - це адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб, карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 22 липня 2020 року №641, з 1 серпня до 31 жовтня 2020 р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) встановлено карантин, шляхом продовження на всій території України дії карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061) та від 20 травня 2020 р. № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626).
У відповідності до підпункту 3 пункту 1 протоколу № 20 першочергового засідання Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 13 серпня 2020 року, з 00:00 годин 17 серпня 2020 року «помаранчевий» рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19 встановлено в Рівненській області - м. Острог, Гощанський, Здолбунівський райони.
Пунктом 6 протоколу №46 позачергового засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Рівненської області від 29 липня 2020 року визначено, що у разі встановлення для всієї території Рівненської області або окремих районів, міст обласного значення рівня епідемічної небезпеки - «помаранчевий», на відповідній території діють заборони та дозволи встановлені для рівня епідемічної небезпеки «жовтий».
При цьому пунктом 6.2 вказаного протоколу, викладеного в новій редакції згідно протоколу №48 позачергового засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Рівненської області від 14 серпня 2020 року встановлені додаткові заборони. Зокрема згідно підпункту 10 пункту 6.2 додатково забороняється перевезення пасажирів автомобільним (крім таксі) та міським електричним транспортом у міському, приміському, міжміському, міжрайонному сполученні у кількості більш як 50 відсотків кількості місць для сидіння, передбачених технічною характеристикою транспортного засобу або визначених в реєстраційних документах на цей транспортний засіб, за умови розсадки пасажирів з вільним місцем поруч, спереду, позаду.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії АПР18 №750205 від 17 серпня 2020 року зазначено, що ОСОБА_1 цього ж числа о 16 годині 32 хвилини в смт Гоща на вул. Наливайка, територія адміністративно-територіальної одиниці якого відповідно до постанови першочергового засідання Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 13 серпня 2020 року №20 відноситься до території, на якій встановлено «помаранчевий» рівень епідемічної небезпеки, здійснював регулярні перевезення пасажирів у міжміському та приміському сполученні «Рівне-Вовкошів» транспортним засобом «Mercedes-Benz 6090», номерний знак НОМЕР_1 , посадова особа - перевізник ОСОБА_3 , у кількості більше 50 відсотків кількості місць для сидіння згідно документів, зокрема дозвільної картки (дозволено 21 місце для сидіння), а саме: перевозив 14 пасажирів, з яких 12 дорослих і 2 дітей, чим порушив вимоги підпункту 2 пункту 6 протоколу №46 позачергового засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Рівненської області від 28 липня 2020 року, зі змінами визначеними протоколом №48 позачергового засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Рівненської області від 14 серпня 2020 року.
Однак, при складені вказаного протоколу працівником поліції не вірно вказано пункт рішення органу місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, порушення приписів якого інкримінується ОСОБА_1 , а отже невірно кваліфіковано його дії, тому доводи захисника з даного приводу, на переконання судді, є підставними.
Зокрема, пункт 6 протоколу №46 позачергового засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Рівненської області від 29 липня 2020 року не містить підпунктів, в той час, як додаткові заборони щодо перевезення пасажирів автомобільним транспортом визначені, як було зазначено вище підпунктом 10 пункту 6.2 вказаного протоколу зі змінами, внесеними протоколом №48 позачергового засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Рівненської області від 14 серпня 2020 року.
Тобто в протоколі про адміністративне правопорушення вказане невірне посилання на конкретний припис рішення органу місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами щодо дотримання вимог в умовах карантину, що є обов'язковою складовою об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, та прямо суперечить принципу правової визначеності, закріпленому у численних рішеннях ЄСПЛ.
Зокрема, ЄСПЛ нагадує, що національне законодавство має з достатньою чіткістю визначати межі та спосіб здійснення відповідного дискреційного права, наданого органам влади, щоб забезпечувати громадянам той мінімальний рівень захисту, на який вони мають право згідно з принципом верховенства права в демократичному суспільстві.
Крім того, порядок збору і процесуального закріплення доказів визначений законодавством України про адміністративні правопорушення, а тому як доказ протокол про адміністративне правопорушення може бути використаний у відповідній справі тільки в тому випадку, якщо він складений в порядку і з джерел, передбачених цим законодавством. При цьому необхідно враховувати, що у справі протокол про адміністративне правопорушення серії АПР18 №750205 від 17 серпня 2020 року, є не тільки джерелом доказів, але й виступає ще як юридичний документ (процесуальна дія і процесуальне рішення компетентної особи, яка уповноважена його складати), який свідчить про порушення компетентною особою Національної поліції справи про адміністративне правопорушення (ст.ст. 254 і 255 КУпАП), тому є не тільки обов'язковим процесуальним документом, але і займає ключове положення серед інших джерел (доказів).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Таким чином, оцінюючи вказаний доказ відповідно ст. 252 КУпАП, суддя приходить переконання, що протокол про адміністративне правопорушення серії АПР18 №750205 від 17 серпня 2020 року складений без дотримання вимог процесуального закону, що тягне за собою визнання його, як доказу, недопустимим.
Відхиляється суддею і такий доказ, як відеозапис з боді-камери ВК2023, оскільки таке відео не дає можливості визначити кількість пасажирів, які перебували у салоні автобуса.
Що стосується рапорту працівника поліції, який долучений до матеріалів справи, то такий, на переконання судді, не є належним доказом у справі про притягнення особи до адміністративної відповідальності, оскільки відноситься до внутрішніх службових документів, складений зацікавленою особою - начальником СРПП №1 Гощанського ВП Острозького ВП ГУНП в Рівненській області, який в тому числі здійснював оформлення відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення.
Водночас суддею звертається увага на те, що матеріали справи не містять письмових пояснень свідків, які знаходились в автобусі та були очевидцями події, а саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою зазначеного в протоколі правопорушення, як і решта долучених до матеріалів справи доказів, таких як ліцензійна картка, паспорт №1980 приміського автобусного маршруту регулярних перевезень, дозвільна картка транспортного засобу для роботи на автобусних маршрутах, схема маршруту, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та посвідчення водія ОСОБА_1 .
Однак, що стосується доводів захисника з приводу того, що належним суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, є автомобільний перевізник, а не водій, то такі з огляду на їх необґрунтованість суддею відхиляються, як і доводи з приводу неможливості встановлення особи щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, зважаючи на наявність допущеної описки у написанні прізвища особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, чого не заперечувала в судовому засіданні і сама адвокат Савонік Н.І.
Зважаючи на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30 травня 2013 року, заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20 вересня 2016 року, заява №926/08), суд має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Виходячи з вимог ст.ст. 252, 280 КУпАП, враховуючи практику ЄСПЛ, оцінюючи обставини справи та надані докази, суддя вважає, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, належними та допустимими доказами поза розумним сумнівом не доведений, що в силу принципу презумпції невинуватості трактується судом на його користь.
У зв'язку з цим, суддя приходить висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, тому на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі слід закрити.
Керуючись ст.ст. 247, 283, 294 КУпАП, суддя
Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 44-3 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Гощанський районний суд Рівненської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Ю.В. Оленич