Справа № 646/4807/20
Провадження № 3/550/462/20
23 жовтня 2020 року смт. Чутове
Суддя Чутівського районного суду Полтавської області Ланна Я.О., за участю адвоката Кріуліна К.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від УПП в Харківській області, стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Филенкове Чутівського району Полтавської області, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактично проживає по АДРЕСА_2 , українця, гр. України, приватного підприємця, одруженого має на утриманні двох неповнолітніх дітей РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 -
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, -
07.08.2020 о 00.40 год, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем «MAZDA CX-5» р.н. НОМЕР_3 по вул. Руставелі, 31а в м. Харків, з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, порушення мови. Від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку, водій відмовився у присутності двох свідків, чим ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР та скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні, ОСОБА_1 вину не визнав та пояснив, що 07.08.2020 близько 00.00 год він їхав на роботу в м.Харків по вул. Руставелі, зупинився біля кіоска «Кулиничі», виключив ближнє світло фар, пізніше почав рухатися і його зупинила поліція, оскільки не було включене світло на автомобілі. Поліцейські склали відносно нього відповідну постанову. Потім запропонували пройти огляд на стан сп'яніння на Драгері, він відмовився. Стверджував, що він не відмовлявся пройти огляд у медичному закладі. Вважає, що поліцейські при складанні протоколу про адміністративне правопорушення чинили тиск на нього, свідки які вказані в протоколі про адміністративне правопорушення є упередженими. Працівники поліції незаконно склали протокол про адміністративне правопорушення відносно нього, оскільки не роз'яснили йому передбачені законом права.
Адвокат Кріулін А.В. в судове засідання надав письмові пояснення, які повністю підтримав. Адвокат вважає, що обставини викладені у протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , не містять складу правопорушення, а дії поліції при його складанні не відповідали нормам чинного законодавства. Зокрема, адвокат звертає увагу суду на такі факти: поліцейський не ознайомив ОСОБА_1 з правами та обов'язками особи відносно якої складався протокол про адміністративне правопорушення; відеозапис доданий поліцейським до протоколу містить бесіду, де ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу Драгер, але не містить відмови останнього від проходження такого огляду у медичному закладі. Сторона захисту вважає, що поліцейський ОСОБА_2 під час спілкування із ОСОБА_1 чинив психологічний тиск на водія та погрожував йому, а саме неодноразово застосовував фразу «я розцінюю це як відмову». Також адвокат ставить під сумнів письмові пояснення свідків, оскільки вважає, що вони написані однією особою, одним почерком, хоча зміст пояснень містить фразу «бланк пояснень заповнений мною власноручно». Відеозапис подій не містить даних, що свідки знаходились біля автомобіля ОСОБА_1 . Більш того, адвокат посилається на те, що дані свідки є упередженими. Крім того, ОСОБА_3 зазначає, що вказана у протоколі ознака сп'яніння, а саме нестійка хода - також не відповідає дійсності, оскільки із відеозаписів вбачається, що водій постійно перебував за кермом автомобіля. Тобто, адвокат стверджував, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 524309 поліцейським було грубо порушено права водія та не надано до суду належних доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
З урахуванням наведеного адвокат Кріулін К.В. в судовому засіданні просив закрити провадження у справі стосовно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю події та складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а також в зв"язку із скасуванням акта, який встановлює адміністративну відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
За клопотанням захисника, суд відкладав розгляд справи та викликав в судове засідання зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а також поліцейського ОСОБА_2 , який складав вищевказаний протокол.
На виклики до суду вказані особи не з'явилися, а нормами КУпАП не передбачається застосування судом примусового приводу свідків. Проте, підстав ставити під сумнів, письмові пояснення зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення свідків, суддя не вбачає. Надана до суду відповідь Управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУ НП в Харківській області Національної Поліції України адвокату Кріуліну К.В. про здійснення 34 звернень на спецлінію "102" щодо порушення ПДР в період з 01.01.2018 по 22.10.2020 з номерів телефонів, які співпадають із номерами телефонів свідків, зазначених у протоколі не є достатнім доказом того, що свідки ОСОБА_5 і ОСОБА_4 є упередженими у даній справі.
Наданий захисником в якості письмового доказу аркуш паперу, що містить відомості про те, що заявником ОСОБА_6 , номер телефону якого співпадає із номером телефону свідка ОСОБА_5 , було повідомлено службу "102" про факт порушення водієм автомобіля Мазда х5 НОМЕР_3 суддею не береться до уваги, оскільки даний аркуш не містить реквізитів, які б дали можливість ідентифікувати його походження. Суддя не погоджується із доводами захисника про те, що вищевказаний аркуш є додатком до відповіді Управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУ НП в Харківській області Національної Поліції України, так як у відповіді жодних додатків не вказано.
