вул. Шевченка, 41-а, смт Семенівка, Полтавська область, 38200
тел. (05341) 9-17-39, факс (05341) 9-17-39, 9-15-37
Справа №547/733/20
Провадження №2/547/433/20
23 жовтня 2020 року смт Семенівка, Полтавська область
Семенівський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді В.Ф.Харченка,
за участі секретаря судового засідання К.А.Вареник,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін за цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЛФІН" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У липні 2020 року ТОВ «ВЕЛЛФІН» звернулося до суду з вищевказаною позовною заявою. На підтвердження позовних вимог вказано, що 10.06.2017 між сторонами було укладено договір позики № 204855 в електронній формі строком на 30 днів зі сплатою відсотків у розмірі відповідно до п. 1.5 Договору, а саме 856,50 грн. Відповідач умови договору позики належним чином не виконала, внаслідок чого станом на 16.07.2020 утворилася заборгованість 65199,00 грн, яка складається із заборгованості за основною сумою боргу 1500,00 грн; заборгованості за відсотками 32292,00 грн; заборгованості за простроченими відсотками 31407,00 грн. Також заявлено вимогу про стягнення сплаченого позивачем при зверненні до суду судового збору 2102,00 грн (а.с. 5).
Ухвалою суду від 22.09.2020 визначено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, запропоновано відповідачеві, зокрема, в 15-денний строк подати відзив на позов.
Позивач представника у судове засідання не направив, клопотав розглянути справу за відсутності свого представника і про не заперечення ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 повідомлена про розгляд справи за зареєстрованим місцем проживання, не подала відзив або будь-яких інших документів у справі, у судове засідання 23.10.2020 не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила.
Ураховуючи зазначені обставини суд відповідно до чч. 1, 4 ст. 223, ст. 279 ЦПК України, ч. 1 ст. 280 ЦПК України ухвалив здійснити заочний розгляд справи за відсутності представника позивача.
Виконуючи приписи ст.ст. 264, 265 ЦПК України суд зазначає таке.
Судом встановлено що 10.06.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 204855.
Договір було укладено в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на Інтернет сайті https//creditup.com.ua і виконання нею певних дій, які свідчать про укладення договору позики. Підписом, згідно якого відповідач погодилася на укладення Договору, є ідентифікатор у вигляді СМС.
Згідно умов договору позикодавець надав відповідачці кредит в сумі 1500,00 грн строком на 30 днів. Дата повернення позики до 10.07.2017, що передбачено п. 1.3 Договору позики № 204855 від 10.06.2017 (а.с.19-23).
Відповідно до умов договору сума процентів за позикою складає 856,50 грн на 30 днів, що підтверджується графіком розрахунків до договору (а.с. 23).
Факт перерахування грошових коштів за договором в розмірі 1500,00 грн відповідачці ОСОБА_1 підтверджується повідомленням ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ», яке надає ТОВ "ВЕЛЛФІН" технічну можливість для проведення операцій, по якій банк-еквайер здійснює зарахування коштів, згідно Договору про організацію переказу грошових коштів № ВП-180516-3 від 18.05.2016.
Згідно довідки щодо заборгованості позивача за договором № 204855 від 10.06.2017 станом на 16.07.2020 заборгованість відповідачки по договору складає 65199,00 грн., яка складається із заборгованості за основною сумою позики - 1500,00 грн, заборгованості за відсотками - 32292,00 грн, заборгованості за простроченими відсотками - 31407,00 грн (а.с. 24).
За змістом статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається.
У відповідності до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно положень статей 3, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У відповідності до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей визначених родовими ознаками.
У випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається у письмовій формі незалежно від суми (частина перша статті 1047 ЦК України).
Згідно частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Згідно частини першої статті 13 Закону «Про споживче кредитування» у редакції, що діяла на час укладення спірного договору, договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Договір про споживчий кредит укладається в порядку, визначеному цивільним законодавством України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Визначення кредитодавцем можливості укладення договору про споживчий кредит здійснюється на підставі відповідного запиту (заяви) споживача, у тому числі з використанням засобів дистанційного зв'язку, та оцінки кредитоспроможності споживача (частини перша, друга статті 14 Закону № 1734-VIII).
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» (у редакції, що була чинною на день виникнення спірних правовідносин) визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону).
Стаття 12 Закону «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним підчас реєстрації у його системі, та додається(приєднується)до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону № 675-VIII).
З матеріалів справи вбачається, що відповідачкою була прийнята пропозиція (оферта) укласти електронний договір позики, що розміщена на веб-сайті ТОВ «ВЕЛЛФІН», шляхом реєстрації та заповнення заявки з накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, надісланим кредитором у СМС-повідомленні засобом зв'язку.
Такі дії сторін відповідають приписам статей 6, 627, 1046, 1047 ЦК України, статей 11 та 12 Закону України «Про електронну комерцію» та свідчать про укладення договору позики з дотриманням встановленої Законом форми правочину.
У відповідності до ч.1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.
За умовами договору сторони визначили, що розмір позики в сумі 1500,00 грн та процентами за користування позикою в розмірі 856,50 грн мають бути повернуті 10.07.2017, що підтверджується графіком розрахунків (а.с.23).
З огляду на настання обумовленого сторонами строку, відповідач мав повернути дані кошти, але взятих на себе зобов'язань не виконав. У зв'язку з невиконання позичальником своїх зобов'язань по договору, позовні вимоги у даній частині ґрунтуються на законі та підлягають до задоволення.
Також позивачем до складу заборгованості по договору було включено розмір відсотків за користування позикою 32292,00 грн і заборгованість за простроченими відсотками 31407,00 грн.
У відповідності ч.1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З довідки заборгованості, поданої позивачем вбачається, що розмір відсотків, про які вказує позивач, нараховані у строк, котрий перевищує строк кредитування. За умовами договору позика надана на 30 днів, в той же час загальна кількість днів простроченої позики становить 1102 днів (а.с. 24).
У постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 Велика Палата Верховного Суду вказала, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
У відповідності до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Таким чином вимога про стягнення заборгованості по процентам за прострочку, яка нарахована поза строком кредитування, виходячи з розміру встановленого договором не ґрунтується на законі, а тому у її задоволенні необхідно відмовити.
В той же час, позивач не заявляв вимоги про стягнення заборгованості, виходячи з розміру визначеного законом, тому, з огляду на принцип диспозитивності суд не може вийти за межі позовних вимог.
Ураховуючи зазначене, оцінивши докази, суд робить висновок що відповідачем порушено права позивача у частині неналежного виконання зобов'язань за Договором, станом на 16.07.2020 відповідач має заборгованість перед позивачем за Договором на загальну суму 2356,50 грн, яка складається з наступного: 1500,00 грн заборгованість за основною сумою позики та 856,50 грн заборгованість по відсоткам за користування позикою, і позов підлягає частковому задоволенню у цих межах.
За правилами ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд присуджує з відповідача на користь позивача судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог 75,97 грн (2102,00* 2356,50/65199,00).
Керуючись ст.ст. 12, 13; 81; 62; 141; 258; 259, 264; 265 ЦПК України, суд
Задоволити позов частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЛФІН" заборгованість за Договором позики № 204855 від 10.06.2017 у розмірі 2356,50 грн, яка складається з наступного: 1500,00 грн заборгованість за основною сумою позики і 856,5 грн заборгованість по відсоткам за користування позикою.
У задоволенні позову у іншій частині відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЛФІН" 75,97 грн судових витрат.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку учасниками справи до Полтавського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЛФІН", м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 48; код ЄДРПОУ 39952398.
Відповідач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя В.Ф.Харченко