Справа 556/986/19
Номер провадження 2/556/59/2020
15.10.2020 року.
Володимирецький районний суд Рівненської області в складі головуючої судді Іванків О.В.,
при секретарі Кньовець Н.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному будівництву» в особі Рівненського регіонального управління до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про розірвання договору та стягнення заборгованості по кредитному договору, -
встановив:
Директор Рівненського регіонального управління ДСФУ «Державний фонд сприяння молодіжному будівництву» звернувся до суду з позовом про розірвання договору та про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором в сумі 481266,57 грн.
Вказаний позов надійшов до Володимирецького районного суду Рівненської області 27.02.2019 року (а.с.1-37).
Ухвалою Володимирецького районного суду від 31.05.2019 року вказану заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків (а.с.39-40).
Після усунення недоліків заяви, 18.06.2019 у вказаній справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (а.с.44-52, 54).
09.07.2019 надійшов відзив відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , які заперечили позовні вимоги, просили відмовити в задоволенні позову.
10.07.2019 року, 18.08.2019 року судові засідання були відкладені, через відсутність електропостачання та у зв'язку з неявкою відповідачів, явка яких визнана обов'язковою.
Судові засідання 13.09.2019 р., 09.10.2019 р. та 03.12.2019 р., відкладалися за клопотанням представника позивача.
20.01.2020 року від представника позивача надійшло клопотання про зменшення позовних вимог та заява про проведення судового засідання без його участі. Судове засідання відкладено, явку представника позивача визнано обов'язковою.
25 лютого 2020 року вказану справу передано для розгляду під головуванням судді Іванків О.В.
13 серпня 2020 року представником позивача подано заяву про зменшення позовних вимог (а.с.154-167).
09.10.2020 року представником позивача надано суду письмові докази (а.с.187-207).
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про їх зменшення, клопотав про розгляд справи без участі представника.
Представник відповідачів заперечила проти задоволення позову з мотивів, викладених у відзиві, заперечила проти долучення письмових доказів, клопотала про розгляд справи у відсутності відповідачів та їх представників.
Дослідивши письмові докази, надані сторонами, оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що 19 жовтня 2005 року між Рівненським регіональним управлінням Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному будівництву», та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір №159, згідно з яким ОСОБА_1 було надано прямий (адресний) цільовий кредит у сумі 163593 грн., на будівництво (реконструкцію) житла загальною площею 91,04 кв.м., згідно проекту за адресою: АДРЕСА_1 , строком повернення 120 кварталів з дати укладення кредитного договору.
Факт укладення кредитного договору підтверджується оглянутими в судовому засіданні письмовими доказами, в т.ч. кредитним договором з додатками, який підписано сторонами (а.с.12-14), розрахунком розміру кредиту (а.с.15-16).
Як вбачається зі ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 гл.71 Цивільного Кодексу України щодо договору позики.
Позивач виконав умови договору, а саме 15.12.2005 року перерахував кредитні кошти в сумі 163593 грн. на рахунок забудовника ТОВ «Рівнемолодьжитлокомплексбуд», з яким ОСОБА_1 03.10.2005 року уклав договір №3-159 про інвестування в будівництво індивідуального житлового цегляного будинку з мансардою за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується наданими суду письмовими доказами, а саме договором інвестування (а.с.17-20), копіями платіжних доручень про перерахування коштів (а.с.199-207), які приймаються судом до уваги.
Також встановлено, що 03 вересня 2007 року завершений будівництвом житловий будинок АДРЕСА_1 забудовника ОСОБА_1 прийнято в експлуатацію (а.с.22).
Крім того, факт укладення договору кредиту між сторонами, а також факт належного виконання позивачем своїх зобов'язань за договором встановлено рішенням Володимирецького районного суду Рівненської області від 29.03.2012 року у справі №1702/698/11, яке набрало законної сили (а.с.190-193).
У відповідності до частин 4 та 5 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що заперечення відповідачів проти позову з мотивів його безгрошовості, тобто заперечення факту надання кредиту шляхом перерахування коштів підприємству-забудовнику, повністю спростовується як наданими позивачем письмовими доказами, так і рішенням суду в цивільній справі, яке набрало законної сили.