Посилання захисника про те, що свідок ОСОБА_5 упереджений у даній справі, оскільки є заступником командира роти по РОС та співпрацює із поліцією є припущенням сторони захисту. Матеріали справи не містять доказів того, що даний свідок 07.08.2020 о 00 год. 40 хв. виконував свої службові обов'язки. Крім того, надана адвокатом інформація з Єдиного Державного Реєстру Декларацій, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування стосовно ОСОБА_7 містить відомості щодо займаної посади у 2016 році і не свідчить про те, що дана особа займає цю посаду і на даний час.
Ст. 245 КУпАП регламентує, що завданням судді при розгляді справ про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За нормою ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, окрім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Приписами п. 2.5 ПДР, «Правил дорожнього руху», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, встановлений безперечний обов'язок водія на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Пунктом 1.3 ПДР визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Водієм, за визначенням п. 1.10 ПДР є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.
За таких обставин, отримавши статус водія, ОСОБА_1 одночасно прийняв на себе і обов'язок неухильно дотримуватися вимог нормативно-правових актів України, визначених для водіїв транспортних засобів, в тому числі на вимогу працівників поліції проходити медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до вимог ч.1 ст.130 КУпАП, передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, ознаками об'єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення є зокрема відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, сама по собі відмова водія від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.
Порядок огляду водія на стан алкогольного та іншого сп'яніння чітко та послідовно визначений ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
За змістом частин 2, 3, 5 ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення огляд водія на стан алкогольного сп'яніння або щодо перебування його під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником поліції у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння або щодо перебування його під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, працівником поліції з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного сп'яніння, затверджується управлінням охорони здоров'я в місцевих державних адміністраціях. Проведення огляду осіб на стан сп'яніння в інших закладах забороняється. Огляд особи на стан алкогольного сп'яніння або щодо перебування його під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 року за № 1413/27858 (далі Інструкція) визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі стан сп'яніння), та оформлення результатів такого огляду.
Відповідно до п.п.2,6 розділу І Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Огляд на стан сп'яніння проводиться:
поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби);
лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Відповідно до п. 7 розділу I Інструкції уразі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Так, протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №524309 від 07.08.2020 підтверджується, що 07.08.2020 о 00.40 год, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем «MAZDA CX-5» р.н. НОМЕР_3 по вул. Руставелі, 31а в м. Харків, з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, порушення мови. Від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку, водій відмовився у присутності двох свідків, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , чим порушив вимоги п.2.5 ПДР (а.с.1).
Як вбачається із письмових пояснень свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які вказані у протоколі про адміністративне правопорушення, у їх присутності водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки ТЗ або в медичному закладі охорони здоров'я, а також відмовився від підпису у протоколі (а.с.4-5).
Також у матеріалах справи, мається направлення від 07.08.2020 водія ОСОБА_1 на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до наркологічного диспансеру (а.с.2).
Згідно розписки ОСОБА_8 , вбачається, що 07.08.2020 йому передано в управління транспортний засіб, а саме автомобіль «MAZDA CX-5» р.н. НОМЕР_3 , яким керував ОСОБА_1 (а.с.6).
Так, із переглянутих відеозаписів доданих до протоколу (зокрема відео за № 2020807084252000102) вбачається, що ОСОБА_1 в присутності свідків відмовився пройти огляд на виявлення стану сп'яніння в установленому законом порядку на місці зупинки чи то у закладі охорони здоров'я (а.с.8).
Заперечення адвоката Кріуліна А.В. щодо відсутності на відеозаписах самої відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння у медичному закладі, спростовуються також письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Так, суддя розцінює дії ОСОБА_1 , що зафіксовані на відеозаписі № 2020807084252000102, як відмову від проходження в установленому порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі, оскільки поліцейським ОСОБА_2 неодноразово було запропоновано пройти такий огляд у медичному закладі.
Таким чином, суддя не бере до уваги посилання сторони захисту, про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння у медичному закладі. Оскільки дані заперечення спростовуються відеозаписом події, з якого вбачається, що ОСОБА_1 усіма своїми діями ухилявся від проходження огляду на стан сп'яніння у медичному закладі, затягував час, на чіткі, неодноразові пропозиції працівника поліції пройти огляд на стан сп'яніння у медичному закладі в присутності свідків не надав зрозумілих відповідей, які б давали можливість працівникам поліції провести дії передбачені як КУпАП так і відповідними інструкціями, щодо огляду останнього на стан алкогольного сп'яніння.
Крім того, суд звертає увагу, що водій ОСОБА_1 вів себе досить зухвало та висловлювався нецензурними словами в бік поліцейських. Від отримання копії протоколу та підписів у ньому на місці вчинення правопорушення відмовився.