Таким чином, позивач належним чином виконав обов'язки за кредитним договором.
Разом з тим, як встановлено судом, відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 своїх зобов'язань за договором належним чином не виконують, повернення боргу та сплату відсотків згідно затвердженого графіку не здійснюють.
У зв'язку із цим, позивачем проведено розрахунок заборгованості, з якого вбачається, що заборгованість відповідачів становить 214509 гри. 74 коп. та складається з наступних платежів:
-163593 гри. наданого кредиту за рахунок коштів Державного та місцевого бюджетів (в т.ч. пільга, що надавалась за рахунок коштів Державного бюджету 40898 грн.);
-17547 грн. 37 коп. нарахованої пені за несвоєчасне виконання умов кредитного договору,
-14723 гри. 37 коп. втраченої вигоди за користування грошовими коштами,
-18646 грн. 00 коп. інфляційних втрат.
Вказаний розрахунок суми боргу за кредитом, втраченої вигоди та інфляційних витрат проведено за період з другого кварталу 2016 року по перший квартал 2019 року, тобто в межах трирічного строку позовної давності, а розрахунок пені - в межах спеціального річного строку позовної давності, встановленого для нарахування пені (неустойки), що повністю спростовує заперечення відповідачів, викладені у відзиві.
У відповідності до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
За змістом ст.ст.1049, 1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором, в разі несвоєчасного повернення борг стягується в порядку виконання зобов'язань. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась неповернутою, та сплати належних йому процентів.
Згідно п.5.2.3. кредитного договору №159 від 19.10.2005 року в будь-якому разі прострочення щоквартального платежу Фонд має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася.
Оскільки своїх зобов'язань щодо повернення боргу відповідачі належним чином не виконують, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення боргу підставними і такими, що підлягають задоволенню.
З приводу наявності підстав для розірвання договору судом встановлено наступне.
Як вбачається з п.4.2.9 Кредитного договору №159 від 19 жовтня 2005 року, позичальник зобов'язаний щорічно надавати Фонду підтвердження укладення договору страхування майна, що є предметом іпотеки. В разі невиконання вказаних зобов'язань, Фонд має право достроково розірвати договір, як це передбачено п.4.3.3.
Крім того, право дострокового розірвання договору Фонд також набуває у разі несплати позичальником щоквартального платежу (повністю або частково) протягом трьох місяців після закінчення терміну чергової виплати.
Враховуючи, що позичальник - відповідач ОСОБА_1 не виконує зобов'язань за договором, в т.ч. не сплачує щоквартальних платежів, та не здійснив страхування об'єкта іпотеки - житлового будинку в с.Степангород, вказані обставини суд вважає достатніми для розірвання договору кредитування.
З приводу відшкодування судових витрат судом встановлено наступне.
У відповідності до ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Як вбачається зі ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при подачі позову сплачено судовий збір в сумі 7218,99 (а.с.52), і ці кошти підлягають відшкодуванню за рахунок відповідачів, оскільки позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позов задовольнити повністю.
Розірвати кредитний договір від 19 жовтня 2005 року №159, укладений між Рівненським регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» та сім'єю в особі ОСОБА_1 .
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 солідарно в користь Рівненського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному будівництву» заборгованість по кредитному договору в розмірі 214509 (двісті чотирнадцять тисяч п'ятсот дев'ять) гри. 74 коп
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в користь Рівненського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному будівництву» в рівних частках, а саме по 3609 (три тисячі шістсот дев'ять) грн. 50 коп з кожного, понесені при подачі позову та документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У відповідності до п.15.5) розділу ХІІІ Прикінцеві положення, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються до або через Володимирецький районний суд Рівненської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники:
Позивач - Державна спеціалізована фінансова установа «Фонд сприяння молодіжному будівництву» в особі Рівненського регіонального управління; 33028, вул.Симона Петлюри, 14-а, код ЄДРПОУ 25322934
Відповідач - ОСОБА_1 , проживає 34314, с.Степангород Володимирецького району Рівненської області, РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , проживає 34314, с.Степангород Володимирецького району Рівненської області, РНОКПП НОМЕР_2