Щодо тверджень ОСОБА_1 про безпідставну, як на його думку, зупинку інспектором поліції Вакуленко Д.М., то вказане не є предметом даного судового розгляду, натомість як підставою даного судового провадження є протокол про адміністративне правопорушення, складений стосовно водія за ч.1 ст.130 КУпАП.
Посилання сторони захисту, щодо відсутності на відеозаписах, наданих поліцейським, доказів про присутність понятих під час вищевказаної події, суддя не може взяти до уваги, оскільки це спростовується даними протоколу про адміністративне правопорушення та письмовими поясненнями свідків, які в судовому засіданні ніким не спростовані.
Необґрунтованими також суддя вважає і твердження сторони захисту про невідповідність критерію допустимості доказу - письмових пояснень свідків, оскільки будь-яких застережень щодо неможливості використання працівниками поліції надрукованих бланків при відібранні пояснень свідків у справах про адміністративні правопорушення, закон не містить.
Щодо посилань захисника, що свідки по справі є знайомими поліцейських, з огляду на що останній ставить під сумнів їх упередженість, то зазначене є лише припущенням адвоката, яке не підтверджено жодним доказом, у зв'язку з чим суддя не бере їх до уваги.
Стосовно нероз'яснення ОСОБА_1 його прав поліцейським - суддя виходить з того, що суть правопорушення, яке ставиться у провину ОСОБА_1 викладено працівником поліції у протоколі, з яким водія було ознайомлено, що підтверджується відеозаписом наданим поліцейським. На відеозаписі, доданому до протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 постійно перебивав поліцейського, який оголошував йому вищевказаний протокол. А тому доводи адвоката в цій частині є неспроможними.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №524309 у ОСОБА_1 вилучено посвідчення водія НОМЕР_4 . Від отримання тимчасового дозволу НОМЕР_5 на право керування транспортним засобом, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, відмовився.
ОСОБА_1 отримав тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом та копію протоколу 10.08.2020 в УПП у Харківській області за адресою: вул. Шевченка, 315А м. Харків.
Суддя не погоджується із доводами захисника щодо скасування норми ст. 130 КУпАП, яка передбачає адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння з огляду на наступне.
Дійсно, 01.07.2020 набрав чинності Закон України № 2617-VIII від 22.11.2018 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», яким було введено кримінальну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Однак Законом України № 720 - ІХ від 17.06.2020 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих атів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння виключена з числа кримінальних проступків, віднесена до категорії адміністративних правопорушень.
Таким чином станом на дату вчинення адміністративного правопорушення, а саме 07.08.2020 р. передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
З огляду на викладені вище докази, які є взаємоузгодженими між собою, суддя вважає доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП внаслідок порушень вимог п.2.5 Правил дорожнього руху,
за обставин, встановлених в судовому засіданні. А доводи сторони захисту про невинуватість, є необґрунтованими та не спростовують вищенаведених висновків суду.
Підстав для закриття провадження у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП - не вбачаю.
Обираючи вид стягнення правопорушникові, враховую характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та майновий стан.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення - не вбачаю.
Суддя звертає увагу, що керування транспортним засобом особою, яка перебуває у стані сп'яніння, а також відмова від проходження в установленому порядку огляду на стан сп'яніння за своїм характером має підвищену суспільну небезпеку, а тому вимагає накладення відповідного адміністративного стягнення з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та запобіганню вчиненню нею нових правопорушень. Стягнення за статтею 130 КУпАП з кожним роком постійно суттєво посилюється і на даний час є безальтернативно суворим.
Враховуючи наведене, з урахуванням особи правопорушника і суспільної небезпеки скоєного, відсутністю обтяжуючих обставин, характеру вчиненого правопорушення, ступеня вини особи, вважаю за необхідне, з метою виховання останнього та запобігання вчинення ним нових правопорушень застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами. Суд вважає, що саме такий вид стягнення буде відповідати завданню Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо охорони прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків та відповідальності перед суспільством.
Cтаттею 40-1 КУпАП встановлено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
ЗУ «Про судовий збір» передбачено сплату судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, у зв'язку із чим суддя вважає за необхідне стягнути із ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 420,40 грн.
Керуючись ст.ст.33-35, ч.1 ст.130, ст.ст.283, 284 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і накласти стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
У разі несплати добровільно штрафу протягом 15 днів, з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП, штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі у сумі 20 400,00 грн.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави 420,40 грн судового збору (рахунок:UA908999980313111256000026001, одержувач: ГУК у м. Києві/ м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: судовий збір по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , Чутівський районний суд Полтавської області).
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Чутівський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Я. О. Ланна